Рішення № 141308686, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/13343/26

провадження № 2-о/753/501/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

при секретарі судового засідання - Козін В.Є.,

за участю

заявниці - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2026 заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту її перебування на утриманні померлого чоловіка.

Свою заяву мотивує тим, що 07.11.1986 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . З моменту народження дітей, вона звільнилася з роботи і з того часу неді не працювала. Її чоловік ОСОБА_2 25 років пропрацював в органах поліції, після чого вийшов на пенсію. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці помер. Весь час від народження дітей до моменту смерті чоловіка, заявниця перебувала на його утриманні. Після його смерті матеріальну допомогу на проживання вона отримувала від вже дорослих дітей. У лютому 2026 року заявниця звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника, однак їй було відмовлено оскільки заявницею не надано підтверджуючих документів про спільне проживання або перебування на утриманні померлого годувальника. На даний момент отримати документи за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, є неможливим у зв`язку з тим, що місцем проживання з покійним чоловіком було м. Сніжне, Донецької області, що з 2014 року і по теперішній час є тимчасово окупованою територією. У зв`язку з тим, що чоловік заявниці помер, у заявниці відсутня можливість надати документи про спільне проживання з ОСОБА_2 , тому вона звертається для суду для встановлення цього факту для можливості перейти на пенсію по втраті годувальника.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 04.08.2026 відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду; витребувано від Пенсійного фонду України інформацію щодо перебування ОСОБА_2 на обліку в органах Пенсійного фонду України у Донецькій області до 08.08.2011 та розміру отримуваної ним пенсії.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримали заяву та просила суд її задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у заяві.

В судове засідання представник ГУПФУ в м. Києві свого представника не направив, при цьому судом про час та місце слухання справи, повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, доитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 08.11.1986, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 - син ОСОБА_4 , про що свідчать копії свідоцтв про народження.

Відповідно до свідоцтва про смерть чоловік заявниці, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , останнім місцем її роботи був Сніжнянський завод хімічного машинобудування, з якого вона була звільнена 12.05.1997.

Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України від 21.08.2026 за № 2800-060203-7/64833, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії. Інформація надана починаючи з січня 2007 року, оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», функції щодо призначення та виплати пенсій військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян прийняті Пенсійним фондом України з січня 2007 року.

Також судом встановлено, що 06.02.2026 заявниця звернулась з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо призначення їй пенсію по втраті годувальника у зв`язку із смертю її чоловіка, однак рішенням від 11.03.2026 № О/Р 2606003940 їй було відмовлено оскільки заявницею не надано документів, що підтверджують її перебування на утриманні померлого чоловіка.

Як вбачається з матеріалів справи, заявниця та її чоловік були зареєстровані в АДРЕСА_1 . Однак зараз у заявниці відсутня можливість надати довідку, видану органом місцевого самоврядування, про їх місце проживання, оскільки на даний час м. Сніжне Донецької області тимчасово окуповане.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили, що заявниця, яка є їхньою матір`ю, не працювала з їхнього дитинства по даний час, батько говорив, щоб мама займалася дітьми та домом. Він працював у поліції, а потім вийшов на пенсію і утримував всю сім`ю до своєї смерті. На даний час мати перебуває на їхньому утриманні.

П. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

Статтею 31 вказаного Закону визначено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються серед іншого також документи про перебування непрацездатних членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу

Відповідно до п. 13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, за документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються: 1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; 2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та перебувала на його утриманні, оскільки не працювала, що моменту його смерті, і оскільки її чоловік помер, заявниця позбавлена основного джерела засобів для існування.

Встановлення факту перебування заявниці на утриманні в свого чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній необхідний для оформлення та отримання пенсії в разі втрати годувальника.

Однак, вищезазначений вид пенсії може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

За таких обставин, судом вважає доведеним, що допомога, яка надавалась ОСОБА_1 її померлим чоловіком, була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки як встановлено судом з 12.05.1997 заявниця не працювала.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376, яким затверджено Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, м. Сніжне Донецької області з 07.04.2014 відноситься до тимчасово окупованої території.

В зв`язку з відсутністю документів про спільне проживання ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 до його смерті, оскільки м. Сніжне Донецької області є тимчасово окупованим, остання позбавлена можливості реалізувати своє справ на отримання пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначене вище узгоджується показами свідків допитаних в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що встановлення факту перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника, суд доходить висновку про задоволення заявлених вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.7ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 293, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, про встановлення факту перебування на утриманні- задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утриманні у свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести на рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М.О. Заставенко

Повний текст рішення складений 09.11.2026.