Рішення № 141333379, 09.11.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25528/26

Провадження № 2/761/13248/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "МЕТА" про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання внести відомості до реєстру застрахованих осіб, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» з вказаною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "МЕТА" (далі по тексту - відповідач) про визнання трудових відносин припиненими.

В позовній заяві просив суд: визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "Мета" у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово економічний ліцей "Мета" вчинити дії, необхідні для відображення у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 .

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

Позов мотивований тим, що наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу №22 від 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_1 , Клієнт) займає посаду адміністративного помічника код КП 3436 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "Мета" за основним місцем роботи.

Однак, відповідач припинив будь-яку комунікацію з Позивачем, а також безпідставно припинив виплату заробітної плати без надання будь-яких пояснень чи правових підстав, Позивач фактично був позбавлений можливості продовжувати трудову діяльність та втратив матеріальну (економічну) зацікавленість у подальшому перебуванні на посаді адміністративного помічника код КП 3436 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "Мета".

У зв`язку з викладеними обставинами та з метою реалізації гарантованого статтею 38 Кодексу законів про працю України права на розірвання трудового договору за власним бажанням, 05.06.2026 року ОСОБА_1 направила на адресу місцезнаходження Відповідача, а саме: 04128, м. Київ, вул. Мрії, буд. 18-В, офіс 4 заяву про звільнення за власним бажанням. Зазначена заява про звільнення була направлена засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Однак, лист щодо звільнення за власним бажанням, повернувся відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Як вказує представник позивача, Побережник Н.В. вжила усіх можливих заходів для належного оформлення припинення трудових відносин, зокрема, намагалася встановити контакт із директором ТОВ «ЛІЦЕЙ "МЕТА» за наявними та відомими засобами зв`язку. Однак зазначені спроби не призвели до результату, оскільки керівництво Відповідача на зв`язок не виходить, комунікацію з Позивачем не підтримує, що фактично унеможливлює вирішення спірного питання без звернення до суду. За таких обставин ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати своє право на належне оформлення припинення трудових відносин у позасудовому порядку, оскільки роботодавцем не вчинено жодних дій, спрямованих на оформлення звільнення, а трудові відносини формально продовжують існувати виключно внаслідок бездіяльності Відповідача. Вказане порушує гарантовані Конституцією України та трудовим законодавством права Позивача, зокрема право на вільний вибір місця праці, належне оформлення трудових відносин, а також реалізацію права на соціальне страхування та пенсійне забезпечення. Враховуючи викладене, єдиним ефективним та належним способом захисту порушених прав і законних інтересів Клієнта є звернення до суду з позовною заявою про визнання трудових відносин припиненими.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 року матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2026р. відкрито провадження у даній цивільній справі розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу направлено рекомендованим листом (штрих код Укрпошти R067225447079), проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023р. у справі №755/17944/18 зазначено, що посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.

Згідно відомостей про трудову діяльність з реєстру застрохованих осіб 23.04.2025 року ОСОБА_1 прийнято на роботу ТОВ "Фінансово-економічний ліцей "МЕТА" на посаду адміністративний помічник код КП 3436, відповідно до наказу №22 від 22.04.2025р.

Судом встановлено, що 05.06.2026р. позивач направила на адресу відповідача цінним листом з описом заяву про звільнення з посади за власним бажанням, штрих код Укрпошти 0407900461510.

Однак, згідно даних відстеження вказаного поштового відправлення, воно не вручене та повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

В обґрунтування звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що вказане порушує гарантовані Конституцією України та трудовим законодавством права Позивача, зокрема право на вільний вибір місця праці, належне оформлення трудових відносин, а також реалізацію права на соціальне страхування та пенсійне забезпечення.

Даний факт підтверджується відомостями витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 , за якими основним місцем роботи останньої значиться ТОВ "Фінансово-економічний ліцей "МЕТА".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, N 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо позивача як про керівника державного підприємства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

Згідно зі статтями 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до пункту четвертого частини першої cтатті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

За вказівками частини першої статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в інші місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Як свідчать матеріали справи, 05.06.2026 року позивач направила на адресу відповідача заяву про звільнення з роботи за власним бажанням.

На порушення зазначених вище вимог відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не вчинив юридично значимих дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з займаної посади, що свідчить про порушення вимог трудового законодавства і обмеження трудових прав позивача щодо можливості вільно обирати працю, як це передбачено вказаною статтею 43 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення права позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною першою статті 36 КЗпП України.

Частиною другою статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до частини першої cтатті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України). Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cтаття 4 КЗпП України).

За змістом частини першої ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини другої статті 5 ЦПК України, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оскільки бездіяльність відповідача щодо неподання відомостей про припинення трудових відносин позбавляє позивача можливості фактично реалізувати своє порушене право, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту - визнання трудових відносин припиненими та покладення на відповідача обов`язку вчинити дії, необхідні для внесення відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб, - є ефективним, відповідає характеру порушеного права та відновлює становище, яке існувало до порушення.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів на підтвердження подання до органів Пенсійного фонду України відомостей про припинення трудових відносин із позивачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 3, 15, 16 ЦК України, статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "МЕТА" про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання внести відомості до реєстру застрахованих осіб - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "Мета" у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово економічний ліцей "Мета" вчинити дії, необхідні для відображення у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "МЕТА" на користь ОСОБА_1 1 064, 96 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-економічний ліцей "МЕТА", 04128, місто Київ, вул.Мрії, будинок 18-В, офіс 4, ЄДРПОУ 45840729

Повний текст судового рішення складено: 09.11.2026 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА