Рішення № 141341406, 26.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
295/14746/26
Номер документу
141341406
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №295/14746/26

Категорія 59

2/295/6204/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир у складі :

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судових засідань Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Томашевська Оксана Анатоліївна, до Житомирської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомир 21.08.2026 звернулася ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Томашевська О.А., з позовом до Житомирської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із чим відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав батьку померлого, після якого ОСОБА_2 прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав. В подальшому, вона, ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Поліщука А.І. від 10.02.2026 № 294/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок та відсутністю реєстрації права власності на вищевказаний будинок. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , з метою захисту свого порушеного права власності як спадкоємця ОСОБА_2 , просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 матеріали цивільної справи передано для розгляду головуючому судді Перекупці І.Г. (а. с. 38)

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 25.08.2026 відкрито провадження у справі. Ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. (а. с. 40-41).

Витребувано у державного нотаріуса Житомирської нотаріальної контори Житомирської області Поліщука А.І. (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12 «а», код ЄДРПОУ 41710987) належним чином завірені копії матеріалів спадкових справ відкритих після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі відсутності спадкової справи - надати відповідні витяги (інформаційні довідки) зі Спадкового реєстру про відсутність заведеної спадкової справи після смерті вказаних осіб. (а. с. 54-88).

Представник позивача ОСОБА_4 просила проводити розгляд справи за її відсутності та за відсутності ОСОБА_1 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. (а. с. 48-50).

Представник Житомирської міської ради у судове засідання не з`явилася та була повідомлена про розгляд справи належним чином.

Представник відповідача правом на подання відзиву не скористалася. При цьому суд зазначає, що неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

Із довідки Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації № 248-А-5133 від 01.10.1999 вбачається, що ОСОБА_3 , 1910 року народження, був власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.02.1984 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а. с. 23).

Спадкоємцями першої черги за законом після ОСОБА_3 є: дружина - ОСОБА_5 , сини - ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .

Відповідно до довідки КП «ВЖРЕП -14» Житомирської міської ради від 17.06.2014 № 1506 вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 були зареєстровані його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та онука ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 16)

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.08.2014 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 24).

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.09.1998 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 , є син спадкодавця та батько позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується копією спадкової справи №85/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 05.09.2003, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 30).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі і на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Із копії технічного паспорта на вказаний будинок вбачається, що до складу домоволодіння входять: житловий будинок літ. «А» площею 76,9 кв. м, сарай літ «Б» площею 16,9 кв. м., сарай літ «Г» площею 16,4 кв. м., вбиральня літ «У» площею 1,1 кв. м, огорожа №1,2 57,9 кв. м, 65,3 кв. м. (а. с. 19-21).

Із довідки Житомирської державної нотаріальної контори № 293-02-14 від 10.02.2026 вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом щодо майна померлого ОСОБА_2 є його донька - ОСОБА_8 . (а. с. 14).

Із матеріалів спадкової справи № 85/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 встановлено, що за життя ОСОБА_2 заповіт не складав. (а. с. 54-85)

10.02.2026 ОСОБА_8 з метою оформлення спадкових прав звернулась до Житомирської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Поліщука А.І. від 10.02.2026 № 294/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок та відсутністю реєстрації права власності на вищевказаний будинок. (а. с. 13).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини першої статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права чи інтересу.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі № 210/1609/15-ц (провадження № 61-40313св18) вказано, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 3 вересня 2025 року у справі № 205/3457/24, де наголошено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту порушеного права, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 3 січня 2025 року у справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку (постанова Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 334/6336/22 (провадження № 61-5290св24)).

У цій справі спір виник не лише з формальної відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також у зв`язку із неможливістю ОСОБА_1 оформити право власності у порядку спадкування внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 тобто спадкоємцем першої черги за законом.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщуком А.І.

З довідки нотаріуса № 293/02-14 від 10.02.2026 вбачається, що заяву про прийняття спадщини подала донька спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших спадкоємців немає. (а. с. 14)

Державний нотаріус постановою від 10.02.2026 № 294/02-31 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 через ненадання документів, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно. Отже ОСОБА_1 не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину. (а. с. 13).

Таким чином, ефективним способом захисту прав спадкоємця, що прийняв спадщину, є вимога про визнання права власності на спадкове майно за відсутності правовстановлюючих документів на нього.

Такі висновки підтверджені постановами Верховного Суду від 11 лютого 2025 року у справі № 751/2484/22 (провадження 61-9282ск24), від 23 липня 2024 року в справі № 204/8935/22 (провадження № 61-7194св24), від 25 вересня 2024 року в справі № 707/2877/22 (провадження № 61-2621св24), від 3 січня 2025 року в справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24).

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

У цій справі інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_2 , крім позивачки - ОСОБА_1 немає, а тому позивачем правильно зазначено відповідача у справі про визнання права власності ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті батька - Житомирську міську раду.

У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 зазначено, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

З огляду на наведене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем щодо майна померлого батька ОСОБА_2 , та прийняла спадщину в установленому законом порядку, проте не може оформити спадкове майно з огляду на відсутність правовстановлюючих документів на нього, тому спадкові права ОСОБА_1 порушені та підлягають судовому захисту.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , тому до правовідносин, пов`язаних із спадкуванням після його смерті, слід застосувати норми ЦК Української РСР у редакції, чинній на час смерті.

Згідно зі статтею 525 ЦК Української РСР від 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до статті 524 ЦК Української РСР від 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (частина перша статті 529 ЦК Української РСР від 1963 року).

За вимогами статті 548 ЦК Української РСР від 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (стаття 549 Української РСР від 1963 року).

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем (постанови Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 305/235/17, від 3 листопада 2021 року в справі № 452/938/1, від 7 квітня 2025 року в справі № 559/4056/13-ц та ін.).

У статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).

За висновками Верховного Суду в постановах від 29 серпня 2018 року в справі № 910/23428/17, від 27 серпня 2024 року в справі № 758/4213/21 під час оцінки достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд під час вирішення справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , у м. Житомирі. Ступінь родинних відносин померлого та позивачки підтверджується матеріалами справи.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Встановлено, що за життя ОСОБА_2 набув у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 , який належав йому на праві власності, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації № 248-А-5133 від 01.10.1999. Ступінь родинних відносин померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

Незаконність набуття права власності ОСОБА_2 на вказаний будинок не випливає із закону та судом не встановлена, тому, спірний будинок після смерті останнього увійшов до складу спадщини, яку прийняла його донька ОСОБА_1 .

Надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам по справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає доведеним, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , у визначеному законом порядку прийняла спадщину та подала до суду заяву про прийняття спадщини, а тому набула право на спадкування. Вищевказаний житловий будинок до категорії самочинного будівництва не належить, за життя спадкодавцем не зареєстрований, тому у суду є всі підстави для визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Томашевська Оксана Анатоліївна, до Житомирської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , домашня адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Житомирська міська рада, будинок 4/2, майдан Корольова, місто Житомир, 10014.

Повний текст рішення виготовлено 5 листопада 2026 року.

Суддя Богунського районного

суду міста Житомира І. Г. Перекупка

Часті запитання

Який тип судового документу № 141341406 ?

Документ № 141341406 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141341406 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141341406 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141341406 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141341406, Богунський районний суд м. Житомира

Судове рішення № 141341406, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141341406 відноситься до справи № 295/14746/26

Це рішення відноситься до справи № 295/14746/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141341385
Наступний документ : 141341408