Ухвала суду № 141306740, 09.11.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.11.2026м. СумиСправа № 920/1093/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи №920/1093/26

за позовом Фермерського господарства «ЗЕРНОВА ДОЛИНА» (вул. Шевченка, 2-А,

с. Храпівщина, Сумський район, Сумська область, 42335,

код ЄДРПОУ 35288145)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«АГРОТЕРМІНАЛ КОНСТРАКШИН» (вул. Заводська, буд. 1,

селище Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42305,

код ЄДРПОУ 39838125

про стягнення 1 168 550 грн 20 коп.,

УСТАНОВИВ:

02.09.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на свою користь коштів у сумі 1 168 550 грн 20 коп., з яких: 755 956 грн 80 коп., як заборгованість за поставлений, але неоплачений товар (кукурудза) за договором поставки сільськогосподарської продукції за №15-10-2024СГП від 15 жовтня 2024 та додаткової угоди №1 від 15.10.2024 до даного договору поставки, яка є його невід`ємною частиною; 196 233 грн 79 коп., як проценти за користування чужими коштами (ч. 3 ст. 692, ст. 536, ч. 1 ст. 1048 ЦК України); 37 797 грн 84 коп., як пеня за несвоєчасну оплату за поставлений товар в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до п. 8.3 вищевказаного договору поставки та ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" з урахуванням обмеження розміру пені в 5% від суми несплаченого товару; 40 312 грн 37 коп., як 3% річних від суми боргу за час прострочення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України; 138 249 грн 40 коп., як інфляційні втрати відповідно до ст.625 ЦК України, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

04.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заяву (вх.№4582), згідно з якою просить суд відмовити у відкриття провадження у справі №920/1093/26.

07.09.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заперечення (вх.№4591) на заяву відповідача від 04.09.2026.

Ухвалою суду від 07.09.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.

09.09.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№4648) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1093/26; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

18.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№4345) про залишення позову без розгляду, відповідно до змісту якого вказує, що спірний договір поставки сільськогосподарської продукції за №15-10-2024СГП від 15 жовтня 2024 року містить чинне третейське застереження, спірна третейська угода не визнавалась у встановленому законом порядку недійсною або такою, що втратила чинність, ураховуючи, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про третейський розгляд конкретного спору та відповідно не вчиняв жодних дій щодо формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору у відповідності до умов Договору, з огляду на що і не було встановлено обставин неможливості виконання вказаної третейської угоди, а тому, на думку відповідача, наявні підстави для залишення позовної заяви ФГ «Зернова долина» без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

21.09.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заперечення (вх.№4875) на клопотання про залишення позову без розгляду, згідно з якими позивач зазначає, зокрема про втрату спірним договором поставки сільськогосподарської продукції за №15-10-2024СГП від 15 жовтня 2024 року чинності у зв`язку з закінченням строку його дії (до 31.12.2024 п. 12.1 Договору), а тому, позивач вважає, що сторони не можуть застосовувати положення даного договору поставки (окрім тих, що пов`язані з відповідальністю сторін), в т.ч. і положення про третейське застереження.

23.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заяву (додаткові пояснення) (вх.№4929), відповідно до якої вказує про необґрунтованість доводів позивача, наведених у запереченнях на клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим просить суд задовольнити клопотання (вх.№ 4345) та залишити без розгляду позов у справі №920/1093/26 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

13.10.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання (вх.№ 4548, 4549, 4550) відповідача, згідно з яким просить суд:

- поновити відповідачу строк для подачі клопотання про розгляд справи №920/1093/26 в порядку загального позовного провадження з викликом сторін;

- перейти до розгляду справи №920/1093/26 в порядку загального позовного провадження з викликом сторін;

- призначити у справі №920/1093/26 економічну судову експертизу доручивши її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ);

- на вирішення експертів поставити питання:

1. Чи підтверджується документально розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем за період з 21.10.2024 по 31.07.2026 у сумі 40 312,37 грн?

2.Чи підтверджується документально розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем у сумі 138 249,40 грн, з урахуванням документально підтвердженого розміру основної заборгованості, періоду прострочення та офіційних індексів інфляції?

3. Чи підтверджується документально розрахунок пені, здійснений позивачем за період з 21.10.2024 по 31.07.2026, з урахуванням документально підтвердженого розміру основної заборгованості, періодів прострочення, кількості днів прострочення та застосованих ставок?

4. Чи підтверджується документально та арифметично визначена позивачем сума пені у розмірі 37 797,84 грн після застосування обмеження, наведеного позивачем у розрахунку?

19.10.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№5250) у справі №920/1093/26.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Щодо клопотання відповідача (вх.№4345) про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

15.10.2024 між Фермерським господарством «ЗЕРНОВА ДОЛИНА» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРМІНАЛ КОНСТРАКШИН» (Покупець) було укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції за №15-10-2024СГП (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі і Додаткових угодах, які з моменту їх підписання Сторонами, стають невід`ємними частинами цього Договору.

У п. 9.1. розділу ІХ. Вирішення спорів Договору Сторони дійшли згоди, що всі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього Договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в ПОСТІЙНОМУ ДІЮЧОМУ ТРЕТЕЙСЬКОМУ СУДІ ПРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ, місцезнаходження якого за адресою: 76014, Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Теодора Цьоклера, 9а (далі Третейський суд) відповідно до регламенту зазначеного суду. На підставі цієї третейської угоди підлягають розгляду також будь-які інші суперечки між Сторонами, які не виникають з зазначеного у попередньому абзаці цього пункту Договору, але є наслідком визнання цього Договору недійсним, або таким, що не був укладений.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 2 «Про третейські суди» третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин; третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1, 4, 6 - 9 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

За змістом ч. 1, 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

За приписами абз. 1, 3 ч. 6 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

У п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Тобто, у разі наявності між сторонами спору третейської угоди та поданого відповідачем відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд зобов`язаний залишити позов без розгляду за умови, якщо суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/4272/18.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.01.2024 по справі №922/3176/23 (п. 42, 43 постанови) зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах, в яких вирішувалось питання виконання сторонами третейського застереження, неодноразово вказував, що у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті; господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має відбуватися арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору (зокрема, такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №906/493/16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2023 у справі №910/8659/23).

Під час вирішення питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 ГПК України, господарський суд має встановити наявність сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушено у державному суді, належить до компетенції третейського суду; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.

Як вбачається зі змісту п. 9.1. спірного Договору наявна третейська угода.

З матеріалів справи вбачається, що перше клопотання відповідача (вх.№4345 від 18.09.2026), в якому він просив суд залишити позов без розгляду з огляду на третейське застереження, яке міститься в спірному Договорі, надійшло до початку розгляду справи по суті та до подання першої заяви щодо суті спору після відкриття провадження у справі, у строк, визначений ч. 8 ст. 165 ГПК України.

При цьому, суд критично ставиться до заперечень позивача (вх.№4875) щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з втратою чинності Договору поставки сільськогосподарської продукції за №15-10-2024СГП від 15.10.2024, що є наслідком неможливість застосування положень цього Договору в частині третейського застереження.

Оскільки, відповідно до правової позиції Верховного Суду арбітражна угода є автономною (відокремленою) від основного договору, з якого виникає спір між сторонами, і її дійсність, чинність та виконуваність не залежить від дійсності та чинності основного договору (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2026 у справі №911/2618/25).

Таким чином, принцип автономності третейської угоди означає її самостійність від інших умов договору. Водночас, цей принцип не дає підстав ігнорувати умови, прямо погоджені сторонами або надавати третейському застереженню інший зміст, ніж той, який сторони визначили в договорі.

Тоді як, судом встановлено, що в матеріалах справи №920/1093/26 відсутні докази визнання недійсною третейської угоди. Обставин того, що третейська угода втратила чинність також судом не встановлено.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі №906/493/16 викладено правовий висновок про те, що:

- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;

- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; - суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.2019 у справі №921/421/18, від 24.07.2019 у справі №904/3096/18, від 13.06.2019 у справі №913/488/18, від 25.06.2019 у справі №911/1696/18, від 15.10.2019 у справі №911/1595/18, від 26.07.2021 у справі №908/16/21.

Тобто Верховним Судом було наголошено, що суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.

В даному випадку сторонами було чітко визначено найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори стосовно укладеного договору, і він є діючим. Будь-які докази щодо відсутності згаданого третейського суду чи помилки у назві суду, в матеріалах справи відсутні.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про припинення або зупинення роботи відповідного третейського суду.

З відкритих джерел мережі Інтернет судом встановлено, що ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД ПРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ знаходиться за адресою: 76014, Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Теодора Цьоклера, 9а.

Будь-які докази щодо відсутності згаданого третейського суду за вищезазначеною адресою, а також докази, які б свідчили про припинення чи зупинення роботи відповідного третейського суду, або докази на підтвердження наявності помилки у назві третейського суду в укладеній між сторонами третейській угоді, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, позивачем не надано до матеріалів позову доказів звернення позивача до ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ ПРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки сільськогосподарської продукції за №15-10-2024СГП від 15.10.2024.

Враховуючи, що сторони в третейській угоді, викладеній в укладеному між ними Договорі поставки сільськогосподарської продукції за №15-10-2024СГП від 15.10.2024, чітко встановили, що всі спори за цим Договором мають бути розглянутими та вирішеними ПОСТІЙНО ДІЮЧИМ ТРЕТЕЙСЬКИМ СУДОМ ПРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІЙ ПАЛАТІ, та беручи до уваги, що відповідач до початку розгляду справи по суті та до подання ним першої заяви щодо суті спору після відкриття провадження у справі, подав заперечення проти вирішення даного спору у господарському суді, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про припинення чи зупинення роботи зазначеного третейського суду, а також відсутні докази того, що укладена між сторонами третейська угода про передачу спору на вирішення вказаного третейського суду є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача (вх.№4345 від 18.09.2026) та залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Суд зауважує, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини добровільна відмова від судового порядку вирішення спору на користь арбітражу є загалом прийнятною в аспекті дотримання статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. зокрема рішення у справі Suovaniemi and others v. Finland, заява №31737/96, 23.02.1999), тому залишення судом без розгляду позову через наявність арбітражної угоди саме по собі не становить неприйнятного обмеження доступу до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Станом на момент винесення судом цієї ухвали позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору у зв`язку із залишенням позовної заяви без розгляду, а тому, з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», наразі у суду відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого при поданні позову судового збору.

Щодо клопотання відповідача (вх.№ 4548, 4549, 4550) про поновлення пропущеного процесуального строку, про перехід до загального позовного провадження та призначення економічної експертизи, суд зазначає наступне.

З огляду на встановлення судом наявності підстав для залишення позову без розгляду у справі №920/1093/26, суд доходить висновку про залишення без розгляду клопотання відповідача (вх.№ 4548, 4549, 4550) про поновлення пропущеного процесуального строку, про перехід до загального позовного провадження та призначення економічної експертизи.

Керуючись ст. 1, 2, 5, 12 Закону України «Про третейські суди», п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 226, 232 - 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРМІНАЛ КОНСТРАКШИН» (вх.№4345 від 18.09.2026) про залишення позову без розгляду задовольнити.

2. Залишити без розгляду позов Фермерського господарства «ЗЕРНОВА ДОЛИНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕРМІНАЛ КОНСТРАКШИН» про стягнення 1 168 550 грн 20 коп.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано суддею 09.11.2026.

СуддяС.В. Заєць