Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 462/9486/13-ц
провадження 2-і/462/1/26
У Х В А Л А
09 листопада 2026 року Залізничний районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді Ліуша А.І.
секретаря Поляниці А.М.
представника заявника Мороза А.С.
представника боржника Кубаренко В.Б.
розглянувши заяву Міністерства юстиції України про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа №462/9486/13-ц,-
В С Т А Н О В И В:
заявник звернувся до суду з вимогою про видачу дубліката виконавчого листа. Вимоги заяви мотивовано тим, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 жовтня 2016 року, надано дозвіл на примусове виконання заочного вироку суду Республіки Польща від 02 лютого 2011 року за позовом Державної Скарбниці Директора Митної Палати у місті Катовіце до ОСОБА_1 про вчинення платежу, яким присуджено стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь Державної Скарбниці Директора Митної Палати у місті Катовіце кошти в сумі 8950282 злотих 50 гроши, що на день постановлення ухвали становить 58445344 гривні 73 копійки, разом з відсотками по закону, які нараховуються від 15 грудня 2009 року до дати сплати, 73197 злотих 37 гроши, що на день постановлення ухвали становить 477978 гривень 83 копійки у порядку видатків пов`язаних з судочинством, на користь Державної Скарбниці Генеральної Прокурататорії Державної Скарбниці кошти у сумі 7200 злотих 00 гроши, що на день постановлення ухвали становить 47016 гривень 00 копійок у порядку повернення видатків за процесуальне представництво, на користь Державної скарбниці Окружного суду у м. Бєльсько-Б`яла кошти у сумі 117313 злотих і 99 гроши, що на день постановлення ухвали становить 766060 гривень 35 копійок у порядку не заплачених видатків за судочинство. В той же час, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) повідомило, що виконавчі документи не надходили, і відтак, оригінал виконавчого документа втрачено. З урахуванням ухвали суду від 05 квітня 2018 року, виконавчий документ видано 06 квітня 2018 року, з зазначенням трирічного строку для його пред`явлення до виконання. При цьому, подальші карантинні обмеження, запровадження воєнного стану, - суттєво вплинули на дотримання процесуальних строків. Враховуючи вищевикладене, просив суд заяву задовільнити.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, просив таку задовільнити.
Представник боржника в судовому засіданні повідомив, що заявником не надано жодного доказу та не зазначено, яким чином введення на території України карантину який тривав з березня 2020 року по червень 2023 року, вплинуло на своєчасне звернення до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката виконавчого листа. Так, заявник з 2020 року мав право звернутися до суду з заявою про поновлення пропущеного строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження процесуального строку. Крім того, вказав, що заявником не надано доказів втрати виконавчого листа. Враховуючи вищевикладене, просив суд в задоволенні заяви відмовити.
Судом було встановлено, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 жовтня 2016 року, надано дозвіл на примусове виконання заочного вироку суду Республіки Польща від 02 лютого 2011 року за позовом Державної Скарбниці Директора Митної Палати у місті Катовіце до ОСОБА_1 про вчинення платежу, яким присуджено стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь Державної Скарбниці Директора Митної Палати у місті Катовіце кошти в сумі 8950282 злотих 50 гроши, що на день постановлення ухвали становить 58445344 гривні 73 копійки, разом з відсотками по закону, які нараховуються від 15 грудня 2009 року до дати сплати, 73197 злотих 37 гроши, що на день постановлення ухвали становить 477978 гривень 83 копійки у порядку видатків пов`язаних з судочинством, на користь Державної Скарбниці Генеральної Прокурататорії Державної Скарбниці кошти у сумі 7200 злотих 00 гроши, що на день постановлення ухвали становить 47016 гривень 00 копійок у порядку повернення видатків за процесуальне представництво, на користь Державної скарбниці Окружного суду у м. Бєльсько-Б`яла кошти у сумі 117313 злотих і 99 гроши, що на день постановлення ухвали становить 766060 гривень 35 копійок у порядку не заплачених видатків за судочинство.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05 квітня 2018 року, виправлено описку допущену в ухвалі Залізничного районного суду міста Львова від 20 жовтня 2016 року у клопотанні першого заступника начальника Головного управління юстиції у Львівській області Квятковського Михайла Львовича про надання дозволу на виконання на території України рішення польського суду вказавши наступні зазначення у резолютивній частині ухвали, а саме: «Стягувач: Державна Скарбниця Директор Митної Палати у місті Катовіце в особі повіреного: юридичного радника Йоанни Яроцької-Скринської, що знаходиться за адресою: 00682, місто Варшава, вулиця Гожа, 76/78»; «Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - згідно довідки наданої від Державної фіскальної служби України фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 » та «Строк пред`явлення ухвали три роки з наступного для після набрання ухвалою законної сили».
23 вересня 2023 року, Посольство Республіки Польща надіслало лист з запитом про надання інформації на якій стадії перебуває розгляд справи щодо виконання вищевказаної ухвали суду.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний чи приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що відсутність оригіналу виконавчого документа як у стягувача, так і в органах державної виконавчої служби, за відсутності відомостей про його повернення чи подальше місцезнаходження, дає підстави для висновку про його втрату.
При цьому суд звертає увагу, що для встановлення факту втрати виконавчого документа не є обов`язковим з`ясування конкретного місця та обставин його втрати, оскільки істотним для вирішення питання про видачу дубліката є встановлення об`єктивної відсутності оригіналу та неможливості його подальшого використання за призначенням.
Саме по собі заперечення представника боржника щодо ненадання заявником доказів конкретних обставин втрати виконавчого документа не спростовує встановленого судом факту його відсутності у стягувача та відповідного органу державної виконавчої служби.
Більше того, заявник не може бути позбавлений можливості отримати дублікат виконавчого документа виключно з тих підстав, що він не володіє інформацією про конкретне місце його втрати, якщо вжитими заходами не вдалося встановити місцезнаходження оригіналу.
Щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.
Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання обчислюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Згідно з частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
При цьому законодавець не встановив вичерпного переліку обставин, які можуть визнаватися поважними причинами пропуску відповідного строку. Вирішення цього питання належить до компетенції суду та здійснюється з врахуванням конкретних обставин справи, характеру перешкод, їх тривалості, об`єктивності та впливу на можливість своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Як вбачається з доводів заявника, несвоєчасне вирішення питання щодо отримання дубліката виконавчого документа пов`язане, зокрема, із запровадженням на території України карантинних обмежень у зв`язку з поширенням COVID-19, а надалі із введенням воєнного стану.
Суд погоджується з доводами представника боржника про те, що самі по собі факт запровадження карантину або введення воєнного стану не можуть автоматично визнаватися поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В той же час, такі обставини не можуть оцінюватися ізольовано від інших обставин справи, оскільки їх правове значення визначається з врахуванням конкретного впливу на можливість реалізації особою своїх процесуальних прав.
Так, карантинні обмеження, запроваджені в зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, супроводжувалися обмеженнями діяльності державних установ, зміною організації їх роботи, запровадженням дистанційних форм взаємодії та ускладненням звичайного порядку документообігу.
В подальшому, 24 лютого 2022 року, у зв`язку зі збройною агресією росії проти України було введено воєнний стан, що істотно змінило умови функціонування державних органів, зокрема органів судової влади та органів примусового виконання судових рішень.
Суд враховує, що зазначені обставини мають оцінюватися не лише з позиції можливості фізичного звернення до суду, а й з огляду на необхідність забезпечення належної взаємодії між державними органами, збереження та передачі документації, організації міжнародного співробітництва та реалізації прав іноземного стягувача на території України.
Окремо суд звертає увагу на те, що 23 вересня 2023 року Посольство Республіки Польща звернулося із запитом щодо надання інформації про стадію розгляду питання виконання відповідної ухвали суду, що свідчить про те, що питання виконання судового рішення не втратило актуальності, а стягувач продовжує виявляти заінтересованість у його реалізації.
Разом із тим суд враховує, що заявник звертається не з метою повторного розгляду спору чи перегляду вже ухваленого рішення, а виключно для відновлення можливості виконання судового рішення, яке набрало законної сили та залишається невиконаним. Відмова у забезпеченні можливості виконання такого рішення за обставин, коли оригінал виконавчого документа фактично відсутній та його місцезнаходження не встановлено, призвела б до надмірного формалізму та обмеження права стягувача на ефективний судовий захист.
При цьому, суд також враховує, що принцип обов`язковості судового рішення є однією з основних засад судочинства, закріплених статтею 129-1 Конституції України, відповідно до якої судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, оскільки саме по собі ухвалення судового рішення без забезпечення його реального виконання не може вважатися повноцінним відновленням порушеного права.
Окремо суд підкреслює, що право стягувача на виконання судового рішення не повинно залишатися суто декларативним, а держава зобов`язана забезпечити реальну можливість його реалізації у встановленому законом порядку.
Суд також бере до уваги, що видача дубліката виконавчого документа сама по собі не порушує прав та законних інтересів боржника, оскільки не змінює змісту судового рішення, не збільшує розміру присуджених до стягнення коштів та не створює для нього нових зобов`язань. Так, видача дубліката виконавчого документа за встановлених обставин є процесуальним механізмом відновлення можливості виконання судового рішення, а не повторним покладенням на боржника обов`язку зі сплати вже присуджених коштів.
Враховуючи вищевикладене оцінюючи заперечення представника боржника в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наведені ним обставини не спростовують факту видачі виконавчого документа, його відсутності у стягувача та органах державної виконавчої служби, а також необхідності забезпечення можливості виконання судового рішення. Відтак, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа.
Керуючись п. 17.4 Перехідних положень ЦК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі 462/9486/13-ц.
Видати дублікат виконавчого листа у справі 462/9486/13-ц про надання дозволу про виконання на території України рішення польського суду в частині стягнення судових витрат з ОСОБА_2 на користь Державної скарбниці - Окружного суду міста Бєльсько-Б`яла.
Повний текст ухвали складено 10 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: А.І. Ліуш
Судове рішення № 141336253, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/9486/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: