Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 03.11.2026
Справа № 335/4173/26
Провадження № 2/334/3682/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
03 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Іванової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог службу у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав,
установив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
Позивач звернувся із позовом до відповідача із вимогою про позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування своїх вимог вказала про те, що ОСОБА_2 є батьком двох дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідач після розірвання шлюбу із позивачем, перестав спілкуватись із дітьми, не бере участі у їхньому вихованні та житті в цілому, не відвідує дні народження та свята, свідомо ухиляється від виховання дітей, нехтує своїми батьківськими обов`язками, не цікавиться успіхами у навчанні, не приймає участі у їх фінансовому забезпеченні, що підтверджує відсутність належного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.
З відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей на підставі рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.04.2024 року.
Згідно із висновком служби у справах дітей Кременецької міської ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради від 31.10.2024 року №2104, ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно синів.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Прокурор заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що висновок служби у справах дітей Кременецької міської ради датований ще 2024 роком, опитування відповідача здійснювалось у телефонному режимі без з`ясування усіх обставин , висновок органу опіки і піклування є неповним, необґрунтованим та передчасним.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. З цього випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї. З урахуванням наведених обставин, прокурор просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою суду від 27.05.2026 року відкрито провадження у справі у загальному порядку, призначено підготовче засідання у справі, зобов`язано орган опіки та піклування скласти висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.
Ухвалою суду від 07.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань з цього приводу суду не надав.
Частиною восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , яке видане 31.05.2023 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 12, його батьком є ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_1 .
Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , яке видане 31.05.2023 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 45, його батьком є ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_1 .
24 травня 2023 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 105, зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.04.2024 у справі №601/1016/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.
01.04.2024 року Кременецьким районним судом Тернопільської області виданий судовий наказ про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх доходів.
Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо-переміщених осіб ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_3 проживають у селі Сапанів Кременецького району Тернопільської області.
ОСОБА_2 став на облік, як внутрішньо-переміщена особа за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно із висновком служби у справах дітей Кременецької міської ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради від 31.10.2024 року №2104, ОСОБА_2 не бере участі у їх вихованні,; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. З урахуванням найкращих інтересів дітей, орган опіки та піклування дійшов висновку, про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав..
Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , яка надана ОСОБА_5 гімназією, протягом навчання дитини у школі навчанням і вихованням займається виключно мати. Про батька дитини жодної інформації навчальним закладом надано не було.
У відповідності до характеристики ОСОБА_4 яка надана Сапанівською гімназією, протягом навчання дитини у школі навчанням і вихованням займається виключно мати. Про батька дитини жодної інформації навчальним закладом надано не було.
ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що в останнє бачив батька на Новий рік у 2023 році, коли він приїздив до них у село Сапанів. Після цього вони з батьком не спілкувались, батько йому не телефонує, подарунки на свята не дарує, про його життя не цікавиться.
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі за текстом СК України) визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
Вимогами ч. 1 ст. 164 СК України унормовано, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно із пунктом 16 названої постанови ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Частиною восьмою статті 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст. 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з якою слід рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Положеннями статті 166 СК України унормовано, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідач не підтримує зв`язок з позивачем та дітьми. Про дітей він не піклується, їхнім життям не цікавиться та не виявляє такого бажання, матеріально не забезпечує, засобами зв`язку не зв`язується, до органів опіки та піклування з приводу встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні не звертався.
Згідно із поясненнями старшої дитини він в останнє бачив відповідача близько трьох років тому, після цього інформації про будь-яке спілкування батька із дітьми відсутня.
Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо доводів прокурора про недоведеність позовних вимог, то суд вважає за необхідне вказати про те, що метою участі прокурора у цій категорії справ є захист прав та інтересів дітей. Яким саме чином має бути змінена поведінка відповідача, який десять років свідомо не спілкується із своїми дітьми та виявляє такого бажання, і у чому саме таке свідоме та тривале нехтування інтересами своїх рідних дітей відповідає їхнім інтересам прокурором не зазначено.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором не надано жодного аргументу на користь того, що поведінка відповідача, яка полягає у свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов`язками відповідає інтересам дітей, а позовні вимоги є необґрунтованими.
Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статями 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог службу у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання, як внутрішньо переміщенної особи: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін
Судове рішення № 141338691, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/4173/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: