Рішення № 141318079, 09.11.2026, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1134/26

2-а/609/16/2026

09 листопада 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

за участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області

про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7959008 від 28 вересня 2026 року

учасники справи не з`явились, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 08 жовтня 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі відповідач) з вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7959008 від 28 вересня 2026 року про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.; справу про адміністративне правопорушення закрити.

2. Позов обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки працівника поліції є несправедливими, недоведеними, необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.

Позивач вказує, що 28 вересня 2026 року він близько 12 год. рухався, з дотриманням правил дорожнього руху, грузовим автомобілем ЗИЛ 5301 АО д.н.з. НОМЕР_1 в місті Шумськ, Кременецького району, Тернопільської області в напрямку села Рохманів. Після проїзду кругового перехрестя доріг біля автостанції м. Шумськ, увімкнувши покажчик правого повороту здійснив з`їзд в наміченому напрямку.

Проїхавши зазначене перехрестя, позивач був зупинений працівниками поліції СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВ ГУНП в Тернопільській області. Причиною зупинки, з їх слів, стало те, що останній ніби то не увімкнув покажчик повороту при з`їзді з кругового перехрестя доріг.

На пояснення, позивача, що ним не було порушено правила ПДР України, працівник поліції не реагував жодним чином, та поросив його пред`явити для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Ознайомившись з документами один із поліцейських зазначив, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, оскільки здійснював керування вантажним автомобілем за наявності посвідчення водія, що дає право керувати транспортними засобами категорії В (т.з. до 3500 кг).

Пояснення позивача, що під час дії військового стану дозволено керувати автомобілями категорії С, С1 за наявності посвідчення водія на право керування категорії В., працівниками поліції були проігноровані, а відносно останнього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Зазначає, що постановою КМУ №184 від 03 березня 2022 року «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» визначено, що в період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії B.

Таки чином позивач вважає, що інкриміноване йому правопорушення він не вчиняв, оскільки керував автомобілем ЗИЛ НОМЕР_2 , категорії С1, з дотриманням правил дорожнього руху України з урахуванням положень постанови КМУ №184 від 03 березня 2022 року «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами».

За наведених обставин просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку із безпідставністю такого.

Свій відзив представник відповідача мотивує тим, що 28.09.2026 р. близько 11 год. 58 хв. за адресою Тернопільська область Кременецький район, м. Шумськ, водій ОСОБА_1 рухаючись по вул. Українська транспортним засобом марки ЗИЛ модель 5301АО д.н.з НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді із перехрестя з круговим рухом, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Окрім того, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було встановлено, що останній немає права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР. Так, згідно відеозапису поліцейським було встановлено, що у водія транспортного засобу марки ЗИЛ модель 5301АО д.н.з НОМЕР_1 дійсне посвідчення водія, однак відсутня категорія «С1», яка надає право керування для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кг., спираючись на даний факт, що у реєстрі поліції, та у пред`явленому на вимогу поліцейського посвідчення водія відсутній запис про те, що позивач має право на керування транспортним засобом відповідної категорії, а тому, відносно останнього було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП. Вказане також підтверджується відео з реєстратора долученого до відзиву на позовну заяву.

Таким чином, поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівника поліції не було.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, представив суду заяву згідно якої просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, однак у поданому відзиві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника, в задоволенні позову просив відмовити.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті на 15 жовтня 2026 року, у зв`язку із клопотанням позивача, судовий розгляд справи відкладено на 26 жовтня 2026 року, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці судовий розгляд справи відкладено на 09 листопада 2026 року.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

4. Відповідно до копії оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7959008 винесеної 28 вересня 2026 року поліцейським СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Батенчуком М.М., вбачається, що 28 вересня 2026 року в м. Шумськ по вул. Українська, 2, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки ЗИЛ модель 5301АО д.н.з НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді із перехрестя з кільцевим рухом, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України, а також не мав посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом відповідної категорії С1, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України.

Позивача визнано винним у скоєнні вказаних правопорушень, та накладено на нього адміністративне стягнення, у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП України, у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

5. Відповідно до копії посвідчення водія серії НОМЕР_3 вбачається, що позивач ОСОБА_1 набув право керуваня транспортними засобами категорії «В» 05.04.2023 р.

6. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , вбачається що тип транспортного засобу ЗИЛ модель 5301АО д.н.з НОМЕР_1 вантажний загальний бортовий, повна маса 6950 кг, маса без навантаження 3715 кг., категорія С1.

ІV. Оцінка Суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

7. Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

9. Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

10. За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

11. За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

12. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

14. Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

15. Як зазначено вище постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена поліцейським патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

16. Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

17. Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

18. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно матеріалів справи оскаржувану постанову прийнято у зв`язку з тим, що позивач керуючи транспортним засобом марки ЗИЛ модель 5301АО д.н.з НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді із перехрестя з кільцевим рухом, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України, а також не мав посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом відповідної категорії С1, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України.

19. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

20. Відповідно до п.1.1 Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

21. Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

22. Аналогічні положення викладені в пунктах 1.3 та 1.9. ПДР України, а саме: учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

23. Пунктом 9.2.б Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

24. Частиною другою статті 122 КУПАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

25. Як зазначено в пункті 2.1. а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

26. Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, в тому числі і посвідчення водія.

27. Диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування ним.

28. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

29. В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

30. Пунктом 24 Постанови ПВС України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

31. На підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП, до матеріалів справи представником відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області долучено відеофайли, на яких відображено події, що передували винесенню постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7959008 від 28 вересня 2026 року.

На відеозаписах також відображено процес оформлення працівниками поліції матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Так, із відеозапису реєстратора, що розміщений на службовому автомобілі з 00:00:01 по 00:00:05 сек. чітко зафіксований рух транспортного засобу марки ЗИЛ модель 5301АО д.н.з НОМЕР_1 , водій якого не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді із перехрестя з круговим рухом. Також на 00:00:45 сек відео зафіксований масивний, яскравий покажчик повороту, який чітко видно з відстані.

Наведене підтверджує порушення позивачем ОСОБА_1 вимог п. 9.2.б ПДР України.

32. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

33. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

34. Імперативне правило, яке передбачене ч.2 ст. 77 КАС України щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень по доказуванню правомірності прийнятого ним рішення, не звільняє позивача від обов`язку також доводити ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7959008 від 28 вересня 2026 року в цій частині прийнята правомірно, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у зв`язку з чим, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

35. Водночас, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» від 03 березня 2022 року № 184, яка досі є чинною, встановлено спеціальне правове регулювання на період дії воєнного стану, відповідно до якого особи, які мають посвідчення водія категорії «В», допускаються до керування транспортними засобами категорій «C» і «C1» на території України.

24.02.2022 р. російська федерація розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по даний час.

Таким чином, з урахуванням дії зазначеної постанови Кабінету Міністрів України як спеціального нормативного акта, прийнятого на виконання вимог воєнного стану, ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія категорії «В», на момент події мав право керувати транспортним засобом марки ЗИЛ, що відноситься до категорії «С».

Також, Кабінет Міністрів України 25.03.2022 прийняв постанову № 360 "Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях", згідно п.п. 3 п. 1 якої в період дії правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях право на керування транспортними засобами категорії C, C1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії "В" і навички керування транспортними засобами відповідної категорії більше 3-х років протягом останнього часу, пройшли перепідготовку з практичного керування транспортними засобами за встановленими програмами та склали практичний іспит на право керування транспортними засобами категорії "СІ".

Разом з тим суд зазначає, що указані постанови Уряду України регулюють різні за своїм змістом правовідносини - питання безпосереднього допуску до керування транспортними засоби та окремо питання отримання права на таке керування з подальшою видачею посвідчення водія відповідної категорії.

Таким чином, у період дії правового режиму воєнного стану в Україні особи, які мають посвідчення водія категорії "В", допускаються до керування транспортними засобами категорії "С", "С1" без перепідготовки, навчання, тощо.

За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною другою статті 126 КУпАП, оскільки обов`язкова ознака об`єктивної сторони - відсутність права керування - не підтверджена.

А тому оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП підялгає закриттю згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

36. Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

37. Суд зазначає, що в оскаржуваній постанові стягнення накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому враховуючи ту обставину, що за результатами судового розгляду постанову серії ЕНА № 7959008 від 28 вересня 2026 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.126 КУпАП скасовано, а провадження в цій частині закрито, тому суд з врахуванням ч.3 ст. 286 КАС України приходить до переконання про необхідність зміни постанови серії ЕНА № 7959008 в частині накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП на штраф в розмірі 510,00 грн.

38. Суд звертає увагу на те, п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

39. Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

40. Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

41. Другий сенат Конституційного Суду України 09 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).

Суд установив, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 10, 71-79, 194, 229, 268, 241-246, 270-272, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 122,126, 247, 251, 283, 286 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7959008 від 28 вересня 2026 року задовольнити частково.

2. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7959008 від 28 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.126 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення в цій частині закрити.

3. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7959008 від 28 вересня 2026 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП змінити в частині заходу стягнення в межах санкції ч.2 ст. 122 КУпАП на адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., а позовну вимогу в цій частині залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 09 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місце знаходження, 46001, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 40108720.

Суддя: М.В. Харлан