Рішення № 141336472, 06.11.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
466/3982/26
Номер документу
141336472
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 466/3982/26

Провадження № 2/466/3032/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ковальчук О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

представника відповідача, адвоката Гаполяка О.В.

справа № 466/3982/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовною заявою ТзОВ «Джейсік Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів як повернення завдатку, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ТзОВ «Джейсік Україна» про стягнення збитків в розмірі 238800,00грн.

в с т а н о в и в:

04 травня 2026 року представник ТзОВ «Джейсік Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів як повернення завдатку в розмірі 86199,20грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03.03.2026р. товариство з обмеженою відповідальністю «Джейсік Україна» (надалі Позивач) та фізична особа ОСОБА_1 (надалі Відповідач) уклали попередній договір про укладання в майбутньому, в строк до 03.04.2026 р., основного договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Такий попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2026р. (надалі Попередній Договір) був підписаний сторонами з використанням кваліфікованих електронних підписів.

Об`єктом нерухомого майна, згідно Попереднього Договору, був об`єкт, який належав Відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 5840, виданий 26.09.2024, видавник: Яремко Р. Є., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75257448 від 26.09.2024, що підтверджувалося наданим Відповідачем, на момент укладання Попереднього Договору, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2024 р., індексний номер витягу 39675290.

У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2024р., індексний номер витягу 39675290, також зазначався «Тип об`єкта», який визначався як «квартира».

Відповідно до положень пункту 5.1.6. Попереднього Договору Відповідач зобов`язувався не менш ніж за три робочі дні до укладання основного договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна надати Позивачу копії всіх документів, згідно яких об`єкт було передано у власність товариству з обмеженою відповідальністю, створеного Відповідачем для цілей Попереднього Договору.

30.03.2026 р. Відповідач повідомив Позивача про готовність укласти основний договір купівлі-продажу 03.04.2026р.

До повідомлення від 30.03.2026 р., підписаного кваліфікованим електронним підписом Відповідача, Відповідачем було додано лише витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2026, індексний номер витягу 468158314. Інші документи та (або) їх копії у додатку до повідомлення від 30.03.2026 р. були відсутні.

Отже, виходячи з призначеної Відповідачем дати укладання основного договору купівлі-продажу 03.04.2026 р. Відповідач мав надати Позивачу, станом на 01.04.2026 р., копії всіх документів, згідно яких об`єкт було передано у власність товариству з обмеженою відповідальністю, створеного Відповідачем для цілей Попереднього Договору.

Проте, визначених вище Попереднім Договором дій Відповідач не вчинив.

Більш того, зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2026, індексний номер витягу 468158314 до характеристик об`єкту нерухомості, що визначався Попереднім Договором, були внесені зміни щодо яких сторонами Попереднього Договору не було досягнуто згоди, а саме: «Тип об`єкта» змінився і визначався вже не як «квартира», а як «приміщення (група приміщень)».

Така зміна характеристики об`єкту нерухомості за типом об`єкта у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2026 р. індексний номер витягу 468158314, які були внесені при державній реєстрації права власності на об`єкт за товариством з обмеженою відповідальністю, створеного Відповідачем для цілей Попереднього Договору, були зроблені за відсутності будь-якої участі Позивача та не у відповідності до положень Попереднього Договору.

Жодних належних документів на підтвердження обґрунтованості та правомірності таких змін щодо характеристики об`єкту нерухомості за типом об`єкта Відповідач Позивачу, в строк до 01.04.2026 р., не надав.

31.03.2026р. Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу, підписану кваліфікованим електронним підписом, про усунення перешкод до укладання основного договору, а саме: вчинити належні та достатні дії для відновлення такої характеристики об`єкту нерухомості, яка зазначалася у витягу від 26.09.2024 р. індексний номер витягу 396752902, як «Тип об`єкта» та визначалася як «квартира».

Проте Відповідач не повідомив Позивача про вчинення належних дій на виконання такої вимоги та не надав належного документального підтвердження щодо вчинення таких дій.

У зв`язку з тим, що характеристика об`єкту нерухомості щодо якого, відповідно до положень Попереднього Договору, мав бути укладений основний договір купівлі-продажу, змінилася без згоди на те Позивача, очевидно, що такий об`єкт нерухомості за типом об`єкта, зазначеним у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2026 р. індексний номер витягу 468158314, не відповідає об`єкту нерухомості за типом об`єкта, зазначеному у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2024 р., індексний номер витягу 39675290 і вказаному у Попередньому Договорі, та не може бути предметом основного договору купівлі-продажу.

Фактичні дії Відповідача, які полягали у зміні характеристик об`єкта нерухомого майна без погодження з Позивачем, а також ненаданні документів, передбачених Попереднім Договором, свідчать про ухилення від укладення основного договору на умовах погоджених Попереднім Договором, що відповідно до статті 635 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання.

Статтею 570 Цивільного кодексу України визначається, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до платіжної інструкції від 04.03.2026р. № 6447, за фактом укладання Попереднього Договору, Позивач сплатив на користь Відповідача завдаток в розмірі 43 099,60 грн. на підтвердження наміру укласти в майбутньому основний договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах погоджених сторонами у Попередньому Договорі.

Правові наслідки порушення зобов`язання забезпеченого завдатком визначені статтею 571 Цивільного кодексу України та передбачають повернення боржникові завдатку та додаткової сплати суми у розмірі завдатку або його вартості у разі порушення зобов`язання, що сталося з вини кредитора.

Враховуючи викладене, Позивач втратив інтерес до укладення основного договору купівлі-продажу на умовах, які істотно відрізняються від погоджених сторонами у Попередньому Договорі, а саме щодо характеристики за критерієм «Тип об`єкта» об`єкту нерухомості, який мав стати предметом основного договору купівлі-продажу, що підтверджує наявність підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 571 Цивільного кодексу України.

Також, Позивач не отримав в строк, визначений Попереднім Договором, належних копій документів, згідно яких нерухоме майно, зазначене у Попередньому Договорі, було передано у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Пріоріум Естейт» (код ЄДРПОУ 46380570).

Таким чином, Відповідач має повернути Позивачу завдаток в розмірі 43 099,60 грн. та додатково грошову суму у розмірі завдатку 43 099,60 грн., разом 86 199,20 грн.

На вимогу Позивача, викладену у листі від 03.04.2026 р., що був підписаний кваліфікованим електронним підписом Позивача і відправлений Відповідачу, щодо повернення суми завдатку в розмірі 43 099,60 грн. до 10.04.2026 р., Відповідач належні дії не вчинив.

За наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

06 травня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з призначенням судового засідання.

25 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Гаполяк О.В. звернувся до суду з зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Джейсік Україна» про стягнення збитків в розмірі 238000,00грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог покликаються на те, що між Приватним підприємством «Бета Консалт Груп» (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання послуг № 09/25 від 09 грудня 2026 року, згідно умов якого: 1.1. У порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, спрямовані на пошук покупця та супровід продажу об`єкта нерухомого майна, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані Послуги. 1.2. Послуги за цим Договором надаються щодо об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70 кв. м, додатково: комора в підвалі площею 6,0 кв. м. 1.3. Перелік Послуг, їх зміст, строк надання та порядок визначення вартості зазначаються у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною. 1.4. Конкретний обсяг фактично наданих Виконавцем Послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується Сторонами відповідно до умов цього Договору.

Згідно із додатком № 1 до укладено договір про надання послуг № 09/25 від 09 грудня 2026 року: 1. Виконавець надає Замовнику послуги, спрямовані на пошук покупця та супровід продажу об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

2. До складу Послуг входить: 2.1. пошук потенційних покупців; 2.2. інформування потенційних покупців про Об`єкт; 2.3. організація показів Об`єкта; 2.4. комунікація з потенційними покупцями; 2.5. участь у переговорах щодо умов продажу; 2.6. організаційний супровід укладення попереднього договору купівлі-продажу; 2.7. організаційний супровід підготовки до укладення основного договору купівліпродажу. 3. Замовнику можуть надаватись інші послуги прямо не передбачені цим Додатком, але є такими, що випливають з Договору.

Так, на виконання умов вищевказаного договору, Виконавцем було знайдено потенційного покупця, а також організовано ряд заходів, спрямованих на продаж вищезгаданого нерухомого майна, зокрема, як зазначено у акті приймання-передачі наданих послуг від 06 квітня 2026 року, Виконавцем для Замовника надано наступні послуги: 1. здійснено пошук потенційного покупця об`єкта нерухомого майна; 2. проведено переговори з потенційними покупцями; 3. організовано покази об`єкта нерухомості; 4. забезпечено комунікацію між Замовником та потенційним покупцем; 5. забезпечено організаційний супровід з досягнення домовленостей щодо істотних умов укладення договору купівлі-продажу; 6. надано консультаційний та організаційний супровід підготовки до укладення основного договору купівлі-продажу; 7. здійснено супровід підготовки документів, необхідних для укладення основного договору; 8. здійснено аналіз та опрацювання документів щодо об`єкта нерухомого майна; 9. здійснено аналіз та опрацювання документів і листування між сторонами правочину, зокрема: повідомлення про готовність укласти основний договір від 30.03.2026 року; вимоги ТОВ «Джейсік Україна» про усунення перешкод до укладання основного договору від 31.03.2026 року; листа ТОВ «Джейсік Україна» від 03.04.2026 року щодо неукладення основного договору та повернення завдатку; повідомлення про складання акту та наслідки ухилення від укладення договору від 03.04.2026 року. 10. забезпечено організаційну взаємодію з приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком Ігорем Ярославовичем; 11. забезпечено супровід організації укладення основного договору купівліпродажу на 03.04.2026 року о 15:50.

В результаті наданих Виконавцем послуг: 1. Виконавцем знайдено покупця - ТОВ «Джейсік Україна»; 2. Між Замовником та покупцем погоджено усі істотні умови договору купівліпродажу; 3. Замовником отримано кошти (завдаток/аванс) відповідно до домовленостей сторін; 4. Забезпечено підготовку сторін до укладення основного договору купівліпродажу.

Однак, з вини ТОВ «Джейсік Україна», підписання основного договору, яке сторони домовились провести 03 березня 2026 року не відбулось.

Так, в процесі проведення відповідних переговорів, Сторони погодили, що продавцем за основним договором має бути товариство з обмеженою відповідальністю, створене Відповідачем, якому передається у власність об`єкт нерухомості.

На виконання цієї умови відповідачем проведено ряд заходів, зокрема: 1. зареєстровано ТОВ «Пріоріум Естейт»; 2. об`єкт нерухомості передано до статутного капіталу товариства; 3. право власності зареєстровано у встановленому законом порядку.

В подальшому, 30.03.2026 року, Продавець направив Покупцю повідомлення про готовність укласти договір купівлі-продажу, у якому: 1. підтвердив готовність укласти договір; 2. визначив дату, час та місце нотаріального посвідчення; 3. повідомив про створення ТОВ «Пріоріум Естейт»; 4. повідомив про передачу майна до статутного капіталу товариства; 5. надав витяг з Державного реєстру речових прав.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично та юридично вчинив усі необхідні дії для належного виконання домовленостей між сторонами.

Однак Покупець, з незрозумілих відповідачу причин свідомо формував штучні підстави для відмови від укладення договору.

Так, 31.03.2026 року Покупець направив вимогу про усунення перешкод до укладання договору.

Із змісту вказаної вимоги прямо вбачається, що єдиною фактичною претензією Покупця була зміна формулювання характеристики «тип об`єкта», у витягу з Державного реєстру речових прав.

При цьому: 1. адреса об`єкта залишилась незмінною; 2. площа об`єкта залишилась незмінною; 3. реєстраційний номер об`єкта залишився незмінним; 4. сам об`єкт нерухомості не змінювався.

Ще у первинному витягу від 26.09.2024 року було прямо зазначено - «квартиру переобладнано під магазин».

Тобто, Позивачу з моменту укладення попереднього договору було достеменно відомо фактичне функціональне призначення об`єкта.

Зауваження Покупця були усунуті до дати укладення основного договору.

Так, після отримання вимоги Продавцем були вчинені всі необхідні дії для приведення запису у реєстрі у відповідність до вимог Покупця.

Це підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 02.04.2026 року, у якому тип об`єкта знову зазначено як «квартира».

Таким чином, станом на дату укладення основного договору 03.04.2026 року будь-які формальні зауваження Покупця були повністю усунуті.

Твердження Позивача про неможливість укладення договору є безпідставним.

В день угоди 03.04.2026 року Покупець направив Продавцю лист, у якому фактично повідомив про неможливість укладення основного договору та вимагав повернення завдатку.

Із змісту вказаного листа прямо вбачається, що ще до моменту, визначеного для нотаріального посвідчення договору, Покупець: 1. самостійно дійшов висновку про нібито неможливість укладення договору; 2. не висловив наміру прибути до нотаріуса; 3. не запропонував перенести дату укладення договору; 4. не заявив про готовність укласти договір після перевірки документів; 5. не вчинив жодних дій, спрямованих на реальне виконання попереднього договору.

У вказаному листі Покупець прямо вимагав повернути завдаток, тобто фактично заявив про відмову від укладення основного договору.

При цьому, станом на дату укладення основного договору зауваження Покупця щодо характеристики «тип об`єкта» - вже були усунуті, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 02.04.2026 року.

Отже, лист Покупця від 03.04.2026 року підтверджує, що саме він свідомо та безпідставно ухилився від укладення договору купівлі-продажу.

Щоб зафіксувати факт неприбуття представника ТОВ «Джейсік Україна» для укладення відповідного договору купівлі-продажу, на офіційну електронну адресу ТОВ «Джейсік Україна» було направлено повідомлення, що 03 квітня 2026 року о 15:50 у приміщенні приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка Ігоря Ярославовича (м. Львів, вул. Коперника, 62/2) мало відбутися укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 70 кв. м., додатково: комора в підвалі, площею 6,0 кв. м., відповідно до умов попереднього договору від 03.03.2026 року., на укладення якого уповноважені представники ТОВ «Джейсік Україна» - не прибули.

Окрім цього, було скеровано акт про неприбуття уповноваженого представника покупця для укладення основного договору купівлі-продажу та фіксацію ухилення від виконання зобов`язань, від 03.04.26р., підписаного ОСОБА_1 та представником посередника «Бета Консалт Груп» - Іванців Святославом Михайловичем.

Згідно із розділом 3 договору про надання послуг № 09/25 від 09 грудня 2026 року: 3.1. Вартість Послуг Виконавця за цим Договором становить 5% (п`ять відсотків) від вартості Об`єкта нерухомості, визначеної сторонами на дату отримання Замовником завдатку або авансу за придбання Об`єкта. 3.2. Сторони погодили, що обов`язок оплати послуг Виконавця виникає після настання таких обставин: 3.2.1. Виконавцем знайдено покупця Об`єкта нерухомого майна; 3.2.2. Замовником фактично отримано завдаток або аванс від такого покупця. 3.3. Оплата Послуг здійснюється Замовником протягом 15 календарних днів після підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг. 3.4. Оплата Послуг здійснюється у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця або в інший погоджений Сторонами спосіб, що не суперечить законодавству України.

На виконання вимог вищезазначеного розділу, Замовником сплачено на рахунок Виконавця грошові кошти у розмірі 194 000 гривень 00 коп., що відповідає 5% від вартості Об`єкта нерухомості, визначеної сторонами на дату отримання Замовником коштів, в рахунок придбання об`єкта, яка була встановлена у розмірі - 3 878 964 гривень 00 коп.

Оплата підтверджується відповідною банківською квитанцією.

У повідомленні про складання акту та наслідки ухилення від укладення договору, надісланого Відповідачу 03.04.26р. було також зазначено: У зв`язку з викладеним повідомляю, що у подальшому, Продавцем будуть вчинятися всі необхідні дії, спрямовані на: 1. реалізацію правових наслідків, передбачених умовами попереднього договору та чинним законодавством України, у тому числі щодо правового режиму завдатку; 2. стягнення всіх витрат та збитків, понесених у зв`язку з підготовкою до укладення основного договору купівлі-продажу, включаючи, але не обмежуючись: витратами на оформлення документів, реєстраційні дії, нотаріальні послуги, витрати на послуги компанії посередника, юридичні витрати із супроводу вказаного договору, організаційні та супутні витрати.

Таким чином, Позивачем було понесено витрати за послуги компанії посередника ПП «Бета Консалт Груп», які підлягають відшкодуванню з Відповідача.

Також, Позивачем були понесені витрати на оформлення документів, реєстраційні дії, нотаріальні послуги, організаційні та супутні витрати, зокрема: 1. Послуги по реєстрації юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоріум Естейт» (ЄДРПОУ 46380570), вартістю 10 000 гривень; 2. Послуги по виготовленні оцінки вартості майна, вартістю 9 800 гривень; 3. Послуги по внесенні майна у статутний капітал ТОВ «Пріоріум Естейт», вартістю - 15 000 гривень; 4. Послуги по підготовці договору купівлі-продажу, який мав відбутись 03.04.26р., вартістю -10 000 гривень.

Вищевказані витрати є документально підтвердженими відповідними довідками, договором, актом та корінцем до прибуткового касового ордеру та додані до цього позову.

Дії сторін цивільного обороту мають відповідати принципам добросовісності, розумності та чесної ділової практики, визначеним статтями 3, 13, 509 ЦК України.

Добросовісність у розумінні усталеної практики Верховного Суду є певним стандартом поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони правовідносин. Поведінкою, яка суперечить принципу добросовісності, є, зокрема, поведінка сторони, яка не відповідає її попереднім заявам або поведінці, за умови, що інша сторона, розумно покладаючись на такі заяви чи поведінку, діє собі на шкоду.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, а також у постановах КГС ВС від 09.04.2019 у справі № 903/394/18 та від 17.11.2018 у справі № 911/205/18.

У даному випадку ТОВ «Джейсік Україна» своїми діями та поведінкою підтвердило реальний намір укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, погодило істотні умови правочину, сплатило завдаток та фактично спонукало ОСОБА_1 до здійснення комплексу підготовчих юридичних, організаційних та фінансових дій, необхідних для реалізації погодженого сторонами механізму продажу об`єкта нерухомості.

Саме внаслідок поведінки ТОВ «Джейсік Україна» Позивачем за зустрічним позовом були понесені витрати, пов`язані із: 1. створенням ТОВ «Пріоріум Естейт»; 2. внесенням нерухомого майна до статутного капіталу товариства; 3. проведенням оцінки майна; 4. оплатою нотаріальних та реєстраційних дій; 5. оплатою послуг посередника щодо пошуку покупця та супроводу продажу об`єкта нерухомості.

Надалі ТОВ «Джейсік Україна», після фактичного понесення Позивачем відповідних витрат, безпідставно відмовилось від укладення основного договору купівлі-продажу, пославшись виключно на формальні зауваження щодо характеристики «тип об`єкта» у витязі з Державного реєстру речових прав, незважаючи на те, що: сам об`єкт нерухомості не змінювався; адреса, площа та реєстраційний номер об`єкта залишались незмінними; відповідні зауваження були усунуті ще до дати укладення основного договору.

Таким чином, поведінка ТОВ «Джейсік Україна» має ознаки суперечливої поведінки, оскільки відповідач за зустрічним позовом спочатку підтверджував намір укласти договір та спонукав іншу сторону до понесення витрат, а в подальшому використав формальні обставини як привід для ухилення від виконання досягнутих домовленостей.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20, для покладення обов`язку з відшкодування збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1. протиправної поведінки; 2. збитків; 3. причинного зв`язку між поведінкою та збитками; 4. вини. У даному випадку всі зазначені елементи наявні.

Протиправна поведінка ТОВ «Джейсік Україна» полягає у недобросовісному припиненні переговорів та безпідставному ухиленні від укладення основного договору після того, як інша сторона, покладаючись на досягнуті домовленості, понесла значні витрати, необхідні для реалізації погодженого сторонами механізму продажу нерухомого майна.

Реальними збитками є документально підтверджені витрати Позивача, пов`язані із: 1. оплатою послуг посередника; 2. реєстрацією юридичної особи; 3. внесенням майна до статутного капіталу; 4. проведенням оцінки майна; 5. оплатою нотаріальних та супутніх юридичних дій.

Причинно-наслідковий зв`язок полягає у тому, що зазначені витрати були понесені виключно з метою виконання домовленостей із ТОВ «Джейсік Україна» та не були б здійснені за відсутності підтвердженого наміру останнього укласти договір купівлі-продажу.

Вина ТОВ «Джейсік Україна» підтверджується його подальшою суперечливою поведінкою, спрямованою на ухилення від укладення договору після того, як інша сторона вже понесла витрати, пов`язані із підготовкою до його укладення.

За наведеного просили зустрічні позовні вимоги задовольнити та відмовити у задоволенні первісного позову.

Ухвалою від 12 серпня 2026 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав письмову відповідь на відзив та відзив на зустрічну позовну заяву, в яких позовні вимоги підтримав повністю, просив первісний позов задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача, адвокат Гаполяк О.В. в судовому засіданні первісний позов заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні первісних позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги підтримав повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення та зустрічний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 03.03.2026 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Джейсік Україна» укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого сторони зобов`язались укласти основний договір до 03.04.2026 року (п.4.1 Договору).

Пунктом 1.1 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2026 року передбачено, що сторони зобов`язуються у майбутньому укласти основний Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: об`єкт нерухомості: тип квартира переобладнана під магазин (рішення виконкому Львівської міської ради від 19.09.2003 №834), за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70 кв. м, з коморою у підвалі площею 6,0 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 545931.

Крім того, пунктом 2.1. попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2026 року, сторони погодили загальну вартість Об`єкта у розмірі 3878964,00грн., що є еквівалентом сумі в розмірі 90000,00 тисяч доларів США за курсом НБУ на момент укладення цього попереднього Договору.

Згідно п.2.2, п.3.1 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2026 року, протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору Покупець перераховує Продавцю завдаток в безготівковій формі в розмірі 43099,60грн. Сторони підтверджують, що передана сума є завдатком відповідно до ст.570-571 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.2, 3.3, 3.4 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2026 передбачено, що у разі необґрунтованої відмови Покупця від укладення основного договору, завдаток залишається у Продавця. У разі необґрунтованої відмови Продавця від укладення основного договору, Продавець зобов`язаний повернути Покупцю завдаток в подвійному розмірі. У разі неможливості укладення основного договору купівлі-продажу з причин настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що не залежали від Сторін і були непередбачувані на момент укладення цього попереднього Договору, завдаток повертається Покупцю у сплаченому розмірі.

Так, на виконання умов попереднього договору ТзОВ «Джейсік Україна» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 43099,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6447 від 04.03.2026 року.

03.04.2026 року позивачем направлено лист-вимога відповідачу про повернення завдатку у розмірі 43099,60грн. та додатково грошову суму у розмірі 43099,60грн.

Судом встановлено, що вищезазначений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2026 нотаріально посвідчений не був.

Крім того, на день звернення до суду основний договір купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами не укладено.

Відповідно до ч.1ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

При цьому, відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Тобто купівля-продаж нерухомого майна передбачає укладення договору в письмовій формі.

Крім того, положеннями ч.1ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов`язання.

Правила ст.571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

Як встановлено судом, на момент звернення до суду із відповідним позовом та на час розгляду справи, договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) між ОСОБА_1 та ТзОВ «Джейсік Україна» укладено не було.

При цьому, згідно вимог чинного законодавства, внесення завдатку, як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку наявності зобов`язання, тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.

Отже, у разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і мають бути повернуті в тому розмірі, в якому вони надавалися. Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку, якщо таке зобов`язання випливає із договору, укладеного сторонами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки договір купівлі-продажу між сторонами не укладено, а отже підстави вважати передані кошти завдатком відсутні й відповідно в такому випадку такі кошти, в розумінні положень ст. 570 ЦК України- є авансом.

При цьому, зважаючи на встановлені судом обставини та характер спірних правовідносин, зокрема те, що природа отриманих відповідачем коштів визначена законом, їх визначення сторонами як завдаток правового значення не має і не може тягти за собою наслідків, передбачених ст. 571 ЦК України.

У разі сплати авансу, кредитор не може бути зобов`язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і відповідно до відшкодування збитків.

Зокрема, вищевказане містить у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року у справі № 6-176цс12.

Так, Верховним Судом України зазначено, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Таким чином, правила ст. 570 ЦК України про завдаток поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна зі сторін ухиляється від його виконання (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-82цс13).

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.07.2018 по справі №461/5297/16-ц правила ст.570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання. Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

У постанові від 04.08.2021 року в справі № 640/17086/18 Верховний Суд висловив позицію, відповідно до якої ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання. Аванс не має забезпечувальної функції, якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається власникові.

Таким чином, коли сторони хочуть визначити, що сплачена сума є завдатком, між ними має бути укладений договір, яким передбачаються зобов`язання сторін (сплата коштів боржником, та передання майна, надання послуг, тощо кредитором). Тобто це не може бути попередній договір, про укладення у майбутньому основного договору. Це має бути саме основний договір. В інакшому випадку сплачена сума коштів вважатиметься авансом.

Відтак, оскільки договору купівлі-продажу нерухомого майна, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, то сплачені в рахунок виконання договору позивачем 43099,60грн., що є еквівалентом 1000,00 доларів США є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися.

Отже, на користь позивача ТзОВ «Джейсік Україна» підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 43099,60грн., що є еквівалентом 1000,00 доларів США сплаченого ним авансу.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача додаткової грошової суми в розмірі 43099,60грн., то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.635 ЦК України зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 3.2, 3.3, 3.4 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.03.2026 передбачено, що у разі необґрунтованої відмови Покупця від укладення основного договору, завдаток залишається у Продавця. У разі необґрунтованої відмови Продавця від укладення основного договору, Продавець зобов`язаний повернути Покупцю завдаток в подвійному розмірі. У разі неможливості укладення основного договору купівлі-продажу з причин настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що не залежали від Сторін і були непередбачувані на момент укладення цього попереднього Договору, завдаток повертається Покупцю у сплаченому розмірі.

Так, позивачем не доведено та судом не встановлено безпідставної відмови відповідача від укладення Основного договору.

Тому суд приходить до висновку про відмову в цій частині позову.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи визнання відповідачем ОСОБА_1 отримання грошових коштів від позивача за нікчемним договором в сумі 43099,60грн., які останнім позивачу не повернуті та які в свою чергу вважаються авансом, тому вони підлягають поверненню в тому ж розмірі, в якому вони надавались, а отже первісний позов ТзОВ «Джейсік Україна» підлягає до часткового задоволення.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1 до ТзОВ «Джейсік Україна» про стягнення збитків в розмірі 238800,00грн., то такий, на думку суду підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, як вже встановлено судом, 03.03.2026 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Джейсік Україна» укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого сторони зобов`язались укласти основний договір до 03.04.2026 року (п.4.1 Договору).

Пунктом 1.1 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2026 року передбачено, що сторони зобов`язуються у майбутньому укласти основний Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: об`єкт нерухомості: тип квартира переобладнана під магазин (рішення виконкому Львівської міської ради від 19.09.2003 №834), за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70 кв. м, з коморою у підвалі площею 6,0 кв. м. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 545931.

Згідно п.1.2 попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2026 року, Об`єкт належить Продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 5840, виданий 26.09.2024, видавник: Яремко Р.Є., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75257448 від 26.09.2024, що підтверджувалося Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2024р., індексний номер витягу 396752902, де «Тип об`єкта» вказано як «квартира», а в додаткових відомостях вказано квартира переобладнана під магазин (рішення виконкому Львівської міської ради від 19.09.2003 №834).

Крім того, пунктом 2.1. попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2026 року, сторони погодили загальну вартість Об`єкта у розмірі 3878964,00грн., що є еквівалентом сумі в розмірі 90000,00 тисяч доларів США за курсом НБУ на момент укладення цього попереднього Договору.

Так, на виконання погодженого сторонами у попередньому договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2026 року механізму продажу нерухомого майна ОСОБА_1 створено ТзОВ «Пріоріум Естейт», до статутного капіталу якого передано нерухоме майно, що підтверджується реєстраційними документами товариства та витягом з Державного реєстру речових прав від 13.03.2026 року.

30.03.2026 року ОСОБА_1 повідомив ТзОВ «Джейсік Україна» про готовність укласти основний договір 03.04.2026 року о 15:50 у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я.

31.03.2026 року ТзОВ «Джейсік Україна» направило вимогу про усунення перешкод до укладення основного договору, посилаючись, зокрема, на зміну характеристики нерухомого майна щодо типу об`єкта.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав від 02.04.2026 року (а.с.29), відповідні зауваження щодо типу об`єкта були усунуті до визначеної сторонами дати укладення основного договору.

Незважаючи на це, листом від 03.04.2026 року ТзОВ «Джейсік Україна» повідомило про неможливість укладення основного договору та заявило вимогу про повернення завдатку.

Також, 03.04.2026 року представник ТзОВ «Джейсік Україна» для укладення основного договору до нотаріуса не прибув.

Факт прибуття ОСОБА_1 до приватного нотаріуса підтверджується свідоцтвом приватного нотаріуса Кулиняка І.Я. від 03.04.2026 року, а обставини неявки покупця Актом про неприбуття покупця від 03.04.2026 (а.с.114-118).

Суд також враховує долучене до матеріалів справи листування між директором ТзОВ «Джейсік Україна» Ковальовим Ю.В. та представником ПП «Бета Консалт Груп» Іванцівим С.М., яке підтверджує проведення переговорів щодо організації укладення договору купівлі-продажу (а.с.30-79).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , зважаючи на досягнуті сторонами домовленості та поведінку покупця, здійснив витрати, пов`язані з підготовкою до укладення основного договору, а саме: 194000 грн. - оплата послуг ПП «Бета Консалт Груп»; 10000 грн. - витрати на реєстрацію ТзОВ «Пріоріум Естейт»; 9800 грн. - витрати на оцінку нерухомого майна; 15000 грн. - витрати на внесення майна до статутного капіталу товариства; 10 000 грн. - витрати на підготовку договору купівлі-продажу. Загальний розмір понесених витрат становить 238800,00грн.

Зазначені витрати підтверджуються договором про надання послуг № 09/25 від 09.12.2025 року, актом приймання-передачі послуг від 06.04.2026 року, квитанцією АТ «Кредобанк» від 15.04.2026 року про сплату 194 000 грн., документами щодо створення товариства, оцінки майна, нотаріальних та реєстраційних дій (а.с.96-110).

Відтак, з врахування викладеного, суд вважає, що послуги ПП «Бета Консалт Груп» були спрямовані на пошук покупця конкретного об`єкта нерухомості, яким стало ТзОВ «Джейсік Україна».

Саме з цим покупцем проведено переговори, погоджено умови майбутнього продажу та підписано попередній договір. Відповідно, сплачені ОСОБА_1 кошти безпосередньо пов`язані з підготовкою конкретного правочину, який не відбувся внаслідок встановленої судом недобросовісної поведінки покупця.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 3, 13, 509 ЦК України учасники цивільних правовідносин повинні діяти добросовісно, розумно та справедливо.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №390/34/17 сформульовано правовий висновок щодо недопустимості суперечливої поведінки сторони, яка не відповідає її попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, розумно покладаючись на них, діє собі на шкоду.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 року у справі № 910/18489/20 звернула увагу на необхідність встановлення протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку та вини як підстав цивільно-правової відповідальності.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд виходить з того, що нікчемність попереднього договору від 03.03.2026 року виключає застосування відповідальності за порушення його умов, однак сама по собі не звільняє сторони від відповідальності за недобросовісну поведінку під час переговорів та підготовки до укладення основного договору.

Крім того, суд прийшов до переконання, що ТзОВ «Джейсік Україна» підтвердило намір придбати нерухоме майно шляхом підписання попереднього договору та перерахування грошових коштів, брало участь у погодженні механізму продажу нерухомості, а надалі, незважаючи на здійснення ОСОБА_1 необхідних підготовчих дій та усунення зауважень щодо характеристики об`єкта нерухомості, без достатніх підстав відмовилось від укладення основного договору.

Така поведінка суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, закріпленим у статтях 3, 13 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 , обґрунтовано покладаючись на поведінку покупця та досягнуті домовленості, поніс документально підтверджені витрати, пов`язані з підготовкою продажу нерухомого майна.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідно до статей 22, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірною поведінкою особи, підлягає відшкодуванню за наявності передбачених законом підстав відповідальності.

Відтак, суд вважає доведеними неправомірність поведінки ТзОВ «Джейсік Україна», наявність збитків у ОСОБА_1 у розмірі 238800,00 грн та причинно-наслідковий зв`язок між ними. Відповідачем за зустрічним позовом не доведено відсутності своєї вини.

Виходячи з заявлених зустрічних позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків ґрунтуються на самостійних підставах цивільно-правової відповідальності, не пов`язаних із виконанням нікчемного попереднього договору, а тому зустрічний позов є підставним.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та зустрічні позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, в силу дії ч. 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача виглядає наступним чином: 43099,60 х 3328,00 : 86199,20 = 1664,00грн.

У зв`язку з наведеним, з відповідача за первісним позовом підлягають стягненню на користь позивача 1664,00грн. судового збору.

Окрім того, з ТзОВ «Джейсік Україна» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подачу зустрічного позову в розмірі 2388,00грн.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

первісний позов ТзОВ «Джейсік Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів як повернення завдатку - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейсік Україна» грошові кошти в розмірі 43099,60грн. (сорок три тисячі дев`яносто дев`ять гривень 60 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейсік Україна» 1664,00грн. (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні) сплаченого судового збору.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейсік Україна» про відшкодування збитків - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейсік Україна» на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі 238800,00грн. (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот гривень)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейсік Україна» на користь ОСОБА_1 2388,00грн. (дві тисячі триста вісімдесят вісім гривень) сплаченого судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейсік Україна», ЄДРПОУ 40682399, м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, 2/35.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Текст рішення складено та підписано 06.11.2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук

Часті запитання

Який тип судового документу № 141336472 ?

Документ № 141336472 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141336472 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141336472 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141336472 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141336472, Шевченківський районний суд м. Львова

Судове рішення № 141336472, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141336472 відноситься до справи № 466/3982/26

Це рішення відноситься до справи № 466/3982/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141336466
Наступний документ : 141336477