Рішення № 141336389, 09.11.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
456/6070/26
Номер документу
141336389
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 456/6070/26

Провадження № 2/456/3623/2026

РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Яніцька М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

за участі:

представника позивача Глуховецького О.С.

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, що 20.11.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 481067-КС-003. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 50000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування

кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та

правилами надання споживчих кредитів. Строк на який надається кредит: 24 тижнів (п. 2.3 кредитного договору). Стандартна процентна ставка: в день 0,7%, фіксована (п. 2.4 кредитного договору). Комісія за надання кредиту: 10 000,00 грн. (п. 2.5 кредитного договору). Строк дії договору до 07.05.2025 (п. 2.7 кредитного договору). Пунктом 4.2. кредитного договору визначено, що позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. договору, починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та додатку №1 до договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого графіком платежів протягом наступних 7 діб, починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором. Пунктом 4.2.1. визначено, що у разі, якщо погашення кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2. та додатку № 1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору. Пунктом 4.2.2 кредитного договору встановлений графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Пунктом 4.2.4. кредитного договору визначено, що у разі не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, зокрема врахувуючи те, що у такому разі умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, надалі не застосовуються, водночас, проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. Сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника.

Кредитодавець свої зобов`язання відповідно умов кредитного договору виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн. Однак відповідач всупереч умовам кредитного договору свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не

виконав, а лише часткового сплатив кошти у загальному розмірі 25590,00 грн.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 93083,72 грн., з яких 49460,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 43623,72 грн. заборгованість за процентами.

У зв`язку з вищенаведеним представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 93083,72 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662, 40 грн. і витрати на правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.

Позиція відповідача з приводу викладених обставин у позовній заяві

29.10.2026 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому він зазначив, що 20 листопада 2024 року між ним та ТОВ «Бізнес Позика» було укладено кредитний договір № 481067-КС-003, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 50000,00 грн. Умовами договору визначено, що строк на який надається кредит становить 24 тижні (п. 2.3 кредитного договору). Стандартна процентна ставка в день становить 0,7% та є фіксованою (п. 2.4 кредитного договору). Комісія за надання кредиту становить 10000,00 грн (п. 2.5 кредитного договору). Строк дії договору до 07.05.2025. На виконання кредитного договору ним було здійснені наступні платежі: 04.12.2024 у розмірі 8530,00 грн., які було зараховано у комісію за надання кредиту 3280,00 грн. та відсотки за користування кредитом 5250,00 грн.; 18.12.2024 у розмірі 8530,00 грн., які було зараховано у комісію за надання кредиту 3630,00 грн. та відсотки за користування кредитом 4900,00 грн.; 01.01.2025 у розмірі 8530,00 грн., які було зараховано у комісію за надання кредиту 3090,00 грн., відсотки за користування кредитом 4900,00 грн. та тіло кредиту 540,00 грн. Таким чином, ним було сплачено 25590, 00 грн. Звернув увагу, що починаючи з 02.01.2025 по 07.05.2025 позивачем нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою 0,7 відсотків у день. Відповідно, він не заперечує факт укладення кредитного договору із позивачем, проте заперечує нараховані відсотки за користування договором. Зазначив, що 15.01.2025 його було мобілізовано, для проходження військової служби, про що видано наказ №116. Окрім цього, він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому, при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойового завдання у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 він отримав бойове поранення. Повідомив, що 15.01.2025 його було мобілізовано, для проходження військової служби та відповідно до Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, проценти за користування кредитом, починаючи з 15.01.2025 не нараховуються. Однак, починаючи з 02.01.2025 по 07.05.2025 позивачем нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою 0,7 відсотків у день. Відповідно відповідач зазначив, що визнає позов у частині стягнення тіла кредиту у розмірі 49460,00 грн. та відсотків у розмірі 4500,86 грн. (49460,00*0,7/100*13), починаючи з 02.01.2025 по 14.01.2025. Окрім цього, просить зменшити витрати на правову допомогу.

04.11.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що реалізація права на пільгу військовослужбовцям має заявний характер та передбачає обов`язок позичальника повідомити кредитора про наявність відповідних підстав, надавши належні докази. Позивач нараховував відповідачу проценти у відповідності до положень кредитного договору № 481067-КС-003 у період з 20.11.2024 по 07.05.2025. В той же час, відповідач жодного разу не звертався до позивача щодо списання процентів у відповідності до положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не надавав жодних документів, які б підтверджували право на відповідну пільгу. Невиконання відповідачем умов кредитного договору та його подальша бездіяльність змусили позивача звернути до суду за захистом свої прав та законних інтересів у зв`язку з чим позивач поніс судові витрати. Отже, з огляду на вищезазначене та з урахуванням того що даний спір виник виключно у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору та подальшої бездіяльності відповідача щодо врегулювання кредитної заборгованості, справедливим є покладення судових витрат у повному обсязі на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.

Представник позивача Глуховецький О.С. у судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференції просить позов задовільнити з підстав наведених у ньому та відповіді на відзив.

Відповідач у судове засідання не прибув, однак подав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив розглядати справу без його участі.

Заяви, клопотання учасників справи.

Звертаючись до суду із позовною заявою представник позивача просив витребувати докази у АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Процесуальні дії у справі.

15.10.2026 суд, з метою визначення підсудності справи, здійснив дії по визначенню місця реєстрації відповідача у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Ухвалою від 19.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 19.10.2026 витребувано докази у АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Ухвалою від 19.10.2026 вирішено судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/), за участю представника позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Глуховецького Олександра Степановича.

З`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, враховуючи заперечення відповідача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд доходить такого висновку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до договору про надання кредиту №481067-КС-003 від 20.11.2024, укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 50 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів. Строк, на який надається кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,7%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту 10000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Строк дії договору: до 07.05.2025. Денна процентна ставка: 0,62 процентів. Дата видачі кредиту 20.11.2024. Дата повернення кредиту 07.05.2025. Мета отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9765 /а.с.19-28/.

Додатком № 1 до договору про надання кредиту №481067-КС-003 від 20.11.2024 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про кредит /а.с.15/.

Додатком № 2 до договору про надання кредиту №481067-КС-003 від 20.11.2024 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про кредит /а.с.17/.

Як вбачається із правил надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» ТОВ «Бізнес Позика», вони визначають порядок і умови надання споживчих кредитів, права та обов`язки сторін, іншу інформацію необхідну для укладення і належного виконання умов договору, а також регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем і фізичною особою, які є сторонами договору /а.с.30-42/.

Згідно підтвердження ТОВ «Профітгід», повідомлено ТОВ «Бізнес Позика», що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством було здійснено успішний

переказ грошових коштів на рахунок отримувача ОСОБА_1 у розмірі 50000,00 грн. /а.с.43-49/.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №481067-КС-003 від 20.11.2024, сума заборгованості ОСОБА_1 становить 93083,72 грн., з яких заборгованість за кредитом 49460,00 грн., заборгованість по відсоткам 43623,72 грн. Боржником сплачено 25590,00 грн. /а.с.54-56/.

На підтвердження укладеного кредитного договору між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта та анкету заяву /а.с.57-58/.

01.10.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» укладено договір про надання правової (правничої допомоги) та інші документи /а.с.59-67/.

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Стрийським РВ ГУМВС України у Львівській області 27.03.2008, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вівня Стрийського району Львівської області.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , таке видано 17.09.2025 Головним управлінням Національної гвардії України ОСОБА_1 .

Як вбачається із довідки ВЧ НОМЕР_4 Національної гвардії України МВС України № НОМЕР_5 від 15.07.20026, ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України з 15.01.2025 по теперішній час, наказ №16.

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_4 Національної гвардії України МВС України № НОМЕР_6 від 17.07.2026, солдат ОСОБА_1 , в період з 28.06.2025 по 02.07.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_4 Національної гвардії України МВС України № 50/02/11/5-520 від 19.07.2025, солдат ОСОБА_1 02 липня 2025 року отримав бойове травмування (ВТ, АБТ з перфорацією правої барабанної перетинки), при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок удару FPV дрона противника.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов`язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.

Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо укладення договору в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частин 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 20.11.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №481067-КС-003, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 50000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів. Строк, на який надається кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 0,7%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту 10000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Строк дії договору: до 07.05.2025. Денна процентна ставка: 0,62 процентів. Дата видачі кредиту 20.11.2024. Дата повернення кредиту 07.05.2025. Мета отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9765

Вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля.

Таким чином судом встановлено, що договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору.

Суд встановив, що на момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до кредитодавця із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився із всіма умовами такого договору, в тому числі і з тими, що визначають підстави сплати процентів та їх розмір. Більше того, відповідач, ознайомившись з умовами кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього, та на момент його підписання вимог щодо незаконності умов договору не заявляв.

Суд вважає, що представник позивача довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредиту, встановлення процентів за користування кредитом, строки повернення кредиту.

Суд приходить до висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання кредиту №481067-КС-003 від 20.11.2024, такий правочин створює презумпцію його правомірності, у зв`язку з чим кредитний договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач не виконав зобов`язань за цим договором, допущену заборгованість за ним у встановленому порядку та сумі не погашено.

Відповідач не заперечує щодо укладення кредитного договору №481067-КС-003 від 20.11.2024 між сторонами та визнає суму заборгованості за договором у розмірі 53960,86 грн., що складається із тіла кредиту - 49460, 00 грн. та відсотків - 4500,86 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом з діючих військовослужбовців

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 та триває по теперішній час.

За змістом ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Законом України від 20.05.2014 № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» ст. 14 Закону № 2011-XII було доповнено пунктом 15 такого змісту: «Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом, не нараховуються».

Згідно з пояснювальною запискою до проекту Закону № 1275-VII його було розроблено з метою удосконалення системи проведення мобілізації, проведення в стислі терміни заходів часткової мобілізації в країні, підвищення обороноздатності Збройних Сил України, інших військових формувань, захист Батьківщини та її територіальної цілісності, а метою його прийняття є, зокрема, захист громадян України, які призвані під час мобілізації, від штрафних санкцій за фінансовими зобов`язаннями.

У подальшому Законами України № 3621-IXвід 21.03.2024, № 3633-IX від 11.04.2024, № 4213-IX від 14.01.2025 було внесено зміни та викладено пункт 15 ст. 14 в наступній редакції: військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Разом з цим, пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 за єдиним унікальним номером судової справи 522/12270/15-ц та від 11.12.2019 за єдиним унікальним номером судової справи 521/7927/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 за єдиним унікальним номером судової справи 199/3051/14 (номер провадження 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Із змісту згаданої постанови Верховного Суду вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення процентів не можуть бути задоволенні судом, якщо буде встановлено (шляхом доведення обставин), що боржник (позичальник) має право на пільги згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а без встановлення наявності у позичальника пільг є всі підстави для стягнення процентів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 426/4264/19, провадження № 61-1565св23 зазначав про таке. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України "Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Статтю 14 цього Закону було доповнено підпунктом 3 пункту 4 частини п`ятнадцятої відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" від 20 травня 2014 року № 1275-VII. Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема, підпункту 3 пункту 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 по справі № 199/3051/14 виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02.09.2014№ 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.

Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Зазначене вище щодо правильного застосування положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» повністю узгоджується з правовими висновками, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, що викладені в таких постановах: від 21 лютого 2018 року у справі №306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18); від 30 травня 2018 року у справі №521/12726/16-ц (провадження № 61-16144св18); від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18); від 10 січня 2019 року у справі № 327/353/16-ц (провадження № 61-25229св18); від 04 вересня 2019 року у справі №554/10264/17 (провадження № 61-42778св18); від 18 січня 2023 року справа № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22).

Суд звертає увагу, що між сторонами 20.11.2024 укладено кредитний договір №481067-КС-003. Умовами договору визначено, що строк на який надається кредит становить 24 тижні (п. 2.3 кредитного договору). Стандартна процентна ставка в день становить 0,7% та є фіксованою (п. 2.4 кредитного договору). Комісія за надання кредиту становить 10000,00 грн (п. 2.5 кредитного договору). Строк дії договору до 07.05.2025.

На виконання кредитного договору №481067-КС-003 від 20.11.2024 відповідачем було здійснені наступні платежі: 04.12.2024 у розмірі 8530,00 грн., які було зараховано у комісію за надання кредиту 3280,00 грн. та відсотки за користування кредитом 5250,00 грн.; 18.12.2024 у розмірі 8530,00 грн., які було зараховано у комісію за надання кредиту 3630,00 грн. та відсотки за користування кредитом 4900,00 грн.; 01.01.2025 у розмірі 8530,00 грн., які було зараховано у комісію за надання кредиту 3090,00 грн., відсотки за користування кредитом 4900,00 грн. та тіло кредиту 540,00 грн. Таким чином, відповідачем було сплачено 25590, 00 грн., що відображено у розрахунку заборгованості, наданим позивачем.

Окрім цього, як вбачається із розрахунку заборгованості позивача, починаючи з 02.01.2025 по 07.05.2025 відповідачу нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою 0,7 відсотків у день.

Суд звертає увагу, що 17.09.2025 Головним управлінням Національної гвардії України, ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_3 . Відповідно відповідач має право на пільги, встановлені законом України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Як вбачається із довідки ВЧ НОМЕР_4 Національної гвардії України МВС України № НОМЕР_5 від 15.07.20026, ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України з 15.01.2025 по теперішній час, відповідно до наказу №16.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_4 Національної гвардії України МВС України № НОМЕР_6 від 17.07.2026, солдат ОСОБА_1 , в період з 28.06.2025 по 02.07.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Як вбачається із довідки ВЧ НОМЕР_4 Національної гвардії України МВС України № 50/02/11/5-520 від 19.07.2025, солдат ОСОБА_1 02 липня 2025 року отримав бойове травмування (ВТ, АБТ з перфорацією правої барабанної перетинки), при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок удару FPV дрона противника.

Відповідно в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 15.01.2025 відповідача було мобілізовано, для проходження військової служби, про що видано наказ №116. Окрім цього, ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому, при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойового завдання у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 він отримав бойове поранення.

Суд звертає увагу, що згідно розрахунку заборгованості, починаючи з 02.01.2025 по 07.05.2025 відповідачу нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою 0,7 відсотків у день.

Оскільки ОСОБА_1 , 15.01.2025 був мобілізований, відповідно проценти за користування кредитом, починаючи із 15.01.2025 не нараховуються, зважаючи на норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зважаючи на викладене, відповідно до норм Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зважаючи на висновки викладені у постановах Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позов частині стягнення процентів за користування кредитом підлягає задоволенню частково, а саме тіло кредиту у розмірі 49460,00 грн. та відсотки у розмірі 4500,86 грн. (49460,00*0,7/100*13), за період з 02.01.2025 по 14.01.2025.

Слід зазначити, що ухвалою від 19.10.2026 витребувано докази у АТ «Перший Український Міжнародний Банк», однак станом на момент розгляду справи вимоги ухвали судді не виконано.

Враховуючи, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору та думку представника позивача про розгяду справи без витребованих доказів, тому суд проводить розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості 53960,86 грн. за кредитом, що складається із тіла кредиту 49460,00 грн. та заборгованості по відсотках, за період з 02.01.2025 по 14.01.2025 у розмірі 4500,86 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже із відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у розмірі в розмірі 1543,39 грн., із розрахунку 53960,86 * 2662, 40 : 93083,72.

Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Постановою ВС від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17 від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18, визначено, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат позивачем на правову допомогу адвокату.

Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000, 00 грн.

На підставі статей 207, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП - НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, м. Київ 01133, бульвар Лесі Українки, 26 оф. 411) суму заборгованості за кредитним договором №481067-КС-003 від 20.11.2024, в розмірі 53960,86 грн., що складається з заборгованість по тілу кредиту у розмірі 49460,00 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 4500,86 грн., суму судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1543,39 грн. та витрати на правову допомогу у розмір 3000,00 грн., а всього 58504,25 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот чотири гривні двадцять п`ять копійок) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.11.2026.

Головуючий суддяВ. М. Бораковський

Часті запитання

Який тип судового документу № 141336389 ?

Документ № 141336389 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141336389 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141336389 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141336389 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141336389, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Судове рішення № 141336389, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141336389 відноситься до справи № 456/6070/26

Це рішення відноситься до справи № 456/6070/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141336387
Наступний документ : 141336390