Рішення № 141323276, 09.11.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/4097/26 381/5549/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куліковських А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У серпні 2026 року ТОВ «Селфі кредит» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 62279,99 грн та судових витрат у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.04.2026 року ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір№2991270.

Позивач зазначає, що він як кредитор виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим виникла прострочена заборгованість.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 14 вересня 2026 року відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ухвалу судді від 14 вересня 2026 року про відкриття провадження не отримав, оскільки надіслана судом на його адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подав.

Водночас, 23.09.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами у заявленому розмірі не погоджується, оскільки вважає, що розмір заборгованості та окремі складові заявленої до стягнення суми повинні бути належним чином перевірені судом.

Відповідач зазначає, що він не заперечує проти самого факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин, проте це не підтверджує автоматично правильність усієї суми, яку позивач просить стягнути. Просить суд перевірити відповідність заявленого розміру заборгованості фактичним умовам договору та додаткової угоди.

Вважає, що розрахунок заборгованості повинен бути зрозумілим, деталізованим та таким, що дозволяє перевірити походження кожної гривні заявленої до стягнення суми.

28.09.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що твердження у відзиві на позовну заяву не заслуговують на увагу, не відповідають дійсності та спростовуються з огляду на наступне.

Представник звертає увагу, що ОСОБА_1 є клієнтом ТОВ «Селфі Кредит» та 26.06.2025 року відповідач вперше зареєструвався в Інформаційно-комунікаційній системі Товариства та до вказаного кредитного договору уклав, ще два кредитні договори, які належним чином виконав та сплатив кошти на виконання умов договору в повному обсязі. Цей кредитний договір є аналогічний попереднім, а отже, відповідач був повністю ознайомлений з умовами кредитування, нарахування, в тому числі із порядком перерахування коштів за договором.

Представник повідомляє, що розрахунок сформовано відповідно до умов договору. Позивач долучив до матеріалів позовної заяви деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором від 07.04.2026 року. Вказаний розрахунок є прозорим та містить інформацію про щоденне нарахування товариством процентів за кожен день користування кредитом, щодо здійснених відповідачем сплат в рахунок погашення заборгованості, щодо нарахованих товариством штрафних санкцій (штрафу), з урахуванням обмежень встановлених ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Формування цього розрахунку відбулося в автоматизованій інформаційній системі позивача.

Звертає увагу, що розмір процентної ставки за договором встановлено з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах обмежень, передбачених частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Зазначеною нормою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, усі сплачені відповідачем кошти зараховані відповідно до порядку черговості погашення вимог, визначеного ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» та умовами договору. Водночас зазначені платежі не забезпечили повного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, унаслідок чого заборгованість залишилася непогашеною. Саме невиконання відповідачем обов`язку щодо повного погашення заборгованості стало підставою для звернення товариства до суду з цим позовом. До матеріалів справи позивач долучив детальний розрахунок заборгованості, який містить інформацію про розмір основної суми боргу (тіла кредиту), нарахованих процентів, їх періодів нарахування, а також відображає платежі, здійснені відповідачем, які були враховані при визначенні кінцевого розміру заборгованості. Отже, наданий позивачем розрахунок є належним, повним та дає можливість перевірити правильність визначення суми заявлених до стягнення вимог.

Крім того, зазначає, що оскільки відповідач невчасно здійснював платежі на виконання умов договору, тому товариство нараховувало неустойку (штраф), починаючи з третього дня невиконання умов договору відповідно до умов Договору, граничний розмір якого не перевищує сукупну суму встановлену Законом України «Про споживче кредитування».

Вважає, що доводи відповідача є безпідставними та не спростовують обґрунтованість позовних вимог.

Просить задовольнити позов повністю.

Позивачу копія ухвали судді про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи доставлена до його електронного кабінету. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розглядати справу за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення судом заочного судового рішення.

Згідно з п. 2 ч. 7, п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд справи судом.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, у постановах від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Оскільки справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому для її розгляду відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справа, суд встановив таке.

07.04.2026 року ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2991270 про надання споживчого кредиту «NewShort».

Сума кредиту 22500,00 грн, строк, на який надається кредит 360 днів. Періодичність платежів кожні 20 днів. Тип процентної ставки фіксована.

Стандартна процентна ставка 1% в день та застосовується в межах строку вказаного в п. 1.3 договору.

Денна процентна ставка 1% в день.

Мета отримання кредиту на придбання товарів для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача № НОМЕР_1 .

23.04.2026 ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №2991270 про надання споживчого кредиту «NewShort».

Відповідно до умов додаткової угоди, сторони домовились збільшити суму кредиту на 2500,00 грн.

На підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача позивач надав листи ТОВ «ПЕЙТЕК» №20260806-107 від 06.08.2026 та №20260806-108 від 06.08.2026, згідно з відомостями яких 07.04.2026 року на рахунок НОМЕР_2 перераховано 22500,00 грн та 23.04.2026 перераховано 2500,00 грн, призначення платежу виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №2991270.

На підтвердження розміру заборгованості позивач подав до суду документ з назвою «Розрахунок заборгованості за кредитним договором», відповідно до відомостей якого заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 06.08.2026 становить 62279,99 грн, з яких 24999,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 24780,00 грн проценти, 12500,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що між сторонами існують кредитні правовідносини.

Спір у цій справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язків з повернення коштів у кредитних правовідносинах.

Також суд встановив, що наявні у матеріалах справи докази (зокрема, листи ТОВ «Пейтек») належно та достатньо підтверджують виконання позивачем як кредитором обов`язку з надання коштів позичальнику.

Виходячи з презумпції правомірності правочину, задекларованої у ст. 204 ЦК України, суд вважає доведеним факт існування між сторонами договірних відносин.

Матеріали справи не містять доказів спростування презумпції дійсності укладеного кредитного договору.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення із рухом справи, забезпечивши дотримання принципів гласності та відкритості судового процесу, а також надав сторонам строк для подачі заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд у суді цієї справи, подав до суду відзив на позовну заяву, не спростував факт отримання кредитних коштів, а також не подав доказів, які підтверджують повернення суми кредиту та/або спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Водночас позивач подав до суду належні та достатні докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

На підтвердження розміру заборгованості позивач подав до суду документ з назвою «Розрахунок заборгованості за кредитним договором».

Цей розрахунок є чітким, зрозумілим, а тому суд приймає його як належний, допустимий і достатній доказ щодо розміру заборгованості відповідача у спірних правовідносинах, оскільки його відомості узгоджуються з умовами договору споживчого кредиту.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає таке.

Стосовно тіла кредиту, то з огляду на встановлені обставини справи суд вважає наявними правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту.

Стосовно розміру процентів суд встановив, що вони нараховані позивачем у межах строку кредитування та відповідно до погодженої сторонами договору процентної ставки.

Стосовно вимог позову про стягнення з відповідача неустойки (штрафу) суд зазначає таке.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан продовжено, він триває і наразі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

За змістом вказаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї вимоги позову.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 49779,99 грн (тіло кредиту 24999,99 грн + проценти 24780,00 грн).

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц висловила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

На позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

На відповідача покладено обов`язок спростувати заявлені у позові вимоги.

Отже, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей.

Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

За умови доведення як факту отримання відповідачем коштів, так і користування ними, саме на останньому лежить процесуальний обов`язок спростувати наявність решти заборгованості за тілом кредиту.

За наслідком розгляду цієї справи суд дійшов висновку про те, що позивач довів факт отримання відповідачем коштів та користування ними, а відповідач не виконав обов`язку спростування цих обставин, не надав суду докази відсутності у нього заборгованості за отриманим кредитом та доказів її погашення.

Отже, відповідач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Враховуючи викладене та встановивши порушення відповідачем умов кредитного договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням результату вирішення цієї справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2129,92 грн (80% від заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Задовольнити частково позов.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» заборгованість за кредитним договором №2991270 від 07.04.2026 у розмірі 49779 (сорок дев`ять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 99 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» судовий збір у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит», ЄДРПОУ 43979069, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївський Узвіз, 1А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 09.11.2026.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК