Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3056/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовомХарківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003)доФізичної особи-підприємця Чайки Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Чайка Антон Володимирович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )простягнення 3'070'949,97 грнза участю представників:
позивача - Бенденжука Л. О.;
відповідача - Леонової Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Чайки Євгена Володимировича, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 3'070'949,97 грн за використання земельної ділянки по АДРЕСА_3 з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 за період з 01.01.2020 до 28.02.2022.
Позов мотивовано тим, що відповідач є власником нерухомого майна, котре знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності позивача. В період з 01.01.2020 до 28.02.2022 відповідач фактично користувався земельною ділянкою безоплатно, без договору оренди, в результаті, на думку позивача, відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею; ці кошти на підставі частини першої 1212 ЦК України він зобов`язаний повернути позивачу.
05 січня 2026 року рішенням Господарського суду Харківської області в позові відмовлено повністю та постановою Східного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
05 серпня 2026 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну, скаргу Харківської міської ради задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2026 року та рішення господарського суду Харківської області від 05 січня 2026 року скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
19 серпня 2026 року за допомогою автоматизованої системи розподілу судових справ було визначено здійснювати розгляд справи № 922/3056/25 суддею Трофімовим І.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2026 було прийнято справу до розгляду; підготовче засідання призначено на 16 вересня 2026 року о 14:15.
12.09.2026 відповідач подав пояснення, в яких вказав, що необхідно відокремлювати нормативно-грошову оцінку, як правову дефініцію, і нормативно-грошову оцінку, як розмір/цифра стосовно конкретної земельної ділянки, яка розраховується відповідним програмним забезпеченням (розробленим на підставі чинного Порядку/Методики) та оформлюється відповідним Витягом. У спірний період послідовно діяли спочатку Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок № 489), а у подальшому, з 03.11.2021 - Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена Постановою КМУ від 03.11.2021 №1147 (далі - Методика №1147). Оскільки Порядком № 489 та Методикою №1147 передбачені різні формули для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами сталості нормативно-грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки протягом спірного періоду. Крім того, відповідач зазначив, що наведена в листі від 06.08.2025 №16847/5/20-40-24-05-06 інформація не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки 20.09.2021 ГУ ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чайки Антона Володимировича (третя особа у даній справі) з вимогою про стягнення з останнього суми податкового боргу з орендної плати за землю за 2020 та 2021 роки відносно земельної ділянки із кадастровим номером 6310138200:02:005:0066, тобто саме тієї земельної ділянки, за яку у даній справі ХМР намагається стягнути безпідставно збережені кошти за 2020-2022 роки вже з Чайки Євгена Володимировича. Таким чином, два суб`єкти господарювання опинились під стягненням з боку державного органу та органу місцевого самоврядування за один та той самий період та одну ту й саму земельну ділянку. Відповідач також стверджує, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 520/25488/21 підтверджує існування правової підстави користування землею у спірний період третьою особою - ФОП Чайкою А. В., і сплату ним коштів за її використання. Крім того, відповідач вказав на порушення принципу правової визначеності, оскільки за наявності однієї процедури примусового стягнення, ініціюється інша процедура можливого стягнення. Обидва боржника через це перебувають у стані правової невизначеності, а в результаті можливого задоволення позову ХМР у господарській справі може відбутись фактично подвійне стягнення плати за одну ту саму земельну ділянку, що є протиправним.
29.09.2026 позивач подав пояснення, в яких зазначив, що сам розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди 2020-2025 років не змінювався, оскільки в м. Харкові з 01.01.2020 діє Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Лише відбувалась її індексація, що і було враховано Харківською міською радою. Позивач також вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 520/25488/21 не є допустимим доказом, який підтверджує факт плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 та факт існування правової підстави користування земельною ділянкою у спірний період третьою особою - ФОП Чайкою А. В.
20.10.2026 відповідач подав клопотання про долучення доказів, які були досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 листопада 2026 року о 14:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2026 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.11.2026 підтримала свої пояснення, проти задоволення позовних вимог заперечувала.
Представник третьої особи в судове засідання 04.11.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.
Фізичній особі-підприємцю Чайці Євгену Володимировичу (далі Відповідач) з 25.03.2016 на праві приватної власності належали нежитлові будівлі: літ. "ХК-1" загальною площею 1.610,8 кв. м, літ. "ХВ-1" загальною площею 554,8 кв. м, літ. "ХГ-2" загальною площею 393,2 кв. м, літ. "ХД-1" загальною площею 966,4 кв. м, літ. "ХЕ-1" загальною площею 1.223,1 кв. м, літ. "ХЗ-1" загальною площею 1.118,0 кв. м, літ. "ХИ-2" загальною площею 234,1 кв. м, літ. "ХК-1" загальною площею 515,8 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 480931463101).
До 24.03.2016 власником вказаних об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 480931463101) був рідний брат Відповідача - ФОП Чайка Антон Володимирович (далі Третя особа).
11.02.2022 об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 480931463101) закрито у зв`язку із поділом об`єкта нерухомого майна, на нежитлові будівлі:
- літ. "ХИ-2" загальною площею 234,1 кв. м, літ. "ХК-1" загальною площею 515,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 право власності на які зареєстроване з 11.01.2022 по теперішній час за Чайкою Євгеном Володимировичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.03.2016 № 333; Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна від 10.01.2022 № б/н;
- літ. "ХЗ-1" загальною площею 1188 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 право власності на яку зареєстроване з 11.01.2022 по теперішній час за Чайкою Євгеном Володимировичем (PHOK1U1 НОМЕР_1 ) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.03.2016 № 333; Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна від 10.01.2022 № б/н;
- літ. "ХЖ-1" загальною площею 1610,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 право власності на яку зареєстроване з 11.01.2022 по теперішній час за Чайкою Євгеном Володимировичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.03.2016 № 333; Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна від 10.01.2022 № б/н.
- літ. "ХД-1" загальною площею 966,4 кв. м, літ. "ХГ-2" загальною площею 393,2 кв. м, літ. "ХВ-1" загальною площею 554,8 кв. м, літ. "ХЕ-1" загальною площею 1 223,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 право власності на які зареєстроване з 11.01,2022 по теперішній час за Чайкою Євгеном Володимировичем (РНОК1111 3263120559) підставі договору задоволення вимог іпотекодержателя від 25.03.2016 № 333; Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна від 10.01.2022 № б/н.
Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 загальною площею 2,2200 га, яка є власністю територіальної громади м. Харкова (далі - Земельна ділянка).
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.12.2014 №НВ-6301495362014 площа Земельної ділянки складає 2,2200 га. Земельна ділянка сформована - 16.12.2014.
Листом від 06.08.2025 №16847/5/20-40-24-05-06 Головне управління ДПС у Харківській області повідомило Харківську міську раду (далі - Позивач) про те, що ФОП Чайка Є.В. не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати з фізичних осіб за використання Земельної ділянки. У період з 01.01.2018 по теперішній час земельний податок або орендна плата за Земельну ділянку не нараховувалася та не сплачувалася.
Позивач зазначає, що в період з 01.01.2020 до 28.02.2022 Відповідач використовував земельну ділянку без виникнення права власності/користування, що свідчить про порушення прав та інтересів Харківської міської ради та є підставою для їх захисту шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 3'070'949,97 грн, що підлягала б сплаті в разі укладення договору оренди.
Розрахунок розміру безпідставно збережених Відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу від 08.07.2025 №НВ-9970062962025 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 площею 2,2200 га по просп. Героїв Харкова, 283 у м. Харкові, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки отримано Харківською міською радою у 2025 році, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки Позивачем розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказаний у витязі, був поділений на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 площею 2,2200 га по просп. Героїв Харкова, 283 у м. Харкові у 2020 році становила 36'880'903,88 грн, у 2021 році становила 36'880'903,88 грн та у 2022 році 40'568'994,27 грн.
За розрахунком Позивача розмір орендної плати за використання Земельної ділянки складає: у 2020 році 122'936,35 грн в місяць, а за 2020 рік в цілому 1'352'299,85 грн; у 2021 році 122'936,35 грн в місяць, а за 2021 рік в цілому 1'475'236,16 грн; у 2022 році 121'706,98 грн в місяць, а за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 243'413,96 грн. Всього - 3'070'949,97 грн.
Станом на момент подання позову грошові кошти в сумі 3'070'949,97 грн Відповідачем не сплачені.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як убачається із положень статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Аналогічні формулювання поняття оренди землі закріплені в ст. 1 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно зі ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування ст. 1212-1214 ЦК України, що підтверджується практикою Верхового Суду, відображеною у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання власником доходів у вигляді орендної плати.
У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.
Згідно з ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Факт формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав з відповідною площею, межами та кадастровим номером підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.12.2014 №НВ-6301495362014.
Враховуючи викладене, в матеріалах справи наявні належні, допустимі та достовірні докази, які підтверджують формування 16.12.2014 земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 загальною площею 2,2200 га.
Як убачається з матеріалів справи, Відповідачу з 25.03.2016 на праві приватної власності належаать нежитлові будівлі: літ. "ХК-1" загальною площею 1.610,8 кв. м, літ. "ХВ-1" загальною площею 554,8 кв. м, літ. "ХГ-2" загальною площею 393,2 кв. м, літ. "ХД-1" загальною площею 966,4 кв. м, літ. "ХЕ-1" загальною площею 1.223,1 кв. м, літ. "ХЗ-1" загальною площею 1.118,0 кв. м, літ. "ХИ-2" загальною площею 234,1 кв. м, літ. "ХК-1" загальною площею 515,8 кв. м.
Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 загальною площею 2,2200 га, яка є власністю територіальної громади м. Харкова.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено факт використання Відповідачем протягом спірного періоду (з 01.01.2020 по 28.02.2022) земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 загальною площею 2,2200 га без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України для експлуатації та обслуговування належних йому нежитлових будівель.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Принцип платного використання землі передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Тобто, нормами чинного законодавства саме на власника нерухомого майна покладено обов`язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Оскільки Відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.
Стосовно здійсненого Позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У п.43 постанови Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 зазначено, що з огляду на вимоги статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" і статей 77, 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому відповідач у будь-якому випадку не позбавлений права здійснити і подати до суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Отож перевіривши розрахунок розміру позовних вимог не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем у прохальній частині позовної заяви періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, суд установив таке.
Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Розрахунок розміру безпідставно збережених Відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу від 08.07.2025 №НВ-9970062962025 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 площею 2,2200 га по просп. Героїв Харкова, 283 у м. Харкові, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).
У постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (п.7.19).
Аналогічна правова позиція також викладена у п.38, п.58 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19.
Так, у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2026 року у даній справі касаційний суд, направляючи справу на новий розгляд, вказав (п. 4.13), що суди обох інстанцій не дослідили на підставі наданих учасниками справі доказів про те, чи була нормативно-грошова оцінка земельної ділянки сталою стосовно наданого позивачем витягу, сформованого у 2025 році, та чи не зазнала вона змін у період, за який Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти Відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Отже, на виконання вказаних вище вказівок Верховного Суду, та з метою спростування правової позиції Відповідача, суд під час нового розгляду справи встановив такі обставини.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 та п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок № 489).
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.
Вказана Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка застосовується відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 з 01.01.2020 є на даний час діючою.
У своїх поясненнях Позивач зазначає, що сам розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди 2020-2022 років не змінювався, оскільки у м.Харкові з 01.01.2020 діє Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Лише відбувалась її індексація, що і було враховано Харківською міською радою.
З 03.11.2021 набрала чинності Методика нормативно грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147.
У п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, якою затверджено вказану вище Методику установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Беручи до уваги те, що нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не було затверджено органом місцевого самоврядування за періоди з 2020-2022 років, а в м. Харкові з 01.01.2020 діє Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, то витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який сформовано 08.07.2025, може братися до уваги та визначати нормативно грошову оцінку за спірний період.
Суд звертає увагу, що прийняття у 2021 році нової Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок саме по собі не припиняло дії раніше затвердженої технічної документації та не змінювало чинну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що прямо випливає з положень цієї Методики.
Отже, під час розрахунку нормативної грошової оцінки Земельної ділянки застосовувалась формула, яка передбачена Порядком № 489, а не Методикою №1147.
За таких обставин, у справі наявні передумови для застосування наявного витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки до попередніх періодів, оскільки сама нормативна грошова оцінка земельної ділянки у спірний період не змінювалася.
Щодо коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно із п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 рік - 1,0, 2021 рік - 1,1, 2022 рік - 1,15, 2023 рік - 1,051, 2024 рік - 1,12.
Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.
У даному випадку, оскільки витяг з нормативної грошової оцінки отримано Харківською міською радою в 2025 році, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки потрібно поділити розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки вказаний у витязі на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 загальною площею 2,2200 га по просп. Героїв Харкова, 283 у м. Харкові у 2020-2021 роках становила 36'880'903,88 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 загальною площею 2,2200 га по просп. Героїв Харкова, 283 у м. Харкові у 2022 році становила 40'568'994,27 грн.
Щодо застосування ставки річної орендної плати у розмірі 4%.
Відповідно до п. 4.1 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) річна орендна плата за використання земельної ділянки для промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлена на рівні 4% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08 (в редакції з 01.01.2022) річна орендна плата за використання земельної ділянки для промисловості (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлена на рівні 4% від нормативної грошової оцінки.
Щодо застосування коефіцієнту розміру земельної ділянки.
Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником від 1 га - 4,9999 га відповідає значення 0,90.
Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.
Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Враховуючи факт того, що землекористувачем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.
Отже, розмір орендної плати, за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 загальною площею 2,2200 га по просп. Героїв Харкова, 283 у м. Харкові складає:
- у 2020 році 122'936,35 грн в місяць, а за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 1'352'299,85 грн;
- у 2021 році 122'936,35 грн в місяць, а за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 1'475'236,16 грн;
- у 2022 році 121'706,98 грн в місяць, а за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 243'413,96 грн.
Листом від 06.08.2025 №16847/5/20-40-24-05-06 Головне управління ДПС у Харківській області повідомило Харківську міську раду про те, що ФОП Чайка Є.В. не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати з фізичних осіб за використання Земельної ділянки. У період з 01.01.2018 по теперішній час земельний податок або орендна плата за Земельну ділянку не нараховувалася та не сплачувалася.
Водночас у листі від 16.10.2026 № 59915/6/20-40-24-05-10 Головне управління ДПС у Харківській області повідомило, що відповідно до інформаційно - комунікаційних систем, які є у розпорядженні ГУ ДПС ФОП Чайкою А. В. (Третьою особою) надані до ГУ ДПС податкові декларації з плати за землю (орендна плата) за 2020 та 2021 роки (№ 9030947728 від 20.02.2020 за 2020 рік та №9030024746 від 19.02.2021 за 2021 рік). В деклараціях зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 площею 2,22 гектара.
Суд установив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №520/25488/21 позов ГУ ДПС у Харківській області задоволено у повному обсязі, стягнуто з фізичної особи Чайки А. В. до Державного бюджету України податковий борг у сумі 756'969,92 грн, в тому числі заборгованість:
- з податку на землю згідно з податковою декларацією від 20.02.2020 №9030947728 на суму 376'509,41 грн;
- з податку на землю згідно з податковою декларацією від 19.02.2021 №9030024746 на суму 156'878,90 грн;
- податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 26.02.2020 №0014815806 на суму 209'527,07 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 04.03.2020 №0017175806 на суму 14'054,14 грн.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №520/25488/21 набрало законної сили.
Досліджуючи правові підстави для подання Третьою особою податкових декларацій з плати за землю (орендна плата) за 2020 та 2021 роки, суд установив, що на підставі рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" від 24.12.2014 №1738/14 між Харківською міською радою як орендодавцем та ФОП Чайкою А. В. (Третьою особою) як орендарем укладено договір оренди землі від 05.06.2015. Згідно з умовами якого орендар прийняв в строкове платне користування спірну у даній справі земельну ділянку зі строком оренди до 31.12.2017. Земельна ділянка передається в оренду для реконструкції нежитлових будівель літ. "ХЖ-1", літ. "ХВ-1", літ. ХГ-2", літ. "ХД-1", літ. "ХЕ-1", літ. "ХЗ-1", літ. "ХИ-2", літ. "ХК-1" під виробничий комплекс та подальшої експлуатації об`єкту (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації).
Вказаний договір діяв до 31.12.2017, проте повернення Земельної ділянки до земель запасу міста та підписання відповідного акту було здійснено лише 01.07.2021.
Таким чином, на момент подання Третьою особою податкових декларацій з плати за землю (орендна плата) за 2020 та 2021 роки, спірна земельна ділянка ще не була повернута Третьою особою до земель запас міста.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуюче те, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, фізичних і юридичних осіб (ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), суд доходить висновку про доведеність факту стягнення з Третьої особи податку на землю за 2020-2021 роки в сумі 533'388,31 грн (376'509,41 грн + 156'878,90 грн) відносно земельної ділянки із кадастровим номером 6310138200:02:005:0066.
Беручи до уваги викладене, суд погоджується з твердженням Відповідача про те, що неврахування стягнутого з Третьої особи податку на землю в сумі 533'388,31 грн може призвести до порушення принципу правової визначеності, оскільки в такому випадку сума в розмірі 533'388,31 грн буде стягнута як з Третьої особи, так і з Відповідача, що є неприпустимим.
Водночас суд критично ставиться до тверджень Відповідача про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №520/25488/21 підтверджує існування правової підстави користування землею у спірний період третьою особою - ФОП Чайкою А. В., оскільки під час вирішення справи №520/25488/21 обставини щодо наявності або відсутності у ФОП Чайки А. В. підстав для користування Земельною ділянкою у спірний період судом не досліджувались.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 2,22 га по АДРЕСА_3 з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 підлягають частковому задоволенню в сумі 2'537'561,66 грн (3'070'949,97 грн - 533'388,31 грн).
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 90, 120, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 3, 6, 1212 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чайки Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003; ідент. код 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 2'537'561,66 грн за використання земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, 283 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:02:005:0066 за період з 01.01.2020 до 28.02.2022, а також судовий збір за подання позову в сумі 38'063,43 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 45'676,11 грн та судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 60'901,48 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Позивач - Харківська міська рада (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003; ідент. код 04059243).
Відповідач - Фізична особа-підприємець Чайка Євген Володимирович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Чайка Антон Володимирович ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено 09.11.2026.
СуддяІ.В. Трофімов
Судове рішення № 141306942, Господарський суд Харківської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/3056/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: