Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 524/9006/26
Провадження №2-др/524/50/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2026 року
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючого судді Ковальчук Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Назаренка Владислава Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
16 жовтня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука ухвалив рішення у цій справі, яким задовольнив позовні вимоги, зобов`язав Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» виключити з обліку електричної енергії по особовому рахунку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за період до 09 січня 2026 року в обсязі 4003 кВт год, стягнув з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь держави 1331 грн 20 коп. судового збору.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи орієнтовно становить 6000,00, що складається з витрат на правничу допомогу.
21 жовтня 2026 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням, у якому просить ухвалити у справі додаткове рішення та стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з судовим розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив копії: договору № 10 про надання професійної правничої допомоги від 10 липня 2026 року; акта виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги № 10 від 10 липня 2026 року, а також квитанцію до прибуткового касового ордера № 10 від 10 липня 2026 року.
Представник відповідача надав суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, просив відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. Вказав, що обсяг наданих адвокатом послуг не відповідають критеріям співмірності. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з АТ «Полтаваобленерго» не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для нього по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Представники сторін звернулися до суду з заявами про проведення судового засідання без їх участі. Представник відповідача у своїй заяві також вказав, що представником позивача не було надано копій витягу з книги обліку доходів і витрат за 10 липня 2026 року та податкової декларації про майновий стан та доходи для підтвердження отримання коштів.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста).
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні докази.
Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі КГС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, на підтвердження понесення правничих витрат представник позивача надав всі необхідні докази, звернувся до суду з дотриманням передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України строків.
Суд враховує також правову позицію, викладену у постанові Верховного суду від 9 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Ураховуючи, що відповідач не обґрунтував належним чином необхідності зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, пославшись лише на надмірне збагачення сторони, а позивачем надано належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений розмір судових витрат у сумі 6000 грн, який включає, зокрема, і участь представника у судових засіданнях, є співмірними із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників.
З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 6000,00 грн витрат на правничу допомогу, пов`язану з судовим розглядом цієї справи.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Назаренка Владислава Васильовича про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 6000,00 (десять тисяч) грн 00 коп.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Полтаваобленерго», ЄДРПОУ 00131819, місцезнаходження: вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава.
Суддя Т. М. Ковальчук
Судове рішення № 141323292, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 524/9006/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: