Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 599/1450/26
н.п.2/599/921/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області
в складі судді Снігурського В. В.,
при секретарі Куриляк О.Г.,
розглянувши в м.Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зборівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Зборівської міської ради з вимогами про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок, який належав його матері ОСОБА_2 , мотивуючи вимоги тим, що він є спадкоємцем цього майна, згідно закону і прийняв спадщину, однак нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовлено.
Відповідач надав заяву, згідно якої просить слухати справу без участі їх представника, заперечень не має.
Дослідивши докази у справі, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - мати позивача, якій на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР в редакції 1964 р., визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Позивач є спадкоємцем першої черги щодо вказаного майна, проживав з матір'ю у спадковому будинку, після смерті спадкодавця, вступив в управління спадковим майном, прийняв спадщину та прийняв спадщину.
Позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав та нотаріусом відкрито спадкову справу №76218006, однак не може отримати у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину, так як будинок по АДРЕСА_1 , мав статус колгоспного двору, головою якого був спадкодавець та не визначено часток членів колгоспного двору, рекомендовано визнавати право власності на спадкове майно в судовому порядку.
Постановою нотаріуса №128/02-14 від 29.09.2026 позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, рекомендовано визнавати право на спадщину в судовому порядку.
Однак встановлено, що згідно витягу з по господарської книги станом на 15 квітня 1991 року членами господарства були: ОСОБА_2 - мати позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивач ОСОБА_1 , таким чином інші члени колгоспного двору відсутні і спадкування здійснюється на загальних підставах.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, що позивач є спадкоємцем майна, згідно закону і прийняв спадщину, однак нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, до нього правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина), отже за ним слід визнати право власності на спадок.
Керуючись ст.ст.12,81,211,264,265 ЦПК України, ст.ст.328, 1216-1218, 1261-1265, 1268,1274 ЦК України,
ВИРІШИВ:
позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Зборівського
районного суду В. В. Снігурський
Судове рішення № 141317425, Зборівський районний суд Тернопільської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 599/1450/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: