Ухвала суду № 141333353, 05.11.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1113/23

Провадження № 6/761/1047/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва:

у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путря Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У вересні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява боржника про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2026 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами №182986029 від 25.12.2015 р. в розмірі 18559,01 грн та №1689801818 від 17.07.2015 р. в розмірі 17854,98 грн., а також судовий збір у розмірі 2481, 00 грн., а всього 38894,99 грн.

Заявник зазначає, що внаслідок введення воєнного стану в Україні, пошкодження її майна під час ракетного обстрілу, соціального стану (наявності неповнолітньої дитини), вона не в змозі виконати рішення суду та сплатити кошти одразу одним платежем.

Вказане стало підставою для звернення до суду з заявою про розстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2026 р, терміном на 12 місяців, шляхом сплати 3241,25 грн.

Представник стягувача подав заперечення, в яких просить залишит заяву без задоволення, підстави для розстрочення відсутні. В рамках виконавчого провадження буде стягуватись на погашення заборгованості - 20 % від доходу.

В судове засідання заявник не з`явилась, належним чином повідомлялась про день та час розгляду справи

Позивач в судове засідання не з`явився, в запереченні просив розглянути справу без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2026 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами №182986029 від 25.12.2015 р. в розмірі 18559,01 грн та №1689801818 від 17.07.2015 р. в розмірі 17854,98 грн., а також судовий збір у розмірі 2481, 00 грн., а всього 38894,99 грн.

Згідно з положеннями ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ст. 435 ЦПК України розстрочення виконання рішення є правом суду, а не обов`язком.

Крім того, пунктом 10 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача. Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 908/1884/19.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Відповідач і позивач знаходяться у рівних економічних умовах і в одній державі, тому незадовільний фінансовий стан відповідача є недостатньою причиною для розстрочення виконання рішення суду.

Підставами для розстрочення виконання рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2026 р. згідно поданої заяви є:

- часткове знищення після ракетного обстрілу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де боржник проживала з сім`єю, що підтверджується талонами-повідомленнями про прийняття заяви;

- наявність на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем доведено існування у неї виключних обставин, які в сукупності ускладнюють виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2026 р., а тому є підстави для розстрочення відповідачу ОСОБА_1 виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17.08.2026 р. у справі №761/1113/23 про стягнення заборгованості розмірі 38894,99 грн грн. на період з 20.11.2026 року по 17.08.2027 року терміном на 9 місяців, а саме: з 20.11.2026 по 20.12.2026 р. в сумі -4321,66 грн; з 20.12.2026 р. по 20.01.2027 р. в сумі -4321,66 грн;з 20.01.2027 р. по 20.02.2027 р. в сумі -4321,66 грн;з 20.02.2027 р. по 20.03.2027 р. в сумі -4321,66 грн;з 20.03.2027 р. по 20.04.2027 р. в сумі -4321,66 грн;з 20.04.2027 р. по 20.05.2027 р. в сумі -4321,66 грн;з 20.05.2027 р. по 20.06.2027 р. в сумі -4321,66 грн.; з 20.06.2027 р. по 20.07.2027 р. в сумі - 4321,66 грн; з 20.07.2027 р. по 17.08.2027 р. в сумі -4321,71 грн.

Судом враховано, що рішення суду у справі датовано 17.08.2026 р., а розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. (ст. 435 ч.5 ЦПК України)

На підставі викладеного заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 435 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

заяву боржника про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Розстрочити відповідачу ОСОБА_1 виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17.08.2026 р. у справі №761/1113/23 про стягнення заборгованості розмірі 38894,99 грн. на період з 20.11.2026 року по 17.08.2027 року терміном на 9 місяців, а саме:

з 20.11.2026 по 20.12.2026 р. в сумі -4321,66 грн;

з 20.12.2026 р. по 20.01.2027 р. в сумі -4321,66 грн;

з 20.01.2027 р. по 20.02.2027 р. в сумі -4321,66 грн;

з 20.02.2027 р. по 20.03.2027 р. в сумі -4321,66 грн;

з 20.03.2027 р. по 20.04.2027 р. в сумі -4321,66 грн;

з 20.04.2027 р. по 20.05.2027 р. в сумі -4321,66 грн;

з 20.05.2027 р. по 20.06.2027 р. в сумі -4321,66 грн.;

з 20.06.2027 р. по 20.07.2027 р. в сумі - 4321,66 грн;

з 20.07.2027 р. по 17.08.2027 р. в сумі -4321,71 грн.

В задоволенні іншої частини заяви -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: А.А.Осаулов