Рішення № 1413160, 07.02.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

07.02.2008

Справа №2-25/152-2008

За позовом Підприємства «Кримфарма», м. Сімферополь, вул.. М. Залкі,19а, к. 30

До відповідача ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика», м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39

Про стягнення 67499,46 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача – Васькін І.А., представник, дов. від 02.01.2008 року

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – Підприємство «Кримфарма» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика», просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції – 66571,19 грн., 3% річних – 928,27 грн., всього – 67499,46 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач, у порушення умов договору № 19 від 26.03.2007 року, не у повному обсязі здійснював оплату за поставлений товар.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву, під час розгляду справи не надав. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.03.2007 року між постачальником – Підприємством «Кримфарма» та покупцем – ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» укладений договір поставки № 19, відповідно до умов якого, постачальник зобов’язується передати (поставити) в строки, визначені договором (заявкою Покупця) Товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, предметом поставки є наступний товар: какао порошок, у кількості 7989,500 кг, вартістю за 1 кг – 7,60 грн., на суму 60720,20 грн.

Згідно до п. 4.1. договору, покупець зобов’язаний оплатити товар, у строк, який не перевищує 60 днів, після його отримання.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що за порушення строків оплати за договором з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Сторони погодили, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, встановлюється три роки.

Відповідно до п. 6.2. договору, строком дії даного договору є весь час, на протязі якого існують господарські зобов’язання сторін, які виникли на підставі даного договору.

За витратною накладною № 369 від 26.03.2007 року відповідач отримав товар – какао – порошок, у кількості 7989,5 кг, на суму 60720,20 грн.

27.11.2007 року позивач звернувся до відповідача з вимогою та зазначив, що при оплаті боргу за договором № 19 від 26.03.2007 року, самостійно нараховувати та включати в суму платежів суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості з оплати поставленого товару на суму 60720,20 грн.

Однак, суму боргу відповідачем оплачено не було.

Позивачем було надано суду акт звірки взаєморозрахунків, скріпленого підписами сторін та печатками підприємств від 22.01.2008 року, тобто відповідачем визнана сума заборгованості.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі – 5850,99 грн., 3% річних – 928,27 грн.

Ст.. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись, ст.. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» (м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39; банківські реквізити: рахунок № 26006440223940 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, рахунок № 26002300000809 в КФ АКБ «Форум» м. Кривий Ріг, МФО 307060; ЄДРПОУ 33131603) на користь Підприємства «Кримфарма» (м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 19а, к. 30; банківські реквізити: рахунок № 26004257580001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 24507005) суму боргу з урахуванням індексу інфляції – 66571,19 грн., 3% річних – 928,27 грн., всього – 67499,46 грн.

3. Стягнути з ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» (м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39; банківські реквізити: рахунок № 26006440223940 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, рахунок № 26002300000809 в КФ АКБ «Форум» м. Кривий Ріг, МФО 307060; ЄДРПОУ 33131603) на користь Підприємства «Кримфарма» (м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 19а, к. 30; банківські реквізити: рахунок № 26004257580001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 24507005) 675,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» (м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39; банківські реквізити: рахунок № 26006440223940 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, рахунок № 26002300000809 в КФ АКБ «Форум» м. Кривий Ріг, МФО 307060; ЄДРПОУ 33131603) на користь Підприємства «Кримфарма» (м. Сімферополь, вул.. М. Залкі, 19а, к. 30; банківські реквізити: рахунок № 26004257580001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 24507005) 118,00 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набуття рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.