Ухвала суду № 141313602, 05.11.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

05 листопада 2026 рокуСправа № 331/8891/26 Провадження № 1-кс/331/2348/2026Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2026 за №62026170030006570, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

встановив:

05.11.2026 судом отримано вищезазначене клопотання, в якому слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування клопотання зазначено таке.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 України від 13.10.2024 № 304 ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

23.11.2024 солдат ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення статутних вимог, в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив місце несення служби, а саме наметове містечко 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , яке знаходиться поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 .

Так, в період з 23.11.2024 по теперішній час солдат ОСОБА_5 без поважних причин обов`язки військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину для подальшого проходження військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього.

Таким чином, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану

04.11.2026 у кримінальному провадженні військовослужбовцю ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Потреба у застосуванні до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу, за твердженням слідчого, обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідністю запобігання його спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками.

Виходячи з наведеного, прокурор підтримав клопотання у судовому засіданні.

Підозрюваний у судовому засіданні визнав обґрунтованість повідомленої йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та пояснив, що був неправий, коли самовільно залишив місце служби. Водночас підозрюваний зазначив, що зробив це через незадовільний стан здоров`я, а на теперішній час бажає повернутися для продовження проходження військової служби до обраної ним частини, проте на теперішній час пошук підходящої йому військової частини триває.

Захисник у судовому засіданні, не оспорюючи обґрунтованості підозри ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 408 КК України, просив визначити підозрюваному заставу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Положеннями ст.ст. 132, 183 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Додані до клопотання копії матеріалів досудового розслідування у сукупності з поясненнями ОСОБА_5 підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Про ризик переховування від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, насамперед свідчить той факт, що підозрюваний усвідомлює суворість покарання яке йому загрожує, в разі доведення його вини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На існування цього ризику, а також ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також, вказує тривалість ухилення підозрюваного від військової служби, шо становить майже два роки, та невжиття ним заходів для повернення для проходження військової служби, а отже у разі незастосування найсуворішого запобіжного заходу підозрюваний фактично продовжуватиме вчинення інкримінованого йому правопорушення.

Зазначені у клопотанні ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визнає необґрунтованими.

Отже ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними. Прокурором також доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Клопотання в частині вимоги про не визначення застави, слідчий суддя визнає таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 7 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Обставин, передбачених частиною четвертою статті 183 КПК України, у даному випадку не вбачається.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у мінімальному розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 176 178, 182, 183, 192 194, 197, 369 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

1. Клопотання слідчого задовольнити частково.

2. Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, які відраховуються з 04.11.2026.

3. Виконання ухвали доручити слідчому і начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

4. Встановити строк дії ухвали до 02.01.2027 включно.

5. Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 266240,00 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 коп.).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № UA928201720355289002015001205, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ: 26316700, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження № 1-кс/331/2348/2026, номер справи 331/8891/26, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.

Роз`яснити наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Повний текст цієї ухвало оголошено 09.11.2026 о 08 год. 30 хв.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1