Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/9660/26
Провадження № 2/0203/4106/2026
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Шовкопляса М.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У вересня 2026 року позивач через свого представника Велікданова Сергія Костянтиновича в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС подав до Центрального районного суду міста Дніпра цю заяву, пред`являючи позов до ОСОБА_1 на предмет стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 169 грн., що утворилася у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань перед банком.
В обґрунтування позову зазначається, що 07 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74877627. Договір підписано електронним підписом, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000 грн., строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши кошти на банківську платіжну картку відповідача.
29 вересня 2025 року ТОВ « Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 028-290922 від 29 вересня 2022 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 74877627 від 07 лютого 2022 року.
05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 74877627 від 07 лютого 2022 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05 грудня 2025 року до договору факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 169 грн., з яких: 10 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6 169 грн. заборгованість за відсотками.
Всупереч умовам договору позики, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «Деал Фінанс Груп» ні на рахунок попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Деал Фінанс Груп» за договором позики № 74877627 в розмірі 16 169 грн., а тому, посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 29 вересня 2026 року, після усунення позивачем недоліків за ухвалою суду від 21 вересня 2026 року, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.
Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, представник позивача в судове засідання не з`явилася. 09 жовтня та 02 листопада 2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подала заяви про розгляд справи у відсутність представника ТОВ «Деал Фінанс Груп», а також зазначила, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судовому засіданні визнала факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, проте не визнала позовні вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначила, що такі є неспівмірними та необґрунтовано завищеними. Крім того, вказала, що позивачем пропущено строки позовної давності у три роки, оскільки кредит вона брала ще у 2022 році, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. А вразі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову клопотала про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, заслухавши усні пояснення відповідача, дослідивши зібрані докази, дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 07 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74877627. Договір підписано електронним підписом, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000 грн., строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Знижена процента ставка 0, 995% в день. Процента ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% в день. Орієнтовна реальна річна процента ставка 2300%. Орієнтовна загальна вартість позики 12 985 грн. Також сторонами узгоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (а.с. 18-20, 20 зворот).
Із наданих позивачем документів судом встановлено, що відповідач отримав надані банком кредитні кошти та порушив умови вказаного договору, у зв`язку з чим має прострочену заборгованість.
Перерахування кредитних коштів у розмірі 10 000 грн. на користь відповідача, кредитний рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням 8b288e2e-5241-47cd-9717-eb587ff03fb4 від 07 лютого 2022 року та довідкою (а.с.13, 22 зворот).
За наданою інформацією ТОВ «ФК «Фінекспрес» вбачається, що ТОВ «ФК «Фінекспрес» надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів та між ТОВ «ФК «Фінекспрес» укладено договір про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, відповідно до якого успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 07 лютого 2022 року на суму 10 000 грн. отримувач ОСОБА_2 , номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 (а.с. 22).
В той же час, відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконував та внаслідок порушення договірних зобов`язань за ним утворилась заборгованість за договором позики, яка згідно розрахунку становить 16 169 грн., що складається із основної заборгованості за кредитом в розмірі 10 000 грн., заборгованості за відсотками в загальному розмірі 6 169 грн.
Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).
Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, відповідач уклав із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з нормами статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією.
У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: - зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; - не уточнювати номер рахунку та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.
Зважаючи на наведені норми Закону «Про платіжні послуги» у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про неї, як про належного утримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.
Отже, суд приходить до висновку про доведеність виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 10 000 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 , зазначена ОСОБА_1 при укладанні договору.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст.519 ЦК України).
Відповідно до ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Судом встановлено, що 29 вересня 2025 року ТОВ « Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 028-290922 від 29 вересня 2022 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 74877627 від 07 лютого 2022 року (а.с.33 зворот-36 зворот, 37-38).
05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 74877627 від 07 лютого 2022 року (а.с.45-48 зворот).
Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05 грудня 2025 року до договору факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 169 грн., з яких: 10 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6 169 грн. заборгованість за відсотками, що підтверджується витягом з реєстру боржників № 05/12/25 до договору факторингу, платіжною інструкціє № 579936556.1 від 05 грудня 2025 року про перерахування грошових коштів ТОВ «Деал Фінанс Груп» на користь ТОВ «Сіроко Фінанс». Зазначені документи підписані фактором та клієнтом (а.с. 49-50, 50 зворот).
Згідно розрахунку заборгованості, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на дату відступлення прав вимоги позивачу, виникла заборгованість в сумі 16 169 грн., що складається із основної заборгованості за кредитом у розмірі 10 000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 6 169 грн. (а.с. 8-9).
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустилася порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за нею утворилася зазначена заборгованість.
Посилання відповідача щодо спливу строків позовної давності не знайшли свого підтвердження, оскільки такі переривались у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, який введено в дію з 11 березня 2020 року, а також у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, введеного з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово було продовжено та який наразі діє.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не спростувала та не надала суду доказів, що спростовують обставини, на які посилається банк, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 74877627 від 07 лютого 2022 року в розмірі 16 169 грн.
Підтверджень розірвання договору за ініціативою відповідача чи заперечень проти списання платежів, які стягувались банком протягом строку користування кредитною карткою на час розгляду справи у її матеріалах немає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 4 500 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 22 серпня 2025 року уклав із адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною договір про надання правової допомоги № 22-08/25/ДІЛ, відповідно до п. 4.1 за надання правничої допомоги у відповідності до положень договору клієнт сплачує винагороду на користь адвоката в розмірі 4 500 грн. (а.с. 51-53 зворот).
Відповідно до витягу з акту № 7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 14 січня 2026 року, адвокатом Ткаченко Ю.О. надано ТОВ «Деал Фінанс Груп» правничу допомогу, загальною вартістю 4 500 грн., з яких: 1) вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви вартістю 500 грн., 2) судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідністю інших заяв по суті справи, в в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді вартістю 4000 грн. (а.с. 54).
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, а також враховуючи, що представник позивача Ткаченко Ю.О. жодного разу не приймала участь в судовому засіданні та в позові клопотала про розгляд справи за відсутності позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, Броварський район, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики № 74877627 від 07 лютого 2022 року, що становить 16 169 грн. (шістнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять 00 коп.), що складається із основної заборгованості по кредиту в розмірі 10 000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 6 169 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, Броварський район, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 5 662,40 грн. (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, Броварський район, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики № 74877627 від 07 лютого 2022 року, у сумі 16 169 грн. (шістнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять 00 коп.), що складається із основної заборгованості в розмірі 10 000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 6 169 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, Броварський район, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 5 662,40 грн. (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 06 листопада 2026 року.
Суддя О.В. Колесніченко
Судове рішення № 141334993, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/9660/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: