Ухвала суду № 141343251, 09.11.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/1716/26

номер провадження 6/695/223/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про заміну сторони стягувача правонаступником у виконавчому листі, виданому Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 695/1716/26 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 695/1716/26 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.07.2026 у вказаній справі позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/2175395-SP від 24.02.2024 у сумі 38 080 грн 90 коп., зокрема: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 18 988 грн 93 коп. та заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) 19 091 грн 97 коп., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662 грн 40 коп.

Виконавчий лист з примусового виконання рішення суду у вказаній справі судом станом на 09.11.2026 не видавався.

14 вересня 2026 року до суду надійшла заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 002/2175395-SP від 24.02.2024.

В обґрунтування заяви зазначено, що на підставі договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026 право грошової вимоги за кредитним договором № 002/2175395-SP від 24.02.2024, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем перейшло до заявника. Тому саме заявник є належним стягувачем з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 695/1716/26.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» явку свого представника у судове засідання не забезпечило, згідно з заявою просить здійснювати розгляд заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження за його відсутності.

Представник заінтересованої особи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» та відповідач у судове засідання не прибули, що згідно з ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження, суд виходить з наступного.

Згідно з п.1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Абзацом першим частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Водночас, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив, що виконавчий лист на виконання рішення суду у справі №695/1716/26 від 29.07.2026 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області не видавався. З відповідною заявою про видачу виконавчого документа первісний кредитор АТ «ТАСКОМБАНК» або новий кредитор до суду не зверталися, у матеріалах справи такі заяви відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб, як учасників таких матеріально-правових відносин, у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10).

Отже, підставою здійснення правонаступництва в процесуальному аспекті є вибуття (заміна) сторони у матеріальних правовідносинах, у тому числі й у відповідному зобов`язанні.

Вирішення питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд встановив, що виконавчий лист на виконання рішення суду у цій справі не видавався. З відповідною заявою про видачу виконавчого документа первісний кредитор АТ «ТАСКОМБАНК» до суду не звертався.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 зазначила, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але, разом з тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за винятками, передбаченими законодавством.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з частиною п`ятою статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що законодавець допускає заміну стягувача до початку примусового виконання рішення, але не передбачає можливості заміни особи у виконавчому документі, який судом ще не виданий.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Отже, до моменту видачі виконавчого листа первісний позивач ще не набув процесуального статусу стягувача у виконавчому документі, а тому відсутня особа, яку можна замінити у порядку статті 442 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 вересня 2026 року у справі № 336/3800/20, відповідно до якого особа набуває процесуального статусу стягувача з моменту видачі виконавчого документа, а за відсутності такого документа заміна стягувача відповідно до статті 442 ЦПК України є неможливою.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Залучення правонаступника до участі у справі дозволило б новому кредитору самостійно звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого листа.

Однак, заміна стягувача у виконавчому листі (ст. 442 ЦПК України) та залучення правонаступника до участі у справі (ст. 55 ЦПК України) є різними процесуальними діями, які мають різні підстави та правові наслідки.

Частина перша статті 13 ЦПК України закріплює принцип диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

При цьому суд враховує, що заявник звернувся із вимогою про заміну стягувача саме у виконавчому листі, чітко визначивши предмет свого звернення, і не порушував питання про залучення його до участі у справі як процесуального правонаступника позивача відповідно до статті 55 ЦПК України.

Керуючись принципом диспозитивності, суд не може самостійно змінювати предмет заяви та вирішувати інше процесуальне питання, якого заявник перед судом не ініціював.

За таких обставин, з огляду на відсутність виконавчого документа, у якому може бути здійснена відповідна процесуальна заміна за правилами ст. 442 ЦПК України, суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Крім того, суд зауважує, що згідно з витягом з реєстру прав вимоги до договору факторингу № НІ/11/35-Ф від 29.06.2026, АТ «ТАСКОМБАНК» відступило, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором №002/21754395-SP від 24.02.2024 у сумі 42 927 грн 06 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 18 988 грн 93 коп., та заборгованості за відсотками у сумі 23 938 грн 13 коп.

Отже, судом об`єктивно встановлено, що має місце розбіжність між сумою боргу, право на стягнення якої набуло ТОВ «ФК «ЄАПБ», оскільки за рішенням суду така сума становить 38 080 грн 90 коп., і складається із заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 18 988 грн 93 коп. та заборгованості за процентами (в т. ч. прострочена) 19 091 грн 97 коп.,

Як вбачається із Розділу 1 договору факторингу №НІ/11/35-Ф, «Права вимоги» це всі належні клієнту на дату відступлення прав вимоги права грошової вимоги до позичальників за кредитними договорами щодо повернення сум основної заборгованості (кредиту, овердрафту тощо), сплати нарахованих процентів за користування коштами, нарахованих комісій та штрафних санкцій в обсязі, визначеному станом на дату відступлення прав вимоги, а також право нараховувати за умовами кредитних договорів і вимагати від позичальника сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів згідно з кредитними договорами.

Тобто, ТОВ «ФК «ЄАПБ», звертаючись з даною заявою до суду, посилається на придбання прав вимоги до ОСОБА_1 , у розмірі, які не підтверджені жодними письмовими доказами і є відмінними від судового рішення у сторону збільшення.

Керуючись ст. 13, 55, 247, 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст. 353 355 ЦПК України.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська