Рішення № 141342853, 10.11.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 641/7817/26

Провадження № 2/550/824/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду в селищі Чутове цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі також позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідачка, позичальниця) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4838435 (далі також кредитний договір), який підписано електронним підписом позичальниці.

На підставі договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025 право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит на наступних умовах: сума кредиту 4 000,00 грн; строк кредитування 360 календарних днів; стандартна процентна ставка 1,50% в день; знижена процентна ставка 0,01% в день; періодичність платежів 10 календарних днів.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредит не повернула, проценти за користування ним не сплатила, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки 22 805,61 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 863,15 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 18 942,46 грн, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 25.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, а також зазначено про право сторін подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідачка у визначений судом строк відзив на позов не подала, правом подати свої заперечення проти позовних вимог не скористалася, про розгляд судом справи повідомлена належним чином.

Зокрема, на адресу суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі, надісланий судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідачки, яку зазначено позивачем у позовній заяві (а.с. 1) та встановлено судом у порядку, визначеному ч. 6 ст. 187 ЦПК України (а.с. 18), з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, згідно з положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачка вважається повідомленою про розгляд справи судом.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін сторони суду не заявляли.

З огляду на викладене, розгляд справи по суті здійснюється судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, 25.07.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції» та відповідачкою укладено кредитний договір № 4838435, який підписано позичальницею за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами кредитного договору загальний розмір кредиту 4 000,00 грн; строк кредитування 360 календарних днів; стандартна процентна ставка 1,50% в день; знижена процентна ставка 0,01% в день; періодичність платежів 10 календарних днів.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору кредит надається шляхом безготівкового переказу грошової суми на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 .

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці грошові кошти на загальну суму 4 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується квитанцією ТОВ «Пейтек Україна» № 20250409-1001 від 09.04.2025.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок, заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 31.03.2025 становить 22 805,61 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 863,15 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 18 942,46 грн.

На підставі договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем, та витягу з реєстру боржників до договору факторингу право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4838435 від 25.07.2024 перейшло до позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом в межах даної справи, кредитний договір укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачка порушила зобов`язання, у визначені умовами кредитного договору строки кредит не повернула, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачкою за допомогою належних доказів.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 3 863,15 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині заборгованості за нарахованими відсотками, заявлених позивачем до стягнення в сумі 18 942,46 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (23.12.2023), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Разом з тим, суд зауважує, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснено первісним кредитором, виходячи із стандартної процентної ставки 1,5 % в день за період з 25.07.2024 по 20.07.2025.

Тому, з урахуванням норм ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки18 942,46 грн заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню згідно з наступним розрахунком:

за період з 25.07.2024 19.08.2024: 4 000,00 грн х 1,5 % х 26 днів = 1 560,00 грн,

за період з 20.08.2024 20.07.2025: 4 000,00 грн х 1% х 334 дні = 13 360,00 грн.

1 560,00 грн + 13 360,00 грн = 14 920,00 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На час розгляду справи судом відповідачкою не надано власного розрахунку заборгованості, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також будь-яких належних та достовірних доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідачки, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 4838435 від 25.07.2024 в сумі 18 783,15 грн, з яких 3 863,15 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 920,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

В іншій частині позову належить відмовити у зв`язку з безпідставністю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

18 783,15 грн х 100 / 22 805,61 грн = 82,36% (розмір задоволених позовних вимог);

2 662,40 грн х 82,36 % = 2 192,75 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача).

Позивачем також заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження цих витрат позивачем надано: копію договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024 від 01.08.2024; акт приймання-передачі наданих послуг № 4838435 від 12.01.2026; детальний опис робіт № 4838435 від 19.01.2026; заявку на виконання доручення до договору № 01/08/2024 від 01.08.2024; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 8 236,00 грн (10 000 грн х 82,36 %).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 512, 514, 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання кредиту № 4838435 від 25.07.2024 у розмірі 18 783 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн 15 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 192 (дві тисячі сто дев`яносто дві) грн. 75 коп., а також витрати на правничу допомогу в сумі 8 236 (вісім тисяч двісті тридцять шість) грн 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19, літера «Н», «П»; код ЄДРПОУ 40966896, р/р НОМЕР_2 , АТ «Ощад банк», МФО 322669.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.В. Литвин