Рішення № 141313579, 20.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1686/26

Провадження № 2/331/2216/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючої судді Каретник Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, треті особи: ОСББ «Річковик 325», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Тетяна Михайлівна, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому через свого представника просять визнати за кожним з них право власності на належну їм частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане 26 листопада 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану міськвиконкому м.Запоріжжя, актовий запис № 10190. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, до складу якого входить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . При житті ОСОБА_4 заповіт не складав. Вищезазначена квартира знаходиться в будинку ОСББ «Річковик 325», який є правонаступником ЖБК №325 «Річковик». Вказану квартиру було надано ОСОБА_4 як члену ЖБК на підставі ордеру №1520 від 25.12.1989. Пай за квартиру у розмірі 9506 крб. був сплачений у повному обсязі 30 червня 1992 року, що вбачається з довідки №10, яка видана 09.02.2026 ОСББ «Річковик 325».

Спадкоємцями першої черги відповідно до ст. 529 ЦК України (1963р., який діяв на час відкриття спадщини) є дружина померлого ОСОБА_1 , та двоє їхніх синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на час смерті спадкодавця були неповнолітніми. Для оформлення спадкових прав позивачка звернулася з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бахматської Т.М., якою 11.02.2026 було заведено спадкову справу №25/2026, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, та яка відмовила у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, оскільки ОСОБА_4 при житті не отримав правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 .

Пай за квартиру був сплачений у період шлюбу. Факт перебування у шлюбі підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 23.08.1985 року. Тобто, ОСОБА_1 як дружині належить 1/2 частина зазначеної квартири, а 1/2 частка відноситься до спадкового майна після смерті ОСОБА_4 .

Як зазначено вище, спадщину після смерті ОСОБА_4 фактично прийняли три особи, а саме: дружина та двоє дітей, тобто, кожному зі спадкоємців належить по 1/6 частці квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що позивачі не мають оригіналів документів, які підтверджують право власності померлого на спадкове майно, виникла необхідність у зверненні до суду.

Ухвалою від 16.03.2026 відкрито провадження по справі за вказаним позовом, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бахматської Т.М. належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи № 25/2026, яку заведено після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою від 16.06.2026 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачі та їх представник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, але представником позивачів надано до суду заяву про розгляд справи без їх участі, у якій вона також просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи ОСББ «Річковик 325» у судове засідання також не з`явилися, але надали до суду заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Третя особа нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Т.М. у судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, жодних заяв та клопотань до суду не направляла, але на виконання ухвали судді від 16.03.2026 надіслала до суду копію спадкової справи №25/2026, відкритої 11.02.2026 після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що згідно ордеру №1520 від 25.12.1989 ОСОБА_4 як члену ЖБК «Річковик» було надано квартиру АДРЕСА_1 . У вказаному ордері вказано членами сім`ї ОСОБА_4 його дружину ОСОБА_1 та сина ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону УРСР «Про власність» (у редакції, чинній станом на дату сплати пайового внеску за квартиру) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Як роз`яснено у п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність», член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Тобто, право власності на кооперативну квартиру виникало з моменту виплати пайового внеску і не вимагало державної реєстрації.

Пайовий внесок за квартиру у розмірі 9506 крб. був сплачений у повному обсязі 30 червня 1992 року, що підтверджується довідкою №10, яка видана 09.02.2026 ОСББ «Річковик 325» як правонаступником ЖБК №325 «Річковик». Також у даній довідці вказано про те, що членом ЖБК був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про власність» (у редакції, чинній станом на дату сплати пайового внеску за квартиру) майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю Української РСР.

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України (у редакції, чинній станом на дату сплати пайового внеску за квартиру) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України (у редакції, чинній станом на дату сплати пайового внеску за квартиру) в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Зазначене також знайшло своє відображення у ст. ст. 60, 70 Сімейного кодексу України та ст. 368 Цивільного кодексу України.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 23.08.1985 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 одружилися 23.08.1985.

Тобто, оскільки пайовий внесок за квартиру у повному обсязі був сплачений ОСОБА_4 у період його шлюбу із ОСОБА_1 , то квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя. Тобто, ОСОБА_1 належить 1/2 частина зазначеної квартири, а 1/2 її частка належала ОСОБА_4 .

2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане 26 листопада 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 10190.

Як роз`яснив Верховний Суд України в п. 8 постанови Пленуму № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, до складу якого входить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться в будинку ОСББ «Річковик 325», який є правонаступником ЖБК №325 «Річковик».

При житті ОСОБА_4 заповіт не складав.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яку ратифіковано Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування».

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК України (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадкоємцями за законом першої черги є дружина померлого ОСОБА_1 , та двоє їхніх синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які на час смерті спадкодавця були неповнолітніми.

Факт родинних відносин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі спадкодавцем підтверджується копіями їхніх свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 10.04.1986 та серії НОМЕР_4 від 01.11.1991 відповідно.

Відповідно до довідки №43, яка видана 18.05.2026 ОСББ «Річковик 325», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1991 року по теперішній час постійно мешкають за адресою: АДРЕСА_2 .

На час смерті спадкодавець ОСОБА_4 перебував у шлюбі із ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 23.08.1985 року.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 15.01.1990, про що свідчить відповідна відмітка у її паспорті серії НОМЕР_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України (1963 року) зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Матеріалами справи підтверджено, що спадщину після смерті ОСОБА_4 фактично прийняли три особи дружина та двоє синів померлого, які станом на день його смерті проживали разом з ним і фактично вступили в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини відповідно до чинного на той час законодавства.

Тобто, кожен зі спадкоємців прийняв у спадщину по 1/6 частці квартири АДРЕСА_1 .

Для оформлення спадкових прав позивачка звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бахматської Т.М., якою 11.02.2026 було заведено спадкову справу №25/2026, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Відповідно до копії спадкової справи №25/2026, відкритої 11.02.2026 після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у своїй заяві від 11.02.2026 зазначила про наявність інших спадкоємців синів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 11.02.2026 № 06.4-06/02/4538 станом на день смерті ОСОБА_4 разом із ним була зареєстрована ОСОБА_1 .

Інших спадкоємців першої черги судом із матеріалів спадкової справи №25/2026 не встановлено.

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бахматської Т.М. від 18.02.2026 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, оскільки ОСОБА_4 за життя не отримав правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 .

При цьому, нотаріус посилалася, серед іншого, на п.4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Тому, оскільки дійсно оскільки ОСОБА_4 за життя не отримав правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 , його спадкоємці наразі позбавлені можливості оформити права на свої частки спадщини за законом, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , чим порушуються їхні права власності на спадкове майно, які у позасудовому порядку жодним чином захистити неможливо.

На підставі викладеного, суд вважає, що, виходячи з вимог справедливості та розумності, враховуючи наведені норми чинного у відповідний час законодавства, порушені права позивачів підлягають захисту шляхом визнання права власності за кожним із спадкоємців на 1/6 частину спадкового майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

При цьому, суд враховує також, що КЦС ВС у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18 зазначив, зокрема, про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Тому, оскільки у даному випадку всі спадкоємці, які прийняли спадщину, є позивачами, то належним відповідачем є саме Територіальна громада в особі Запорізької міської ради.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачів належним чином обґрунтовані і доведені дослідженими судом доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 19, 76-83, 133, 141, 142, 141, 142, 206 ч.4, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, треті особи: ОСББ «Річковик 325», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бахматська Тетяна Михайлівна, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,87 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м. як на частку у спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 загальною площею 48,87 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 загальною площею 48,87 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 загальною площею 48,87 кв.м., житловою площею 27,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року

Суддя Юлія КАРЕТНИК