Рішення № 141322336, 09.11.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3976/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Весільний світ» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Весільний світ» звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач просить суд:

- визнати противоправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000151/2 від 21 травня 2025 року щодо МД №25UA408020018748U4 від 20 травня 2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2025/000504 від 21 травня 2025 року щодо МД №25UA408020018748U4 від 20 травня 2025 року;

- визнати противоправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000152/2 від 21 травня 2025 року щодо МД №25UA408020018892U0 від 21 травня 2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000507 від 21 травня 2025 року щодо МД №25UA408020018892U0 від 21 травня 2025 року;

- визнати противоправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000188/2 від 16 червня 2025 року щодо МД №25UA408020022672U6 від 16 червня 2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000630 від 16 червня 2025 року щодо МД №25UA408020022672U6 від 16 червня 2025 року.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач посилається на те, що ним у відповідності до вимог Митного кодексу України при поданні митних декларацій для митного оформлення товару при ввезенні його на територію України були надані всі необхідні документи та достатні відомості, що підтверджують задекларовану митну вартість. Так, у позові зазначено, що вартість товару була визначена за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і при цьому надані при митному оформленні документи дозволяли в повній мірі встановити достовірність обраного позивачем методу визначення митної вартості товару, оскільки містили всю необхідну інформацію для підтвердження числових даних заявленої митної вартості, такі документи у сукупності є взаємозалежними, логічними та послідовними. Наведене, на думку позивача, виключає виникнення об`єктивного сумніву щодо співвідношення даних розрахункових документів до конкретної поставки товару. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач безпідставно не врахував відомості у наданих для митного оформлення документах, у зв`язку з чим передчасно ухвалив необ`єктивні та безпідставні оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Вказуючи на протиправність карток відмови Чернівецької митниці у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звертав увагу суду на те, що такі є похідними від протиправних, на його думку, рішень про коригування митної вартості товарів, і в них також не міститься обґрунтованих підстав, які викликали у митного органу сумнів щодо походження задекларованого товару, і такі рішення в цілому формалізують негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази; витребувано з Чернівецької митниці належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на положення, передбачені Митним кодексом України, вказував, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення. Зазначено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності. Відповідач також зазначив про те, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовано, адже заявлена митна вартість митним органом не визнана. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний, взявши за основу для визначення митної вартості раніше визнані (визначену) митними органами митні вартості товарів. Надавши пояснення щодо обставин спірних відносин, відповідачем вказано про законність та обґрунтованість прийнятих митним органом та оскаржуваних позивачем рішень, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У поданій до суду відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач звертав увагу суду на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про наявність розбіжностей у документах, пред`явлених для митного оформлення товару, адже такі в сукупності підтверджують ціну, яка підлягала сплаті за товар, а також складові митної вартості, а, відтак, митний орган не мав підстав для застосування резервного методу визначення ціни, не провівши при цьому консультацій щодо застосування іншого методу визначення ціни, натомість необґрунтовано скоригувавши митну вартість товару, що, на думку представника позивача, свідчить про недотримання митним органом критеріїв рішення суб`єкта владних повноважень, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 березня 2025 року між компанією Twantex Company Limited (Продавець) і ТОВ «Весільний світ» (Покупець) було укладено контракт №3, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товар на умовах CIF (Інкотермс 2020) відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у комерційних рахунках-фактурах (інвойсах), які є невід`ємною частиною контракту та підписуються обома сторонами.

Зокрема, контрактом встановлено, що всі витрати по митному оформленню товарів в Україні (сплата мита, податків та інших зборів, а також витрат на виконання митних формальностей, що підлягають оплаті по імпорту товару) несе покупець. Покупець оплачує вартість товару Продавцю в установленому далі порядку: оплата здійснюються Покупцем після отримання товару, зазначеного в рахунках (інвойсах) Продавця. Доставка товарів здійснюється CIF (Cost, Insurance and Freight) (Інкотермс 2020) вартість, страхування та фрахт. Продавець зобов`язаний оплатити доставку (фрахт) у порт призначення та застрахувати товар на користь покупця від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення. Потрібно тільки мінімальне покриття ризиків покупця, якщо інше не передбачено договором. Продавець зобов`язується поставити разом з Товаром повний комплект технічної документації українською мовою, необхідної для експлуатації та технічного обслуговування Товару. Комплект нижченаведених документів поставляється разом з товаром: рахунок-фактура (інвойс) із зазначенням країни походження товару, ваги нетто і брутто 3 прим.; пакувальний лист (вказується зміст вантажу, вага нетто і брутто, кількість упакованих місць та їх розміри) 3 прим., транспортні накладні (CMR) - 3 прим. Товар вважається зданим Продавцем і прийнятим Покупцем: за кількістю відповідно до кількості місць і масі, зазначених у транспортному документі пункту відправлення, і згідно з даними, зазначеними в специфікації і товаросупровідних документах; за якістю за зовнішніми ознаками, а також відповідно до законодавства України. Покупець зобов`язується здійснити оформлення митних процедур і вивантаження Товарів.

На виконання умов зазначеного контракту здійснено поставку партій товару (на умовах CIF).

Так, 20 травня 2025 року ТОВ «Весільний світ» подало до митного оформлення митну декларацію №25UA408020018748U4 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №250313 від 13 березня 2025 року; автотранспортна накладна №22146 від 15 травня 2025 року; рахунок-фактура за надання транспортних послуг; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; декларація про походження товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) №3 від 01 березня 2025 року; договір про надання послуг митного брокера; митна декларація країни відправлення; інші документи.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №25UA408020018748U4 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

- в п.2.1 контракту від 01.03.2025 №3 зазначено, що рахунок (інвойс) повинен бути підписаний обома сторонами. При цьому в інвойсі дані відомості відсутні, що є невиконанням п.2.1 контракту;

- товар постачається на умовах «CIF». Згідно ІНКОТЕРМС ціна CIF (CIF price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту і вартості страхування товару на користь покупця. Крім того, в п.3.1 контракту від 01.03.2025 №3 зазначено, що Продавець зобов`язаний застрахувати товар. Документів щодо страхування не надано. Також, в п.5.1 даного контракту йдеться про наявність пакування і маркування, відомості щодо включення вартості цих складових до ціни товару відсутні. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених витрат на умовах CIF до ціни товарів, яка є основною складовою митної вартості;

- у гр. 16 CMR від 15.05.2025 №22146 перевізником вказано LLC «MV-TRANSBUD». Рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідка про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25 видані ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН». Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідку про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25. В рахунку від 16.05.2025 №GUK00000457 зазначено реквізити договору №520220622421 від 26.02.2025, який не надано. Інших документів щодо транспортних витрат також не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат;

- відповідно до розрахунку до МД заявлена вартість транспортування 29432,22 грн. Рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідка про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25 не містять відомості щодо заявленого числового значення. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат;

- в рахунку від 16.05.2025 №GUK00000457 заявлено відомості щодо наявності експедиційних послуг та експедиційної винагороди на території України. Відомості щодо вартості експедиційних послуг та експедиційної винагороди за межами території України відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу експедиційних послуг та експедиційної винагороди на до/після кордону України, не надано. Так, можливо, невірно визначена вартість транспортно-експедиторських витрат, які є складовою митної вартості.

- до митного оформлення у гр. 44 МД під кодом « 9610» (копія митної декларації країни відправлення) заявлено документ від 14.05.2025 №25P1322080NUGIF8K5, що є супровідним документом Т1 та повинен зазначатися під кодом « 0821». Такий документ не містить числових значень митної вартості, тому не може розглядатися у якості документа, що підтверджує митну вартість товару.

Відповідно, митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ТОВ «Весільний світ» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості від 21 травня 2025 року №UA408000/2025/000151/2.

Так, в названому рішенні відповідачем було визначено митну вартість партії товару на суму 65781,98 доларів США (25102,73 + 40679,25) (замість задекларованої позивачем вартості в сумі 25 029,66 доларів США (9055,94 + 15973,72).

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару №UA408000/2025/000151/2 Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000504.

21 травня 2025 року ТОВ «Весільний світ» подало до митного оформлення митну декларацію №25UA408020018892U0 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №250313 від 13 березня 2025 року; автотранспортна накладна №22146 від 15 травня 2025 року; рахунок-фактура за надання транспортних послуг; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; декларація про походження товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) №3 від 01 березня 2025 року; договір про надання послуг митного брокера; митна декларація країни відправлення; інші документи.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №25UA408020018892U0 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

- в п.2.1 контракту від 01.03.2025 №3 зазначено, що рахунок (інвойс) повинен бути підписаний обома сторонами. При цьому в інвойсі дані відомості відсутні, що є невиконанням п.2.1 контракту;

- товар постачається на умовах «CIF». Згідно ІНКОТЕРМС ціна CIF (CIF price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту і вартості страхування товару на користь покупця. Крім того, в п.3.1 контракту від 01.03.2025 №3 зазначено, що Продавець зобов`язаний застрахувати товар. Документів щодо страхування не надано. Також, в п. 5.1 даного контракту йдеться про наявність пакування і маркування, відомості щодо включення вартості цих складових до ціни товару відсутні. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених витрат на умовах CIF до ціни товарів, яка є основною складовою митної вартості;

- у гр. 16 CMR від 15.05.2025 №22146 перевізником вказано LLC «MV-TRANSBUD». Рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідка про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25 видані ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН». Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідку про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25. В рахунку від 16.05.2025 №GUK00000457 зазначено реквізити договору №520220622421 від 26.02.2025, який не надано. Інших документів щодо транспортних витрат також не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат;

- відповідно до розрахунку до МД заявлена вартість транспортування 9641,20 грн. Рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідка про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25 не містять відомості щодо заявленого числового значення. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат;

- в рахунку від 16.05.2025 №GUK00000457 заявлено відомості щодо наявності експедиційних послуг та експедиційної винагороди на території України. Відомості щодо вартості експедиційних послуг та експедиційної винагороди за межами території України відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу експедиційних послуг та експедиційної винагороди на до/після кордону України, не надано. Так, можливо, невірно визначена вартість транспортно-експедиторських витрат, які є складовою митної вартості.

- до митного оформлення у гр. 44 МД під кодом « 9610» (копія митної декларації країни відправлення) заявлено документ від 14.05.2025 №25P1322080NUGIF8K5, що є супровідним документом Т1 та повинен зазначатися під кодом « 0821». Такий документ не містить числових значень митної вартості, тому не може розглядатися у якості документа, що підтверджує митну вартість товару.

Відповідно, митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ТОВ «Весільний світ» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості від 21 травня 2025 року №UA408000/2025/000152/2.

Так, в названому рішенні відповідачем було визначено митну вартість партії товару на суму 12209,08 доларів США (809,60 + 8316,95 + 3082,53) (замість задекларованої позивачем вартості в сумі 3979,52 доларів США (339,02 + 2798,40 + 842,10).

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару №UA408000/2025/000152/2 Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000507.

19 травня 2025 року ТОВ «Весільний світ» подало до митного оформлення митну декларацію №25UA408020022672U6 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №250313 від 13 березня 2025 року; автотранспортна накладна №22146 від 15 травня 2025 року; рахунок-фактура за надання транспортних послуг; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; декларація про походження товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) №3 від 01 березня 2025 року; договір про надання послуг митного брокера; митна декларація країни відправлення; інші документи.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №25UA408020022672U6 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

- в п.2.1 контракту від 01.03.2025 №3 зазначено, що рахунок (інвойс) повинен бути підписаний обома сторонами. При цьому в інвойсі від 19.02.2025 №250219 дані відомості відсутні, що є невиконанням п.2.1 контракту;

- товари постачаються на умовах «CIF PL Gdansk». Згідно ІНКОТЕРМС ціна CIF (CIF price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту і вартості страхування товару на користь покупця. Крім того, в п.3.1 контракту від 01.03.2025 №3 зазначено, що Продавець зобов`язаний застрахувати товар. Документів щодо страхування не надано. Також, в п.5.1 даного контракту йдеться про наявність пакування і маркування, відомості щодо включення вартості цих складових до ціни товарів відсутні. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених витрат на умовах CIF до ціни товарів, яка є основною складовою митної вартості;

- у гр. 16 CMR від 15.05.2025 № 22146 перевізником вказано LLC «MV-TRANSBUD». Рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідка про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25 видані ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН». Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідку про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25. В рахунку від 16.05.2025 №GUK00000457 зазначено реквізити договору №520220622421 від 26.02.2025, який не надано. Інших документів щодо транспортних витрат також не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат;

- відповідно до розрахунку до МД заявлена вартість транспортування 19791,02 грн. Рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідка про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25 не містять відомості щодо заявленого числового значення. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат;

- в рахунку від 16.05.2025 №GUK00000457 заявлено відомості щодо наявності експедиційних послуг та експедиційної винагороди на території України. Відомості щодо вартості експедиційних послуг та експедиційної винагороди за межами території України відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу експедиційних послуг та експедиційної винагороди на до/після кордону України, не надано. Так, можливо, невірно визначена вартість транспортно-експедиторських витрат, які є складовою митної вартості;

- до митного оформлення в гр. 44 МД під кодом « 9610» (копія митної декларації країни відправлення) заявлено документ від 14.05.2025 №25PL322080NUGIF8K5, що є супровідним документом T1 та повинен зазначатися під кодом « 0821». Такий документ не містить числових значень митної вартості, тому не може розглядатися у якості документа, що підтверджує митну вартість товару.

Відповідно, митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ТОВ «Весільний світ» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості від 16 червня 2025 року №UA408000/2025/000188/2.

Так, в названому рішенні відповідачем було визначено митну вартість партії товару на загальну суму 24841,96 доларів США (замість задекларованої позивачем вартості в сумі 10402,48 доларів США.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару №UA408000/2025/000188/2 Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000630.

Додатково у винесених відносно позивача рішеннях про коригування митної вартості товарів Чернівецькою митницею було зазначено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

- копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товарів і ціни та для деталізації умов поставки).

Проте під час здійснення перевірок ввезених позивачем товарів останнім було заявлено про неможливість надання інших документів відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

За таких обставин, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000151/2 від 21 травня 2025 року, №UA408000/2025/000152/2 від 21 травня 2025 року, №UA408000/2025/000188/2 від 16 червня 2025 року, ТОВ «Весільний світ» звернулося до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі МК України в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

У постанові від 05 травня 2022 року у справі №2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27 березня 2021 року у справі №540/2605/18, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07 лютого 2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

1) в п. 2.1 контракту від 01.03.2025 №3 зазначено, що рахунок (інвойс) повинен бути підписаний обома сторонами. При цьому в інвойсі дані відомості відсутні, що є невиконанням п.2.1 контракту;

2) товар постачається на умовах «CIF». Згідно ІНКОТЕРМС ціна CIF (CIF price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту і вартості страхування товару на користь покупця. Крім того, в п.3.1 контракту від 01.03.2025 №3 зазначено, що Продавець зобов`язаний застрахувати товар. Документів щодо страхування не надано. Також, в п.5.1 даного контракту йдеться про наявність пакування і маркування, відомості щодо включення вартості цих складових до ціни товару відсутні. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених витрат на умовах CIF до ціни товарів, яка є основною складовою митної вартості;

3) в рахунку від 16.05.2025 №GUK00000457 заявлено відомості щодо наявності експедиційних послуг та експедиційної винагороди на території України. Відомості щодо вартості експедиційних послуг та експедиційної винагороди за межами території України відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу експедиційних послуг та експедиційної винагороди на до/після кордону України, не надано. Так, можливо, невірно визначена вартість транспортно-експедиторських витрат, які є складовою митної вартості;

4) у гр. 16 CMR від 15.05.2025 №22146 перевізником вказано LLC «MV-TRANSBUD». Рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідка про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25 видані ТОВ «ГАНЕКС ЮКРЕЙН». Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;

5) для підтвердження транспортних витрат надано рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідку про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25. В рахунку від 16.05.2025 №GUK00000457 зазначено реквізити договору №520220622421 від 26.02.2025, який не надано. Інших документів щодо транспортних витрат також не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат;

6) відповідно до розрахунку до МД заявлена вартість транспортування. Рахунок від 16.05.2025 №GUK00000457 та довідка про транспортні витрати від 16.05.2025 №845/25 не містять відомості щодо заявленого числового значення. Так, відсутнє документальне підтвердження доданих транспортних витрат;

7) до митного оформлення у гр. 44 МД під кодом « 9610» (копія митної декларації країни відправлення) заявлено документ від 14.05.2025 №25P1322080NUGIF8K5, що є супровідним документом Т1 та повинен зазначатися під кодом « 0821». Такий документ не містить числових значень митної вартості, тому не може розглядатися у якості документа, що підтверджує митну вартість товару.

Суд зауважує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статі 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем, враховуючи у тому числі і неподання ним відзиву на позов, не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, як вбачається зі змісту наявних у справі матеріалів (зокрема, комерційного рахунку-фактури та митних декларацій), декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У поданих до митного оформлення митних деклараціях та доданих до них інвойсах вказано ідентичні суми у валюті долар США, що у повній мірі дає можливість співставити партії поставок товару з товаросупровідними документами, які пов`язані між собою інформацією щодо перевезення вантажу.

Стосовно посилань митного органу на відсутність в інвойсі (комерційному рахунку-фактурі) підписів обох сторін договору №3 від 01 березня 2025 року суд зауважує, що комерційний рахунок-фактура №250313 від 10 березня 2025 року містить усі необхідні відомості для підтвердження числових даних заявленої митної вартості, а саме: найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну фактурну вартість.

Суд наголошує, що за змістом пункту 3 частини другої статті 53 МК України саме рахунок-фактура (інвойс) є документом, що підтверджує митну вартість товарів та вважається розрахунковим документом постачальника, адресованим покупцеві, і за своєю суттю є вимогою на оплату та підтверджує факт виставлення рахунку. Однак указаний документ не є взаємною угодою сторін, яка передбачає прояв волевиявлення усіх учасників правочину (сторін договору) шляхом проставлення власного підпису.

Відтак, відсутність підпису покупця на інвойсі не змінює ані змісту угоди між сторонами, ані числових значень складових митної вартості товарів, та не може сама по собі свідчити про недостовірність задекларованої митної вартості. Умови п. 2.1 Контракту №3 щодо підписання інвойсу обома сторонами стосуються порядку виконання зобов`язань між сторонами договору і не впливають на правомірність застосування декларантом першого методу визначення митної вартості.

Суд наголошує, що у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №804/4680/16 зроблено висновок про те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, у постанові від 02 червня 2022 року у справі №460/2674/20 Верховним Судом наголошено, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо тверджень митного органу про ненадання позивачем доказів страхування товару та включення його до митної вартості, з урахуванням також і вартості пакування та маркування, суд звертає увагу на таке.

Так, згідно з наявними у справі матеріалами поставка товару відбувалася на умовах CIF (Інкотермс 2020), відповідно до яких продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити страхування товару на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження під час перевезення.

Отже, витрати на страхування товару несе продавець та включає їх до ціни товару, оскільки, як передбачено умовами поставки CIF, витрати на страхування вже включені до контрактної (фактурної) ціни, а тому додаткова перевірка їх підтвердження покупцем є безпідставною. Відсутність окремого страхового поліса при першому митному оформленні не спростовує числових значень заявленої митної вартості, оскільки відповідно до умов CIF страхування є обов`язком продавця, а не покупця. Аналогічний висновок підлягає застосування і щодо митної вартості, заявленої позивачем і в інших митних деклараціях, до яких страховий поліс також не подавався.

Стосовно доводів відповідача про наявність невідповідностей у митній документації у числових значеннях транспортних витрат суд звертає увагу на перш за все на те, що положення Митного кодексу України не визначають вичерпного виду доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому довідки та рахунки про транспортно-експедиційні послуги є допустимими доказами підтвердження витрат на перевезення товарів.

Крім цього, перелік документів на підтвердження транспортних витрат не є вичерпним, а відмінність числового значення може бути зумовлена курсовою різницею або розподілом витрат між відрізками маршруту до і після митного кордону України, що саме по собі не свідчить про недостовірність задекларованої митної вартості.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, для надання митному органу інформації перевізником позивача були складені спеціальні документи, які містять всю необхідну інформацію про порядок здійснення перевезень товару до митної територію України, а також відомості для митного оформлення товарів (реквізити сторін, сума та валюта платежу, номер автотранспортного засобу, яким здійснювалося перевезення), що дає можливість повністю ідентифікувати відповідні рахунки та документи про транспортні витрати з відповідною поставкою.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 вказав, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

На переконання суду, сама по собі розбіжність у назві послуг за наявності відповідних довідок, що згідно наведеної позиції Верховного Суду є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, не свідчить про наявність розбіжностей, які унеможливлюють підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.

З урахуванням наведених висновків суд вважає безпідставними посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів щодо того, що довідки про транспортні витрати не є документами первинного бухгалтерського обліку, і не відповідають вимогам МФУ від 24.05.2012 №599.

Згідно приписів частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною договору, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Указане свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.

Також варто зазначити таке.

Відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).

Надаючи оцінку цим діям, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Так, відносно зобов`язання надати транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складовою митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то, як уже зазначалось вище, позивачем до митних декларацій було подано документи на підтвердження понесених транспортних витрат, рахунки-фактури та інші документи на підтвердження наданих транспортних та логістичних послуг з перевезення вантажу.

При цьому відносно зобов`язання подати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), то, як встановлено умовами Контракту №3 від 01 березня 2025 року (пункт 3.1), обов`язок із страхування товару на користь покупця від ризиків його втрати чи ушкодження під час перевезення покладався саме на продавця - Twantex Company Limited.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів та, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

Тому, оскаржувані рішення є протиправними й підлягають скасуванню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

Натомість зміст позовної заяви свідчить про не проведення з позивачем указаної консультації. Тобто, відповідач фактично поставив перед фактом декларанта про неможливість обрання другого-п`ятого методів та обрання ним резервного методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що в силу положень МК України указана консультація має надаватись з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів та дотримання обов`язку послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

В ході судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого приписами Кодексу адміністративного судочинства України покладеного обов`язок доводити правомірність своїх дій та рішень, на підставі належних та достовірних доказів не довів проведення з позивачем вказаної консультації та, відповідно, не спростовував доводів позивача про не проведення такої.

Отже, відповідачем не доведено дотримання встановленої законом процедури прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, що також свідчить про наявність правових підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Крім цього, з оскаржуваних у даній справі рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості.

Так, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000151/2 та №UA408000/2025/000152/2 зазначено, що за основу для визначення митної вартості товару взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №100340/2025/312264 від 18 квітня 2025 року: «Тканини з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Пофарбована, полотняного переплетення. Без покриття та просочення, ширина 150 см+/-1 см, щільністю 150 г/м2, арт. MINI MATT 100% PE 22772,0 м.п.» Рівень митної вартості 5,53 USD/кг; Тканина дрібновізерункового переплетення без покриття та просочення, пофарбована, (4,5кг±1,3%). Арт. 26F GREEN: 105 рулонів Рівень митної вартості 5,53 USD/кг; Чашечки-підкладки для бюстгальтерів, на текстильній основі. Рівень митної вартості 11,17 USD/кг».

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000188/2 зазначено, що за основу для визначення митної вартості товару взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за МД №400070/2025/002489 від 08 травня 2025 року: «Габардин Mini Matt 240 White 100%», являє собою вибілену тканину полотняного переплетення, виготовлену з синтетичних комплексних текстурованих ниток (поліефір 100%), без покриття та без просочення, яке можна виявити неозброєним оком. Рівень митної вартості 5,53 USD/кг».

Суд зауважує, що аналіз показників, взятих митним органом за основу для визначення митної вартості, свідчить про те, що митним органом дійсно використано відомості щодо аналогічних категорій товарів, які були задекларовані при митному оформленні подібних (аналогічних) товарів. Проте, ціна по всіх видах товару, який зазначений у митних деклараціях, які були взяті за основу при коригуванні митної вартості товару позивача, є значно вищою за ціну, яка зазначена позивачем у митних деклараціях з обраним першим (основним) методом митної вартості. Вказане ставить під сумнів обґрунтованість проведених митним органом розрахунків.

Суд наголошує, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі №805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі №280/1824/19.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару і не повинна базуватися на довільній або фіктивній вартості. Встановивши, що подані документи нібито містять розбіжності, контролюючий орган зобов`язаний вказати, які саме з поданих декларантом документів та які показники цих документів містять розбіжності, а також яким чином ці розбіжності впливають на правильність визначення митної вартості. Проте, митним органом такого обґрунтування не надано.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2025/000504 від 21 травня 2025 року, №UA408040/2025/000507 від 21 травня 2025 року, та №UA408040/2025/000630 від 16 червня 2025 року, то такі також підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, які визнані судом протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

До того ж, суд зауважує, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було надано належних доказів того, що при прийнятті оскаржуваних карток відмови ним було встановлено обставини наявності ознак підробки або ж недостовірності інформації в документах, які були надані позивачем для митного оформлення товарів, що додатково свідчить про протиправність таких карток відмови у прийнятті митної декларації та митному оформленні товару.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Аналогічної позиції при вирішення подібних спірних відносин між тими самими сторонами дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №600/6055/25-а (постанова від 16 липня 2026 року).

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів незаконність оскаржуваних рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявних у справі платіжних інструкцій №59903 від 18 серпня 2025 року та №59922 від 29 серпня 2025 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у загальній сумі 15135 грн 20 коп, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Весільний світ» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000151/2 від 21 травня 2025 року.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000152/2 від 21 травня 2025 року.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2025/000188/2 від 16 червня 2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернівецької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2025/000504 від 21 травня 2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернівецької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2025/000507 від 21 травня 2025 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернівецької митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408040/2025/000630 від 16 червня 2025 року.

Стягнути з Чернівецької митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Весільний світ» судові витрати у виді судового збору в розмірі 15135 грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 листопада 2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Весільний світ» (вул. Александрі, 82-А, с. Волока, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 44913167, відповідач Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя О.П. Лелюк