Ухвала суду № 141334187, 04.11.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1144/26

381/1991/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі адвоката: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Фастів, клопотання голови АО «КОНСЕЛ ПАРТНЕРС» ОСОБА_3 поданого в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області 21 липня 2021 року у справі № 381/1991/21 у кримінальному провадженні № 42021112310000030 від 27.04.2021 року,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021112310000030 від 27.04.2021 року.

У клопотанні заявник вказує, що в рамках кримінального провадження № 42021112310000030 за ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області 21 липня 2021 року було накладено арешт на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Фастівський район (Києво-Святошинський район), смт. Чабани та належить ОСОБА_5 . Арешт було накладено шляхом заборони здійснення дій щодо права на відчуження та розпорядження земельною ділянкою.

Як зазначено заявником, прокурор звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки, обґрунтовував його тим, що рішенням Чабанівської сільської ради надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо безоплатного відведення у приватну власність земельних ділянок, які перебували у комунальній власності, саме земельних ділянок, зокрема кадастровим номером: 3222457400:04:003:5149, яка повністю або частково знаходиться в межах прибережної захисної смуги струмка Віта і відповідно до вимог Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду.

В клопотанні заявник вказує, що на даний час продовжувати арешт земельної ділянки відпала потреба, оскільки рішенням КиєвоСвятошинського районного суду Київської області від 19.10.2023 року у справі № 369/870/21, залишеного без змін постановою Верховного суду від 28.05.2025 року, було відмовлено прокурору в задоволенні позову про скасування рішення та повернення земельної ділянки у власність територіальної громади. При розгляді даної справи було підтверджено право власності набувача земельних ділянок та законність його виникнення у ОСОБА_5 , та встановлено відсутність накладення земельних ділянок на час їх відведення на землі водного фонду.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав з викладених в ньому підстав та просив їх задовольнити, зазначив, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває вже 5 років, на даний час не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, підозра нікому не вручена, а тому вважає, що дане кримінальне провадження має бути закрите. Накладений арешт на дану земельну ділянку фактично позбавляє ОСОБА_5 права власності та є непропорційним втручанням держави у право мирно володіти своїм майном.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити, зазначивши, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112310000030 триває, та на даний час не проведено всі слідчі (розшукові) дії, а також наголосив, що арештовані земельні ділянки визнано речовим доказом.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, заперечення прокурора, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до висновку про його задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42021112310000030 від 27.04.2021 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 від 21.07.2021 у справі №381/1991/21 задоволено клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021112310000030, шляхом заборони здійснення дій щодо права на відчуження та розпорядження земельними ділянками. Серед інших, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:04:003:5149 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032898132224), що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район (Києво-Святошинський район), смт.Чабани та належать ОСОБА_8 .

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на зазначене майно було накладено з метою забезпечення збереження речового доказу, а також з метою запобігання злочинним посяганням на вказані об`єкти нерухомого майна під час проведення розслідування, забезпечення їх збереження та недопущення їх подальшого відчуження.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесеного в межах кримінального провадження №42021112310000030, про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч.1 ст.170; ч.2 ст.170; ч.3 ст.170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на таке майно.

Крім того, матеріали провадження на підставі яких вирішувалося питання про накладення арешту свідчать, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження.

Право власності ОСОБА_5 підтверджується Договором купівлі-продажу від 02 квітня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №414, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 .

В той же час, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року позов виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 , третя особа: Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області про скасування рішення та повернення земельної ділянки у власність держави - залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у справі № 369/870/21, апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 , третя особа: Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області про скасування рішення та повернення земельної ділянки у власність держави задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 повернути у власність держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:04:003:5149, площею 1,2905 га, розташовану в адміністративних межах селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області. В іншій частині позовних вимог відмовити.

В подальшому Постановою Верховного Суду від 28 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року скасовано, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року залишено в силі.

Як зазначено в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.10.2023 року та постанові Верховного суду від 28.05.2025 року у справі №369/870/21 «Прокурором не доведено, що спірна земельна ділянка станом на передачу її у приватну власність, відносилася до земель водного фонду і знаходилась в межах 25-метрової прибережної захисної смуги водного об`єкту, з частковим її накладенням. Генеральний план селища Чабанів і детальний план (які одночасно є документацією із землеустрою) визначає 25 метрову ширину прибережної захисної смуги струмка Віта, що узгоджується із законодавчо визначеними розміром та визначає місце розташування забудови поряд із цією смугою та не визначає розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:003:5149, на час її відведення на землі водного фонду підтверджується висновком земельно-технічної експертизи. Верховний суду у складі колегії суддів Третьої палати Касаційного цивільного суду вважає такий доказ належним, оскільки він узгоджується з даними зафіксованими в Генеральному плані селища Чабани та узгоджується з земельно-технічною документацією на підставі якої спірна земельна ділянка виділялись у власність.

Судовим рішенням достовірно встановлено відсутність накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3222457400:04:003:5149, на час її відведення на землі водного фонду та підтверджено законність виникнення права власності на вказану земельну ділянку у ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Навіть з урахуванням вказаних суттєвих обставин, в судовому засіданні прокурор заперечуючи проти клопотання, зазначив, що вказана земельна ділянка має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, а тому скасування арешту є недоцільним.

Між тим, слідчому судді не надано доказів на підтвердження обставин, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Водночас слідчий суддя враховує й ту обставину, що кримінальне провадження №42021112310000030 триває більше ніж 5 років. Арешт на вказаний об`єкт нерухомого майна накладено з липня 2021 року, тобто з моменту накладення арешту на нерухоме майно пройшов досить значний проміжок часу, а тому слідчий/прокурор зобов`язаний довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, грунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, слідчому судді не наведено.

У відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСі" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду не надано, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.

А тому, аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту земельної ділянки площею 1,2905 га, з кадастровим номером 3222457400:04:003:5149, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район (Києво-Святошинський район), смт. Чабани та належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032898132224), на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами, доданими до клопотання, та представником заявника в судовому засіданні. Крім того, слідчому судді не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_5 майном на підставі зазначених обставин, оскільки представником володільця майна доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

В кримінальному провадженні №42021112310000030 від 27.04.2021 року, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.364 КК України, підозра ОСОБА_5 не пред`являлась.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2021 року, оскільки не вбачає потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021112310000030 від 27.04.2021 року підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання голови АО «КОНСЕЛ ПАРТНЕРС» ОСОБА_3 поданого в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати, арешт накладений 21 липня 2021 року ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області на майно, шляхом заборони здійснення дій щодо права на відчуження та розпорядження земельною ділянкою площею 1,2905 га, з кадастровим номером 3222457400:04:003:5149, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район (Києво-Святошинський район), смт. Чабани та належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032898132224).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1