Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 676/2961/26
Номер провадження 2/676/3297/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2026 року м. Кам`янець-Подільський
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Гладій Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарова О.І. через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року в розмірі 36 573,00 грн., судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову представник ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначає, що 10.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», тобто первісним позичальником та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 732866849 у формі електронного документа за допомогою одноразового ідентифікатора з використанням електронного підпису, на підставі якого відповідач отримав на свою картку № НОМЕР_4 кредитні кошти із можливістю продовження строку кредитування із сплатою процентів, інших платежів. У подальшому, від первісного кредитора право вимоги було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє ТОВ «ФК «ЕЙС». ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача виконало, однак позичальник кредит не погашає, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року в розмірі 36 573,00 грн., яка складається з: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25 573,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Станом на дату подання позовної заяви, зокрема на 17.04.2026 року на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідачем за Кредитним договором, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом. З огляду на викладене, просить суд стягнути із відповідача заборгованості за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року в розмірі 36 573,00 грн., судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кузик Л.Д. направила до суду Відзив на позов, в якому зазначила, що в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування позивачем, відповідно до умов Договору коштів на його рахунки, адже відповідач заперечує отримання кредитних коштів. Таким чином у суду, не має можливості перевірити правильність розрахунків заборгованості проведених позивачем, а тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також сума відсотків, зазначена в розрахунку, є правильними. Окрім того, Договір факторингу № 28/111-01 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року, а сам Кредитний договір № 732866849 ід 10.08.2023 року за яким відбулось відступлення права вимоги укладений 10.08.2023 року, тобто відбулося відступлення права вимоги (2018 рік) за зобов`язанням, якого ще не існувало (зобов`язання виникло у 2023 році), що суперечить суті правочину (ст.514 ЦК України). У зв`язку з цим, позивач не набув права вимоги кредитних коштів у відповідача. Окрім того, Кредитний договір № 732866849 від 10.08.2023 року був укладений в електронній формі, загальна сума наданого кредиту склала 12 000,00 грн, строк кредиту - 30 днів. Відповідачем в рахунок погашення заборгованості сплачено 1 005,00 грн. Відомості щодо надання позичальнику оновленого Графіку платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті позичальника у суду відсутні. В матеріалах справи відсутні відомості, що позичальником продовжувався дисконтний період. Відтак у межах лише 30 днів - до 09.09.2023 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. У матеріалах справи відсутні і відомості про те, що строк дії Кредитного договору був продовжений. Наявні при справі Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не підписані відповідачем та не містять дати публікування, а тому, за відсутності належних і допустимих доказів про інше, не можна вважати, що сторони узгодили вказані Правила і що вони повинні застосовуватись до спірних правовідносин. Водночас позивачем не доведена повною мірою вимога про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, виходячи з наступного. Як передбачено п.7.1. Договору, Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі Дисконтний період), а саме до 09.09.2023 року. При цьому, позивачем не надано суду доказів, що строк кредитування відповідача за змінено та оновлено Графік платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Заявляючи вимогу про стягнення процентів у сумі 28 573,00 грн, ТОВ «ФК «ЕЙС» обчислило їх момент набуття ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги за договором факторингу, тобто станом на 19.12.2024 року. Проте, проценти за користування кредитом, як плата за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Отже, проценти за користування кредитом у цій справі можливо обчислювати лише за період з 10.08.2023 року до 09.09.2023 року, тобто в межах 30-денного строку кредитування. При цьому потрібно враховувати, що відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора від 20.05.2026 року відповідач сплатив 1005,00 грн нарахованих відсотків. Вважає, що з 10.08.2023 заборгованість відповідача за процентами за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування до 09.09.2023 становить 1 208,40 грн, що відповідає розрахунку заборгованості первісного кредитора наданого позивачем. За таких обставин, підстави для задоволення вимог про стягнення процентів, нарахованих після 09.09.2023 року відсутні. Пунктом 7.3. розд.7 спірного Кредитного договору передбачено, що кінцева дата повернення кредиту - 09.09.2028 року. Тобто на час звернення до суду з позовом строк дії договору не закінчився і позивач просить стягнути повністю тіло отриманих коштів за кредитним договором. З урахуванням вищевикладеного, вважає, що в даному випадку відсутні підстави для дострокового стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року. Відповідач вважає витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн., що заявлені позивачем, неспівмірними оскільки справа не є складною та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та просить суд їх не задовольняти. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахарова О.І. направив суду Відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до умов Кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжним дорученням ініціювало переказ коштів в загальній сумі 8 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача, на підтвердження позовних вимог позивачем надано Платіжне доручення № 532bc647-b84f-4ebc-aea7-7ae672742f0d від 10.08.2023 року та № 59026952-5486-43fc-b679 dfebb195cd4f від 13.08.2023 року з відмітками товариства. Отже, позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 8 000,00 грн. В свою чергу, відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу кредит на загальну суму 8 000,00 грн. строком на 30 днів. Однак, відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений Кредитним договором строк не виконав, а тому, позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за Кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України. Алгоритм нарахування заборгованості узгоджений сторонами Кредитним договором. Отже, нарахування процентів здійснювалось в наступному порядку: в період з 10.08.2023 року по 09.09.2023 року - нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 193,450% річних, що на день укладення Договору становить 0,530% від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 8.3.1. Договору). В подальшому, оскільки відповідач борг не погасив, в період з 10.09.2023 року по 10.10.2023 року нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою 1087,700% річних, що на день укладення Договору становить 2,980% в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4. Договору). Вже, 10.10.2023 року право вимоги за Кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 253 та новим кредитором стало ТОВ «Таліон плюс». Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування за користування грошовими коштами продовжились відповідно до Базової процентної ставки до 06.01.2024 включно. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. З аналізу умов Кредитного договору вбачається, що сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками. Тобто, виходячи з умов Кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення позичальником строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з останнього в повному обсязі. Наведене вище свідчить про наявність права на нарахування відсотків з розрахунку 1087,70 % річних від суми кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку Дисконтного періоду кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений. Будь-яких застережень або зауважень з боку ОСОБА_1 щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду належними доказами не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов Кредитного договору у відповідача була можливість відмовитися від його підписання. Інформація, надана первісним кредитором з дотриманням всіх вимог законодавства, викладена їх в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора. Підписавши договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Процентна ставка за користування кредитними коштами була відповідачем погоджена, а виходячи з оплатного характеру Кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки вказаний розмір процентної ставки погоджено за домовленістю сторін у відповідному договорі, що узгоджується з Постанова Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №623/2936/19. На спростування позовних вимог, відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені Кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками Верховного Суду, викладеними в Постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Щодо строку Кредитного договору представник відповідача зазначає, що в п.7.3. кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 09.09.2028 рок і не звільняє відповідача від обов`язку належного та своєчасного виконання проміжних зобов`язань, передбачених договором, зокрема - щоденної сплати процентів після закінчення дисконтного періоду (п.7.4.2 договору). Договір від 10.08.2023 передбачав, що з моменту отримання першого траншу відповідач зобов`язаний сплачувати проценти та інші платежі. Більше того, відповідно до п. 10.3.3 кредитного договору, заходи досудового врегулювання спорів не є обов`язковими перед поданням позову до суду, а їх непроведення не позбавляє Кредитодавця права звернутися до суду. Таким чином, Позивач не зобов`язаний був попередньо застосовувати досудові заходи врегулювання і мав право безпосередньо подати позов до суду. Таким чином, у відповідача прострочення виконання зобов`язань виникло ще у серпні 2023 року, і воно триває вже понад три роки. Невиконання обов`язків зі сплати основної суми кредиту та процентів є істотним порушенням умов договору. З огляду на це, позивач цілком правомірно скористався своїм правом і звернувся до суду з позовом про примусове стягнення боргу, що відповідає як умовам договору, так і нормам цивільного законодавства України. Щодо доведення факту відступлення права грошової вимоги слід виходити з обґрунтованості доводів позовної заяви щодо законності набуття Позивачем прав вимоги за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року, укладеним із відповідачем, враховуючи, зокрема те, що усі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами Реєстру прав вимог або Акту прийому-передачі Реєстру Боржників. Враховуючи наведене, укладання Договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 10.08.2023 року не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення Кредитного договору Договір факторингу був чинним. Право вимоги по Кредитному договору № 732866849 від 10.08.2023 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином. Отже, представник відповідача зробив помилковий висновок щодо предмету Договору факторингу, що відступлення права вимоги не могло стосуватись конкретного Кредитного договору № 732866849 від 10.08.2023 року, який, на його думку, на момент укладення договору факторингу не існував. З огляду на викладене, позов ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.04.2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано докази.
Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Сахарова О.І. в судове засідання не з`явилася, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, однак причини неявки суду не вказала, у Відповіді на відзив зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
В судому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кузик Л.Д. позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити в задоволенні позову в повному об`ємі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за Кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 гл.71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі п.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст.ст.5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Судом встановлено, що 10.08.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 732866849 у формі електронного документу з використанням електронного підпису АMАN-4324, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування кредит на загальну суму 8 000,00 грн. строком на 30 днів., що підтверджується платіжним дорученням № 532bc647-b84f-4ebc-aea7-7ae672742f0d від 10.08.2023 року, № 59026952-5486-43fc-b679 dfebb195cd4f від 13.08.2023 року.
Окрім того, згідно письмової відповіді на запит суду АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» за вх. № 17736/26 від 21.05.2026 року на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_1 на яку з 10.08.2023 року по 15.08.2023 року в сумі 4 000,00 року, з 13.08.2023 року до 18.08.2023 року в сумі 4 000,00 грн. Також банком було емітовано і інші картки. Номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .
Відповідно до умов Кредитного договору № 732866849 від 10.08.2023 року сторони погодили наступні умови: за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту.
На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу.
Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п.3.2. Договору.
У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором (п.3.1.).
Сторони погодили, що встановлений в п.3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п.3.2.).
За період від дати видачі Кредиту до 09.09.2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 193,450% річних, що на день укладення Договору становить 0,530 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка) (п.8.3.1.).
У разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 09.09.2023 року проценти нараховуються за ставкою 766,500% річних, що на день укладення Договору становить 2,100% в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка) (п.8.3.2.).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700% відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,980% в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4.).
Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього.
Усі істотні умови Договору, в тому числі строк дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору (п.8.10.).- Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,700% річних.
Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (п.12.4.).
Таким чином, алгоритм нарахування заборгованості між сторонами узгоджений Кредитним договором.
Отже, нарахування процентів здійснювалось в наступному порядку: в період з 10.08.2023 року по 09.09.2023 року нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 193,450% річних, що на день укладення Договору становить 0,530% від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.8.3.1. Договору).
В подальшому, оскільки відповідач борг не погасив, в період з 10.09.2023 року по 10.10.2023 року нарахування за користування кредитними коштами розпочалось за процентною ставкою 1087,700% річних, що на день укладення Договору становить 2,980% в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4. Договору).
10.10.2023 року право вимоги за Кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року згідно Витягу з реєстру прав вимоги № 253 та новим кредитором стало ТОВ «Таліон плюс».
Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, нарахування за користування грошовими коштами продовжились відповідно до Базової процентної ставки до 06.01.2024 року включно.
Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось.
З аналізу умов Кредитного договору вбачається, що сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17, проценти за користування кредитом поділяються на два види: «ПРОЦЕНТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ КРЕДИТОМ - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч.1 ст.1048 ЦК України та ПРОЦЕНТИ ЗА НЕПРАВОМІРНЕ КОРИСТУВАННЯ ЧУЖИМИ ГРОШОВИМИ КОШТАМИ - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч.2 ст.625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Тобто, виходячи з умов Кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення позичальником строків повернення кредиту і підлягають стягненню з останнього в повному обсязі.
Виходячи з наведених матеріалів справи та правової позиції Верховного Суду, заборгованість відповідача перед позивачем складається з суми основного боргу (тіла кредиту) та процентів за користування кредитом.
Наведене вище свідчить про наявність права на нарахування відсотків з розрахунку 1087,70 % річних від суми кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку Дисконтного періоду кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений.
Однак, Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений Кредитним договором строк не виконав.
Відтак, позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за Кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України.
Варто зазначити, що первинний кредитор та відповідач уклали Кредитний договір шляхом використання електронного підпису.
З моменту накладення електронного підпису та підтвердження акцепту пропозиції (оферти) між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання. При цьому сторони погодили всі істотні умови Кредитного договору, зокрема: суму кредиту, строки його повернення, порядок нарахування та сплати процентів, права та обов`язки сторін, а також відповідальність за порушення умов договору. Будь-яких застережень або зауважень з боку ОСОБА_1 щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору під час його підписання, до суду належними доказами не подано.
Так, 28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчувався 28.11.2019 року.
Відповідно до вимог п.8.6. Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.
В подальшому, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд Додаткових угод, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2024 року.
Так, відповідно до умов Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № № 732866849 від 10.08.2023 року, що підтверджується Витягом з реєстру прав вимоги № 253 від 10.10.2023 року.
Далі, 19.12.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанси» укладено Договір факторингу № 19/1224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року, що підтверджується Витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 року.
Згодом, 15.07.2025 року, між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія» «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е.
Відповідно до Реєстру боржників б/н від 15.07.2025 року до Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 року, до позивача перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року до відповідача в розмірі 36 573,00 грн., яка складається з: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25 573,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується Випискою про рух коштів по банківській картці (Рух коштів по картці) № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період часу з 10.08.2023 року по 18.08.2023 року, наданої банком на запит суду.
Так, відповідно до умов ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
Відповідно до змісту ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Оскільки відповідачем порушувалося зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування ними, що встановлені умовами Кредитного договору, то станом на 17.04.2026 року (дату подання позову до суду) у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 36 573,00 грн., яка складається з: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25 573,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, нарахована в межах строку дії Кредитного договору.
З матеріалів справи вбачається, що станом на дату подання позовної заяви, а саме на 17.04.2026 року на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року, зазначене останнім не спростовано.
Окрім того, згідно Відзиву на позовну заяву відповідач заперечує факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів, однак зазначене спростовано платіжними дорученнями № 532bc647-b84f-4ebc-aea7-7ae672742f0d від 10.08.2023 року, № 59026952-5486-43fc-b679 dfebb195cd4f від 13.08.2023 року, а також письмовою відповіддю на запит суду АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» за вх. № 17736/26 від 21.05.2026 року.
Окрім того, відповідач у справі вважає правомірним нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами лише в межах строку дії Кредитного договору - 30 днів, тобто до 09.09.2023 року, що становить 1 208,40 грн. Водночас, пунктом 7.3. розд.7 спірного Кредитного договору передбачено, що кінцева дата повернення кредиту - 09.09.2028 року, тобто на час звернення до суду з позовом строк дії договору не закінчився, а тому вимоги позивача щодо стягнення процентів, нарахованих після 09.09.2023 року, є правомірними і підлягають задоволенню в повному об`ємі.
Обґрунтування Відзиву відповідача про те, що ТОВ «ФК «ЕЙС» є неналежним позивачем у справі, оскільки на час укладення Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», боргові зобов`язання за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року, ще не існували, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором, тому позивач немає права вимагати від нього сплати заборгованості за вищезгаданим Кредитним договором, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд Додаткових угод № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року, № 32 від 31.12.2023 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року до 31.12.2024 року.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки відповідач не виконує умови Кредитного договору у добровільному порядку, сума отриманого кредиту і заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, підлягають стягненню з відповідача.
Що стосується заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. суд зазначає, що за правилами ч.2-4 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.
Крім того, у п.п.113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07.11.2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження надання професійних послуг адвоката, які підтверджуються Договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додатковою угодою № 25771220704 від 01.09.2025 року до Договору про надання правничої допомоги, Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, про задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу лише в розмірі 1 000,00 грн., оскільки саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн., відповідно до ст.141 ЦПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 732866849 від 10.08.2023 року в розмірі 36 573,00 грн., яка складається з: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25 573,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 1 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, вул. Харківське шосе, буд.19, офіс 2005 м. Київ 02090.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2026 року.
Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Гладій Л.М.
Судове рішення № 141318372, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 676/2961/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: