Рішення № 141308586, 05.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/23177/25

провадження № 2/753/2788/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 р. Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі також - АТ КБ «Приватбанк», банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 109 522,37 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 04.03.2020 ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг і тим самим погодив умови кредитування. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку. Відповідач користувався кредитним лімітом, вносив платежі на повернення кредиту та сплату відсотків, але припинив надавати своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 26.08.2025 має заборгованість в загальному розмірі 109 522,37 грн.

Ухвалою суду від 07.11.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судових документів за зареєстрованою адресою місця його проживання, проте поштове відправлення повернулось без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався, а тому справа вирішується на підставі пояснень та доказів позивача відповідно до положень частини восьмої статті 178, частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши надані позивачем докази і його письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

04.03.2020 між АТ КБ «Приватбанк» (банком) та ОСОБА_1 (клієнтом) було укладено договір про надання банківських послуг, що підтверджується змістом підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг (далі також - Заява).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем було підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови Національного банку України від 13.12.2019 №151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".

Підписанням вказаної заяви ОСОБА_1 на підставі статті 634 ЦК України приєднався до розділів «Загальні положення», «Кредитні картки», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms в редакції, затвердженій протоколом засідання правління банку № 8 від 19.02.2019.

У розділі 1 заяви викладені істотні умови договору «Кредитні картки», а саме: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 50 000 грн для карт «Універсальна»; строк кредитування - 20 років; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; тип процентної ставки - фіксована; розмір процентної ставки для карт «Універсальна» - 43,2% річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту для карт «Універсальна» - 86,4% річних.

Згідно з умовами, визначеними пунктом 1.4. заяви, повернення кредиту здійснюється: шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у тому числі за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості; - у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від заборгованості.

Аналогічні умови кредитування містяться і у паспорті споживчого кредиту, підписаного клієнтом у день укладення договору, який також містить умову про пільговий період, протягом якого діє процентна ставка у розмірі 0,00001% річних.

Стаття 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Договором згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 1066, частини першої статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка) банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (частина перша статті 1069 ЦК України).

За приписами частини другої цієї норми права і обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику і кредит (параграфи 1, 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором.

Стаття 1054 ЦК України дає визначення кредитного договору як договору, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статей 205, 207 цього Кодексу договір, укладений в електронному вигляді, є таким, що укладений у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді регулює Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон про електронну комерцію), стаття 2 якого поширює його застосування у тому числі і на послуги систем дистанційного обслуговування та надання платіжних послуг в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України, а саме Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно статті 3 Закону про електронну комерцію електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Отже аналізуючи предмет, зміст та загальні ознаки зобов`язань, зафіксовані в укладеному сторонами договорі, суд дійшов висновку, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено змішаний договір, який містить у собі елементи договору банківського рахунка, обслуговування платіжного інструменту та кредитного договору.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є публічним договором приєднання, умови якого встановлені банком у відповідних стандартних формах та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням статей 633, 634 ЦК України.

Підписання відповідачем договору, який містить усі істотні умови, передбачені законодавством для зазначених договорів, у тому числі умови щодо суми кредиту, розміру процентів, строків та порядку погашення кредиту, є доказом ознайомлення його з предметом договору та усіма його умовами.

З наданих позивачем довідки та виписки за договором убачається, що відповідачу були видані дві кредитні картки типу «Універсальна» № НОМЕР_1 (строк дії - 12/23) та № НОМЕР_2 (строк дії - 11/27).

За даними виписки за договором банк надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач користувався кредитними коштами - розраховувався за товари та послуги, здійснював перерахування коштів на рахунки третіх осіб, знімав готівку та періодично вносив платежі на погашення кредитної заборгованості (у квітні та липні 2025 р. на загальну суму 3 082 грн).

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 30.08.2019 у справі № 353/614/15-ц та від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, виписки з рахунків позичальника, які містять детальний перелік усіх фінансових операцій, здійснених за вибраний період, є офіційними документами та належними доказами як здійснення операції з видачі кредиту, так і наявності заборгованості за кредитним договором та її розміру.

За положеннями частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою цієї норми зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Загальною умовою виконання зобов`язання є виконання його належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

За приписами статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Одним з таких положень є норма частини другої статті 1050 цього Кодексу, згідно з якою за наявності у договорі умови про повернення позику частинами (з розстроченням) прострочення позичальником повернення чергової частини позики кореспондує праву позикодавця (у спірних правовідносинах - кредитодавця) вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

На підтвердження розміру позовних вимог позивач надав розрахунок, відповідно до якого заборгованість відповідача за кредитом (тілом кредиту) та простроченими відсотками, обрахована станом на 26.08.2025, складає в загальному розмірі 109 522,37 грн.

Правильність нарахування банком суми боргу відповідачем не спростована, розрахунок відповідає умовам договору про надання банківських послуг та узгоджується з зазначеними у виписці відомостями про усі операції за рахунком, у тому числі про здійснені відповідачем оплати, а тому суд вважає вказаний документ достовірним доказом розміру невиконаних зобов`язань у спірних правовідносинах та покладає його в основу свого рішення.

Отже на підставі оцінки викладених у позовній заяві доводів і аргументів та наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та задовольняє їх у повному обсязі.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 109 522,37 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, а усього 111 944 (сто одинадцять тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 77 копійок.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»; код юридичної особи: 14360570; місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: