Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №676/3496/26
Номер провадження 2/676/3581/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.
з участю секретаря Михайловської І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуменецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гуменецької сільської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно. За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 20 серпня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 1139, яким усе своє майно заповіла дочці ОСОБА_1 . У встановлений законом строк позивач звернулася до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим було заведено спадкову справу № 70/2024. 17 липня 2025 року нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Водночас оформлення спадкових прав на частку земельної ділянки площею 0,1669 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0115) та частку земельної ділянки площею 0,0055 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0116) виявилося неможливим. Приватний нотаріус Саварчук С.Л.(лист від 17 липня 2025 року № 138/02-14) відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки, оскільки вони належали спадкодавиці ОСОБА_2 та позивачці ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, і частка померлої у праві спільної сумісної власності за життя виділена не була. Позивач вказує, що оскільки її частка та частка спадкодавиці у праві власності на житловий будинок були рівними (1/4 частка за кожною), їхні частки у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки також є рівними та становлять по частці за кожною. Зважаючи на неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на частку земельної ділянки площею 0,1669 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0115) та частку земельної ділянки площею 0,0055 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0116), розташованих у с. Нігин Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Рух справи.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 18.05.2026 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 03.08.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримав, просить задовольнити.
Представник Гуменецької сільської ради в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи в повному обсязі, суд встановив наступне.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 14 серпня 2024 року Кам`янець-Подільським відділом ДРАЦС у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області. Після її смерті відкрилася спадщина.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно: частку у житловому будинку з відповідними надвірними будівлями біля нього АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,1669 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0115) та земельної ділянки площею 0,0055 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0116), призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 20 серпня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Романовою Н.М. за р. № 1139, яким усе своє майно заповіла дочці ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Саварчук С.Л., у зв`язку з чим було заведено спадкову справу № 70/2024. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від неї не зверталися.
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 перебував у спільній частковій власності співвласників, а саме: 1/2 частка належить ОСОБА_3 (на підставі договору дарування від 03.06.2009 р.); 1/4 частка належала ОСОБА_1 (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.12.2008 р.); 1/4 частка належала спадкодавиці ОСОБА_2 (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.12.2008 р.).
17 липня 2025 року приватний нотаріус Саварчук С.Л. видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану 1/4 частку житлового будинку.
Згідно зі свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 11 листопада 2013 року (індексні номери 12545639 та 12542266) та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 0,1669 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0115) та земельна ділянка площею 0,0055 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0116), призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані по АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.
Листом від 17 липня 2025 року № 138/02-14 приватний нотаріус Саварчук С.Л. повідомила позивачку про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначені земельні ділянки у зв`язку з тим, що спадкове майно перебуває у спільній сумісній власності і частка спадкодавця ОСОБА_2 у цьому майні за життя виділена не була.
Норми права, застосовані судом.
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з положеннями статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною першою статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно з статтею 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній сумісній власності.
У разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно з частиною третьою статті 370 ЦК України, виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Статтею 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до частини першої статті 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 89 ЗК України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно з частиною третьою статті 319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частиною першою статті 86 ЗК України, в редакції на час спірних правовідносин передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до статті 89 Земельного кодексу України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 127/59/15 (провадження № 61-19366св18) зазначено, що нерухомий характер земельної ділянки зумовлює ту обставину, що виділення частки співвласника являє собою окремий випадок поділу спільної сумісної ділянки. Це випливає із закріпленого у частині п`ятій статті 89 ЗК України положення, згідно з яким поділ земельної ділянки, що є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Відхилення від рівності часток може мати місце при поділі за судовим рішенням земельної ділянки між співвласниками житлового будинку, під час якого буде встановлено, що конфігурація земельної ділянки або інші обставини не дають змоги забезпечити реальну рівність часток учасників спільної сумісної власності.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною четвертою статті 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Отже ОСОБА_1 має право на земельної ділянки площею 0,1669 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0115) та земельної ділянки площею 0,0055 га (кадастровий номер 6822485400:01:003:0116), призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як підтверджується матеріалами справи зазначені земельні ділянки передані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність. Її поділ або виділення з неї окремих часток за життя ОСОБА_2 не проводився, розмір частки не осопрювався.
Таким чином, ОСОБА_2 будучи співвласником земельної ділянки, мала право на виділ своєї частки із спільної часткової власності і це право перейшло до позивача ОСОБА_1 як спадкоємцю прав та майна ОСОБА_2 в силу ст. 1216 ЦК України.
Висновки суду.
Оскільки позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки в нотаріуса через відсутність правовстановлюючого документа з чітко визначеною часткою спадкодавця у праві спільної сумісної власності, розмір частки у сіввласників спільної сумісної власності визначений законом і є рівними, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216-1220, 1225, 1226, 1261, 357, 364, 368, 370 ЦК України, ст.ст. 13,81, 89, 262-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Гуменецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
??? Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: частку земельної ділянки площею 0,1669 га, кадастровий номер 6822485400:01:003:0115, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; частку земельної ділянки площею 0,0055 га, кадастровий номер 6822485400:01:003:0116, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Гуменецька сільська рада, ЄДРПОУ 04406880, юридична адреса: вул. Центральна, 69, с. Гуменці, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2026 року.
Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.
Судове рішення № 141318381, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 676/3496/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: