Рішення № 141340019, 09.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 947/24455/26

Провадження № 2/947/5821/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 13.01.2022 у розмірі 23 589,50 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.01.2022між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики №74719446(на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11650,00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Позикодавець на виконання Договору позики передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 11650,00 грн за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи.

29.09.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 028-290922, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74719446 від 13.01.2022.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» був укладений Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74719446 від 13.01.2022.

Новими кредиторами нових нарахувань за договором позики не здійснювалось.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаними договорами на загальну суму 23 589,50 грн, з яких: 11 650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 939,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

Відповідач у відзиві заявив про застосування строків позовної давності.

В обґрунтування заяви зазначив, що строк користування цими коштами становив 30 днів, а отже, кінцевий термін повернення кредиту мав настати у лютому 2022 року. Саме з цього моменту у кредитора виникло право вимоги та розпочався перебіг позовної давності. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить три роки. Перебіг позовної давності за цими вимогами розпочався у лютому 2022 року та повністю закінчився у лютому 2025 року.

Проте Позивач звернувся до суду з цим позовом лише у 2026 році - тобто вже після того, як встановлений законом трирічний строк позовної давності повністю сплив.

Сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові.

У зв`язку з цим, позивач просить застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13.01.2022 року, відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строків позовної давності.

Відповідач надав заперечення на заяву про застосування строків позовної давності

Представник відповідача зазначив, що Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням хвороби «COVID-19» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігати поширенню короно вірусної хвороби «COVID-19», строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину».

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 « Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби «COVID-19», спричиненої SARS-CoV-2».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022року № 2102-1Х, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дїї норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-1Х, який набрав чинності 17 квітня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Закон України № 4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року.

Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, позивач звернувся із позовної заявою до суду 13.06.2026, а тому вважає, що строки позовної давності стороною позивача не порушені.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 06.07.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

17.07.2026 до суду від відповідача надійшов відзив, у якому останній заяив про застосування строків позовної давності.

21.07.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

Інші заяви/клопотання, письмові пояснення від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надійшли.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини

Суд установив, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір позики №74719446.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 0rhcLmtX4i, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Ідентифікація ОСОБА_1 як позичальника проведена за посередництвом системи BankID НБУ, про що свідчить Довідка про ідентифікацію.

Також відповідно до цієї Довідки судом встановлено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.

Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні договору № 74719446, за одноразовим ідентифікатором 0rhcLmtX4i, надісланим на електронну пошту позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.01.2022 о 20:22годині.

Відповідач щодо неналежності йому вказаної електронної пошти заперечень не надав, доказів на спростування вказаних обставин суду не надав.

Згідно з умовами цього Договору, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики (п.2 Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, сума позики становить 11650,00 грн.

Строк позики (строк дії договору) - 30 днів (п.2.2. Договору).

Процентна ставка (базова) / день - 1,99%. Дата повернення позики - 12.02.2022 (п.2.3. Договору).

Згідно з п.9 Договору, Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від Договору, Позичальник повідомляє Позикодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку, передбаченого для відмови від Договору. Протягом 7 календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцю Позику, одержану згідно Договору, та сплатити Проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення (включно) за ставкою, що встановлена п. 2 Договору.

Пунктом 10 Договору передбачено, що Позичальник має право достроково виконати Договір, шляхом повернення Позики, сплати Процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, що встановлена п. 2 Договору.

Згідно з п. 12Договору, цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

У реквізитах позичальника за цим Договором, зазначений номер платіжної картки, на яку мають бути зараховані грошові кошти - НОМЕР_2 .

Позикодавець на виконання Договору позики №74719446від 13.01.2022 передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 11650,00 грн за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи.

Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №74719446від 13.01.2022.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання з надання відповідачу грошових коштів на суму 11650,00 грн виконав в повному обсязі.

Також між первісним кредитором та позичальником підписана Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (є Додатком № 1 до Договору позики).

З боку позичальника Таблиця підписана одноразовим ідентифікатором 0rhcLmtX4i.

Відповідно до відомостей, що містяться у Таблиці та є узгодженими між сторонами правочину, сума кредиту складає 11650,00 грн, проценти за користування кредитом - 2434,27грн, період користування позикою з 13.01.2022 по 12.02.2022. Загальна вартість кредиту складає 14084,27грн.

Дослідженням розрахунку заборгованості встановлено, що первісний кредитор здійснив нарахування процентів за період з 13.01.2022 по 11.02.2022 за процентною ставкою 0,6964% в день (81,14 грн в день) на загальну суму 2 434,20 грн.

У подальшому, починаючи з 14.02.2022 по 24.02.2022 (за 11 днів) нарахування процентів здійснювалось за процентною ставкою 1,99% в день (231,84грн в день) на загальну суму 2 550,24грн (231,84 х 11).

Починаючи з 25.04.2022 по 13.05.2022 (за 19 днів) нарахування процентів здійснювалось за процентною ставкою 0,99% в день (115,92 грн в день) на загальну суму 2 202,48грн (115,92 х 19).

Згідно з досліджуваним розрахунком заборгованості встановлено, що відповідач на повернення позики та сплати процентів платежі не вносив.

Окрім цього з розрахунку заборгованості вбачається, що первісним кредитором нарахування процентів за понадстрокове користування позикою не здійснювалось.

У подальшому, 29.09.2022, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 028-290922, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики від 13.01.2022 № 74719446, укладеного з ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.1. Договору, перехід від Клієнта до Фактора прав вимог відбувається у наступному порядку: Клієнт формує та надає Фактору інформацію згідно з Реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки Заборгованостей Боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту Фактора за формою, погодженою Сторонами у відповідному додатку до цього Договору; у випадку погодження такої інформації, Фактор формує Реєстр права вимоги та надсилає Клієнту скан такого Реєстру в електронній формі електронною поштою, та за погодженням Сторін направляє два примірники підписаного Реєстру в паперовому вигляді. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог с невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог № 29/09/22 від 29.09.2022, підписаного 29.09.2022 та скріпленого печатками між сторонами цього договору, первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» право вимоги до відповідача за договором позики від 13.01.2022 № 74719446, в сумі 23 589,50 грн, з яких: 11 650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 939,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження здійснення фактором оплати, на рахунок клієнта підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

У подальшому, 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики 13.01.2022 № 74719446, укладеного з ОСОБА_1 .

Згідно з п.2.1.3. цього Договору, перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог).

Підписаний сторонами 30.01.2026 Реєстр прав вимог є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора вимоги.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог № 30/01/26 від 30.01.2026 ТОВ «Сіроко Фінанс» відступив позивачу ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» право вимоги заборгованості до відповідача за договором позики №74719446від 13.01.2022 у розмірі 23 589,50 грн, з яких: 11 650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 939,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження здійснення Фактором оплати, на рахунок Клієнта також підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

Доказів повернення відповідачем кредитних коштів та сплату процентів матеріали справи не містять.

Відповідач у відзиві заявив про застосування строків позовної давності, факт укладання договору позики, отримання грошових коштів у позику та їх неповернення не заперечував.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

До спірних правовідносин застосовуються норми ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не впливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно до ст. 598 ч.1 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Суд зауважує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Як встановлено судом та доведено належними, достатніми та допустимими доказами, між первісним кредитором та ОСОБА_1 13.01.2022 укладений Договір позики № 74719446 (НА УМОВАХ ПОВЕРНЕННЯ ПОЗИКИ В КІНЦІ СТРОКУ ПОЗИКИ).

Ідентифікація ОСОБА_1 як позичальника проведена за посередництвом системи BankID НБУ, про що свідчить Довідка про ідентифікацію.

Відповідач щодо неналежності йому вказаної електронної пошти заперечень не надав, доказів на спростування вказаних обставин суду не надав.

Також суд встановив, що на виконання Договору позики первісний кредитор перерахував грошові кошти у розмір 11650,00 грн на платіжну картку № ОСОБА_1 (маска картки НОМЕР_2 ).

Відповідач факт отримання коштів та належність йому вказаної платіжної картки не заперечував та не оспорював.

Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується електронною платіжною інструкцією №74719446від 13.01.2022.

Докази оскарження правомірності укладеного договору також відсутні, сторонами у справі суду не надані.

Також, доказів на підтвердження повернення відповідачем кредиту матеріали справи не містять, сторонами, зокрема стороною відповідача, суду не надано.

Отже, суд дійшов висновку про доведеність факту укладання договору позики між первісним кредитором та відповідачем, та отримання відповідачем за цим договором грошових коштів у розмірі 11650,00 грн, а також факт неповернення їх відповідачем.

Щодо переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача

29.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 028-290922, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики від 13.01.2022 № 74719446, укладеного з ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог № 29/09/22 від 29.09.2022, підписаного 29.09.2022 та скріпленого печатками між сторонами цього договору, первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» право вимоги до відповідача за договором позики № 74719446від 13.01.2022 в сумі 23 589,50 грн, з яких: 11 650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 939,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження здійснення фактором оплати на рахунок клієнта підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

У подальшому, 05.12.2025, ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 74719446від 13.01.2022 .

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 ТОВ «Сіроко Фінанс» відступив позивачу ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» право вимоги заборгованості до відповідача за договором позики №74719446від 13.01.2022 у розмірі23 589,50 грн, з яких: 11 650,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 939,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження здійснення Фактором оплати на рахунок Клієнта також підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

Дослідивши та надавши оцінку вказаним вище договорам факторингу, суд дійшов висновку про доведеність обставин набуття позивачем ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики від 13.01.2022 № 74719446на підставі Договору факторингу від 05.12.2025 № 05/12/25-01.

Зокрема, надаючи оцінку доказам переходу права вимоги від первісного кредитора до кожного наступного фактора на кожному етапі такої передачі, суд підтверджує перехід права вимоги від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».

Аналогічних висновків дійшов суд під час надання оцінки договору факторингу, укладеного між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та позивачем ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Отже, суд встановив, що позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набув статусу нового кредитора за Договором позики від 13.01.2022 № 74719446.

Доказів про визнання договорів факторингу не дійсними, та/або виконання своїх відповідачем перед первісним/попереднім кредитором, сторонами суду не надано, матеріали справи таких доказів не містять.

Отже суд виснував про обґрунтованість та доведеність позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованості за тілом кредиту (позикою) у розмірі 11 650,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами за Договорами позики від 13.01.2022 № 74719446 у розмірі 11 939,50 грн

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.

З дослідженого судом Договору позики, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, та розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором, встановлено, що пунктами 2.2 та 2.3 Договору встановлений строк позики (строк договору) - 30 днів, та встановлена дата повернення позики - 12.02.2022. Пролонгація умовами договору позики не передбачена.

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (є Додатком № 1 до Договору позики) містить відомості про суму позики - 11650,00 грн, проценти за користування кредитом - 2434,27грн, дату видачі кредиту - 13.01.2022, дату платежу -12.02.2022, а також про загальну вартість кредиту - 14084,27 грн.

Водночас, з розрахунку заборгованості вбачається, що первісний кредитор здійснив нарахування процентів за період з 13.01.2022 по 11.02.2022 за процентною ставкою 0,6964 % в день (81,14 грн в день) на загальну суму 2 434,20 грн.

У подальшому, починаючи з 14.02.2022 по 24.02.2022 (за 11 днів) нарахування процентів здійснювалось за процентною ставкою 1,99% в день (231,84 грн в день) на загальну суму 2 550,24 грн (231,84 х 11).

Починаючи з 25.04.2022 по 13.05.2022 (за 19 днів) нарахування процентів здійснювалось за процентною ставкою 0,99% в день (115,92 грн в день) на загальну суму 2 202,48 грн (115,92 х 19).

Окрім цього з розрахунку заборгованості вбачається, що первісним кредитором нарахування процентів за понадстрокове користування позикою не здійснювалось.

Твердження позивача у позовній заяві про те, що у договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями, суд вважає помилковими та такими, що спростовуються умовами договору та Правилами, на які позивач посилається.

Зокрема в обґрунтування позиції про наявність умов щодо пролонгації та автопролонгації сторона позивача посилається на п. 6.5 Правил (у редакції, що діяла на час укладення договору позики).

Дослідженням вказаного пункту Правил у поданій до суду редакції встановлено, що п. 6.5 цих Правил передбачає, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Отже у вказаному пункті Правил не йдеться мова про пролонгацію договору позики, а передбачена можливість позикодавця здійснювати нарахування процентів за понадстрокове користування позикою у період, який не перевищує 90 днів з моменту настання строку повернення позики (тобто після строку позики).

Як зазначалось вище, з досліджуваного судом розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за понадстрокове користування позикою первісним кредитором не нараховувались, про що свідчить відсутність таких нарахувань у відповідній графі розрахунку заборгованості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що первісний кредитор не мав правових підстав для нарахування процентів за користування позикою поза межами строку кредитування, який визначений та узгоджений сторонами правочину у Договорі та Таблиці (Додатку № 1 до Договору).

Отже суд виснув, що проценти після 12.02.2022 як проценти за користування позикою нараховані після спливу строку кредитування, є необґрунтованими та такими, що не підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість за процентами за користування позикою, нарахованими первісним кредитором у період з 13.01.2022 по 11.02.2022 включно у сумі 2 434,20 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованості за Договором позики від 13.01.2022 № 74719446у розмірі 14 084,20 грн, з яких: 11650,00 грн - заборгованість за позикою, 2434,20 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.

Щодо строків позовної давності

Суд бере до уваги твердження сторони позивача щодо дотримання стороною позивача строків позовної давності із зверненням до суду з вказаним позовом та відхиляє доводи відповідача про їх порушення.

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набув чинності було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324 продовжуються на строк дії такого карантину (ст. 257 ЦПК України встановлює загальну позовну давність у три роки). Набув чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У подальшому Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Набув чинності 17.03.2022.

Законом України від 8 листопада 2023 року № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024.

Законом України №4434-ІХ від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключений пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності. Вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025.

Договір між первісним кредитором та відповідачем укладений 13.01.2022, строк виконання якого припадає на 12.02.2022 (п. 2.3. Договору).

Тобто Договір позики вже був укладений в період дії продовження строків дії позовної давності на строк дії карантинних обмежень, які у подальшому були продовжені на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX (набув чинності з 17.03.2022) та згодом зупинені на підставі Закону України від 8 листопада 2023 року № 3450-IX (набув чинності з 30.01.2024).

Перебіг строків позовної давності поновлений з 04.09.2025.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 16.06.2026, тобто після спливу 9 місяців строку позовної давності.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем строків позовної давності із зверненням до суду з вказаним позовом.

За таких обставин заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи викладене, суд виснував про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог: в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Договором позики від 13.01.2022 № 74719446 у розмірі 14 084,20 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на 59,71% (розрахунок: 14 084,20 х 100 / 23589,50), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1170,92 грн (2662,40 х 59,71%) покладаються на відповідача.

Витрати на правничу допомогу у сумі 4500,00 грн

Згідно з матеріалами справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано копії Договору про надання правничої допомоги від 22.08.2025№22-08/25/ДІЛ; Витяг з Акту від 25.02.2026 №9-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (Додаток № 1 до Договору); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію.

Клопотань про зменшення витрат на адресу суду не надходило.

Верховний Суд в постанові від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18 роз`яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.

Ураховуючи, що позивач підтвердив понесені витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що позивачем доведені понесені витрати на правничу допомогу у сумі 4500,00 грн, а отже, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог на 59,71%, витрати на правничу допомогу у сумі 2 686,95грн (розрахунок: 4500 х 59,71%) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 79-89, 141, 258, 263-265,268, 354 ЦПК України, ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором позики № 74719446від 13.01.2022 у розмірі у розмірі 14 084 (чотирнадцять тисяч вісімдесят чотири) гривні 20 копійок, з яких: 11650,00 грн - заборгованість за позикою, 2434,20 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) гривні 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2 686(дві тисячі шістсот вісімдесят шість) гривень 95 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 3544280974, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 09.11.2026.

Суддя Ю. А. Скриль