Рішення № 141341294, 29.10.2026, Баранівський районний суд Житомирської області

Дата ухвалення
29.10.2026
Номер справи
278/2430/24
Номер документу
141341294
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 278/2430/24

Провадження № 2/273/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка в порядку загального позовного провадження справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4422531 від 16.05.2021 року у розмірі 61600,00 грн. та понесені судові витрати у розмірі судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №№4422531, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 14 000,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплати відсотки за користування кредитними коштами у порядку та строки, що визначені кредитним договором. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала.

13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги №07Т, за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло прав нового кредитора до відповідача на суму 61600,00 грн., з яких: 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46200,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1400,00 грн. заборгованість за комісійними винагородами .

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 14.01.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.02.2025 року відповідачем ОСОБА_1 в межах цього провадження пред`явлений зустрічний позов до ТОВ "Діджи Фінанс", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" про стягнення моральної шкоди із клопотанням про поновлення процесуального строку на його пред`явлення з поважних причин, в якому вказала, що позивач свідомо вчинив агресивні дії щодо неї і визначив позовні вимоги в частині стягнення нарахованих відсотків/процентів на суму, що в 11 раз перевищувала розмір відсотків, встановлений Договором від 16.05.2021 року, а саме визначив суму у 46 200,00 гривень замість законно обґрунтованих 4200,00 гривень. Таке зухвале і цинічне порушення її прав позивачем призводить до значних моральних страждань, а подача цього позову, коли вона перебуває з дитиною за кордоном, бо ховається від війни, також вимагає від неї значних моральних зусиль, призводить до значних переживань. Тому розмір моральної (немайнової) шкоди в 10000,00 гривень, на її думку, є розумним справедливим в цій справі, і, більше того, явно спів мірним з 46200,00 гривень протизаконно нарахованих позивачем процентів.

ОСОБА_1 також направлено відзив, в обгрунтування якого вказано, що вона дійсно отримувала 14000,00 гривень за Кредитним договором №4422531 від 16.05.2021 року, а тому визнає позов у цій частині, а також визнає позов в частині 1400,00 гривень комісії за оформлення кредиту. Разом з тим з нарахованими відсотками 46200,00 гривень не погоджується. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

03.03.2025 року надійшла відповідь ТОВ «Діджи Фінанс» на відзив, в якому позивач вказав, що вважає відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту договору про споживчий кредит вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, а саме прямо зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з Правилами надання кредиту, відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень з боку відповідача щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час їх підписання, до суду не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов договору позики у відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою вона не скористалася. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

03.03.2025 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на відповідь на відзив , які за своїм змістом ідентичні з відзивом.

18.04.2025 до суду надійшли заперечення ТОВ «Діджи Фінанс» на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , де вказано, що обставини, на які посилається відповідач у зустрічній позовній заяві, як на підстави для стягнення з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за порушення прав споживача в розмірі 10 000,00 грн. є такими що не підлягають задоволенню.

20.04.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких остання вказала, що у відзиві на позов вона визнала позов в частині як самої суми отриманої позики, суми обумовленої Кредитним договором комісії, та визначеної договором суми відсотків за користування позикою у сумі 4200,00 гривень, а тому її вимоги з зустрічного позову є повністю обґрунтованими і вона підтримує його повному обсязі.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 27.08.2025 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення моральної шкоди, здійснено перехід у цій справі із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, здійснено виклик сторін.

18.09.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача ТОВ «Діджи Фінанс», згідно яких позивач пітримав свій первісний позов у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного просив відмовити повністю, розгляд справи здійснювати без представника позивача.

22.09.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача ОСОБА_1 та заява про мирне врегулювання спору та визнання позовних вимог за первісним позовом в розмірі 19600,00 грн.

24.03.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача ОСОБА_1 згідно яких остання визнала первісний позов частково, вважає що з неї на користь позивача підлягає до стягнення сума заборгованості в розмірі тіла кредиту 14000,00 грн. та відсотків в розмірі 4200,00 грн., а заборгованість за комісійними винагородами нарахована незаконно.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 30.04.2026 року підготовче судове засідання по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила слухати справу у її відсутність, первісний позов визнає частково, а зустрічний підтримує повністю.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» в судове засідання не з`явився і не повідомив причин своєї неявки, про час і місце розгляду справи повідомлений належно, будь-яких заяв чи клопотань суду не направлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №4422531, відповідно до пункту 1.2 якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 14 000,00 грн., строком на 30 днів з 16.05.2021 року (пункт 1.3 кредитного договору), з терміном повернення кредиту - 15.06.2021 року, і сплати комісії за надання кредиту 1400,00 грн. та процентів за користування кредитом: 4200,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.21-26).

За змістом пунктів 6.1, 7.1 договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Мілоан" та набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки . Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі .

Відповідно до пункту 2.3.1 пролонгація строку кредитування може відбутись на пільгових або стандартних базових умовах. Розділ 2.3.2 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин(и) щодо якої (их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 ЦПК України, і яка(і) полягає(ють) у: а) здійсненні платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно пункту 2.3.1.1 Договору та розділу 6 правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування визначеного згідно пункту 1.3, пункту 2.3.1.1, пункту 2.3.1.2 Договору.

Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно пункту 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений пунктом 1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується Кредитодавцем в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення(актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком.

Відповідно до графіку платежів до кредитного договору №4422531 від 16.05.2021 року встановлено дату платежу 16.05.2021, до сплати: кредит в сумі 14000,00 грн., комісія за надання кредиту в сумі 1400,00 грн., проценти в сумі 4200,00 грн., а всього разом 19600,00 грн. (а.с.25).

ТОВ «Мілоан» відповідно до платіжного доручення №46388395 від 16.05.2021 перерахувало відповідачці на її картковий рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 14 000,00 грн. (а.с. 29).

13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №07Т, відповідно до якого фактор (ТОВ «Мілоан») передав у повному обсязі, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором №4422531 від 16.05.2021 року, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до цього договору (а.с.31-38, 43-49).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості борг ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 61600,00 грн., з яких: 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46200,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1400,00 грн. заборгованість за комісійними винагородами (а.с.11-12)..

Відповідачкою ОСОБА_1 первісний позов в частині заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14000,00 грн. визнано повністю, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункту 1.5.2 кредитного договору №4422531 від 16.05.2021 року передбачено, що проценти за користування кредитом становлять 4200,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Як вказувалося вище, відповідно до пункту 1.4 кредитного договору №4422531 від 16.05.2021 року термін повернення кредиту визначено 15.06.2021 року.

В пункті 2 додатку № 1 «Графік розрахунків» до кредитного договору №4422531 від 16.05.2021 року вказано, що у випадку зміни будь-яких відомостей, зазначених у графіку розрахунку у зв`язку з частковим погашенням заборгованості та/або продовженням строку повернення кредиту, позичальник доручає Товариству самостійно оновити графік розрахунків, шляхом внесення у нього відповідних змін або викладення його у новій редакції та розмістити дані Графіку в особистому кабінеті позичальника.

Проте, позивачем не надано суду доказів щодо продовження строку кредитного договору №4422531 від 16.05.2021 року у відповідності до пункту 2.3.1 договору, зміни процентної ставки чи оновлення Графіку розрахунків, які б передбачали сплату відповідачем процентів у розмірі 46 200 ,00 грн.

Отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, нарахованих в межах строку кредитування в період з 16.05.2021 по 15.06.2021 в розмірі 4 200,00 грн., що відповідає положенням як статті 1048 ЦК України та пункту 1.5.2 кредитного договору №4422531 від 16.05.2021 року та додатку №1 «Графік розрахунків» до вказаного кредитного договору, що й визнала сама відповідачка.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими комісійними винагородами, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», в зв`язку з чим суд вважає відсутніми підстави для стягнення нарахованої позивачем заборгованість по комісії у розмірі 1400 грн.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №4422531 від 16.05.2021 року у розмірі 18 200,00 гривень з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 14 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками 4200,00 грн..

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2статті 141 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Діджи Фінанс» понесло витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 6000,00 грн., що підтверджується договором №42649746 про надання правничої допомоги від 11.12.2023 року, додатковою угодою №003389811981 від 09.02.2024 року до договору №42649746 про надання правничої допомоги від 11.12.2024, актом виконаних робіт від 20.02.2024 (а.с.17-18, 40-42).

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено первісний позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 715,70 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Що ж стосується зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення моральної шкоди у зв`язку з відсутністю всіх складових цивільно-правової відповідальності, за якої у позивача за зустрічним позовом виникло би право на відшкодування моральної шкоди.

До того ж, позивач за зустрічним позовом жодним чином не обґрунтувала заявлений у позові розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 10000 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, виходячи з того, що зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Діджи Фінанс» задоволенню не підлягає, то з ТОВ «Діджи Фінанс» судовий збір за подання такого позову не стягується.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №4422531 від 16.05.2021 року у розмірі 18 200 (вісімнадцять тисяч двісті ) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746) ) сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 715,70 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Бєлкіна Д.С.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141341294 ?

Документ № 141341294 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141341294 ?

Дата ухвалення - 29.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141341294 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141341294 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141341294, Баранівський районний суд Житомирської області

Судове рішення № 141341294, Баранівський районний суд Житомирської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141341294 відноситься до справи № 278/2430/24

Це рішення відноситься до справи № 278/2430/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141341293
Наступний документ : 141341295