Рішення № 141312724, 09.11.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 листопада 2026 рокуСправа № 280/9320/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «БУЛАТ»

до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «БУЛАТ» (далі по тексту - позивач) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області № ОПШ 021871 від 18.08.2026 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги аргументовано тим, що посадовими особами відповідача в ході проведення рейдової перевірки вантажного транспортного засобу позивача зафіксовано порушення що полягало у відсутності роздруківки даних роботи водія ОСОБА_1 з 04 год 10 хв по 06 год 23 хв 27.06.2026 або бланку підтвердження діяльності, а також перевезення вантажу за відсутності документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач не погоджується з встановленими порушеннями, зазначає, що в ході перевірки посадовим особам було надано особисту картку водія, роздруківку даних роботи цифрового тахографа та витяг з табелю обліку робочого часу за червень 2026 року. У період з 04 год 10 хв по 06 год 23 хв 27.06.2026 водій ОСОБА_1 перебував на щотижневому відпочинку і транспортним засобом не керував, що підтверджується табелем обліку робочого часу. У вказаний час з 04 год 11 хв по 06 год 22 хв 27.06.2026 вантажний транспортний засіб терміново евакуйовано за межі підприємства іншим водієм ( ОСОБА_2 ) на відстань 27 км у зв`язку з загрозою та небезпекою ворожого обстрілу території підприємства. Зазначені обставини підтверджуються роздруківкою з цифрового тахографа водія ОСОБА_3 . Відповідно до ст. 18 КУпАП дії водія щодо переміщення ТЗ вчинено у стані крайньої необхідності для усунення загрози майну. Вказано, що законодавством не вимагається оформлення бланку підтвердження діяльності за умови наявності цифрового тахографа. Також посилається на порушення строків проведення рейдової перевірки, оскільки направлення № ЕНР 000832 видано 09.07.2026, тоді як саму перевірку проведено 16.07.2026 (на восьмий день), що є порушенням п. 7 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (постанова КМУ від 08.11.2006 № 1567), яким передбачено граничний строк проведення рейдової перевірки не більше семи календарних днів. За таких обставин, на думку позивача, оскаржувана постанова прийнята відповідачем необґрунтовано та підлягає скасуванню.

09.09.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/9320/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 24.09.2026 за вх. №55399. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що посадовими особами Укртрансбезпеки в рамках рейдової перевірки на підставі направлення від 09.07.2026 № ЕНР 000832, виданого на строк з 13.07.2026 по 19.07.2026 (що не перевищує передбачений п. 7 Порядку № 1567 строк у сім календарних днів), було зупинено та перевірено транспортний засіб марки DAF (д.н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом SCHMITZ (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , та зафіксовано факт здійснення вантажних перевезень ТОВ «СК «БУЛАТ» (підтверджується ТТН № 8195 від 14.07.2026). За результатами аналізу даних тахографа складено акт від 16.07.2026 № 009509, у якому зафіксовано 19 порушень режимів праці та відпочинку (згідно з ЄУТР), чим порушено ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також відсутність роздруківки даних водія ОСОБА_1 з 04:10 по 06:23 27.06.2026 або бланку підтвердження діяльності, що є порушенням п. 3, п. 6.4 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 та Інструкції № 385. Заперечено проти доводів позивача про наявність табеля обліку робочого часу під час перевірки, оскільки його відсутність підтверджується відеозаписом з бодікамери інспектора, на яких зафіксовано перелік пред`явлених водієм документів, серед яких табель відсутній. Відповідно до Поправки № 6 до ЄУТР у разі не керування водієм транспортним засобом та невикористання картки водія передбачено обов`язкове оформлення Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється підприємством та водієм перед рейсом. Відсутність зазначеного бланка за період відсутності даних у роздруківці тахографа підтверджує факт порушення вимог щодо обліку робочого часу. Крім того, табель є лише документом внутрішнього обліку перевізника і не є об`єктивним належним доказом дотримання режиму праці та відпочинку у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки належними доказами є виключно безперервні дані цифрового тахографа та картки водія. Також цим відеозаписом підтверджується усне визнання водієм систематичного порушення режиму праці та відпочинку з причин здійснення перевізником відрахувань із його заробітної плати за простій транспортного засобу. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.09.2026 за вх.№56276 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача заперечено у повному обсязі. Надана відповідачем копія направлення від 09.07.2026 № ЕНР 000832 відрізняється від документа, який було пред`явлено інспектором під час перевірки, який згідно відеозапису мав штрих-код із зазначенням дати та номера, тоді як до матеріалів справи додано документ без штрих-коду. Вказано про те, що посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась перевірка дотримання правил режиму праці та відпочинку (обставин вилучення картки водія), відповідальність за порушення яких передбачена абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». В свою чергу, водієм до перевірки було надано особисту картку, роздруківку з цифрового тахографу, а також витяг з табелю обліку робочого часу, а тому у спірному випадку не вбачається відсутність передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів. Вказує на відсутність предмету спору в частині порушення режиму праці та відпочинку, оскільки позивач добровільно сплатив штрафні санкції.

05.10.2026 за вх.№57679 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вказано про те, що направлення від 09.07.2026 № ЕНР 000832 є єдиним уніфікованим розпорядчим документом, який складається у паперовій формі, підписується керівником та завантажується до внутрішньої системи документообігу. Нанесення унікального штрих-коду відбувається автоматично під час генерації документа з електронної бази даних, а відсутність графічного відображення штрих-коду на первинному завантаженому бланку чи при його експорті не свідчить про існування двох різних документів чи порушення процедури перевірки. Щодо кваліфікації порушення відповідачем наголошено про те, що наявність фізичної картки водія або паперової роздруківки, що не містять належних, безперервних і достовірних даних про діяльність водія (через вилучення картки), прирівнюється до відсутності визначених статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів на момент перевірки, оскільки документ із порушенням облікового періоду не вважається належно наданим.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

09.07.2026 начальником Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті видано направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №ЕНР 000832, зокрема на ділянці а/д Н-08, 429 км + 086 м., в період з 13.07.2026 по 19.07.2026.

16.07.2026 посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на ділянці автодороги Н-08, 429 км + 086 м. проведено перевірку вантажного транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_2 , що належить автомобільному перевізнику ТОВ «СК «БУЛАТ», під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2026 № OАР 009509 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого встановлено відсутність роздруківки даних роботи водія ОСОБА_1 з 04 год 10 хв по 06 год 23 хв 27.06.2026, чим порушено вимоги п. 3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 або бланка підтвердження діяльності, чим порушено вимоги п. 6.4 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010, що кваліфіковано за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» як перевезення вантажів за відсутності документів, визначених ст. 48 цього Закону.

18.08.2026 на підставі акта від 16.07.2026 № OАР 009509 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом начальником Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 021871, якою до позивача за порушення вимог ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано штраф у сумі 17 000,00 грн.

Позивач не погоджуючись з оскаржуваної постановою, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (стаття 3 Закону).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Рейдова перевірка проводиться шляхом зупинення транспортного засобу або без такого зупинення.

Рейдова перевірка без зупинення транспортного засобу проводиться на автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, у зонах габаритно-вагового контролю, на інших об`єктах, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні, що не перевищує сім календарних днів.

До матеріалів справи відповідачем було надано копію направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №ЕНР 000832 від 09.07.2026, згідно якої визначено період проведення перевірки з 13.07.2026 по 19.07.2026, який не перевищує сім календарних днів, яку суд вважає належним доказом.

Посилання позивача на невідповідність наявного під час перевірки у посадової особи Укртрансбезпеки направлення та наданої до матеріалів справи копії судом відхиляються з огляду на їх недоведеність та ґрунтуванні виключно на припущеннях. В свою чергу, суд приймає до уваги пояснення відповідача щодо наявності унікального штрих-коду на зафіксованій на відеозаписі пред`явленої копії направлення у посадової особи Укртрансбезпеки.

Приписами пункту 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, поряд з іншим: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Також пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

За змістом пункту 22 Порядку №1567 у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Суд урахував, що посадові особи Укртрансбезпки вказаних вище вимог законодавства дотримались та за результатами рейдової перевірки склали вказаний вище акт.

За результатами такої перевірки було встановлено, що перевірений транспортний засіб марки DAF (д.н.з. НОМЕР_1 ) обладнаний функціонуючим цифровим тахографом, до якого водієм було пред`явлено особисту картку водія та паперові роздруківки даних цифрового тахографа. Згідно з роздруківкою даних цифрового тахографа, 27.06.2026 з 00 год 00 хв по 04 год 10 хв водій ОСОБА_1 перебував на відпочинку (показник одометра - 899 296 км). 27.06.2026 о 04 год 10 хв його картку водія було вилучено до 06 год 23 хв того ж дня.

Статтею 34 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Отже, водій транспортного засобу, обладнаного аналоговим тахографом, має мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та заповнені тахокарти - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Пунктом 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 (далі - Положення №340), передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.04.2025 № 703, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.2025 за № 666/44072, затверджений вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, який набрав чинності 19.05.2025.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 Розділу 2 переліку наявність та надання водієм для перевірки документів, на підставі яких виконується перевезення для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни: картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв).

Таким чином, станом на день здійснення перевірки законодавством передбачений вичерпний перелік документів, наявність у водія яких під час перевірки є обов`язковою, зокрема тахокарти або бланку підтвердження діяльності.

Перевіркою було встановлено обставини, за яких цифровий тахограф на транспортному засобі позивача не містив відомостей про роботу та відпочинок водія 27.06.2026 з 04 год 10 хв по 06 год 23 хв, а також бланків підтвердження діяльності водія у зазначений період.

Положеннями частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ чітко визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників.

Оцінюючи встановлені обставини справи, суд зазначає, що обов`язок автомобільного перевізника полягає не лише у забезпеченні транспортного засобу діючим та повіреним тахографом, а й у належному веденні обліку режиму праці та відпочинку водія та забезпеченні наявності відповідних документів під час здійснення перевезень.

Як встановлено судом, під час проведення рейдової перевірки водієм не надано належних документів, які б підтверджували облік режиму його праці та відпочинку за 27.06.2026 з 04 год 10 хв по 06 год 23 хв. При цьому наявність особистої картки водія та окремих роздруківок цифрового тахографа сама по собі не свідчить про виконання всіх вимог законодавства щодо належного обліку його діяльності.

Посилання позивача на те, що водієм ОСОБА_1 надавався до перевірки витяг з табелю обліку робочого часу за червень 2026 року судом відхиляються з огляду на їх недоведеність. Наявні в матеріалах справи записи з бодікамери посадової особи Укртрансбезпеки не підтверджують надання такого документа. Крім того, наданий позивачем витяг з табелю обліку робочого часу за червень 2026 року не відповідає встановленій Додатком 4 до Положення №340 формі бланку підтвердження діяльності.

У випадку знаходження водія ОСОБА_1 на відпочинку та відсутності відомостей про це на цифровому тахографі, позивач не був позбавлений можливості скласти бланк підтвердження діяльності водія у встановленій формі Додатком 4 до Положення №340, складення якого у довільній формі не допускається.

Також суд не вбачає зв`язку з неналежним виконанням позивачем обов`язку з обліку діяльності водіїв та станом крайньої необхідності у зв`язку з евакуацією транспортного засобу через загрозу та небезпеку ворожого обстрілу території підприємства.

Крім того, надані позивачем докази на підтвердження стану крайньої необхідності свідчать виключно про керування транспортним засобом іншим водієм ОСОБА_2 та використання ним особистої картки водія на цифровому тахографі 27.06.2026 з 04 год 10 хв по 06 год 23 хв.

У спірному випадку вищенаведені позивачем обставини не доведені належним чином, а у випадку їх доведення не могли вплинути на обов`язок з обліку діяльності водіїв, а тому судом відхиляються.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У будь-якому випадку рішення, що приймаються суб`єктом владних повноважень, або дії, які вживаються у процесі реалізації своєї компетенції, можуть вважатися правомірним лише за умови, що вони відповідають всім критеріям, які визначені ч.2 ст. 2 КАС України. Це, зокрема, означає, що контролюючий суб`єкт може довести в адміністративному суді те, що його рішення (дії) прийнято (вчинено) добросовісно та розсудливо, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У свою чергу, суди не повинні допускати надмірного формалізму при наданні правової оцінки правомірності прийнятих рішень або вчинених дій (бездіяльності) суб`єктів владних повноважень під час проведення планових чи позапланових заходів, та враховувати явно недобросовісну поведінки суб`єкта господарювання, яка унеможливила дотримання встановленого порядку здійснення перевірки.

У контексті фактичних обставин цієї справи слід визнати, що відповідачем доведено правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, відтак постанова №ОПШ 021871 від 18.08.2026 є обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «БУЛАТ» (69060, м. Запоріжжя, вул. Гірська, буд. 15; РНОКПП 36015273) до Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Домаха, буд. 8; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 09.11.2026.

Суддя М.С. Лазаренко