Єдиний державний реєстр судових рішень ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПРИЙНЯТТЯ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
09 листопада 2026 рокуСправа № 280/1668/26 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала вищезазначена адміністративна справа.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати пункт 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 25.09.2025 № 92/в, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої підпунктом 6 пункту 2 статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у зв`язку з встановленням інвалідності, яка настала внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2026 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №280/1668/26 залишено без змін.
04.08.2026 від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №280/1668/26.
04.09.2026 ухвалою суду призначено розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/1668/26.
Ухвалою суду від 09.10.2026 було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №280/1668/26 та зобов`язано відповідача подати звіт про виконання рішення суду у двомісячний строк.
23.10.2026 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №280/1668/26. Вказано, що на виконання рішення суду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, було прийнято рішення (оформлене Протоколом № 36/с від 13 жовтня 2026 року) про призначення одноразової грошової допомоги матросу у відставці ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеного рішення комісії, позивачу, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, призначено допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму (на 1 січня 2025 року), що становить 272 520 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. У зв`язку з цим просить прийняти звіт про виконання рішення суду.
26.10.2026 від представника позивача надійшли заперечення проти прийняття звіту про виконання рішення суду у справі №280/1668/26. На обґрунтування заперечень посилається на те, що відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність. Позивачу встановлено інвалідність 20.01.2025, а тому має застосовуватись законодавчо встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року законодавчо встановлено у розмірі 3 028 гривень. Позивачу було призначено одноразову грошову допомогу у заниженому розмірі 272 520,00 грн у зв`язку з протиправним застосуванням показника прожиткового мінімуму у розмірі 908,40 грн. У зв`язку з цим просить відмовити відповідачу у прийнятті звіту про виконання, накласти на керівника Міністерства оборони України штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання звіту з порушенням вимог закону та невиконання судового рішення, та встановити новий строк для подання належного звіту про виконання рішення.
Суд, розглянувши дослідивши звіт про виконання рішення суду та заперечення представника позивача, зазначає наступне.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії. Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини).
Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.
Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб`єкта, який має виконати таке рішення.
Питання, пов`язані із розглядом звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення в адміністративній справі врегульовані статтею 382-2, 382-3 КАС України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідач надав звіт про виконання рішення суду, строк подання якого не було пропущено.
Надаючи оцінку поданому звіту в контексті виконання відповідачем рішення суду, суд зазначає наступне.
На виконання рішення суду у справі №280/1668/26 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, було прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії МОУ від 13.10.2026 № 36/с. За його змістом було скасовано пункт 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 25.09.2025 № 92/в, а також призначено позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2025), в сумі 272520 (Двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять) грн. 00 коп.
Незгода представника позивача з тим, що рішення суду у справі №280/1668/26 виконано у повному обсязі, зводиться до того, що відповідач здійснив розрахунок одноразової грошової допомоги, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, який складає 908,40 грн, за наслідком чого призначив її у розмірі 272 520,00 грн. З посиланням на те, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року законодавчо встановлено у розмірі 3 028 гривень вважає, що розмір одноразової грошової допомоги має становити 908 400,00 грн.
Водночас, вищезазначені правовідносини не були предметом розгляду в рішенні суду у справі №280/1668/26. Мотивувальна частина рішення містить виключно правові висновки стосовно підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Зазначені висновки суду були враховані відповідачем, у зв`язку з чим позивачу було здійснено її призначення. В рамках спірних правовідносин не досліджувалось питання стосовно розміру одноразової грошової допомоги, оскільки на той момент відповідачем було відмовлено у її призначенні взагалі.
Незгода позивача з обчисленим відповідачем розміром одноразової грошової допомоги свідчить про виникнення нового спору між сторонами, який підлягає вирішенню в самостійному судовому порядку шляхом подання окремого адміністративного позову.
Тому, з огляду на положення статті 382-3 КАС України, у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті звіту Міністерства оборони України про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №280/1668/26.
Зважаючи на прийняття судом звіту, правові підстави для накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про відмову у прийнятті звіту та накладення штрафу на керівника Міністерства оборони України - відмовити.
Прийняти звіт Міністерства оборони України про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №280/1668/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 09.11.2026.
Суддя М.С. Лазаренко
Судове рішення № 141312734, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 280/1668/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: