Ухвала суду № 141311163, 06.11.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

06 листопада 2026 рокуЛуцькСправа № 140/11245/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком; зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію починаючи з 11 червня 2026 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком визначених Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи захворювання, яке пов`язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Закон №796-ХІІ). Зважаючи на прийняття Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону№796-ХІІ відповідач повинен здійснювати з розрахунку восьми мінімальних розмірів державної пенсії за віком.

З огляду на це, позивач звернувся до відповідача із проханням здійснити перерахунок пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Закон №230/96-ВР), у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком. Зазначає, що відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року зростають розміри прожиткового мінімуму. Збільшення розміру прожиткового мінімуму, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, з 2361,00 грн до 2595,00 грн є підставою для перерахунку з 1 січня мінімального та максимального розмірів пенсійної виплати та складових пенсій, розміри яких обчислюється, виходячи з прожиткового мінімуму (підвищень, надбавок, доплат тощо). Таким чином, починаючи з 01 січня 2026 року є підстави для перерахунку мінімального розміру пенсії осіб з інвалідністю внаслідок аварії на ЧАЕС. Однак, листом відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та просив закрити провадження в даній адміністративній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Вказав, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/10384/24, яке набрало законної сили 06 лютого 2025 року, ГУ ПФУ у Волинській області здійснено позивачу з 23 березня 2024 року перерахунок пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. Відтак у справі №140/11245/26 та у справі №140/10384/24 наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Дослідивши письмові докази у справі та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі щодо заявлених позовних вимог підлягає закриттю з таких мотивів та підстав.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З огляду на пункт 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №9901/432/18, постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №340/869/19, від 30 січня 2020 року у справі №2а-161/11, від 30 квітня 2020 року у справі №813/4138/17, від 26 травня 2020 року у справі №805/1963/17-а, від 16 липня 2020 року у справі №182/3773/15-а умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Підстава позову це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Таким чином, суд розглядає питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищезазначених умов для встановлення правових підстав закриття провадження в адміністративній справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уже звертався до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ, у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (справа №140/10384/24).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/10384/24, яке набрало законної сили 06 лютого 2025 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 23 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії, виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком.

Порівнявши та проаналізувавши зміст заявлених позивачем вимог у справі №140/10384/24 та прохальну частину даної позовної заяви, слід зазначити, що вони стосуються одного й того самого питання зобов`язання виплатити позивачу пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Тобто у даному випадку збігаються сторони (позивач та відповідач), предмет та підстави позову, при цьому позовні вимоги ідентичного характеру уже були предметом розгляду в адміністративній справі №140/10384/24 і суд надав їм правову оцінку.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що визначення позивачем у позовній заяві іншого календарного періоду (починаючи з 11 червня 2026 року) та посилання на показники Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік не свідчать про зміну предмета чи підстав позову та не спростовують тотожності цього спору із уже вирішеною справою №140/10384/24. Суть матеріально-правової вимоги позивача в обох випадках є абсолютно ідентичною зобов`язання пенсійного органу обчислити та виплачувати пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Питання правомірності дій чи бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо нарахування пенсії саме у такому кратному розмірі вже вирішено судом остаточно. Відтак, питання грошового обчислення встановленого судом розміру пенсії, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком станом на 01 січня 2026 року, охоплюється стадією виконання вже ухваленого судового рішення у справі №140/10384/24. У зв`язку з цим, захист прав та інтересів позивача щодо належного розрахунку виплат за цим рішенням може бути реалізований ним у порядку процесуального контролю за виконанням судових рішень, передбаченому нормами КАС України.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у справі №140/11245/26 має місце спір, який вже вирішено, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що підтверджується рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/10384/24, яке набрало законної сили, а відтак згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі слід закрити.

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний номер 13358826) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. Л. Шепелюк