Ухвала суду № 141306526, 06.11.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
766/18069/26
Номер документу
141306526
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №766/18069/26

н/п 1-кс/766/5357/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2026 Слідча суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання старшого слідчого СВ ХРУП ГУНП в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № №12026231040001057 від 13.06.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Гельмязів, Золотоніського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ХРУП ГУНП у Херсонській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026231040001057 від 13.06.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 263 КК України строком на 60 діб, в межах строків досудового розслідування. Згідно вимог ч. 3 ст.183 КПК визначити розмір застави з урахуванням вимог, у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 232 960 грн.

Обґрунтування клопотання

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 263 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, які згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від трьох до семи років), дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а саме зникнути з місця постійного проживання,

- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, ОСОБА_4 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочинів, може незаконно впливати на свідків або іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, або інших осіб які встановлюються, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підтвердженням вказаного ризику є те, що ОСОБА_4 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може зникнути з місця постійного мешкання під виглядом термінового службового відрядження до іншої місцевості, у зв`язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та - як наслідок - притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду. Також, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо);

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, може вчинити кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема пов`язане з ухиленням від обов`язків проходження військової служби з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищенню, переховуванню або спотворенню доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, потерпілих, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечуючи обґрунтованості підозри, просили застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою посилаючись на недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків.

Мотивація суду

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026231040001057 від 13.06.2026 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

За версією обвинувачення, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку правил обороту бойових припасів, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10.07.2026, придбав та зберігав у невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу з метою збуту складові частини 30-ти бойових припасів військового призначення, а саме: 30 корпусів мінометної міни калібру 82 мм, 30 підривачів типу М-6, 30 основних порохових зарядів, додаткові порохові заряди, які при їх конструктивному поєднанні є бойовими уламковими мінометними пострілами калібру 82 мм, які придатні до здійснення вибуху.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 , заздалегідь узгодивши з закупником ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, час і місце зустрічі, форму розрахунку за збут бойових припасів у вигляді фіксованої кількості паливних талонів на дизельне пальне у кількості 250 літрів, 10.07.2026 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості у м. Синельникове Дніпропетровської області збув закупнику ОСОБА_7 30 корпусів мінометної міни калібру 82 мм, 30 підривачів типу М-6, 30 основних порохових зарядів, додаткові порохові заряди, які при їх конструктивному поєднанні є бойовими припасами військового призначення - бойовими уламковими мінометними пострілами калібру 82 мм, які придатні до здійснення вибуху, за що закупник ОСОБА_7 при зустрічі з ОСОБА_4 розрахувався паливними талонами на дизельне пальне у кількості 250 літрів.

За вищевикладених обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання, збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку правил обороту бойових припасів, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 10.09.2026, придбав та зберігав у невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу з метою збуту військові боєприпаси - 5,45 мм (5,45х39 мм) військові патрони, придатні до стрільби у загальній кількості 2160 одиниць; 40 мм постріли гранатомета RLV-HEF, які є унітарними виробами військового призначення та відносяться до категорії бойових припасів, споряджені вибуховими речовинами типу бризантних, придатні до вибуху, у загальній кількості 80 одиниць; корпуси осколкових мінометних мін калібру 82 мм у загальній кількості 20 одиниць, засоби підриву - артилерійські головні підривачі типу М-6 у загальній кількості 20 одиниць, основні метальні снаряди до мінометних мін калібру 82-мм у загальній кількості 20 одиниць, додаткові метальні снаряди, які у конструктивному поєднанні утворюють осколкові мінометні міни калібру 82 мм, які відносяться до бойових припасів, у загальній кількості 20 одиниць.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 , заздалегідь узгодивши час та місце зустрічі, та форму розрахунку за збут бойових припасів у вигляді грошових коштів у сумі 25 тисяч гривень з закупником ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 10.09.2026 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості у м. Синельникове Дніпропетровської області збув закупнику ОСОБА_7 військові боєприпаси - 5,45 мм (5,45х39 мм) військові патрони, придатні до стрільби у загальній кількості 2160 одиниць; 40 мм постріли гранатомета RLV-HEF, які є унітарними виробами військового призначення та відносяться до категорії бойових припасів, споряджені вибуховими речовинами типу бризантних, придатні до вибуху, у загальній кількості 80 одиниць; корпуси осколкових мінометних мін калібру 82-мм у загальній кількості 20 одиниць, засоби підриву - артилерійські головні підривачі типу М-6 у загальній кількості 20 одиниць, основні метальні снаряди до мінометних мін калібру 82 мм у загальній кількості 20 одиниць, додаткові метальні снаряди, які у конструктивному поєднанні утворюють осколкові мінометні міни калібру 82 мм, які відносяться до бойових припасів, у загальній кількості 20 одиниць, за що закупник ОСОБА_7 при зустрічі з ОСОБА_4 розрахувався грошовими коштами у сумі 25 тисяч гривень.

За вищевикладених обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання, збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він у невстановленому органом досудового розслідування місці у невстановлений час, але не пізніше 25.10.2026, придбав бойові припаси військового призначення, а саме бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї - 5,45х39 мм. військові патрони у кількості 2160 одиниць, споряджені оболонковими кулями зі сталевим осердям, виготовлені заводським способом та придатні до стрільби, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи, що вказані предмети є бойовими припасами, незаконно, в порушення п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 8.1, 8.9, 13-15 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, переніс вказані бойові припаси без передбаченого законом дозволу у невстановлене органом досудового розслідування місце, де зберігав до збуту, а саме до моменту відправлення 25.10.2026 посилкою з відділення №5 ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу бойових припасів, незаконно без передбаченого законом дозволу, з корисливих мотивів, в порушення п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, 25.10.2026 перевіз бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї - 5,45х39 мм військові патрони у кількості 2160 одиниць, споряджені оболонковими кулями зі сталевим осердям, виготовлені заводським способом та придатні до стрільби, до відділення ТОВ «НОВА ПОШТА» №5, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Каштанова, буд. 19, звідки здійснив відправлення на відділення ТОВ «НОВА ПОШТА» №10, розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Полковника Кедровського, 10, тим самим збув, де 30.10.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, та анкетні дані якого змінені на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», у якості покупця отримав вказану посилку, та у свою чергу видав працівникам поліції вищевказані бойові припаси.

За вищевикладених обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання, збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

05.11.2026 о 15:20 год. гр. ОСОБА_4 , було затримано в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених: ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання, носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Протокол затримання особи ( ОСОБА_4 ) було підписано підозрюваним та захисником адвокатом ОСОБА_5 (доручення №3-04-2026-010952 від 05.11.2026 року) та понятими без жодних зауважень та застережень щодо його змісту. Підозрюваний копію протоколу отримав та жодних зауважень щодо його змісту також не надав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

05.11.2026 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276-278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Доказів недотримання строків вручення письмового повідомлення про підозру визначених ст. 278 КПК України - матеріали клопотання не містять та стороною захисту надані не були.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, викладені та підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , анкетні дані якого змінені на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», який показав, що в месенджері Телеграм у групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » побачив повідомлення від користувача з ніком « ОСОБА_8 », який користувався номером НОМЕР_2 , який повідомляв, що у нього є міни АТ-50 (0-832-ДУ) та артилерійські міни 120 калібру. Під час спілкування останній показав, що є військовослужбовцем та проходить службу на Дніпропетровському напрямку, може продати міни за грошові кошти та талони на паливо;

- протоколом огляду листування закупника у месенджері «Телеграм» з користувачем « ОСОБА_8 », де останній пропонував продати мінометні міни АТ-50, постріли ВОГи, патрони за грошові кошти та паливні талони, надсилаючи фотознімки даних предметів у підтвердження;

- актом передачі паливних талонів у кількості 25 штук по 10 літрів дизельного палива кожен;

- протоколом проведення НСРД, передбаченої ст. 271 КПК України - контроль за вчиненням злочину в формі оперативної закупки, в ході якої 10.07.2026 ОСОБА_4 збув ОСОБА_7 30 мінометних мін калібру 82 мм типу АТ-59, за які ОСОБА_7 розрахувався паливними талонами у кількості 25 штук по 10 літрів дизельного палива кожен, що мають визначену майнову вартість;

- протоколом проведення НСРД, передбаченої ст. 260 КПК України - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_4 , де зафіксовано факт збуту бойових припасів останнім 10.07.2026 на відкритій ділянці місцевості у м. Синельниково Дніпропетровської області;

- протоколом проведення НСРД, передбаченої ст. 269 КПК України - візуальне спостереження за особою ОСОБА_4 , де зафіксовано факт збуту бойових припасів останнім 10.07.2026 на відкритій ділянці місцевості у м. Синельниково Дніпропетровської області;

- протоколом огляду паливних талонів на дизельне пальне від 10.07.2026;

- протоколом огляду закупника від 10.07.2026;

- протоколом огляду виданого закупником ОСОБА_7 майна від 11.07.2026, в ході якого останній у с. Посад-Покровське Херсонської області видав слідчому 30 мінометних мін калібру 82 мм типу АТ-59;

- висновком експерта №СЕ-19/122-26/3114-ВТХ від 07.08.2026, відповідно до якого надані на дослідження корпус мінометної міни, підривач, основний метальний снаряд, додаткові метальні снаряди при їх конструктивному поєднанні є бойових припасом військового призначення - бойовим уламковим мінометним пострілом калібру 82 мм;

- постановою про визнання речовими доказами від 07.08.2026;

- протоколом проведення НСРД, передбаченої ст. 271 КПК України - контроль за вчиненням злочину в формі оперативної закупки, в ході якої 10.09.2026 ОСОБА_4 збув ОСОБА_7 військові боєприпаси - 5,45 мм (5,45х39 мм) військові патрони, придатні до стрільби у загальній кількості 2160 одиниць; 40 мм постріли гранатомета RLV-HEF, які є унітарними виробами військового призначення та відносяться до категорії бойових припасів, споряджені вибуховими речовинами типу бризантних, придатні до вибуху, у загальній кількості 80 одиниць; корпуси осколкових мінометних мін калібру 82-мм у загальній кількості 20 одиниць, засоби підриву - артилерійські головні підривачі типу М-6 у загальній кількості 20 одиниць, основні метальні снаряди до мінометних мін калібру 82 мм у загальній кількості 20 одиниць, додаткові метальні снаряди, які у конструктивному поєднанні утворюють осколкові мінометні міни калібру 82 мм, за які ОСОБА_7 розрахувався грошовими коштами у сумі 25 тисяч гривень,

- протоколом проведення НСРД, передбаченої ст. 269 КПК України - візуальне спостереження за особою ОСОБА_4 , де зафіксовано факт збуту бойових припасів останнім 11.10.2026 на відкритій ділянці місцевості у м. Синельниково Дніпропетровської області;

- протоколом огляду грошових коштів від 10.09.2026;

- протоколом огляду закупника від 10.09.2026;

- протоколом огляду виданого закупником ОСОБА_7 майна від 11.09 .2026;

- висновком експерта №СЕ-19/115-26/14511-БЛ від 18.09.2026, відповідно до якого надані на дослідження предмети є військовими патронами калібру 5,45-мм;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 08.10.2026;

- висновком експерта №СЕ-19/105-26/10712-ВТХ від 28.09.2026, відповідно до якого надані на дослідження 40 мм постріли гранатомета RLV-HEF, які є унітарними виробами військового призначення та відносяться до категорії бойових припасів, споряджені вибуховими речовинами типу бризантних, придатні до вибуху, у загальній кількості 80 одиниць;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 19.10.2026;

- висновком експерта №СЕ-19/105-26/10713-ВТХ від 28.09.2026, відповідно до якого надані на дослідження предмети при їх конструктивному поєднанні є осколкові мінометні міни калібру 82 мм, які відносяться до бойових припасів;

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 19.10.2026;

- протоколом огляду закупника від 30.10.2026;

- протоколом огляду від 30.10.2026, в ході якого вилучено посилку з товарно-транспортною накладною №59001819028738, яка відправлена з міста Синельниково від приватної особи ОСОБА_4 , яку отримав у відділенні ТОВ «НОВА ПОШТА» №10. При огляді встановлено, що у посилці знаходяться патрони калібру 5,45-мм у заводському упакуванні у загальній кількості 2160 одиниць, які було поміщено до сейф-пакету PSP4188117;

- висновком експерта №СЕ-19/122-26/4293-БЛ від 04.11.2026, відповідно до якого надані на дослідження 2160 предметів, вилучені 30.10.2026, є бойовими припасами військового призначення - військовими патронами калібру 5,45х39 мм з кулями зі сталевими осердями, придатні до здійснення стрільби;

- протоколом огляду відеозапису ТОВ «НОВА ПОШТА», де в ході огляду виявлено відеозапис за 25.10.2026, де ОСОБА_4 здійснює відправку посилки;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 1 ст. 263 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України, а також враховуючи тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 є тяжкими, які передбачають можливість реального позбавлення волі на строк до 7 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Належного обґрунтування та конкретизації ризиків, передбачених п.3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, подане клопотання не містить та прокурором не обґрунтовано та не конкретизовано в судовому засіданні, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає їх недоведеними.

Згідно з вимогами КПК України, на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не діє оцінки доказам з точки зору їх достатності та допустимості для доведення винуватості особи, а перевіряє лише наявність обґрунтованої підозри, тобто сукупність фактичних даних, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні його підзахисним кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали вказують на наявність обґрунтованої підозри.

Щодо твердження захисника про відсутність доказів наявних ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи, при цьому КПК не вимагає доказів того, що вона обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів можливості їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки існування ризиків за ч.1 ст.177 КПК у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків, переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування. Зазначена обставина може свідчити про можливість особи переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у поєднанні з тяжкістю можливого покарання.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості наявності ризиків, не спростовують високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, того що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення довела у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують вищезазначені ризики.

Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , який народився у 1976 році; на обліку за станом здоров`я не перебуває, інвалідність не встановлювалась, відомості про потребу у стаціонарному лікуванні відсутні. Крім того, слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_4 має вищу освіту, не одружений, утриманців не має , військовослужбовець, раніше не судимий, учасник бойових дій.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків.

Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства з урахуванням дати затримання та дати повідомлення про підозру, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.

Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження, отже, підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу на чому наголошувала сторона захисту, на даній стадії кримінального провадження відсутні.

Жодних належних та допустимих доказів, що свідчили б про неможливість утримання підозрюваного в умовах СІЗО стороною захисту не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення. (ч. 3 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. (ч. 7 ст. 182 КПК України).

Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_4 даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі 5 0 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього, оскільки здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків, враховуючи характер та специфіку інкримінованого діяння, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення тяжкого злочину, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У разі внесення застави згідно ч.5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства строком до 31.12.2026 року (включно).

Час тримання під вартою відраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 05.11.2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 166 400 гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12026231040001057 та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, місця несення служби;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31.12.2026 року (включно).

Роз`яснити та попередити ОСОБА_4 , що з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

За невиконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141306526 ?

Документ № 141306526 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141306526 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141306526 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141306526 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141306526, Херсонський міський суд Херсонської області

Судове рішення № 141306526, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141306526 відноситься до справи № 766/18069/26

Це рішення відноситься до справи № 766/18069/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141306523
Наступний документ : 141306529