Рішення № 141313899, 05.11.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8192/26 2/335/4233/2026РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ВКЗ) до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта Олеся Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 року позивач ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, третя особа Приватний нотаріус КМНО Гарасюта О.В. про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначає наступне.

Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті батька нотаріусом КМНО Гарасютою О.В. 11.02.2026 року було відкрито спадкову справу№6/2026, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі за №84138751.

У порядку спадкування позивач отримав дев`ять свідоцтв про спадщину, в тому числі на нерухоме майно та грошові кошти, розміщені на рахунках спадкоємця.

Разом з тим, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Гарасюти О.В. від 23.07.2026 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на:

1. житловий будинок АДРЕСА_1 ;

2. земельну ділянку, площею 3,1799 га, що розташована на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324285000:08:010:0270.

Підставою для відмови стало те, що «позивачем не надано оригінали документів, що підтверджують належність земельної ділянки та житлового будинку ОСОБА_3 ».

Житловий будинок належав матері позивача ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 26.10.2016 р. приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А., спадкова справа №70/2016, зареєстровано в реєстрі за №1825.

Земельна ділянка належала матері позивача, ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 26.07.2017 року приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А., спадкова справа №70/2016, зареєстровано в реєстрі за №1114.

Мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 був її чоловік ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 19.04.2024 р. за №76680971 та довідкою «про склад спадкоємців» вих. №256/02-14 від 06.05.2024 року, що видані приватним нотаріусом ЗМНО Черкун В.І. Однак ОСОБА_2 прийняв спадщину за дружиною ОСОБА_3 , але не оформив свої спадкові права на житловий будинок та земельну ділянку та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку залишилися на тимчасово окупованій території.

Таким чином позивач, як єдиний спадкоємець померлого батька ОСОБА_2 (що підтверджується довідкою «Про склад спадкоємців» Вих.№33/02-14 від 23.07.2026 р.) має право на визнання за ним права власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок та земельну ділянку.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на :

1. житловий будинок АДРЕСА_1 ;

2. земельну ділянку, площею 3,1799 га, що розташована на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324285000:08:010:0270 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 29.07.2026 року відкрито провадження по вказаній справі, у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк на подачу відзиву. Запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору подати письмові пояснення щодо позову.

Представник відповідача правом на подання відзиву на позов, не скористався.

Третьою особою приватним нотаріусом КМНО Гарасюта О.В. за допомогою підсистеми системи «Електронний суд» 10.08.2026 року подано письмові пояснення на позовну заяву, у якій підтвердила факти, викладені позивачем в позовній заяві, в тому числі що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 .. Єдиним способом захисту майнових прав позивача є подання позову про визнання права власності на майно. Тому вважає позовні вимоги законними та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі. Також просила проводити судовий розгляд без її участі.

Ухвалою суду від 05.10.2026 року закрито підготовче засідання та призначено вказану справу до розгляду по суті в приміщенні Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя на 26.10.2026 року на 15-00 год., а також витребувано у приватного нотаріуса КМНО Гарасюти О.В. належним чином завірену копію спадкової справи №6/2026, відкритої після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач позов підтримав та наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідач не може ні підтвердити, ні заперечити обставини, на які посилається позивач, оскільки не володіє інформацією, що необхідна для надання суду відповідних доказів чи заперечень. Просить розглянути справу з дотриманням принципів повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши і вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частина перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

Отже, у процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті батька позивача нотаріусом КМНО Гарасютою О.В. 11.02.2026 року було відкрито спадкову справу№6/2026, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі за №84138751.

У порядку спадкування позивач отримав дев`ять свідоцтв про спадщину, в тому числі на нерухоме майно та грошові кошти, розміщені на рахунках спадкоємця.

Разом з тим, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Гарасюти О.В. від 23.07.2026 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на:

1. житловий будинок АДРЕСА_1 ;

2. земельну ділянку, площею 3,1799 га, що розташована на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324285000:08:010:0270.

Підставою для відмови стало те, що «позивачем не надано оригінали документів, що підтверджують належність земельної ділянки та житлового будинку ОСОБА_3 ».

Житловий будинок належав матері позивача ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 26.10.2016 року приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А., спадкова справа №70/2016, зареєстровано в реєстрі за №1825.

Земельна ділянка належала матері позивача, ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 26.07.2017 року приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Носенко Ю.А., спадкова справа №70/2016, зареєстровано в реєстрі за №1114.

Мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 був її чоловік ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 19.04.2024 року за №76680971 та довідкою «про склад спадкоємців» вих. №256/02-14 від 06.05.2024 року, що видані приватним нотаріусом ЗМНО Черкун В.І. Однак ОСОБА_2 прийняв спадщину за дружиною ОСОБА_3 , але не оформив свої спадкові права на житловий будинок та земельну ділянку та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку залишилися на тимчасово окупованій території.

Таким чином позивач, як єдиний спадкоємець померлого батька ОСОБА_2 (що підтверджується довідкою «Про склад спадкоємців» Вих.№33/02-14 від 23.07.2026 р.) має право на визнання за ним права власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок та земельну ділянку.

З 03.03.2022 року і до сьогоднішнього дня Пологівська міська територіальна громада є тимчасово окупованою збройними силами РФ.

Предметом цього спору є визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). У статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно із ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у главі 29 ЦК України.

У статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина перша статті 386 ЦК України).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Ефективним способом захисту прав спадкоємця, що прийняв спадщину, є вимога про визнання права власності на спадкове майно за відсутності правовстановлюючих документів на нього. Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 липня 2024 року у справі № 204/8935/22, від 25 вересня 2024 року у справі № 707/2877/22, від 03 січня 2025 року у справі № 754/7860/22 та інших.

Враховуючи те, що позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , проте позбавлений можливості оформити спадкові права у позасудовому (нотаріальному) порядку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які перебувають на тимчасово окупованій території, суд доходить висновку про наявність підстав для захисту спадкових прав позивача шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта Олеся Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 3,1799 га, що розташована на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2324285000:08:010:0270 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2

Відповідач: Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області, адреса: 70608, Запорізька область, Пологівський район м. Пологи, вул. Єдності, буд. 24, ЄДРПОУ 20516504.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гарасюта Олеся Володимирівна, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 05 листопада 2026 року.

Суддя А.В.Воробйов