Рішення № 141334442, 04.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/14079/25

провадження № 2/753/7219/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі також - ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач, клієнт, позичальник, боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 17 229,02 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 20.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 949662670. Відповідно до умов договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у вигляді кредитного ліміту на суму 13 600 грн строком на 30 днів, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах встановлених договором.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди щодо продовження строку дії цього договору та внесення змін.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором від 20.01.2022 на загальну суму 14 163, 58 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 599, 20 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 564, 38 грн.

19.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01 відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 949662670 від 20.01.2022, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача, а саме позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором № 949662670 від 20.01.2022 в сумі 17 229,02 грн, з яких: 13 599,20 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 629,82 грн - заборгованість за прострочені відсотки.

Ухвалою суду від 31.07.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовом надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якого невідоме, повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та шляхом направлення судової повістки за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання.

Представництво інтересів ОСОБА_1 у вказаній справі здійснює адвокат Шарко Д. Р. згідно з наданим ним ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВВ № 1043313, повідомлень про припинення його повноважень до суду не надходило.

З наведених підстав суд повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом надіслання судової повістки до електронного кабінету його представника.

Довідка про доставку електронного документа підтверджує факт отримання судової повістки представником відповідача, що вважається врученням повістки і самому відповідачу (частина п`ята статті 129 ЦПК України).

В судові засідання відповідач та його представник не з`явились, правом на подання відзиву не скористались, з будь-якими заявами чи клопотаннями щодо неможливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав та висловлення власної позиції до суду не звертались, а тому з огляду на принцип розумності строків розгляду справи судом та достатність наявних в матеріалах справи доказів для прийняття обґрунтованого рішення, суд визнав можливим розглянути справу на підставі пояснень та доказів позивача відповідно до положень частини частини восьмої статті 178, частини другої статті 191 та частини третьої статті 223 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

20.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі також - кредитодавець, первісний кредитор, товариство) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено електронний договір кредитної лінії № 949662670 (далі також - кредитний договір, договір), предметом якого є зобов`язання кредитодавця надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 13 600 грн на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору, додатків до нього та Правил надання грошових коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (пункт 1.1.).

Сума кредитного ліміту, вказана в договорі, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 13 600 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 19.02.2022 (пункти 1.2., 1.3.).

У Розділі 1 «Предмет договору» та у паспорті споживчого кредиту визначені основні умови кредитування, а саме: тип кредиту - кредитна лінія; сума кредитного ліміту - 13 600 грн; строк кредиту - 30 днів; мета кредиту - споживчі цілі; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка - дисконтна процентна ставка: 222,65% річних (0,61% день); індивідуальна процентна ставка: 747,34% річних (2,05% день); базова процентна ставка: 766,50% річних (2,10% день); процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 1087, 70% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту (за дисконтною процентною ставкою) - 16 088, 80 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту (за базовою процентною ставкою) - 22 168 грн; строк кредитування - 1-65 днів (з можливістю продовження строку); дата повернення кредиту (дисконтний період) - до 19.02.2022.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання.

Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання (пункт 1.6.).

У пункті 1.8. договору сторони погодили, що встановлений в договорі строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в порядку визначеному договором, зокрема пп. 1.9.1-1.9.3 Договору.

Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду. Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду. Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час (пп. 1.10- 1.11 Договору).

На виконання умов договору 20.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 13 600 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 9638c296-e549-4143-86fa-2b0e16ac22b3 від 20.01.2022, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 949662670/24052025/Э від 24.05.2025, даними про рух коштів по картці № 4441-11XX-XXXX-5861, відкритій на ім`я відповідача в АТ «Універсал Банк».

З наданого позивачем розрахунку убачається, що на виконання умов кредитного договору відповідач здійснив лише один платіж на суму 3 326 грн, у зв`язку з чим станом на 05.05.2022 його заборгованість становила 14 163, 58 грн, що включає заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 13 599, 20 грн та заборгованість за процентами в розмірі 564, 38 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактором) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнтом) було укладено договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є зобов`язання клієнта відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги та зобов`язання фактора їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Сторони договору факторингу визначили строк його дії до 28.11.2019.

Пунктами 1.2., 1.5. цього договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги, які означають перелік прав вимоги до боржників, що відступаються за договором.

У подальшому між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено низку додаткових угод до договоору факторингу (від 28.11.2019, від 31.12.2020 та від 31.12.2021), за умовами яких строк дії договору факторингу продовжувався.

Згідно з останною з цих угод строк дії договору факторингу було продовжено до 31.12.2022.

Отже виконання договору факторингу його сторонами здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Згідно з даними витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 949662670 на загальну суму 14 163, 58 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 599,20 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 564, 38 грн.

Після отримання права вимоги до відповідача ТОВ «Таліон Плюс» здійснило нарахування процентів за користування кредитом за період з 05.05.2022 по 18.06.2022, у зв`язку з чим розмір заборгованості за процентами збільшився до 3 629, 82 грн.

19.12.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон плюс» (клієнтом) укладено договір факторингу № 19/1224-01 з аналогічним предметом.

За даними витягу з реєстру права вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на суму 17 229, 02 грн, з яких: 13 599,20 грн -заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 3 629, 82 грн - заборгованість за процентами.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС»» (фактором) та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» (клієнтом) укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, предметом якого є зобов`язання фактора передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату та зобов`язання клієнта відступити факторові право грошової вимоги до боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з даними витягу з реєстру боржників до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 949662670 на суму 17 229, 02 грн, з яких: 13 599,20 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 3 629,82 грн - заборгованість за процентами.

Даючи оцінку вимогам позову та наданим позивачем доказам, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін, погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 626, частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з приписами частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 1046 ЦК України наведено визначення договору позики як договору, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно статті 1047 цього Кодексу договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями частини першої статті 1048 ЦК України, яка застосовується як до відносин позики, так і до кредитних відносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нормою статті 1055 цього Кодексу передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

За змістом статей 205, 207 ЦК України договір, укладений в електронному вигляді, є таким, що укладений у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді регулює Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон про електронну комерцію), стаття 2 якого поширює його застосування у тому числі і на послуги систем дистанційного обслуговування та надання платіжних послуг в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України.

Статтею 3 Закону про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За положеннями статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних справ та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статей 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 512 ЦК України законодавець встановив підстави, за яких відбувається заміна кредитора у зобов`язанні, до яких, зокрема, належить передання кредитором своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Вказаною нормою передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Законодавство України не містить жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов`язанні, що випливає з кредитного договору (договору позики), та не встановлює вимогу одержання згоди позичальника на таку заміну.

До того ж укладений з відповідачем договір містить умову про право кредитодавця відступити право вимоги за договором із заміною кредитора у зобов`язанні без згоди позичальника (пункт 6.1.3. договору).

Відповідно до положень статей 1077, 1079 цього Кодексу за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина перша статті 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За приписами статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір факторингу, на підставі якого право вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до позивача, за своїм змістом, формою та іншими елементами не є недійсними в силу закону (нікчемними), рішення суду про визнання його недійсним не приймалось, сторонами в судовому порядку цей договір не розривався, а тому його правомірність презюмується.

За обставинами справи установлено укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем електронного договору, який містить усі істотні умови, передбачені законодавством для кредитного договору, зокрема, такі як сума кредиту, розмір процентів, строки і порядок повернення кредиту, що є доказом ознайомлення його з предметом договору та усіма його умовами.

Судом також установлено факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення суми кредиту у встановлений договором строк, що кореспондує праву позивача, до якого відійшло право вимоги, вимагати виконання цього зобов`язання.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

При укладенні кредитного договору первісний кредитор та відповідач домовились про сплату позичальником процентів за користування кредитом (пункт 1.9).

З позовної заяви убачається, що позивач заявив до стягнення проценти нараховані ТОВ «Таліон плюс» у період з 05.05.2022 по 18.06.2022, при цьому ним не доведено обґрунтованість таких нарахувань поза межами строку кредиту.

Верховний Суд у низці своїх рішень сформулював правову позицію, відповідно до якої правомірним є нарахування передбачених договором процентів за кредитом (позикою) лише в межах строку кредиту (позики).

Вимоги позивача про стягнення процентів, нарахованих після 05.05.2022, є необґрунтованими з огляду на усталену судову практику.

Підсумовуючи викладене, суд визнає обґрунтованими та доведеними вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості станом на 05.05.2022 у розмірі 14 163,58 грн, що включає заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 13 599,20 грн та заборгованість за процентами в розмірі 564, 38 грн.

Стаття 141 ЦПК України визначає, що у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн, також ним понесено витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 7 000 грн, що підтверджуються наданими суду доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; додатковою угодою № 25770838762 до договору про надання правничої допомоги від 29.05.2025; актом прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № № 29/05/25-01 від 29.05.2025); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; довіреністю від 25.05.2025.

Клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлялось.

Загальний розмір заявлених позовних вимог становив 17 229,02 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 14 163,58 грн.

Отже ураховуючи, що позов задоволений на 82/100 частин (14163,58х100/17229,02), на відповідача слід покласти 82/100 частин сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, що у грошовому виразі становить 7 726,37 грн (9422,40 х 82%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 949662670 від 20.01.2022 у розмірі 14 163,58 грн, судовий збір у розмірі 1 986,37 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 740 грн, а усього у сумі 21 889 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 95 копійок.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код юридичної особи: 42986956, адреса місцезнаходження: 02175, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: