Рішення № 141336006, 09.11.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
333/8664/26
Номер документу
141336006
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №333/8664/26

Провадження №2/333/6083/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Ляр Д.Ю. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_2 . Як зазначає позивач, 06 липня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Позичальниці було видано кредитну картку типу «Універсальна». Надалі, 12 квітня 2021 року, позичальниця підписала нову заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, якою погодила такі умови кредитування: кредитний ліміт - до 75 000 грн; тип кредитної картки - «Універсальна GOLD»; строк кредитування - 12 місяців із пролонгацією; процентна ставка - 40,8 % річних; мінімальний обов`язковий платіж - 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн; проценти за прострочення відповідно до умов заяви - 60 % річних. На підтвердження виникнення кредитних правовідносин банк посилається на заяви позичальниці, виписки за рахунками, довідки про видані платіжні картки, кредитні ліміти та розрахунки заборгованості. Позивач зазначає, що позичальниця користувалася кредитними коштами, здійснювала операції за рахунками, частково повертала використані кошти та сплачувала проценти, однак надалі припинила виконувати зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості. За розрахунком банку, заборгованість становить 66 130,74 грн, яка повністю складається із заборгованості за тілом кредиту. Позичальниця ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим банк обґрунтовує перехід боргового зобов`язання до її спадкоємців положеннями статей 608, 1218, 1219, 1268, 1281 та 1282 ЦК України. Банк зазначає, що 13 жовтня 2023 року направив претензію кредитора до органів нотаріату, а після отримання інформації про спадкоємця 02 червня 2026 року додатково направив претензію безпосередньо відповідачу. Оскільки заборгованість добровільно не погашена, банк просить суд: Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 66 130,74 грн заборгованості за тілом кредиту. Стягнути з відповідача судові витрати. Судовий збір, сплачений банком під час подання позову через систему «Електронний суд», становить 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2026 року прийнято позовну заяву Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.10.2026 року судом задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

19.10.2026 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Великанова М.О. надійшло клопотання про продовження процесуального строку на надання відзиву.

Ухвалою суду від 19.10.2026 року частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Великанова М.О. про продовження процесуального строку.

03.11.2026 року на виконання вимог ухвали суду від 16.10.2026 року через канцелярію суду надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином.

Відповідач та його представник, будучи повідомленими судом своєчасно та належним чином про дату та місце розгляду справи до судового засідання не з`явилися. Інших заява та клопотань, а також відзиву до суду не скеровано.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06.07.2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н на підставі заяви позичальника. На виконання умов договору позичальнику було відкрито картковий рахунок та надано кредитні картки «Універсальна» та «Універсальна GOLD», зокрема картки № НОМЕР_1 (від 07.06.2007), № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 (від 12.04.2021). Протягом дії договору кредитний ліміт неодноразово змінювався: від початкових 800,00 грн (06.07.2007) до максимальних 68 000,00 грн (13.10.2021), а 04.11.2022 був зменшений до 0,00 грн.

12.04.2021 року ОСОБА_2 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» та була ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту, якими визначено розмір процентної ставки, порядок повернення коштів та наслідки прострочення зобов`язань.

Згідно з випискою за рахунком за період з 07.06.2007 по 26.06.2026, загальна сума витрат склала 1437128,06 грн, сума надходжень - 1370997,32 грн, а підсумковий від`ємний баланс становить -66 130,74 грн.

Станом на 31.05.2015 заборгованість за кредитом була відсутня (0,00 грн), а станом на 30.06.2019 заборгованість за нарахованими відсотками складала 79,45 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_2 померла. Відомості про смерть надійшли до банку 03.11.2022.

Станом на 30.11.2022 банком припинено нарахування відсотків і штрафних санкцій та здійснено перерахунок на суму 2 438,38 грн. Підсумковим розрахунком заборгованості станом на 25.06.2026 підтверджено наявність заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 66 130,74 грн.

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 12.10.2022 року (актовий запис № 2905).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2024, за померлою на праві приватної власності (частка 1) зареєстровано двокімнатну квартиру загальною площею 50,76 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2019 № 806).

29.09.2023 року АТ КБ «ПриватБанк» направило до Шостої запорізької державної нотаріальної контори Претензію кредитора № SAMDN40000014192710 в порядку ст. 1281 ЦК України про включення вимог у розмірі 66 140,00 грн до спадкової маси.

27.05.2026 року банк направив Лист-претензію № 20.1.0.0.0/7-260527/114460 до спадкоємця за законом ОСОБА_1 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 66 130,74 грн у межах вартості спадкового майна відповідно до ст. 1282 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до копії заяви від 06 липня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої між сторонами виникли кредитні правовідносини.

12 квітня 2021 року ОСОБА_2 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої погодила умови кредитування за карткою «Універсальна GOLD» із встановленням кредитного ліміту до 75 000,00 грн, процентною ставкою 40,8 % річних та строком кредитування 12 місяців із можливістю пролонгації.

Факт укладення кредитного договору та погодження його умов позивач обґрунтовує зазначеними заявами, виписками за рахунками, довідками про видані платіжні картки та встановлені кредитні ліміти, а також розрахунком заборгованості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 користувалася кредитними коштами, здійснювала операції за рахунком та частково виконувала зобов`язання з погашення кредитної заборгованості.

Водночас, за твердженням позивача, надалі позичальниця припинила належним чином виконувати зобов`язання щодо повернення використаних кредитних коштів, унаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість за кредитним договором становить 66 130,74 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту.

Оцінюючи наданий розрахунок у сукупності з виписками за рахунками та іншими письмовими доказами, суд має перевірити фактичне використання позичальницею кредитних коштів, здійснені нею платежі, залишок непогашеного основного боргу та дату, станом на яку визначено заборгованість.

При цьому суд враховує, що обов`язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на відповідну сторону.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сам по собі розрахунок заборгованості, складений банком, не звільняє позивача від обов`язку підтвердити його належними первинними документами, зокрема виписками за рахунками, які відображають рух коштів та залишок заборгованості.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.

Після її смерті приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Щербиною В.С. 11 квітня 2023 року заведено спадкову справу №14/2023, зареєстровану у Спадковому реєстрі за №70513668.

Згідно з матеріалами спадкової справи 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 , який є сином померлої, звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері.

Також 11 квітня 2023 року чоловік спадкодавця ОСОБА_3 подав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті дружини на користь сина ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються копіями відповідних заяв, долучених до матеріалів спадкової справи.

Дослідивши зміст спадкової справи, суд установив, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 входить квартира загальною площею 50,76 кв.м, житловою площею 28,1 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 19 квітня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу.

Крім того, до складу спадкового майна входять цінні папери - акції ПрАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» та ПрАТ «ЗОЕЗ».

Матеріали спадкової справи містять документи щодо направлення приватним нотаріусом запитів до депозитарної установи ТОВ «Інтер-Сервіс-Реєстр» з метою встановлення належності спадкодавцю цінних паперів та отримання інформації про них.

Отже, матеріалами спадкової справи підтверджується наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 та звернення відповідача із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права, право на участь у товариствах та інші права й обов`язки, визначені цією статтею.

Зобов`язання позичальника щодо повернення кредитних коштів не належить до зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою боржника, а тому смерть позичальника не припиняє такого зобов`язання.

За змістом статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника лише тоді, коли воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Таким чином, зобов`язання ОСОБА_2 щодо повернення кредитних коштів не припинилося внаслідок її смерті, а увійшло до складу спадщини відповідно до положень статті 1218 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини.

З огляду на наведене суд бере до уваги заяву ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 та заяву останнього про прийняття спадщини.

Водночас сам факт подання заяви про прийняття спадщини має оцінюватися разом з іншими матеріалами спадкової справи, зокрема відомостями про видачу свідоцтва про право на спадщину та склад майна, яке перейшло у власність спадкоємця.

Вирішуючи питання щодо переходу до відповідача обов`язку з погашення кредитної заборгованості спадкодавця, суд також враховує положення статей 1281, 1282 ЦК України, які визначають порядок пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців та межі відповідальності останніх за боргами спадкодавця.

Відповідно до частини першої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частина третя статті 1281 ЦК України).

Частиною четвертою статті 1281 ЦК України передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 АТ КБ «ПриватБанк» зверталося з претензією кредитора щодо наявності заборгованості за кредитним договором.

Зокрема, матеріали спадкової справи містять повідомлення Шостої Запорізької державної нотаріальної контори від 17 жовтня 2023 року, відповідно до якого претензію АТ КБ «ПриватБанк» було направлено приватному нотаріусу Щербині В.С. для долучення до спадкової справи №14/2023.

Також позивач зазначає, що 02 червня 2026 року направив відповідачу безпосередньо претензію щодо погашення заборгованості спадкодавця.

При цьому суд зазначає, що стаття 1281 ЦК України не встановлює виключного способу пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців. Таке пред`явлення може здійснюватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса, який веде спадкову справу.

Для вирішення питання щодо дотримання позивачем строків, визначених статтею 1281 ЦК України, суду необхідно встановити дату, коли відповідач одержав свідоцтво про право на спадщину, а якщо таке свідоцтво не видавалося або кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини чи видачу свідоцтва, - дату, коли банк дізнався або міг дізнатися про відповідні обставини.

Саме по собі заведення спадкової справи та подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини не є тотожними даті одержання ним свідоцтва про право на спадщину.

За таких обставин суд повинен оцінити наявні в матеріалах справи документи щодо направлення претензії кредитора, дату її надходження до нотаріуса, а також відомості про оформлення спадкових прав відповідача.

Переходячи до питання про межі відповідальності відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно з частиною другою статті 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, законодавець установив спеціальні правила відповідальності спадкоємців за зобов`язаннями спадкодавця, відповідно до яких обсяг такої відповідальності обмежується вартістю майна, одержаного у спадщину.

Зазначене означає, що спадкоємець не набуває статусу особистого боржника за зобов`язаннями спадкодавця в необмеженому розмірі, а відповідає перед кредитором у межах вартості одержаного спадкового майна та відповідно до своєї частки у спадщині.

Таким чином, для правильного вирішення спору суду необхідно встановити не лише факт прийняття відповідачем спадщини, а й склад та вартість майна, яке перейшло до нього у порядку спадкування.

Як убачається з матеріалів спадкової справи №14/2023, до складу спадкового майна входить квартира загальною площею 50,76 кв.м, а також акції двох акціонерних товариств.

Водночас наявність документів, які підтверджують належність зазначеного майна спадкодавцю, сама по собі не встановлює його грошової вартості на час відкриття спадщини.

Для визначення меж відповідальності відповідача необхідно встановити вартість майна, одержаного ним у спадщину, з урахуванням відповідних документів про оцінку нерухомого майна та цінних паперів.

При цьому саме по собі зазначення у спадковій справі квартири та акцій без визначення їх вартості не дає можливості зробити висновок про те, що відповідач отримав спадщину вартістю, достатньою для погашення всієї заявленої банком заборгованості.

Отже, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають оцінці з урахуванням установлених статтею 1282 ЦК України меж відповідальності спадкоємця.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом також враховано, що відповідач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, відзиву на позовну заяву не подали, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за їх відсутності не заявляли.

Представник позивача також у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

При цьому неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та неявка до судового засідання самі по собі не свідчать про визнання ним позовних вимог і не звільняють позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли з кредитного договору та у зв`язку з переходом прав і обов`язків померлої позичальниці до її спадкоємця, а тому підлягають вирішенню з урахуванням положень цивільного законодавства про кредитні зобов`язання та спадкування.

Остаточне визначення обсягу відповідальності ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» має здійснюватися з урахуванням доведеного розміру кредитної заборгованості, дотримання кредитором строків пред`явлення вимог та вартості майна, одержаного відповідачем у спадщину.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло належне їй на праві власності нерухоме майно та цінні папери. Відповідач ОСОБА_1 є сином спадкодавиці та подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом. Чоловік спадкодавиці - ОСОБА_3 - подав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь відповідача.

Отже, відповідач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , а тому відповідно до положень статей 1218, 1282 ЦК України до нього перейшли не лише права, а й обов`язки спадкодавиці, які не припинилися внаслідок її смерті, зокрема обов`язок щодо повернення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 1281 ЦК України кредитор спадкодавця має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у межах строків та порядку, визначених цією статтею. Як убачається з матеріалів справи, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося із кредиторською вимогою до нотаріуса, яка була долучена до матеріалів спадкової справи. Крім того, позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості.

З огляду на встановлені обставини та наявні у справі докази суд доходить висновку, що позивач реалізував своє право на пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємця у порядку, передбаченому законом. Підстав вважати право кредитора припиненим у зв`язку з пропуском строку, встановленого статтею 1281 ЦК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Ураховуючи, що відповідач прийняв спадщину після смерті позичальниці, а заборгованість за кредитним договором у розмірі 66130,74 грн підтверджується письмовими доказами, наданими позивачем, суд вважає доведеним існування у відповідача обов`язку задовольнити вимоги банку в межах вартості успадкованого ним майна.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, доказів її погашення або інших доказів, які б підтверджували відсутність обов`язку щодо задоволення вимог кредитора. Водночас сама по собі відсутність відзиву на позов не звільняє суд від обов`язку оцінити докази, надані позивачем, та перевірити обґрунтованість заявлених вимог.

Таким чином, оскільки позивач довів наявність кредитної заборгованості спадкодавиці, факт прийняття відповідачем спадщини та пред`явлення кредиторської вимоги у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 66130,74 грн у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задовольняється повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 223, 247, 258259, 263265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 526, 530, 608, 610, 612, 1049, 1054, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» номер рахунку для оплати (IBAN): НОМЕР_8 Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ-14360570 заборгованість за кредитним договором №б/н від 06.07.2007 у розмірі 66130 (шістдесят шість тисяч сто тридцять) гривень 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» номер рахунку для оплати (IBAN): НОМЕР_8 Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ-14360570

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 09.11.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська

Часті запитання

Який тип судового документу № 141336006 ?

Документ № 141336006 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141336006 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141336006 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141336006 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141336006, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Судове рішення № 141336006, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141336006 відноситься до справи № 333/8664/26

Це рішення відноситься до справи № 333/8664/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141336004
Наступний документ : 141336007