Рішення № 141308756, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/22058/26

провадження № 2/753/18322/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Комаревцевої Л.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами в загальному розмірі 47 565,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 лютого 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 25956-02/2025. За твердженням позивача, відповідно до умов цього договору відповідачу надано кредит у розмірі 12 000,00 грн.

Крім того, 21 лютого 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 47934-02/2025, за яким, як зазначає позивач, відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн.

Позивач указує, що відповідач узяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати платежів за договорами належним чином не виконав.

19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025. Позивач стверджує, що на підставі цього договору набув права грошової вимоги до відповідача за обома кредитними договорами.

За наведеним у позовній заяві розрахунком заборгованість за договором № 25956-02/2025 від 12 лютого 2025 року становить 32 160,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 960,00 грн - заборгованість за процентами; 1 200,00 грн - заборгованість за комісією; 6 000,00 грн - заборгованість за штрафом. Заборгованість за договором № 47934-02/2025 від 21 лютого 2025 року, за твердженням позивача, становить 15 405,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 355,00 грн - заборгованість за процентами; 500,00 грн - заборго аність за комісією; 4 550,00 грн - заборгованість за штрафом. Отже, позивач просить стягнути за обома договорами 47 565,00 грн, а також 2 662,40 грн судового збору та 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позивач зазначає, що договори № 25956-02/2025 та № 47934-02/2025 укладено в електронній формі. На підтвердження цього в переліку додатків до позову наведено договори, додатки до них, заявки-анкети, паспорти споживчого кредиту та довідки про ідентифікацію.

На підтвердження перерахування кредитних коштів позивач посилається на листи щодо успішного переказу та подав клопотання про витребування у банку інформації про належність платіжної картки відповідачу і зарахування коштів.

На виконання ухвали суду від 07 жовтня 2026 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало відповідь від 12 жовтня 2026 року № БТ/Е-44923.

Банк повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку, номер якої закінчується на 0444. На рахунок зазначеної картки було зараховано: 12 000,00 грн - у період з 12 по 17 лютого 2025 року; 5 000,00 грн - у період з 21 по 26 лютого 2025 року. Загальна сума зарахувань становить 17 000,00 грн.

Відповідь банку підтверджує належність картки відповідачу та зарахування на неї коштів у сумах, які відповідають зазначеним у позові сумам двох кредитів. Водночас у відповіді банку не зазначено відправника коштів або номера договору для кожної операції, тому її необхідно оцінювати разом із документами про перерахування коштів за відповідними договорами.

Позивач посилається на договір факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року як на підставу набуття права вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо заявленого розміру боргу суд зазначає таке.

За договором № 25956-02/2025 позивач визначив до стягнення 32 160,00 грн. Перевірка наведених у позові складових дає такий результат: 12 000,00 грн + 12 960,00 грн + 1 200,00 грн + 6 000,00 грн = 32 160,00 грн.

За договором № 47934-02/2025 позивач визначив до стягнення 15 405,00 грн: 5 000,00 грн + 5 355,00 грн + 500,00 грн + 4 550,00 грн = 15 405,00 грн.

Загалом за двома договорами позивач заявив 47 565,00 грн

Таким чином, складові позову арифметично відповідають заявленій сумі 47 565,00 грн.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів набуття права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 25956-02/2025 від 12 лютого 2025 року та № 47934-02/2025 від 21 лютого 2025 року. Надання відповідачу кредитних коштів підтверджується, зокрема, відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про зарахування на його картку 12 000,00 грн. та 5 000,00 грн., яку суд оцінює разом з іншими матеріалами справи. Поданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами договорів і підтверджує заявлені до стягнення суми.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача належить стягнути 47 565,00 грн. заборгованості, з яких 32 160,00 грн. - за договором № 25956-02/2025 та 15 405,00 грн - за договором № 47934-02/2025. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 141 ЦПК України

Керуючись статтями 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 512, 514, 526, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 47 565,00 грн (сорок сім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 00 копійок), з яких: 32 160,00 грн - за договором про надання фінансового кредиту № 25956-02/2025 від 12 лютого 2025 року; 15 405,00 грн - за договором про надання фінансового кредиту № 47934-02/2025 від 21 лютого 2025 року, судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.