Рішення № 141309092, 06.11.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1034/26

Номер провадження 2/350/875/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 листопада 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4035324 від 01.06.2021 у розмірі 13351.64 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662.40 грн. та 9000 гривень витрат на правову допомогу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4035324. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, згідно з умовами якого кредит у розмірі 5500 грн надається строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування, а у разі автоматичного продовження (пролонгації) строку кредитування на 30 календарних днів - у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день пролонгованого строку. Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці грошові кошти в порядку, в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Даний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.

27.08.2021 було укладено договір № 27/08-1 відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4035324. 10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4035324. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідачки за договором № 4035324. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим товариство вимушене звернутись із даним позовом до відповідачки про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальницею зобов`язання за кредитним договором.

У судове засідання позивач не з`явився, однак в позовній заяві просив розгляд даної справи провести без участі представника позивача. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

ІІ.Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши справу до розгляду із повідомленням учасників справи.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 суддя Бейко А.М. прийняв до свого провадження цивільну справу та призначив судове засідання.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2026 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 01.06.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4035324, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язався надати відповідачці фінансовий кредит у формі грошових коштів шляхом видачі готівки з каси Кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальниці. Договір укладено дистанційно, у письмовій (електронній) формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця; з боку Позичальниці договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а Графік платежів, Паспорт споживчого кредиту від 01.06.2021 та Заяву на отримання кредитів і встановлення ділових відносин підписано споживачем із зазначенням ідентифікатора В-183752.

Згідно кредитного договору № 4035324 від 01.06.2021: тип кредиту - фінансовий кредит (п. 1.2); розмір кредиту - 5500.00 грн (п. 1.3); кредит надається строком на 30 днів (основний строк, Строк А), термін повернення кредиту - 01.07.2021 (п. 1.4, 1.5); проценти за користування кредитом сплачуються за кожен день строку користування у розмірі 1,99 % від суми кредиту, тип процентної ставки - фіксована (п. 1.6, 1.11); орієнтовна реальна річна процентна ставка - 296,54 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 8783.50 грн (п. 1.13). Відповідно до Графіка платежів (Додаток № 1 до договору) сума кредиту - 5500.00 грн, сума нарахованих процентів - 3283.50 грн, загальна вартість кредиту - 8783.50 грн, термін платежу - 01.07.2021, кількість днів у розрахунковому періоді - 30. Аналогічні дані (процентна ставка - 726,35 % річних, загальні витрати за кредитом - 3283.50 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом - 8783.50 грн) вказані у Паспорті споживчого кредиту від 01.06.2021, у якому в розділі щодо наслідків прострочення виконання зобов`язань (пеня, штрафи, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту) проставлено прочерки. Крім того, п. 1.7 договору передбачено, що у разі невиконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань зі сплати процентів та повернення кредиту у визначений термін строк надання кредиту автоматично пролонгується на 30 календарних днів (Строк Б) із сплатою процентів у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день пролонгованого строку; у такому випадку, відповідно до п. 1.13 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту становитиме 12908.50 грн. Пунктом 1.9 договору умови пунктів 1.7 та 1.8 визначені як домовленість про зміну умов договору на умовах відкладальної обставини, а пунктом 1.12 встановлено, що строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше одного календарного року.

Відповідно до Розрахунку заборгованості станом на 17.06.2026 заборгованість позичальника за договором становить: 13351.64 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5500.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7408.50 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 361.32 грн. - Нараховані 3% річних - 81.82 грн. Сума погашень за договором - 0.00 грн.

27.08.2021 було укладено договір № 27/08-1 відповідно до якого ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4035324.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4035324. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідачки за договором № 4035324. Відповідно до умов договору про відступлення позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки.

Паспорт споживчого кредиту підписаний Позичальницею із зазначенням ідентифікатора В-183752, у ньому зазначено, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконують свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов`язання, непогашення відповідачкою заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що 01 червня 2021 року між відповідачкою ОСОБА_1 та первісним кредитором - ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» - було укладено кредитний договір № 4035324, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За умовами зазначеного договору розмір кредиту становив 5500 грн, основний строк користування кредитом - 30 днів (до 01.07.2021 включно), відсоткова ставка - 1,99 % за кожен день користування кредитом.

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі та надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 5500 грн, а відповідачкою не спростовано, тоді як відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконала та у встановлений строк суму кредиту не повернула, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 5500 грн.

Таким чином, заборгованість відповідачки за тілом кредиту за договором № 4035324 від 01 червня 2021 року становить 5500 грн, а вимоги позивача в цій частині є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Проценти за користування кредитом можуть нараховуватися лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку користування кредитом право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця у разі прострочення виконання грошового зобов`язання забезпечуються приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

З урахуванням умов договору № 4035324 від 01 червня 2021 року основний строк користування кредитом становить 30 днів, а розмір процентів за користування кредитом за цей строк складає 3283,50 грн (5 500 грн ? 1,99 % ? 30 днів), що відповідає розміру процентів, визначеному Графіком платежів (Додаток № 1 до договору) та Паспортом споживчого кредиту.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом виключно в межах погодженого сторонами строку користування кредитом у розмірі 3283,50 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідачки за договором № 4035324 від 01 червня 2021 року за тілом кредиту та процентами в межах строку користування кредитом становить 8783,50 грн, яка складається із 5 500 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3283,50 грн - заборгованість за відсотками в межах строку користування кредитом. Цей розмір відповідає орієнтовній загальній вартості кредиту, визначеній пунктом 1.13 договору, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачки 3% річних у розмірі 81,82 грн та інфляційних втрат у розмірі 361,32 грн, нарахованих на суму простроченого основного боргу 5 500 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 4.1 договору передбачено, що Позичальник відповідає перед Кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України; договором не виключено застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом, він відповідає наведеним у ньому даним, не перевищує розміру, що обчислюється за вказаними індексами інфляції, здійснений у межах періоду прострочення, який розпочався після 01.07.2021, та відповідачкою не спростований, контррозрахунку відповідачкою не надано. Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 443,14 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідачки за договором № 4035324 від 01 червня 2021 року, що підлягає стягненню, становить 9226,64 грн, яка складається із 5 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3283,50 грн - заборгованість за відсотками в межах строку користування кредитом, 81,82 грн - 3% річних та 361,32 грн - інфляційні втрати.

У решті позовних вимог - в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 4125 грн - суд вважає за необхідне відмовити з таких підстав.

Відповідно до умов договору № 4035324 від 01 червня 2021 року основний строк користування кредитом становить 30 днів (до 01.07.2021 включно), а відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлена у розмірі 1,99 % за кожен день користування кредитом. Саме в межах цього строку та на цих умовах сторони погодили плату за правомірне користування кредитними коштами - 3283,50 грн, що відображено у п. 1.13 договору, Графіку платежів та Паспорті споживчого кредиту.

Разом з тим, заявляючи вимоги про стягнення процентів у розмірі 4125 грн, нарахованих за ставкою 2,50 % за кожен день за період з 02.07.2021 по 31.07.2021, позивач виходить з положень п. 1.7 договору та фактично ототожнює строк дії договору (п. 1.12 - до повного виконання зобов`язань, але не більше одного календарного року) зі строком користування кредитом, що є неправильним з огляду на правову природу зазначених понять. Сам по собі строк дії договору не є підставою для нарахування процентів як плати за користування кредитом після закінчення погодженого строку кредитування, якщо інше прямо та однозначно не передбачено договором.

З аналізу умов договору не вбачається чітко визначених та зрозумілих для споживача положень, які б надавали кредитодавцю право нараховувати проценти за підвищеною ставкою як плату за правомірне користування кредитними коштами після спливу основного строку кредитування. Пункт 1.7 договору пов`язує автоматичну пролонгацію строку та збільшення процентної ставки з 1,99 % до 2,50 % за день виключно з фактом невиконання Позичальником зобов`язання з повернення кредиту у визначений термін, тобто з порушенням цього зобов`язання. Пункт 1.9 договору визначає такі умови як домовленість про зміну умов договору на умовах відкладальної обставини, водночас відповідно до п. 2.11.1 договору зміни до договору оформлюються у письмовій формі шляхом підписання сторонами додаткової угоди. Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами такої додаткової угоди чи надання споживачу оновленого Графіка платежів із визначенням загальної вартості кредиту на пролонгований строк; у Паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачкою, підвищеної процентної ставки як наслідку невиконання зобов`язання не зазначено, а загальну вартість кредиту за весь строк користування визначено у сумі 8783,50 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; несправедливою вважається умова, яка всупереч принципу добросовісності призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду споживача. Збільшення розміру плати за кредит (з 1,99 % до 2,50 % за день) безпосередньо внаслідок самого лише прострочення споживачем повернення кредиту, без укладення додаткової угоди та без повідомлення споживача про нову загальну вартість кредиту, за своєю суттю є наслідком порушення зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитом, і не може застосовуватися всупереч умовам, погодженим у Графіку платежів та Паспорті споживчого кредиту. За відсутності чітких умов нарахування процентів поза межами погодженого строку кредитування є необґрунтованим. Після спливу визначеного договором строку користування кредитом право кредитодавця нараховувати договірні проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами припиняється. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання правовий захист майнових інтересів кредитора здійснюється в межах охоронних правовідносин, зокрема шляхом застосування положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором у розмірі 9226,64 грн, а в решті позовних вимог слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України та враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0664730069 від 25.06.2026, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень.

Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути у розмірі 1839,85 грн. (9226,64 грн ? 2662,40 грн / 13351,64 грн) сплаченого судового збору.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 9000. На підтвердження таких витрат до позову долучено договір про надання правової допомоги 01-07/2024 від 01.07.2026, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс- листом АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявкою на надання юридичної допомоги №1633 від 01.05.2026 та витягом з Акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року. Зазначеними документами позивач обґрунтовує заявлену до відшкодування суму 9000,00 грн.

Даючи оцінку вказаному вище, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Зазначена відповідає і висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.03.2026, постановленій у справі №522/7662/23.

З урахуванням викладеного, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та наданих послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4035324 від 01.06.2021 в розмірі 9226 (дев`ять тисяч двісті двадцять шість) гривень 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачений судовий збір у розмірі 1839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев`ять) гривень 85 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926, рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Сенс Банк», код МФО 30346;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.М. Бейко