Постанова № 1413165, 07.02.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.02.2008

Справа №2-24/448-2008А

За адміністративним позовом–Красноперекопського ВАТ «Бром» (96000 м.Красноперекопськ, вул.Північна,1)

до відповідача – Красноперекопської ОДПІ (96000 м.Красноперекопськ, вул.Північна,2)

Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя Колосова Г.Г.

При секретарі Капустіної І. М.

За участю представників:

від позивача – Дерев’янко О.М., нач.юрвідділу, дов. у справі.

від відповідача – Літовченко І.В., гол.держ.подат.інспектор, дов. у справі, Полякова Ю.Л., ст. держ.подат. інспектор, дов у справі.

Обставини справи:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000192304\0 від 21.12.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 41136грн. за вересень 2007р.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у запереченні.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд підчас судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром» (далі КВАТ «Бром») зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконкомом Красноперекопської міської ради та взято на податковий облік в Красноперекопської ОДПІ.

З 11.12.2007р. по 18.12.2007р. Красноперекопською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість КВАТ «Бром» за вересень 2007р., про що складений акт № 997\23-4\0444552\189 (а.с. 13-69).

На підставі акту перевірки Красноперекопською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0000192304\0 від 21.12.2007р. КВАТ «Бром» визначена сума завищеного бюджетного відшкодування з ПДВ 41136грн.

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням-рішенням та звернувся з позовом до суду про визнання його нечинним.

Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних підстав.

За результатами перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2007р. встановлено, що КВАТ «Бром» порушило п.п. «а» 7.7.2.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), що виразилось у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування у сумі 41136грн.

Сутність порушення зазначена в акті перевірки в розділі 3.3 та на думку відповідача, полягає в наступному:

Для підтвердження факту сплати податкового кредиту попереднього податкового періоду постачальникам товарів КВАТ «Бром» надані платіжні доручення. За даними КВАТ «Бром» сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплачена одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) склала по декларації 780412грн., за даними перевірки 739276грн.грн. Різниця склала 41136грн.

У порушення вимог розрахунку показника р.3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» (додаток 3 до Декларації з ПДВ): у рядку 3 зазначається сума податкового кредиту попереднього періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) включено до суми бюджетного відшкодування за вересень:

- 19 143,40 грн. - ПДВ, сплачений в серпні 2007 р. постачальникам, поставки по яких не включено до складу податкового кредиту серпня 2007 р., а включено до податкових кредитів з ПДВ попередніх податкових періодів;

- 21 992,60 грн. - перевищення суми сплаченого ПДВ постачальникам в серпні 2007 р. над сумою ПДВ, включеного до податкового кредиту за серпень по даним постачальникам та суми ПДВ по взаємозалікам.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Посилання відповідача на необхідність визначення бюджетного відшкодування як суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), оскільки такий термін застосований в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, який є додатком 3 до декларації з податку на додану вартість, форма якого затверджена п.1 наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.97 в редакції наказу № 213 від 15.06.05 р. не приймається судом до уваги в зв'язку з наступним.

Згідно п.п.7.7.2 абз. «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, а не податкового кредиту. Тобто рядок 3 Розрахунку (додатку 3 до декларації), суперечить Закону України «Про податок на додану вартість», що порушує закріплений ст.8 Конституції України принцип верховенства права, відповідно до якого нормативні акти нижчої юридичної сили повинні відповідати нормативним актам вищої юридичної сили.

Окрім цього, цим же наказом Державна податкова адміністрація України п.1 наказу № 213 затвердила форму декларації з податку на додану вартість, в додатку 3 до якого в рядку З застосувала термін "сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам

таких товарів (послуг)". А п.2 цього ж наказу № 213 затвердив Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, в якому відносно цих самих обставин застосувала термін "сума від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто дві норми наказу Державної податкової адміністрації України, допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав платника податків (частина якого підлягає бюджетному відшкодуванню). Дані обставини врегульовані п.4.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", що зобов'язує у випадку, якщо норми законів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь платника податків ( тобто позивача ), так і контролюючого органа, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до декларації позивача по ПДВ за вересень 2007 р. в рядку 24 залишок від'ємного значення становить 2798963грн. В акті перевірки відповідачем цей факт не спростовується.

Відповідно до реєстру по оплаті позивачем постачальникам товарів ( послуг ) у попередньому податковому періоді (серпень 2007р.), який наданий позивачем разом з декларацією за вересень 2007 р., позивачем було сплачено постачальникам у серпні 2007р. 780412грн. Факт сплати підтверджується первісними документами, відображеними у даному реєстрі.

Відносно не врахування відповідачем в якості даної частини оплати невизначеної суми в зв'язку з проведенням оплати шляхом укладення угод про взаємозалік не приймається до уваги, так як п.п.7.7.2 а) Закону України "Про податок на додану вартість" умовою включення до бюджетного відшкодування передбачає фактичну сплату без деталізації механізмів такої сплати.

Приписи ст.203 п. 3 Господарського кодексу України та ст.601 Цивільного кодексу України допускають припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Таким чином, як то і передбачено умовою для отримання бюджетного відшкодування, позивач фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) передбаченим законодавством способом - шляхом укладання угод про взаємозалік. Факт існування угод про взаємозалік відповідач визнає, в зв'язку з чим їх сума підлягає включенню до бюджетного відшкодуванню в повному розмірі.

Крім того, в акті перевірки не вказано, якими саме взаємозаліками сплачені кошти, з якими постачальниками та у яких розмірах. У судовому засіданні відповідних пояснень щодо вказаної суми відповідач також не надав.

Не приймаються до уваги посилання відповідача і на листи Державної податкової адміністрації України, оскільки:

1. Листи роз'яснюють специфічне питання - використання векселів при сплаті податку. Використання векселів позивачем при сплаті податку в ході перевірки відповідач не встановив, в зв'язку з чим ці листи не регулюють обставини справи.

2. Аналогічно до рядку 3 додатку 3 до декларації листи не відповідають нормативним актам вищої юридичної сили.

3. Листи не мають статусу податкових роз'яснень, оскільки вони не затверджені наказом Державної податкової адміністрації України, як то передбачено пунктом 1.8 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 176 від 12.04.03 для узагальнюючих податкових роз'яснень, та направлені не на запити позивача, і взагалі навіть не на запити конкретних інших платників податків, як то передбачено підпунктами 1.7, 1.11 Порядку роз'яснень для податкових роз'яснень.

4. В листі Державної податкової адміністрації України від 28.11.05, який стосувався питання саме порядку бюджетного відшкодування, керуючись тими самими підпунктами 7.7.1 і 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", на відміну від вказаних відповідачем листів визнається, що залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку, чим повністю підтверджується позиція позивача.

Тобто навіть в таких листах Державною податковою адміністрацією України знову припущено неоднозначне (множинне) трактування права позивача, внаслідок чого підпункт

4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами" передбачає прийняття рішення на користь платника податків.

Вказане свідчить про те, що визначене відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від'ємне значення становить 2798963грн. Сума податку, фактично сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг ) становить 780412грн., що є, відповідно, частиною від'ємного значення і саме ця частина підлягає бюджетному відшкодуванню.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Ст.19 ч.2 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічні обов'язки Відповідача передбачені і ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.П ч.і п.1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Відповідно до ст.19 ч.1 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. З ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., яким затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавстві, який зареєстрований в Мінюсті України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (далі Порядок № 327).

Відповідно до вказаного Порядку за результатами проведення перевірок оформляється акт, який є службовим документом, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства ( п.1.3). Факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів ( п. 1.7).

Однак, акт позапланової перевірки № 997\23-4\05444552\189 від 19.12.2007р. складений з порушенням вимог Порядку № 327. Пункт 1.7 якого вимагає факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладати в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі.

П.2.3 Порядку встановлює обов'язок контролюючого органу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства у разі виявлення розбіжностей чітко закласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів , що порушені платником податків, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.

Фактично в Акті перевірки не відображено, в чому полягає сутність порушення - які розбіжності існують між поведінкою, передбаченою порушеною нормою права, та встановленими обставинами.

Крім того, одночасно відповідачем в Акті перевірки не наведені первинні документи, на підставі яких позивачем вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, що також порушує п.1.7, п.2.3 Порядку № 327 оформлення результатів перевірок, які вимагають:

- факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладати в акті перевірки із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що

достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Позивач надав Відповідачеві реєстр всіх платіжних документів на суму 780 412, які він вважає сплатою постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (серпні) та саме яка заявлена в якості бюджетного відшкодування.

Які з них та в якій сумі не приймаються відповідачем — в Акті перевірки не відображено.

Крім цього, відповідач зазначену другою суму порушення 21 992,60 грн. поділив ще на 2 різні порушення: 1 - перевищення суми сплаченого ПДВ постачальникам в серпні 2007 року над сумою ПДВ, включеного до податкового кредиту за серпень по даним постачальникам; 2 - суми ПДВ по взаємозалікам. Але відповідач в Акті перевірки не навів первісні документи по цим порушенням та не вказав загальну суму кожного з порушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесення спірного податкового повідомлення - рішення про зменшення позивачеві заявленого за вересень 2007 р. до відшкодування податку на додану вартість в сумі 41136грн. належним чином не довів.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. із державного бюджету України в порядку ч.і ст. 94 КАС України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанова складена у повному обсязі 11 лютого 2007 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 94,98,160-163 Кодекс адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000192304\0 від 21.12.2007р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Красноперекопського ВАТ «Бром» (96000 м.Красноперекопськ, вул.Північна, 1, ЄДРПОУ 05444552) 3,40грн. судових витрат.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.