Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 215/1126/26
2/215/2112/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Коноваленка М.І.,
при секретарі судового засідання Коломійчук К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
11.02.2026 ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просили стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі 76472,82 грн., понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн. та по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Вказує, що 09.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 587734554, який підписано відповідачем електронним підписом. Відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 10000грн., який вполальшову збільшувався до 20047грн. В подальшому, 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.
28.11.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Додаткову угоду № 19, до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2020 Додаткову угоду №26, 31.12.2021 Додаткову угоду № 27, також 31.12.2022 Додаткову угоду № 31, за якими ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі 76472,82 грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 56425,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Також, 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.
03.08.2021 було укладено Додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, а також 30.12.2022 - Додаткову угоду № 3, а 30.05.2023 підписано реєстр прав вимоги №9, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі 76472,82 грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 56425,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №11/07/25-Е від 14.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі 76472,82 грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 56425,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
На теперішній час заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим заборгованість становить 76472,82 грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 56425,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Представник позивача директор ТОВ Поляков О. в судове засідання не з`явився, в позовній заяви просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та надав згоду на
заочний розгляд справи (а.с.13).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином. 23.03.2026 надала заяву про розгляд справи без її участі.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.02.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
06.03.2026 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.03.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано з АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ:14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д) інформацію за клопотанням представника позивача.
17.03.2026 в суд надійшов відзив на позовну заяву, з підтвердженням про направлення копії позивачу. Відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог, у зв`язку з- пропуском позивачем строку позовної давності (кредитний договір №587734554 укладено 09.11.2021, а позов подано в суд 11.02.2026). Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
19.03.2026 через електронний суд надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких остання наполяга, що тіло кредиту становить 10000,00грн., а не 20047,00грн., та вважає необхідним надання прозивачем достовірних доказів укладання договору, включаючи логи підтвердження через sms та точний розрахунок суми кредиту. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
23.03.2026 через електронний суд надійшли додаткові пояснення позивача, в яких позивач вказує, що позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту «Указ») на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Слід зазначити, що Закон від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Проте вищезазначений Закон, також зазначає, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108, тобто набрання чинності відбудеться 04.09.2025, саме з цієї дати відбудеться відновлення обчислення строків позовної давності. Виходячи з цього, до 04.09.2025 діють вищезазначені нормативно-правові акти. До того ж, у Постанові від 21 червня 2023 року у справі №727/4133/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказував, що для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, що звернені позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц). Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже, законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів. З урахуванням вищенаведених нормативно-правових актів та практики національних Судів, представник позивачва вважає, що строк позовної давності у даній справі не підлягає застосуванню. Крім того, звертають увагу суду на те, що відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, Позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ІТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв`язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування. Без вчинення певного переліку дій позичальником, якими він має підтвердити своє волевиявлення, надання кредиту є неможливим. Особистий кабінет (відповідно до Правил) сукупність захищених сторінок, що формуються Позичальнику в момент його реєстрації в Інформаційнотелекомунікаційній системі (особистий розділ Позичальника), за допомогою якого Позичальник здійснює повну взаємодію з Товариством, має постійний доступ до Електронного договору, додаткових угод до Електронного договору, свого Графіка розрахунків та до іншої інформації/документів, пов`язаних з наданням Товариством фінансових послуг. Доступ до Особистого кабінету здійснюється Позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету та має юридичне значення ідентифікації Позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням, де визначено зокрема порядок та умови нарахування відсотків за кори стування кредитними коштами. Також, представник позивача зазначає, що в період 09.11.2021-14.11.2021, після укладання кредитного договору, відповідач декілька разів ініціювала чергові транші на різні суми, що підтверджується випискою про рух коштів на картці, таким чином сума виданого кредиту змінювалась, як і сума нарахованих відсотків, відповідно. У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту «Указ») на території України воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, Товариством прийнято рішення про звільнення всіх клієнтів від зобов`язань по сплаті процентів за користування кредитом починаючи з дати введення воєнного стану в Україні та до 10 квітня 2022 року включно. Відповідні коригування заборгованості клієнтів були відображені в обліковій та реєструючій системі 04.03.2022 у розмірі 4 181,80 грн та 08.04.2022 у розмірі 597,40 грн. Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії, тому заявлені позовні вимоги просять задовольнити у повному обсязі.
23.03.2026 через електронний суд надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких остання наполяга, що тіло кредиту становить 10000,00грн., а не 20047,00грн.,нарахування відсотків вважає незаконними, надмірними та спекулятивними навіть за договором. Просить визнати реальною та такою, що підлягає стягненню суму тіла кредиту в розмірі 10000грн, яка отримана нею частинами, і відмовити у стягненні надмірних відсотків.
12.05.2026 з АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребовувана судом інформація та виписка за договором за період 09.11.2021-14.11.2021.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 09.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №587734554, та паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №587734554, які підписано одноразовим ідентифікатором MNV4FP89 09.11.2021 о 12:44:59год, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надали ОСОБА_1 кредит в сумі 10000 грн. (перший транш за Договором п.1.3), кредитний ліміт на суму 22000грн. (п.1.1Договору), зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі визначеному п.1.9 Договору, строком на 30 днів (том1 а.с. 35-64,84-94). Присвоєння одноразового ідентифікатора, час підписання Договору та час перерахування коштів підтверджується як самим договором, так і довідками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (том1 а.с. 35,83,94).
До матеріалів справи позивачем додано заявку на отримання грошових коштів в кредит від 09.11.2021, в якій ОСОБА_1 надала усі свої анкетні дані, вказала номер картки № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів, суму кредиту 10000грн., строк кредиту 30днів (том1 а.с.50).
Відповідно до платіжного доручення №0d21bdce-fce6-4c60-8fda-9110d756be1a від 09.11.2021, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконали договір, перерахуваши ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 10000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 -XXXX-2320, що також підтверджується довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» №587734554/27062025/Э від 27.06.2025, належність цього карткового рахунку відповідачу, навність номеру телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за крткою, ля використання кредитних коштів, підтверджується довідкою №20.1.0.0.0/7-260427/80479-БТ від 05.05.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (том1 а.с.29,83, том2 а.с.36).
Відповідно до п. 1.4. Позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії Договору може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання. Згідно з п. 1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Оскільки Відповідачем здійснено в день укладання часткову сплату у розмірі 2000,00 грн(1 953,00 -тіло кредиту, 47,00-відсотки), Позичальником надано знижену відсоткову ставку, що становить 0,47 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюваось за такою формулою: 10 000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 1 (строк Кредиту)*0,47 (процентна ставка)/100= 47,00грн (сума нарахування за 09.11.2021, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» (том 1 а.с.113-117), та випискою по рахунку щодо погашення та зняття коштів (том2 а.с.38). Після часткової сплати Відповідачем змінилось тіло кредиту та становить: 10 000,00-1 953,00=8 047,00грн. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 8 047,00 грн. (сума виданого кредиту)* 2 (строк Кредиту)*0,47 (процентна ставка)/100= 75,64грн (сума нарахування за 11.11.2021 та 12.11.2021, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).
12.11.2021 користуючись п.1.4 Відповідач ініціював чергові транші на загальну суму 4 550,00грн. Таким чином, тіло кредиту становить 8 047,00+4 550,00=12 597,00 грн Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 12 597,00 грн. (сума виданого кредиту)* 1 (строк Кредиту)*0,47 (процентна ставка)/100= 59,21грн (сума нарахування за 12.11.2021, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» ). 12.11.2021 здійснено нарахування за двома різними тілами кредиту, оскільки Відповідач ініціював чергові транші після нарахування за попереднім тілом кредиту. Варто зазначити, що 13.11.2021 користуючись п.1.4 Відповідач ініціював чергові транші на загальну суму 6 650,00грн. Таким чином, тіло кредиту становить 12 597,00+6 650,00=19 247,00 грн Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 19 247,00 грн. (сума виданого кредиту)* 1 (строк Кредиту)*0,47 (процентна ставка)/100= 90,47грн (сума нарахування за 13.11.2021, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» ). 13.11.2021 користуючись п.1.4 Відповідач ініціював черговий транш на суму 800,00грн. Таким чином, тіло кредиту становить 19 247,00+800,00=20 047,00 грн Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 20 047,00 грн. (сума виданого кредиту)*25 (строк Кредиту)*0,47 (процентна ставка)/100= 2355,50 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 25 днів) 2 355,50 /25=94,22 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 14.11.2021-09.12.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).
Оскільки Відповідач не здійснила сплати за користування кредитними коштами 13.12.2021 здійснено донарахування у розмірі 10 832,20 грн. Відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 20 047,00 грн. (сума виданого кредиту)*29 (строк Кредиту)*2,98 (процентна ставка)/100= 17324,60 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 29 днів) 17 324,60 /29=597,40 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 14.12.2021-11.01.2022 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).
Перерахування чергового траншу за період 09.11.2021 14.11.2021 підтверджується як платіжними дорученнями, так і довідками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо сум платіжних операцій за вказаний період на рахунок відповідача (том1 а.с.16-30,69-82), також надходження та використання кредитних коштів підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача (том2 а.с.38).
Згідно наданого розрахунку заборгованості, судом встановлено, що станом на 11.01.2022 ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» мала заборгованість в розмірі 50784,62грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 30737,62 грн. - сума заборгованості по відсоткам (том1 а.с.115-117), при цьому відповідачем 09.11.2021 було здійснено зарахування коштів на картку в сумі 2000грн через термінал самообслуговування (том2 а.с.38).
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.
28.11.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Додаткову угоду № 19, до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, 31.12.2020 Додаткову угоду №26, 31.12.2021 Додаткову угоду № 27, також 31.12.2022 Додаткову угоду № 31, за якими ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» право вимоги до ОСОБА_1 , а 11.01.2022 підписано реєстр прав вимоги №168, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» право вимоги за Кредитним договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі 50784,62грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 30737,62 грн. - сума заборгованості по відсоткам (том1 а.с.162-191).
Також, 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.
03.08.2021 було укладено Додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, а також 30.12.2022 - Додаткову угоду № 3, а 30.05.2023 підписано реєстр прав вимоги №9, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі 76472,82 грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 56425,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам (том1 а.с.147-161).
Згідно наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» розрахунку заборгованості, судом встановлено, що станом на 30.05.2023 ОСОБА_1 перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» мала заборгованість в розмірі 76472,82 грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 56425,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам (том1 а.с.113-114),
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №11/07/25-Е від 14.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі 76472,82 грн., з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 56425,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам (том1 а.с.118-124,130-146), що також підтверджується розрахунком заборгованості.
Судом не було відхилено жодного доказу наданого сторонами.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодеку України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що ТОВ виконали зобов`язання, надавши відповідачу кредит в сумі 10000грн. Протягом дисконтного періоду (30 днів від дати отримання кредиту позичальником) сума кредиту була збільшена до 20047грн. в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання чергових траншів (надходження та використання коштів підтверджується випискою по картковому рахунку).
Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.4 ч.1ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Слід звернути увагу на те, що з договору кредитної лінії №587734554 від 09.11.2021 вбачається, що сторонами було погоджено строк дії договору на 30 днів, тобто до 09.12.2021.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19) у спорах між банком та фізичними особами, які отримали кредитні кошти, дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.
При цьому,слід зазначити, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц.
З огляду на вищевикладені норми права, суд приходить до висновку, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не правомірно з 13.12.2021 (а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - з 11.01.2022) нараховували проценти за користування кредитом за договором №587734554 від 09.11.2021, оскільки умовами договору сторони погодили строк його дії, тому нарахування відсотків поза межами дії строку договору суперечить чинному законодавству, та позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом нарахованим з 13.12.2021 не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Крім того, в ідповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Оскільки ТОВ «ФК «ЕЙС» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», та враховуючи, що відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів не виконала, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за користування не сплатила, чим порушила умови кредитного договору, тому суд вважає необхідним позов задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі всього 42674,82 грн. в межах втроку дії кредитного договору (30 днів, а саме 09.11.2021-09.12.2021), з яких: 20047,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 22627,82 грн. - сума заборгованості по відсоткам.
Водночас, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, виходячи з наступного.
Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як слідує з матеріалів справи, строк дії кредитного договору №587734554 від 09.11.2021 становить 30 днів, тобто до 09.12.2021.
Пунктом 12 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин через коронавірусну хворобу (COVID-19) в Україні тривав з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Крім того, згідно п.19 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-IX, яким було виключення п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
З позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулись 11.02.2026, тобто в межах строку позовної давності.
Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем було понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору (том1 а.с.229) та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (том1 а.с.106-112,197,198).
Оскільки, позовну заяву задоволено, судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., то слід зазначити наступне.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.
Як видно з Акту прийому-передачі наданих послуг від 09.07.2025 на виконання робіт з надання послуг правничої допомоги було витрачено 6 год. часу, а вартість наданих послуг становить 7000 грн. (а.с.106).
Чинне процесуальне законодавство встановило такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19 вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд вважає, що фактично наданий обсяг юридичної допомоги, є неспіввісним з заявленою сумою судових витрат, а тому підлягають стягненню судові витрати, пов`язанні з отриманням професійної правничої допомоги в сумі 4000 грн., вважаючи суму в 7000 грн., яку зазначає представник позивача, завищеною.
На підставі ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст. 526, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, Харківське шосе, 19/2005, заборгованість за кредитним договором №587734554 від 09.11.2021 в розмірі 42674,82 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 4000 грн. витрат, пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги, а всього 49337,22 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.10.2026 р.
СУДДЯ:
Судове рішення № 141340940, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 215/1126/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: