Єдиний державний реєстр судових рішень г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіСправа № 213/3379/26
Номер провадження 2/213/2404/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М., за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С., без виклику сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №213/3379/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В:
До суду звернувся позивач ТОВ «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 18.02.2025 у розмірі 9 540,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2025 між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» укладений кредитний договір №18.02.2025-100001901, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит на умовах: сума кредиту -3 000,00 грн, строк кредитування 189 днів, фіксована незмінна процентна ставка 1,0% за один день користування кредитом, процентна ставка «економ» 0,5% на 1 день, комісія 7% від суми кредиту (210,00 грн) грн, неустойка 45,00 грн за кожен день невиконання кожного окремого зобов`язання.
Позивач свої зобов`язання згідно з умовами договору виконав, надавши позичальнику кредитні кошти, але позичальник взяті на себе зобов`язання не виконує, що призвело до виникнення заборгованості. Просить стягнути заборгованість у розмірі 9 054,00 грн.
У судове засідання сторони не викликались. Представник позивача в позові просив розглянути справу без участі позивача та його представника.
Відповідач відзив не направив.
У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
10.08.2026 позовна заява надійшла до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026 головуючим суддею визначений суддя Алексєєв О.В.
27.08.2026 отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
У зв`язку з виникненням обставин, які унеможливлюють участь судді Алексєєва О.В. у розгляді справи, проведено повторний автоматичний розподіл справи.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №38 від 03.09.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 дану справу передано у провадження судді Хмельової С.М.
Ухвалою судді Хмельової С.М. від 09.09.2026 справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи без повідомлення сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
18 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено електронний кредитний договір (оферти) №18.02.2025-100001901. Заявка кредитного договору є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та містить основні умови договору.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 3 000,00 грн, на строк 189 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 25.08.2025. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за один день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт".
Комісія за надання кредиту 7% від суми Кредиту та дорівнює 210 грн. 00 коп, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 210 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Денна процентна ставка 0,89%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 8040,00 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 5040,00 грн.
Пунктом 17 договору передбачено нарахування неустойки в розмірі 45,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.
Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 547.5 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України встановлюється законом (п.18 договору).
Позичальником у договорі вказано номер платіжного засобу- 5354-32XX-XXXX-4525.
Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами.
Позивач виконав умови договору та надав 18.02.2025 відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТзОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» від 17.04.2026.
Відповідачем не спростовано отримання грошових коштів у зазначеній у договорі сумі.
Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
У розрахунку позивача зазначено, що заборгованість становить 9 540,00 грн та складається з: 3 000,00 грн тіло кредиту, 4 410,00 грн проценти, 210,00 грн - комісія, 420,00 грн - додаткові комісії, 1500,00 грн - неустойки. Проценти нараховані за 189 днів, при цьому в період з 18.02.2025 по 02.06.2025 за ставкою 1%, з 03.06.2025 по 25.08.2025 за ставкою 0,5% в день.
Розмір заборгованості відповідачем не спростований.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за договором кредиту.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановлено, що сторонами кредитного договору визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх нарахування, розмір комісії та неустойки, тощо.
Також встановлено, що кредитний договір між сторонами укладено у формі електронного документу та підписано відповідачем електронним підписом.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 ст.3 вказаного закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.
Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредиторів за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений, а грошові кошти не були би перераховані.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права видно, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору та порушення ним взятих на себе зобов`язань. Останній вчасно отримані в кредит кошти не повернув, відсотки за користування такими коштами та комісію не сплатив, заборгованість не погашена. Заборгованість за процентами нарахована відповідачу в межах строку кредитування (189 днів), визначеного договором, розмір нарахованих процентів та комісії відповідає умовам договору, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком щодо вказаних платежів.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що він електронним підписом підписував договір, отримував кредитні кошти і користувався ними, а також щодо суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією перед позивачем у зазначеному розмірі не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Щодо вимог позивача про стягнення неустойки суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.
Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Посилання представника позивача на ту обставину, що пункт 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, не виключають необхідність застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина друга статті 4 ЦК України), а положення Закону України «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення неустойки задоволенню не підлягають, оскільки її стягнення у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні підлягають частковому задоволенню стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 8040,00 грн, з яких: 3 000,00 тіло кредиту; 4 410,00 грн проценти; 630,00 грн комісії. В стягненні неустойки у розмірі 1500,00 грн позивачу слід відмовити.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 120,18 грн.
Поштові витрати входять до складу витрат, пов`язаних із розглядом справи та можуть компенсуватися стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц, в додатковій постанові ВС від 18 вересня 2023 року у справі №759/5806/20.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2243,78 грн (8040*2662,4 /9540) та поштові витрати по надсиланню позову відповідачу в розмірі 101,28 грн (8040/120,18 /9540).
Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 550, 638, 639, 610, 611, 1048-1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором
№18.02.2025-100001901 від 18.02.2025 у розмірі 8 040 (вісім тисяч сорок) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір у розмірі 2243,78 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі, в розмірі 101,28 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Дата складення повного судового рішення 09.11.2026.
Суддя С.М. Хмельова
Судове рішення № 141334818, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 213/3379/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: