Рішення № 141311200, 06.11.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/12460/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до періоду постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 періоду проживання з 20.11.1974 по 31.12.1990;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до періоду постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 період постійного проживання з 20.11.1974 по 31.12.1990 та внести відповідні відомості до електронної пенсійної справи.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 26.08.2026 вона звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення мені пенсії на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Закарпатській області, рішенням якого від 03.09.2026 №03255011291 їй відмовлено у призначені пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у зв`язку із тим, що період її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення становить менше 3 років.

Дану дії позивач вважає неправомірними. Вказує, що факт її постійного проживання та реєстрації у селі Кухітська Воля Рівненської області (яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення) у період з 20.11.1974 по 31.12.1990 підтверджується довідкою Зарічненської селищної ради Рівненської області №744 від 02.07.2026, свідоцтвом про неповну середню освіту серії НОМЕР_1 , Атестатом №127365 та довідкою Опорного закладу «Кухітсько-Вільський ліцей» №2812 від 18.06.2026. Тому, загальний період її проживання у цій зоні станом на 01.01.1993 становить понад 3 роки, що є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до вимог статті 55 Закону №796-XII.

Окрім того зазначає про наявність у неї посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_2 , яке відповідно до Закону №796-XII є єдиним документом, що підтверджує цей статус і дає право на відповідні пільги (в тому числі, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві від 14.10.2026 на позовну заяву просила у задоволенні позову відмовити повністю. Вказала на те, що на момент звернення позивачці виповнилося 51 рік 09 місяців 06 днів. Період проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 02 роки, що є недостатньо для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, у зв?язку з тим, що позивач прожила у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 02 роки, тобто менше 3-х років, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Крім цього, позивачу може бути зменшено пенсійний вік і відповідно пропорційно може бути зменшений вказаний страховий стаж, але виключно на підставах, передбачених положеннями статті 55 Закону №796-ХП при умові проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3-х років, а саме за умови наявності страхового стажу не менше 29 років (35 роки - 6 років) при досягненні 54 роки (60-0) або при досягненні 59 років (65-0) за наявності страхового стажу не менше 15 років.

20.10.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у відповіді на відзив від 22.10.2026 не погодився з аргументами відповідача, наведеними у відзиві та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

26.08.2026 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. За принципом екстериторіальності її заява була розглянута ГУ ПФУ в Закарпатській області, рішенням якого №032550011291 від 03.09.2026 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Підставою для прийняття зазначеного рішення стало те, що тривалість проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 2 роки 0 місяців 0 днів, що не дає право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV)

Частиною 1 статті 9 №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За нормою статті 26 вказаного Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.

Починаючи з 01.01.2018, право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2026 по 31.12.2026 - не менше 33 років.

Судом встановлено, що на час звернення до органів Пенсійного фонду України вік позивача 51 рік 9 місяців 6 днів, а страховий стаж позивача 16 років 01 місяць 26 днів.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом №796-XII.

Відповідно до статті 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки, та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Отже, умовою для надання пенсій особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки, та додатково на 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 6 років, є те, що особа проживала або працювала у цій зоні не менше 3 років станом на 01.01.1993.

У іншому випадку питання про зменшення пенсійного віку не розглядається.

Крім того, початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється особам, які постійно проживали або постійно працювали у гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Додаткове зниження пенсійного віку на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи, але не більше 6 років, визначається залежно від часу проживання, роботи особи у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії.

Відповідно до статті 15 Закон №796-XII, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 постанови правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є:

документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Таке посвідчення, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 14 Закону №796-XII, видається особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше трьох років.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що наявність посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, оскільки наявність такого посвідчення не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону №796-XII. Вагомим у цьому випадку є встановлений факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 при розгляді справи №460/19947/23.

Верховний Суд (постанови від 19.09.2019 у справі №556/1172/17, від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22, від 02.10.2024 у справі №500/551/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23) вказав, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або у зв`язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Зважаючи на те, що посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3 категорії видається особам, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території зони гарантованого добровільного відселення, станом 01.01.1993 не менше 3 років, а для розгляду питання про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку значення має лише факт проживання чи праці у цій зоні, то посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 3 серії НОМЕР_2 не підтверджує факт проживання чи праці позивача на території зони гарантованого добровільного відселення, станом 01.01.1993 не менше 3 років.

Підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно з рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області №032550011291 від 03.09.2026 вказано, що період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 2 роки, що є недостатнім для визначення права на зниження пенсійного віку.

Отже, ключовим питанням у цій справі є підтвердження належними та допустимими доказами факту фізичного перебування ОСОБА_1 на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території станом на 01.01.1993 не менше 3 років.

При вирішенні даного спору суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, де зазначено, що оскільки навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).

Як вбачається із довідки Зарічненської селищної ради Рівненської області №744 від 02.07.2026, яка видана на підставі записів у чинних погосподарських книгах № 3, № 11, № 9, № 7, позивач постійно проживала у населеному пункті Кухітська Воля з моменту народження 20.11.1974 по 31.12.1985, а також з 01.01.1991 по 29.12.1997.

Щодо проміжного періоду з 01.01.1986 по 31.12.1990, відомості у погосподарських книгах відсутні. Проте, у цей період позивач безперервно навчалася в Кухотськовільській середній школі Зарічненського району Рівненської області, розташованій у тому ж селі. Факт безперервного навчання з 01.09.1981 по 12.06.1991 підтверджується Свідоцтвом про неповну середню освіту серії НОМЕР_1 , Атестатом №127365 та довідкою Опорного закладу «Кухітсько-Вільський ліцей» №2812 від 18.06.2026.

Згідно з додатком 1 до Постанови №106 населений пункт село Кухітська Воля Рівненської області включене у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право: проводити планові, а у випадках, передбачених законом, позапланові перевірки у роботодавців та інших осіб бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

При цьому, у випадку виникнення сумніву щодо достовірності відомостей про умови роботи особи, яка претендує на отримання пенсії, чи правильності нарахування пенсії, згідно з частиною першою статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення, підпункту 5 пункту 6 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України органи, що призначають пенсії, вправі проводити перевірки, в тому числі, щодо достовірності відомостей, зазначених в уточнюючих довідках.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №442/5949/16-а.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ГУ ПФУ в Закарпатській області дій, спрямованих на здійснення перевірки допустимості документів, поданих ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії, зокрема, звернення до суб`єкта видачі довідок з метою проведення такої перевірки. При цьому неможливість проведення відповідної перевірки відповідачем не дає підстав для відмови у врахуванні відповідних документів.

ГУ ПФУ в Закарпатській області не надано до суду жодного доказу, який би спростовував інформацію, викладену в довідці Зарічненської селищної ради Рівненської області №744 від 02.07.2026 та довідці Опорного закладу «Кухітсько-Вільський ліцей» №2812 від 18.06.2026.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що до позивача застосовується початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки, а також те, що остання з моменту аварії на ЧАЕС по даний час проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, тому ОСОБА_1 набула право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Відтак, висновки ГУ ПФУ в Закарпатській області про не зарахування позивачу до періоду перебування в зоні гарантованого добровільного відселення з 20.11.1974 по 31.12.1990 є безпідставними.

З огляду на висновки суду, що викладені вище, до періоду проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення слід зарахувати також період її проживання в селі Кухітська Воля з 20.11.1974 по 31.12.1990.

Таким чином, в сукупності період проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення становить більше 3 років.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області №032550011291 від 03.09.2026 позивачу безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

У позовній заяві ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області №032550011291 від 03.09.2026, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, беручи до уваги зібрані та досліджені при розгляді справи докази в їх сукупності, а також враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.09.2026 №032550011291 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 період проживання з 20.11.1974 по 31.12.1990.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063).

Суддя В.В. Дмитрук