Єдиний державний реєстр судових рішень
Роздільнянський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/289/25
Номер провадження: 2/511/35/26
06 листопада 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання Кіндракевич В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла зазначена позовна заява через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», у якій позивач просив стягнути з відповідача:
заборгованість за Договорами № 9893364 від 04 серпня 2020 року та № 103129628 від 31 березня 2021 року у загальному розмірі 38 892,92 гривень;
витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень;
витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень.
Стислий виклад позиції позивача.
І. Щодо укладення Договору № 9893364 від 04 серпня 2020 року.
04 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі Первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір № 9893364 (далі Договір), відповідно до умов якого розмір позики становив 7 500,00 гривень.
Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу позику у розмірі 7 500,00 гривень.
Поряд із цим, відповідач порушила свої зобов`язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 20 513,58 гривень, право вимоги за якою на підставі договору №10-01/2023 перейшло до позивача.
ІІ. Щодо укладення Договору № 103129628 від 31 березня 2021 року.
31 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі Первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір № 103129628, відповідно до умов якого розмір позики становив 8 000,00 гривень.
Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу позику у розмірі 7 500,00 гривень.
Поряд із цим, відповідач порушила свої зобов`язання, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі 18 379,34 гривень, право вимоги за якою на підставі договору №10-01/2023 перейшло до позивача.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Представник відповідача Індутний Шматько Станіслав Миколайович подав відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки Договори з додатками, надані позивачем у копіях, не були укладені між сторонами.
Разом із цим, внутрішні Правила Первісних кредиторів не підлягають застосуванню до правовідносин сторін, оскільки вони не були у письмовій формі погоджені позичальником у конкретній редакції.
Позивачем також недоведено факт перерахування Первісними кредиторами грошових коштів відповідачу.
Водночас згідно з розрахунків, виконаних Первісними кредиторами, суми, передбачені текстами Кредитних договорів та графіками платежів, є повністю виплаченими відповідачем.
Витрати на правничу допомогу є необґрунтованими та неспівмірними пред`явленим вимогам, не відповідають критеріям, визначеним Європейським судом з прав людини та Верховним Судом.
Процесуальні дії у справі.
06 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
06 травня 2025 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко Марії Миколаївни про витребування доказів, що містять банківську таємницю.
15 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Індутного-Шматько Станіслава Миколайовича про надання оригіналів електронних доказів для огляду, частково задоволено клопотання про витребування доказів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МІЛОАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
13 травня 2025 року визнано необґрунтованою заяву представника відповідача адвоката Індутного-Шматько Станіслава Миколайовича про відвід головуючого судді Бобровської Ірини Віталіївни та передано її до канцелярії Роздільнянського районного суду Одеської області для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.
10 лютого 2026 року поновлено строк на подання клопотання про витребування доказів, витребувати у Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» інформацію, що становить банківську таємницю.
07 жовтня 2026 року відкладено ухвалення та проголошення судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
І. 04 серпня 2020 року між Первісним кредитором та відповідачем було укладено Договір № 9893364 на наступних умовах:
-за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики;
-сума (загальний розмір) кредиту 7 500,00 гривень;
-строк кредитування 30 днів. Договір діє з моменту перерахування суми Позики протягом Строку Позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим Договором;
-дата повернення позики 03 вересня 2020 року;
-процентна ставка, відсотків річних 0,80% в день, річна відсоткова ставка 292,00%;
-орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 9 300,00 гривень.
Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання.
Однак відповідач порушила свої зобов`язання, внаслідок чого має заборгованість за у загальному розмірі 20 513,58 гривень, право вимоги за якою на підставі договору №10-01/2023 перейшло до позивача.
ІІ. 31 березня 2021 року між Первісним кредитором та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 103129628 за допомогою одноразового ідентифікатора U50619 на наступних умовах:
сума (загальний розмір) кредиту 8 000,00 гривень (пункт 1.2.);
кредит надається строком на 15 днів з 31 березня 2021 року (пункт 1.3.);
термін (дата) повернення кредиту 15 квітня 2021 року (пункт 1.4.);
орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 9 200,00 гривень;
проценти за користування кредитом 1 200,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт. 1.5.2);
тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до витребуваної з АТ «ОЩАДБАНК» інформації та інших документів, наявних у матеріалах справи, Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання.
Однак відповідач порушила свої зобов`язання та має заборгованість за Договором у загальному розмірі 18 379,34 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2 914,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 465,34 гривень, право вимоги за якою на підставі договору №10-01/2023 перейшло до позивача.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Як установлено, між Первісними кредиторами та відповідачем було укладено Договори, за якими Первісні кредитори виконали свої зобов`язання, однак відповідач взяті на себе зобов`язання порушила, що призвело до утворення заборгованості, право вимоги за якою було відступлено позивачу.
По-перше, суд відхиляє аргументи сторони відповідача про неукладення Договору про споживчий кредит № 103129628, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6.1. Договору - цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в ІТС Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Пункт 6.2 Договору визначає, що розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (ЅМЅ) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству
Згідно з пунктом 6.3. Договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині 1 статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.
Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7029/19.
Отже, судом установлено, що Договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового одноразового ідентифікатора «U50619», що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналогічні висновки суду щодо факту укладення Договору № 9893364 за допомогою одноразового ідентифікатора «4LpuUWBqf2».
По-друге, факт перерахунку коштів відповідачу Первісними кредиторами повністю підтверджується витребуваною у ході розгляду справи інформацією, що становить банківську таємницю, а також наявними у матеріалах справи документами.
Зокрема, згідно з листом з АТ «ОЩАДБАНК» від 25 лютого 2026 року, який надійшов на виконання ухвали суду, підтверджено факт зарахування відповідачу 8 000,00 гривень, приналежність банківської карти, про що надано виписку та меморіальний ордер від 02 квітня 2021 року.
Водночас у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17 Верховний Суд зазначив, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки тощо.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, на яку є посилання у касаційній скарзі, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц.
По-третє, щодо аргументів сторони відповідача, що позивачем не надано доказів фактичного отримання відповідачем повідомлення про набуття права вимоги, як і доказів його відправлення, суд зазначає, що відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".
По-четверте, суд погоджується з аргументами сторони відповідача про те, що проценти нараховані після закінчення строків кредитування стягненню не підлягають.
Як установлено судом, строк кредитування за Договором № 9893364 складає 30 днів, пред`явлено до стягнення 20 513,58 гривень, з яких:
-заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 7 500,00 гривень;
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12 760,00 гривень;
-інфляційні збитки - 219,06 гривень;
-нараховані 3% річних - 34,52 гривень.
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».
Так, у Договорі визначено два строки його дії, а саме:
?30 днів із визначенням дати повернення - 03 вересня 2020 року (пункт 2 Договору, який визначає «Параметри та умови позики, порядок і графік повернення Позики та сплати Процентів» та у паспорті);
?з моменту перерахування суми Позики протягом строку Позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим Договором (пункт 6 Договору).
Із наданого розрахунку заборгованості, судом встановлено, що Первісним кредитором здійснювалося нарахування процентів у період з 04 серпня 2020 року 19 листопада 2021 року.
При обрахуванні заборгованості за процентами необхідно виходити зі строку позики у 30 днів та щоденної процентної ставки 2,70% (застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту), що складає станом на 04 вересня 2020 року (наступний день, після останнього дня повернення позики) 4 575,00 гривень (з урахуванням сплати 1 500,00 гривень відповідачем 01 вересня 2020 року).
Доказів, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення суми кредиту матеріали справи не містять.
Водночас із наданого розрахунку убачається, що відповідачем після закінчення строку дії Договору (30 днів) здійснювалася сплата заборгованості у загальному розмірі 21 068,00 гривень, що перевищує доведений розмір заборгованості, який складає 12 328,58 гривень.
Отже, з урахуванням сплачених коштів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості за Договором №9893364.
Разом із цим, строк кредитування за Договором 103129628 складає 15 днів (пункт 1.3.), пред`явлено до стягнення 18 379,34 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2 914,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 465,34 гривень.
Разом із цим, відповідно до пункту 2.3.1. Договору продовження вказаного в пункту 1.3. Договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів (пункт 2.3.1.2. Договору).
Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (пункт 2.3.1.1. Договору).
Пунктом 2.3.2 договору передбачено відображення в разі пролонгації нової дати платежу та актуальної суми заборгованості в оновленому Графіку платежів із розміщенням такого графіка в особистому кабінеті позичальника.
Матеріали справи не містять оновленого Графіка платежів та доказів його розміщення в особистому кабінеті відповідача, які б підтверджували реалізацію передбаченого пунктом 2.3.2 договору порядку та давали можливість установити конкретну нову дату повернення кредиту і суму зобов`язання після зміни первісного строку кредитування.
У зв`язку з чим умови кредитного договору в сукупності з Анкетою-заявою, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів допускають різне тлумачення щодо погодженого сторонами строку правомірного користування кредитом та загального розміру процентів, які підлягають сплаті позичальником, а тому відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначені положення підлягають тлумаченню на користь споживача і стягненню підлягає заборгованість за процентами у розмірі 6 000,00 гривень (5% від 8 000 гривень = 400 гривень на день (пункт 1.6. Договору), 400 ? 15 днів = 6 000 гривень).
Таке тлумачення не є визнанням пункту 2.3.1.2 Договору недійсним, зміною умов Договору судом чи зменшенням погодженого сторонами розміру процентів із мотивів їх несправедливості, а є встановленням змісту договірних умов, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Водночас із наданого розрахунку убачається, що відповідачем здійснювалася сплата заборгованості на рахунок Первісного кредитора у загальному розмірі 14 389,00 гривень, що перевищує доведений розмір заборгованості, який складає 14 000,00 гривень.
На підставі викладеного, оцінивши аргументи сторін та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відносно детальної відповіді на кожен аргумент сторін, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 2930 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91).
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 81, 141, 178, 200, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. В. Бобровська
Судове рішення № 141317257, Роздільнянський районний суд Одеської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 511/289/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: