Рішення № 141340894, 27.10.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3824/25

Провадження № 2/191/1710/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря Яришевої Н.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Миргородський В.П., до Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2025 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Миргородський В.П., звернулися до суду з позовом до Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом, вимоги у якому обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 і після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт належності ОСОБА_3 вказаного житлового будинку підтверджується копією виписки з погосподарської книги, виданої виконавчим комітетом Мар`ївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області 15 червня 1984 року №270. Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №520/8119/19, де зазначено, що згідно з пунктом 43 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; 2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

ОСОБА_3 на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №290 від 14 листопада 2024 року.

ОСОБА_4 є рідним сином ОСОБА_3 . ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 є рідною донькою ОСОБА_4 і ОСОБА_1 .

Згідно довідки виконавчого комітету Мар`ївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 15 червня 1984 року №269 ОСОБА_3 заповітів в Мар`ївській сільській раді не складав.

Отже, після смерті батька ОСОБА_3 його син ОСОБА_4 прийняв спадщину, оскільки проживав разом з батьком на день його смерті і фактично вступив в управління і володіння спадковим майном, хоч і не звертався до нотаріальної контори з відповідною заявою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Згідно довідки Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №277 від 06 листопада 2024 року ОСОБА_4 на день своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дружиною ОСОБА_1 і донькою ОСОБА_2 .

Отже, після смерті ОСОБА_4 залишилося два спадкоємця першої черги за законом: його дружина ОСОБА_1 і донька ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, оскільки проживали разом зі спадкодавцем на день його смерті.

15 листопада 2024 року позивачі звернулися до державного нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д. з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , однак постановами від 15 листопада 2024 року їм було відмовлено у видачі свідоцтв у зв`язку з тим, що не надані правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності на вищезазначений житловий будинок.

В зв`язку із викладеними обставинами, представник позивачів просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , спадкоємцем якого був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , спадкоємцем якого був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

До початку проведення підготовчого судового засідання представником позивачів ОСОБА_5 , надано суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи без їх участі.

Відповідач, в особі заступника голови з питань діяльності виконавчих органів Дерев`янка Л., надала суду заяву про відсутність заперечень проти позову та розгляд справи без участі представника селищної ради.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Частиною 1 ст. 525 ЦК Української РСР 1963 року, визначено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

За ч.1 ст.526 ЦК Української РСР 1963 року, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 02.02.1984 року Мар`ївською с/р Синельниківського району Дніпропетровської області, підтверджується факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел. Первомайське Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 .

З копії довідки, виданої виконавчим комітетом Мар`ївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області 15 червня 1984 року №270, за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно з записом погосподарської книги №11, особистий рахунок № НОМЕР_4 Мар`ївської сільської Ради Синельниківського району Дніпропетровської області, рахується жилий будинок по АДРЕСА_2 , на присадибній ділянці 0,08 га, що є землею держфонду.

За інформаційною довідкою Комунального підприємства «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 13 жовтня 2023 року №866, повідомлено, що житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , заінвентаризований за ОСОБА_3 . Право власності в КП «КМБТІ» ДОР» станом на 31.12.2012 рік, не зареєстровано.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

За ч.1 ст.529 ЦК Української РСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Під час розгляду справи судом встановлено, що зі спадкодавцем ОСОБА_3 , на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , проживали: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (копія повторно виданого свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 28.03.1973 року), ОСОБА_1 , 1960 року народження (невістка), ОСОБА_2 , 1980 року народження (онука).

Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , не заводилась, про що повідомлено суду Першою синельниківською державною нотаріальною конторою 17.09.2026 року.

За ст. 548 ЦК Української РСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеним, що син спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , фактично вступив у володіння спадковим майном, тобто у належний спосіб успадкував нерухоме майно у виді житлового будинку, збудованого до 05.08.1992 року, що підтверджено даними відповідно технічного паспорту.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу спадкоємців за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавець ОСОБА_4 , був зареєстрований та проживав разом із ОСОБА_1 , 1960 року народження, та ОСОБА_2 , 1980 року народження, за адресою: АДРЕСА_2 , згідно довідок, виданих центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 14.11.2024 року та 06.11.2024 року.

На підставі рішення Іларіонівської селищної ради від 25.01.2024 року №838-41/VIІI «Про перейменування об`єктів топоніміки населених пунктів Іларіонівської селищної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області», у селищі Первомайське Синельниківського району Дніпропетровської області, перейменовано вулицю Чкалова на вулицю Анатолія Куслія.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 19.09.2024 року «Про перейменування окремих населених пунктів та районів», селище Первомайське Синельниківського району Дніпропетровської області перейменовано на селище Добричі.

Після смерті ОСОБА_4 , із заявами про прийняття спадщини звернулись 15.11.2024 року дружина ОСОБА_1 , 1960 року народження, та дочка ОСОБА_2 , 1980 року народження, що підтверджено копією спадкової справи №282/2024, заведеної Першою синельниківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

15.11.2024 року позивачі отримали від державного нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д. постанови про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню, шляхом визнання за кожною з позивачів в рівних частках, а саме по частині житлового будинку, належного у власності спадкодавцю ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зазначено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1218, 1220, 1221, 1225, 1261 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Миргородський В.П., до Яворницької селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , збудованого до 05 серпня 1992 року, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , який набув у власність майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих будівель та споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , збудованого до 05 серпня 1992 року, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , який набув у власність майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя А. В. Твердохліб