Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 рокуСправа № 160/35545/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К. І., за участі секретаря судового засідання Мірошніченко В. С., представника позивача Соколовського М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України,
УСТАНОВИВ:
03.11.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО», ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» (ЄДРПОУ 40799425) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО», або настання інших обставин, зазначених в п.87.14 ст.87 Податкового кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Приватне підприємство «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» має податковий борг у сумі 11 681 958,02 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги від 13.11.2025 № 0038203-1306-0436. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 у справі № 160/4299/26 цей борг стягнуто, проте стягнути кошти з банківських рахунків неможливо, оскільки всі рахунки боржника закрито.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/35545/26 передано до розгляду судді Ремез К. І.
Ухвалою суду від 03.11.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судовому засіданні на 04.11.2026 об 11:30 та встановлено відповідачам строк до 11:00 год. 04.11.2026 для подання відзиву.
Ухвалою суду від 04.11.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з чим судове засідання 04.11.2026 не проводилося. Ухвалою суду від 06.11.2026 розгляд справи продовжено, призначено судове засідання на 09.11.2026 об 11:30 та продовжено відповідачам строк для подання відзиву до 09:30 год. 09.11.2026.
08.11.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бровко О. О. подав через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглянути справу без участі сторін за наявними документами. Копію відзиву з додатками того ж дня доставлено до електронного кабінету позивача (квитанція від 08.11.2026 № 9520629). Відзив подано в межах строку, встановленого ухвалою суду від 06.11.2026.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки право на звернення виникає лише протягом 24 годин після спливу 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги (стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 520/19145/25). ОСОБА_1 , на думку відповідача, є ліквідатором (головою комісії з припинення), а не керівником підприємства, тоді як пункт 87.13 статті 87 Податкового кодексу України допускає обмеження лише щодо керівника. Крім того, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про перебування юридичної особи в стані припинення погашення її податкового боргу регулюється виключно статтею 97 Податкового кодексу України, а контролюючий орган має заявляти свої вимоги до ліквідаційної комісії (постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 815/1510/16, від 28.05.2020 у справі № 822/1958/16).
Відповідач також вважає, що позивач не довів умисного ухилення керівника від виконання рішення суду про стягнення боргу, мети та співмірності обмеження, вжиття заходів розшуку і стягнення майна підприємства, а також обставин формування податкового боргу, і що обмеження виїзду може зашкодити ліквідаційній процедурі. Відповідач послався на те, що є пенсіонером за вислугою років, учасником бойових дій та особою з інвалідністю другої групи внаслідок захворювань серцево-судинної системи.
Приватне підприємство «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» відзиву на позовну заяву не подало.
У судове засідання 09.11.2026 з`явився представник позивача Соколовський М. В., який позов підтримав. Відповідачі та представник відповідача Кравченка В. В. у судове засідання не з`явилися. Згідно з клопотанням позивача від 04.11.2026 сума податкового боргу підприємства станом на 04.11.2026 становить 11 681 958,02 грн; доказів його погашення матеріали справи не містять.
Щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідачів суд зазначає таке.
Порядок повідомлення учасників цієї справи про дату, час і місце судового засідання суд визначив в ухвалах від 03.11.2026 та 06.11.2026 відповідно до статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з частиною 1 цієї статті суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина 2). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи (частина 3).
Частина 1 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України прямо не називає статтю 289-2 цього Кодексу, проте поширюється на справи за заявами податкових органів про встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України, які розглядаються в порядку статті 283 цього Кодексу (пункт 7 частини 1 цієї статті). Верховний Суд у постанові від 04.08.2026 у справі № 380/2496/26 (пункт 34) зазначив, що статті 283 та 289-2 цього Кодексу для регулювання одного і того ж предмета визначають різні види судового провадження. Частина 2 статті 289-2 встановлює строк розгляду справи 48 годин з дня подання позовної заяви, за якого вручити повістку поштою юридичній особі, що не має електронного кабінету, до судового засідання об`єктивно неможливо. Тому до цих правовідносин суд застосовує порядок повідомлення, визначений статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України, за аналогією закону (частина 6 статті 7 цього Кодексу).
Повістку про виклик у судове засідання 09.11.2026 і копію ухвали від 06.11.2026 доставлено до електронного кабінету представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бровка О. О. 06.11.2026, тобто за три дні до судового засідання, що підтверджується відомостями підсистеми «Електронний суд» про доставку документів. Адвокат Бровко О. О. отримав доступ до справи в підсистемі «Електронний суд» 04.11.2026 на підставі ордера на надання правничої допомоги Кравченку В. В. від 04.11.2026 № АЕ1022987. Відповідно до частини 10 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі. Отже, Кравченка В. В. повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, а у відзиві його представник просив розглянути справу без участі сторін.
Приватне підприємство «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» не має (відповідь підсистеми «Електронний суд» від 03.11.2026 № 42044648), хоча відповідно до абзацу першого частини 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в обов`язковому порядку. Номерів телефону чи адрес електронної пошти підприємства матеріали справи, зокрема відомості Єдиного державного реєстру, не містять. Тому повістку і копію ухвали від 06.11.2026 працівник суду того ж дня надіслав підприємству поштою за адресою його місцезнаходження, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (супровідний лист від 06.11.2026 вих. № 70675/26), а інформацію про дату, час і місце судового засідання 09.11.2026 оприлюднено на сторінці Дніпропетровського окружного адміністративного суду на веб-порталі судової влади України не пізніше 07.11.2026. Отже, підприємство вважається повідомленим належним чином відповідно до частини 2 статті 268 цього Кодексу, хоча відомостей про вручення поштового відправлення на день розгляду справи немає.
Крім того, з 07.02.2025 підприємство перебуває в стані припинення за рішенням засновника, а головою комісії з припинення та керівником підприємства за відомостями Єдиного державного реєстру є ОСОБА_1 . Згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, а голова комісії представляє її у відносинах з третіми особами та виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Отже, особа, яка відповідно до закону виступає в суді від імені Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО», про дату, час і місце судового засідання достеменно знала через свого представника і через нього ж подала до суду відзив, у якому навела, зокрема, доводи щодо перебування підприємства в стані припинення. За таких обставин неявка підприємства не є наслідком необізнаності про розгляд справи.
Суд також ураховує, що відповідно до частини 2 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається протягом 48 годин з дня подання позовної заяви. Цей строк сплив 05.11.2026, коли позовна заява перебувала без руху, а судове засідання на 09.11.2026 суд призначив саме для того, щоб повідомити відповідачів. Пункт 1 частини 2 статті 205 цього Кодексу передбачає відкладення розгляду справи лише в межах встановленого цим Кодексом строку. Подальше відкладення до надходження поштового повідомлення призвело б до розгляду справи за межами встановленого законом строку та нівелювало б природу тимчасового обмеження як забезпечувального заходу виконання судового рішення (абзац третій пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України). Не зареєструвавши електронний кабінет всупереч обов`язку, встановленому частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, підприємство саме позбавило суд можливості вручити йому повістку в день її формування.
З огляду на це суд дійшов висновку, що відповідачів повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи (частина 3 статті 268, частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України), тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з урахуванням доводів відзиву відповідача ОСОБА_1 , а щодо Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО», яке відзиву не подало, за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 цього Кодексу).
Дослідивши матеріали справи, суд установив таке.
Приватне підприємство «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» (код ЄДРПОУ 40799425) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (відповідь з реєстру від 03.11.2026 № 3553806; такі самі відомості містить витяг, доданий до відзиву) підприємство з 07.02.2025 перебуває в стані припинення в результаті ліквідації за рішенням засновника, строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 10.04.2025. ОСОБА_1 , громадянин України, є засновником і кінцевим бенефіціарним власником підприємства та зазначений у реєстрі як його керівник (з 01.09.2016, без обмежень) і як голова комісії з припинення.
Згідно з інформацією про наявність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 21.10.2026 № 7504703-13 та витягами з інтегрованих карток платника податків за підприємством обліковується податковий борг на загальну суму 11 681 958,02 грн, а саме: податок на додану вартість 1 626 192,85 грн, адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів 712 000,00 грн, податок на прибуток підприємств 1 252 259,75 грн, податок на доходи фізичних осіб 1 020,00 грн, адміністративні штрафи та інші санкції 8 090 485,42 грн.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області сформувало податкову вимогу від 13.11.2025 № 0038203-1306-0436 про те, що станом на 11.11.2025 сума податкового боргу підприємства становить 11 681 958,02 грн. Цю вимогу надіслано за податковою адресою платника рекомендованим листом № 4902500239890, поданим до відправлення 27.11.2025. У рекомендованому повідомленні про вручення цього поштового відправлення зазначено дату 08.12.2025.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 у справі № 160/4299/26, яке набрало законної сили 28.04.2026, стягнуто з Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» податковий борг у розмірі 11 681 958,02 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника у банку.
Згідно з даними про банківські рахунки всі рахунки підприємства закрито, останній 23.10.2024. Згідно з довідкою позивача, копію якої засвідчено 21.10.2026, зобов`язання держави щодо повернення підприємству помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість відсутні.
До відзиву відповідач ОСОБА_1 додав пенсійне посвідчення від 11.10.2013 (пенсія за вислугу років); посвідчення серії НОМЕР_2 , видане у 2003 році ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке засвідчує право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 038701, згідно з якою за результатами повторного огляду 22.05.2015 йому встановлено другу групу інвалідності безстроково; медичні документи ДУ «Інститут серця МОЗ України» про імплантацію 14.02.2024 електрокардіостимулятора та подальші планові перевірки його роботи, остання з яких відбулася 17.11.2025; витяг з реєстру територіальної громади, згідно з яким з 02.10.2023 його місце проживання зареєстровано в с-щі Слобожанському Дніпровського району Дніпропетровської області.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Згідно з пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній станом на 06.08.2026; на день вручення податкової вимоги, 08.12.2025, текст пунктів 87.13 і 87.14 був таким самим) у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 87.14 статті 87 Податкового кодексу України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої встановлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Верховний Суд у постановах від 12.09.2024 у справі № 120/2322/24 та від 21.05.2026 у справі № 160/19898/25 (пункти 34, 35) зазначив, що норми статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлюють окремих строків звернення до суду, правові підстави для звернення до суду виникають через 240 днів від дня вручення платнику податків податкової вимоги, а відповідні повноваження повинні бути реалізовані контролюючим органом в межах тримісячного строку, передбаченого частиною 2 статті 122 цього Кодексу.
Податкову вимогу на суму 11 681 958,02 грн, тобто вже на суму понад 1 мільйон гривень, вручено 08.12.2025. Двісті сорок календарних днів сплинули 05.08.2026, право на звернення до суду виникло 06.08.2026, а останнім днем тримісячного строку є 06.11.2026. Позовну заяву подано 03.11.2026, тобто в межах цього строку. Іншої податкової вимоги матеріали справи не містять.
Суд установив, що податковий борг Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» перевищує 1 мільйон гривень, податкову вимогу на цю суму вручено, борг не сплачено протягом 240 календарних днів, зобов`язань держави перед боржником немає, а податковий борг стягнуто рішенням суду, яке набрало законної сили, проте стягнути його з рахунків у банку неможливо, оскільки всі рахунки закрито. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру керівником цього підприємства є ОСОБА_1 , який є громадянином України. Обставин, передбачених пунктом 87.14 статті 87 Податкового кодексу України, не встановлено.
Щодо доводів відзиву суд зазначає таке.
Доводи про пропуск строку звернення до суду суд відхиляє. Позивач звернувся до суду з позовною заявою в порядку статей 160, 161, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України і прямо зазначив у ній, що вимоги статті 283 цього Кодексу до такого звернення не застосовуються. Верховний Суд у постанові від 04.08.2026 у справі № 380/2496/26 зазначив, що статті 283 та 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України для регулювання одного і того ж предмета визначають різні види судового провадження: за статтею 283 подається заява, яка має бути подана протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, а за статтею 289-2 позовна заява, для якої окремих строків звернення не встановлено і звернення з якою відбувається в загальному порядку; застережень щодо пріоритетності цих видів проваджень Кодекс не містить (пункти 34, 35, 40, 42, 43). Якщо податковий орган звернувся до суду саме з позовною заявою в порядку статей 160, 289-2 цього Кодексу, застосування до спірних правовідносин статті 283 є помилковим (пункт 45), а право на звернення до суду, що виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, має бути реалізоване в межах тримісячного строку, передбаченого частиною 2 статті 122 цього Кодексу (пункт 48).
Постанова Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 520/19145/25, на яку посилається відповідач, ухвалена у справі за заявою податкового органу, поданою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України: Верховний Суд виходив з того, що заяву подано з порушенням строку, визначеного частиною 2 цієї статті, і погодився з її поверненням заявникові. Тому висновок про 24-годинний строк, викладений у цій постанові, до позовної заяви, поданої в порядку статті 289-2 цього Кодексу, не застосовується. Тримісячний строк звернення до суду позивач, як установлено вище, дотримав.
Щодо доводів про те, що ОСОБА_1 є ліквідатором, а не керівником підприємства, суд зазначає, що пункт 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» визначає особу, право якої на виїзд може бути тимчасово обмежено, як керівника юридичної особи згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру. За відомостями цього реєстру, які містяться як у відповіді від 03.11.2026 № 3553806, так і у витягу, доданому до відзиву самим відповідачем, Кравченко В. В. є керівником Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» з 01.09.2016 без обмежень і водночас головою комісії з припинення. Відомостей про зміну керівника, з якими пункт 87.14 статті 87 Податкового кодексу України пов`язує закінчення дії обмеження, реєстр не містить. Отже, твердження відповідача про те, що на момент звернення до суду він не був керівником підприємства, спростовуються поданими ним самим доказами. Саме тим, що ОСОБА_1 за відомостями реєстру зазначений керівником, ця справа відрізняється від випадків, коли особа значиться в реєстрі лише головою комісії з припинення.
Крім того, згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, а голова комісії представляє її у відносинах з третіми особами та виступає в суді від її імені. Відповідно до підпункту 97.4.1 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, який ліквідується, є ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію. Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 15.09.2025 у справі № 160/20582/25 зазначив, що повноваження керівника переходять до голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) з моменту призначення комісії, а ліквідатор стає особою, яка здійснює функції керівника і має всі необхідні для цього повноваження. Отже, ОСОБА_1 одночасно є керівником підприємства-боржника за відомостями реєстру та очолює орган, відповідальний за погашення його податкового боргу, тому перебування підприємства в стані припинення не виводить його з-під дії пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України.
Не ґрунтуються на законі й доводи відповідача про те, що з моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи контролюючий орган може діяти лише в межах ліквідаційної процедури і не вправі вимагати тимчасового обмеження у праві виїзду її керівника. Стаття 97 Податкового кодексу України визначає черговість використання майна платника податків, що ліквідується, та особу, відповідальну за погашення його податкового боргу, проте не містить норми, яка б виключала застосування пункту 87.13 статті 87 цього Кодексу. Підстави закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду вичерпно визначені пунктом 87.14 статті 87 Податкового кодексу України: погашення суми податкового боргу, зазначеної в рішенні суду, отримання з Єдиного державного реєстру інформації про зміну керівника юридичної особи або початок судових процедур у справі про банкрутство боржника. Ліквідація юридичної особи за рішенням засновника, не пов`язана з банкрутством, до цих підстав не належить.
Постанова Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 815/1510/16, на яку посилається відповідач, ухвалена у спорі щодо податкового повідомлення-рішення, яким підприємству нараховано штраф за несвоєчасну сплату земельного податку іншим підприємством, реорганізацію якого шляхом приєднання не було завершено; висновку, який наводить відповідач, ця постанова не містить. У постанові від 28.05.2020 у справі № 822/1958/16 Верховний Суд зазначив, що стаття 97 Податкового кодексу України не містить імперативних норм щодо втрати чинності будь-яких обтяжень чи обмежень на розпорядження майном (коштами) з дня початку ліквідації платника податків, і погодився з тим, що перелік підстав для звільнення майна з податкової застави є вичерпним, а ліквідація платника податків, не пов`язана з банкрутством, до цих підстав не належить. Отже, наведена відповідачем практика його позиції не підтверджує, а підхід Верховного Суду, за яким рішення про ліквідацію платника податків саме по собі не припиняє дії заходів, що забезпечують погашення податкового боргу, узгоджується з вичерпним характером підстав, визначених пунктом 87.14 статті 87 Податкового кодексу України.
Крім того, податковий борг Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» вже стягнуто рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 у справі № 160/4299/26, ухваленим тоді, коли підприємство вже більше року перебувало в стані припинення. Це рішення набрало законної сили 28.04.2026 і є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України, частина 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України), а тимчасове обмеження у праві виїзду встановлюється саме як забезпечувальний захід виконання такого рішення (абзац третій пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України). Законність стягнення податкового боргу встановлена цим рішенням і не може бути переглянута в межах цієї справи.
Посилання відповідача на те, що позивач мав довести умисне ухилення керівника від виконання рішення суду, вжиття заходів розшуку майна підприємства та мету обмеження, суд відхиляє. Пункт 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, частина 1 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та пункт 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» пов`язують можливість тимчасового обмеження з сукупністю об`єктивних умов: наявністю податкового боргу понад 1 мільйон гривень, його несплатою протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги, відсутністю зобов`язань держави перед боржником у розмірі, не меншому за борг, та статусом особи як керівника юридичної особи за відомостями Єдиного державного реєстру. Ухилення як умову обмеження цей Закон передбачає в іншому випадку для особи, яка ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням (пункт 5 частини 1 статті 6), однак у пункті 10 такої умови немає. Мету обмеження визначено законом: воно є забезпечувальним заходом виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.
Розміру податкового боргу та факту його несплати відповідач не спростував, доказів погашення боргу не подав. Доводи відзиву щодо обставин формування боргу фактично зводяться до незгоди з рішенням суду у справі № 160/4299/26. Обставини, встановлені цим рішенням стосовно Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО», не доказуються при розгляді цієї справи (частина 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України); ОСОБА_1 , який не був учасником тієї справи, мав право спростувати їх у загальному порядку (частина 5 статті 78 цього Кодексу), проте відповідних доказів не подав. Склад і розмір податкового боргу підтверджено інформацією про наявність податкового боргу станом на 21.10.2026 № 7504703-13 та витягами з інтегрованих карток платника податків.
Твердження відповідача про те, що обмеження виїзду може зашкодити ліквідаційній процедурі, зокрема переговорам з іноземними контрагентами щодо повернення дебіторської заборгованості, є припущенням: доказів наявності в підприємства іноземних контрагентів, дебіторської заборгованості чи потреби в поїздках за кордон для проведення ліквідації відповідач не подав (частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Суд також ураховує, що строк для заявлення вимог кредиторами сплив 10.04.2025, однак податковий борг у сумі 11 681 958,02 грн, визначеній у податковій вимозі станом на 11.11.2025, станом на 04.11.2026 залишився незмінним, тобто протягом майже року не погашено жодної його частини.
Щодо доводів про стан здоров`я, пенсійний статус і статус ветерана суд зазначає, що право вільно залишати територію України може бути обмежене законом (частина 1 статті 33 Конституції України). Для керівника юридичної особи-боржника таке обмеження встановлене пунктом 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» і спрямоване на забезпечення виконання конституційного обов`язку сплачувати податки (частина 1 статті 67 Конституції України) та судового рішення про стягнення податкового боргу. Ні Податковий кодекс України, ні цей Закон не передбачають винятків для пенсіонерів, ветеранів чи осіб з інвалідністю. Обмеження не застосовується автоматично і не є безстроковим: його встановлює суд за результатами оцінки обставин конкретної справи, а його дія закінчується з настанням будь-якої з обставин, визначених пунктом 87.14 статті 87 Податкового кодексу України, зокрема з погашенням податкового боргу, забезпечити яке за рахунок майна підприємства зобов`язана комісія з припинення, яку очолює сам відповідач.
Обмеження стосується лише виїзду за межі України і не перешкоджає відповідачеві отримувати медичну допомогу в Україні. З доданих до відзиву медичних документів убачається, що імплантацію електрокардіостимулятора і подальші планові перевірки його роботи відповідачеві проводили в ДУ «Інститут серця МОЗ України» в м. Києві, а лікувальні рекомендації передбачають амбулаторне спостереження за місцем проживання та контроль у тій самій установі. Доказів того, що відповідач потребує лікування за кордоном або що обмеження інакше унеможливлює реалізацію його прав, матеріали справи не містять. Додане до відзиву посвідчення серії НОМЕР_2 засвідчує право відповідача на пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби; документа, що підтверджує статус учасника бойових дій, до відзиву не додано.
З огляду на розмір податкового боргу, тривалість його несплати, закриття всіх банківських рахунків підприємства та те, що з 11.11.2025 борг не погашено навіть частково, суд дійшов висновку, що тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України є співмірним із законною метою забезпечення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу, а доводи відповідача цього висновку не спростовують.
Отже, наявні всі умови, передбачені пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, пунктом 10 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та частиною 1 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, доводи відзиву їх не спростовують, а тому позов підлягає задоволенню. Сума податкового боргу, у зв`язку з якою встановлюється тимчасове обмеження і з погашенням якої пункт 87.14 статті 87 Податкового кодексу України пов`язує закінчення його дії, становить 11 681 958,02 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 7, 9, 7278, 126, 139, 162, 205, 241246, 250, 255, 262, 268, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) до Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Дружби, буд. 1, код ЄДРПОУ 40799425), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО» (ЄДРПОУ 40799425) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу Приватного підприємства «ГЕЛІКОПТЕР АГРО», або настання інших обставин, зазначених в п. 87.14 ст. 87 Податкового кодексу України.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.І. Ремез
Судове рішення № 141312085, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/35545/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: