Єдиний державний реєстр судових рішень 04.11.2026 Справа № 206/7450/25
Справа № 206/7450/25
Провадження № 2/756/7277/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З А О Ч Н Е
4 листопада 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - позивач) звернулося до Самарського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 18.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено договір № 4225364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - договір), за яким відповідачу надано кредит у сумі 3 000 грн. 00 коп. на строк 360 днів (з 18.12.2023 по 12.12.2024) зі сплатою процентів за стандартною ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача, проте свої зобов`язання він не виконав. 26.07.2024 за договором факторингу № 26/07/2024 первісний кредитор відступив позивачу право вимоги за цим договором.
Позивач просить стягнути з відповідача 30 000 грн. 00 коп. заборгованості, з яких 3 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 16 650 грн. 00 коп. - проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором за період з 18.12.2023 по 26.07.2024, та 10 350 грн. 00 коп. - проценти, нараховані позивачем за період з 27.07.2024 по 11.12.2024. Також просить зазначити в рішенні в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України про нарахування органом примусового виконання інфляційних втрат і трьох процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України до моменту виконання рішення, стягнути 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 05.01.2026 справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва, куди вона надійшла 12.05.2026.
Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху, недоліки усунуто позивачем 03.06.2026. Ухвалою від 08.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження в справі з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.09.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 справу передано для розгляду судді Жуку М.В.
Відповідач викликався в судове засідання 04.11.2026, у тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, поважних причин неявки не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Представник позивача Дідух Є.О. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та не заперечив проти заочного розгляду справи.
З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Судом встановлено, що 18.12.2023 між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором договір № 4225364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору сума кредиту складає 3 000 грн. 00 коп., строк кредиту - 360 днів. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, без отримання якого, без входу до інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора такий договір не був би укладений. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 26.07.2024 вих. № 3039-2607 на виконання договору про переказ коштів 18.12.2023 о 10 год. 06 хв. на платіжну картку з маскою НОМЕР_1 , реквізити якої зазначено в п. 2.1 договору, успішно перераховано 3 000 грн. 00 коп. Доказів на спростування факту укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано, підстав для витребування додаткових доказів щодо належності картки суд не вбачає. Кредит у встановлений договором строк відповідачем не повернуто, заборгованість за кредитом становить 3 000 грн. 00 коп.
Згідно з п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом і застосовується в межах усього строку кредиту, визначеного п. 1.3 договору. Знижена процентна ставка (1,63 %) за п. 1.4.2 договору застосовується лише за умови сплати відповідачем коштів у розмірі не менше першого платежу до 16.01.2024 включно або протягом трьох календарних днів після цієї дати. Доказів виконання цієї умови відповідачем не надано, тому до нього застосовується стандартна процентна ставка, що узгоджується з розрахунком первісного кредитора.
Проценти нараховано на залишок заборгованості за кредитом у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (75 грн. 00 коп. за день) за період з 18.12.2023 по 26.07.2024 (222 дні) - 16 650 грн. 00 коп. та за період з 27.07.2024 по 11.12.2024 (138 днів) - 10 350 грн. 00 коп., тобто в межах строку кредиту (360 днів). Загальна сума процентів 27 000 грн. 00 коп. відповідає орієнтовній загальній вартості кредиту, погодженій у п. 1.6.1 договору (30 000 грн. 00 коп. разом із сумою кредиту). Після спливу строку кредиту проценти позивачем не нараховувалися, штраф, пеню, інфляційні втрати та три проценти річних за період, що передував зверненню до суду, не заявлено, тож подвійної відповідальності за одне й те саме порушення немає. Це відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».
Розмір процентної ставки погоджено безпосередньо в договорі, підписаному відповідачем, а не в окремих непідписаних Умовах чи Правилах, тому висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц щодо неможливості вважати складовою кредитного договору непідписані споживачем Умови та правила, до спірних правовідносин не застосовується.
Норми Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, запроваджені Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, застосовуються до договорів про споживчий кредит, укладених з 24.12.2023, а до договорів, укладених раніше, - за умови продовження строку кредитування після цієї дати (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23). Договір укладено 18.12.2023, доказів продовження строку кредитування після 24.12.2023 матеріали справи не містять, тому зазначені обмеження до цього договору не застосовуються.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У зазначеній постанові Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що «у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом». Відповідач вимог про визнання недійсними умов договору або про його зміну не заявляв, відзив не подав, а нечітких чи двозначних положень щодо розміру процентів договір не містить. З огляду на це підстав для зменшення нарахованих процентів немає.
Відповідно до договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, акта приймання-передачі реєстру боржників від 26.07.2024 та реєстру боржників (позиція № 4924) первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за договором № 4225364, у тому числі право на плату за кредитом за процентною ставкою (п. 1.1 договору факторингу). Платіжною інструкцією від 02.08.2024 № 1 позивач сплатив первісному кредитору ціну відступлення. Про відступлення права вимоги повідомлено позичальників через особисті кабінети (лист первісного кредитора від 29.07.2024). Позивач є фінансовою установою, яка має право надавати послуги факторингу. Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тому позивач є належним кредитором відповідача.
Таким чином, заборгованість відповідача за договором становить 30 000 грн. 00 коп., з яких 3 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 16 650 грн. 00 коп. - проценти, нараховані первісним кредитором, і 10 350 грн. 00 коп. - проценти, нараховані позивачем, та підлягає стягненню в повному обсязі.
Щодо вимоги про зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних до моменту виконання рішення суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Оскільки відповідач є позичальником за кредитним договором, а воєнний стан в Україні не припинений і не скасований, відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим підстав для зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних до моменту виконання рішення немає, і в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 422 грн. 40 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп. позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.08.2024 № 01/08/2024-А, заявку на виконання доручення, рахунок на оплату, акт приймання-передачі виконаних робіт та детальний опис робіт від 05.12.2025 № 4225364.
На думку суду, заявлений розмір витрат є завищеним та не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для позивача. Справа є типовою, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, ціна позову становить 30 000 грн. 00 коп. Детальний опис робіт містить загальні, не пов`язані безпосередньо з розглядом цієї справи судом види послуг (зустрічі та консультації клієнта, аналіз законодавства і судової практики, підготовка декількох правових позицій, письмового консультаційного висновку), а також процесуальні документи, які в цій справі не готувались (зокрема відповідь на відзив, оскільки відзив відповідачем не подавався). З процесуальних документів адвокатом складено лише позовну заяву, яка містить значний обсяг загальних посилань на норми права та судову практику, не пов`язаних із предметом доказування.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18).
Враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд вважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп., а в решті цих витрат (7 000 грн. 00 коп.) - відмовити.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження юридичної особи: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код в ЄДРПОУ: 40966896) 30 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2023 № 4225364, з яких 3 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом та 27 000 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 3 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 35 422 (тридцять п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог (про зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних до моменту виконання рішення) та вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. 00 коп. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя
Судове рішення № 141332197, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 206/7450/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: