Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 766/15967/25
н.п 1-кп/766/267/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за процедурою спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.09.2025 року за № 62025080200002051 , за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гола Пристань, Херсонської обл., громадянин України, останнє встановлене місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України-
в с т а н о в и в:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади на територіях населених пунктів Херсонської області, у тому числі м. Херсон, які контролювались та утримувались російськими військами, представниками російської федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Херсонської області у період тимчасової окупації були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняючи діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній економічній чи інформаційній безпеці України.
Так, наказом «Военного коменданта Херсонской области» (мовою оригіналу - російською) від 17.06.2022 № 51 на території тимчасово окупованої Херсонської області, створено незаконний правоохоронний орган, а саме так зване «Главное управление Министерства внутренних дел Херсонськой области» (мовою оригіналу - російською).
Також, з метою встановлення належного функціонування вищевказаного незаконного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території Херсонської області наказом «Военного коменданта Херсонской области» від 14.06.2022 № 46 «О применении уголовно-процесуального законодательства российской федерации на територии Херсонской области» (мовою оригіналу - російською) введено в дію норми та положення діючого кримінально-процесуального законодавства рф.
Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, м. Херсон, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об`єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема, м. Херсон, окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсон Херсонської області, у період тимчасової окупації, не пізніше 01.08.2022 (більш точні час та місце у ході досудового розслідування не встановлено) добровільно обійняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме: «временно исполняющего обязаности заместителя начальника отдела начальника отделения (отделения психологической работы) управления по работе с личным составом Главного управления МВД Херсонской области» (мовою оригіналу - російською).
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_5 у зв`язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.09.2025 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 6205080200002051 від 11.09.2025 року.
Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно із ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.03.2026 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України, проведено відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia).
Повідомлення, виклики та процесуальні документи відносно ОСОБА_5 здійснювались усіма можливими способами, зокрема шляхом оприлюднення їх у газеті "Урядовий кур`єр", офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та Херсонського міського суду Херсонської області, направленням за останнім відомим місцем проживання обвинуваченого, врученням захиснику, що відповідає встановленим вимогам кримінального процесуального законодавства.
Так, у газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у судові засідання 10.12.2025, 17.02.2026, 03.03.2026, 07.04.2026, 10.06.2026, 24.06.2026, 16.09.2026, 05.10.2026, 29.10.2026 до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 належним чином повідомленим про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності.
Позиція сторін кримінального провадження.
Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочинів. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та призначити покарання за ч.7 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 15 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних і правоохоронних органах строком на 15 років та з конфіскацією всього належного майна, а також позбавленням спеціального звання «майор поліції».
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 : адвокат ОСОБА_4 вважав недоведеною винуватість ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, оскільки на його думку, стороною обвинувачення не було доведено, без розумного сумніву, вину обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченню. Так, не було встановлено належними та допустимими доказами добровільності зайняття посади. Крім того, досліджений доказ у вигляді відеозапису протоколу допиту свідка ОСОБА_6 вважає недопустимим, оскільки при його допиті не була присутня сторона захисту, чим вони були позбавлені можливості задавати пи тання свідку. Просив винести виправдувальний вирок.
Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, а саме:
- Показаннями свідка ОСОБА_7 , наданими в судовому засіданні, в ході яких свідок повідомила, що що знає обвинуваченого ОСОБА_5 як колишнього колегу, з яким вони спільно працювали на посадах психологів у Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області. Під час тимчасової окупації м. Херсона від колишніх колег їй стало відомо про добровільний перехід ОСОБА_5 на бік ворога та зайняття ним посади керівника психологічної служби окупаційного головного управління поліції. Крім того, свідок підтвердила факти особистих зустрічей та спілкування з обвинуваченим у період окупації, зазначивши, що останній перебував у звичайному психоемоційному стані, ознак розгубленості чи пригніченості не виявляв;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , наданими в судовому засіданні ,в ході яких свідок повідомив, що він знайомий з ОСОБА_5 як із колишнім колегою по службі. Свідок зазначив, що під час тимчасової окупації міста Херсона регулярно зустрічав ОСОБА_5 у Шуменському мікрорайоні за місцем його проживання. На початку літа 2022 року в ході розмови обвинувачений повідомив, що перебуває у пошуку роботи. У подальшому, в період липнявересня 2022 року, під час неодноразових зустрічей ОСОБА_5 особисто підтвердив свідку факт свого працевлаштування до незаконно створеного окупаційного правоохоронного органу психологічного відділу так званого "головного управління поліції Херсонської області рф". За показами свідка, обвинувачений перебував у піднесеному емоційному стані, висловлював задоволення рівнем матеріального забезпечення та високим розміром заробітної плати, а також наполегливо переконував свідка теж працевлаштуватися до окупаційних органів влади. Окрім цього, у вересні 2022 року свідок став очевидцем наявності у ОСОБА_5 значної суми готівкових коштів у валюті держави-агресора (російських рублях)
- показаннями свідка ОСОБА_6 , наданими на досудовому слідстві, хід і результати якого фіксувались за допомогою відеофіксації. Вказаний відео запис допиту свідка було досліджено в судовому засіданні, що відповідає п. 11 ст. 615 КПК України. Згідно з показами вказаного свідка, останній зазначив, що під час окупації він перебував в м. Херсоні, приблизно в середині серпня 2022 року він зустрічав колишнього співробітника ОСОБА_5 на вул. Молодіжній в м. Херсоні. ОСОБА_5 був одягнений в формений одяг, та мав при собі табельну зброю. При спілкуванні з ним останній зазначив, що він працює психологом в окупаційній поліції.
- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 від 11.04.2025 року з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який працював психологом в незаконо- створеном правоохоронному органі, а саме: ГУНП Херсонської області під час тимчсової окупації;
- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 від 22.04.2025 року з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який працював психологом в незаконо- створеном правоохоронному органі, а саме: ГУНП Херсонської області під час тимчсової окупації;
- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_6 від 22.04.2025 року з додатком у виді оптичного DVD-R диску, в ході якого свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який працював психологом в незаконо- створеном правоохоронному органі, а саме: ГУНП Херсонської області під час тимчасової окупації;
- протоколом огляду телеграм каналу під назвою ГУ МВД России по Херсонской области , в якому слідчим разом зі свідком ОСОБА_7 було оглянуто наступні публікації: Указ президента російської федерації про спрощений прийом в російське громадянство Запорізької та Херсонської областей; Сотрудники полиции Херсонсокй области присоединились к акции Свеча памяти, на якому зображено декілька осіб, серед яких свідок впізнала ОСОБА_5 одягненого в формений одяг рф;
- протоколом огляду телеграм каналу під назвою ГУ МВД России по Херсонской области від 11.08.2025 року, в якому було виявлено та оглянуто наступні публікації: Указ президента російської федерації про спрощений прийом в російське громадянство Запорізької та Херсонської областей; Сотрудники полиции Херсонской области присоединились к акции Свеча памяти, на якому зображено декілька осіб;
- протоколом огляду телеграм каналу під назвою ГУ МВД России по Херсонской области від 01.08.2025 року, в якому було виявлено та оглянуто наступні публікації: Диктант Победы, в якому йде мова про проведення акції по всій Росії, в якому також приймають участь поліцейські. до публікації додані фотокартки, на яких зображені особи в поліцейській формі зразку російської федерації
- копією протоколу огляду від 31.03.2023 року компактдиску з матеріалів кримінального провадження № 22022000000000211 від 12.05.2022 року, наданим за запитом слідчого в порядку ст. 93 КПК України;
- копією протоколу обшуку від 25.11.2022 року в рамках кримінального провадження № 22022000000000211 від 12.05.2022 року, за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено флешносій, на якому містяться відомості щодо діяльності за напрямком кадрового забезпечення главного управления министерства внутренних дел Херсонской области;
- копією протоколу огляду від 29.05.2025 року оптичного диску матеріалів кримінального провадження в рамках кримінального провадження № 62025080200000708 від 04.04.2025 року, серед яких був наказ про призначення на службу до внутрішніх справ ОСОБА_5 від 01.08.2022 № 26;
- копією «Приказа» від 01.08.2022 року № 26 л/с, яким ОСОБА_5 на підставі його заяви був прийнятий на посаду «исполняющего обязанности заместителя начальника отдела начальника отделения (отделения психологической работи) управления по работе с личнім составом Главного управления МВД Херсонской области»;
- копією «Выписки из Приказа Военного комендата Херсонской области» 14.06.2022 року № 46, в якому зазначено, що органи поліції Херсонської області про реєстрації та розгляду заяв та повідомлень про злочини керуються положеннями діючого кримінально-процесуального законодавства російської федерації;
- копією Указа Военно-гражданской администрации Херсонской области № 130/1-р от 27.06.2022 «Про забезпечення на території Херсонської області законності та правопорядку»;
- копією Виписки з Приказу воєнного коменданта Херсонської області від 13.05.2022 року № 23 «Про призначення начальника Головного управління внутрішніх справ по Херсонській області», в якому зазначено про призначення на посаду начальника Головного управління внутрішніх справ по Херсонській області ОСОБА_10 ;
- копією «Положения о Главном управлении Министерства внутренних дел Херсонской области», затвердженим Приказом «военного коменданта Херсонской области» выд 17.06.2022 № 51;
- копією особової справи ОСОБА_5 , в якому міститься присяга ОСОБА_5 на вірність Українському народові, наказ головного управління національної поліції в Херсонській області від 07.11.2015 року про призначення на посаду, наказ про звільнення ОСОБА_5 з органів поліції від 22.06.2022 року.
Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom)). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення. Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків, допитаних в судовому засіданні, оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Крім того, свідки були у встановленомуКПК Українипорядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.
Оцінюючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Показання допитаних судом свідків підтверджують добровільність дій ОСОБА_5 та не доведеність існування будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до останньої застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу, внаслідок застосування якого ОСОБА_5 вимушено зайняв посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території органі.
Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_5 ознаки добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Стороною захисту не було надано та пітверджено в судовому засіданні обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Аналізуючи доводи захисника адвоката ОСОБА_4 щодо недопустимості як доказу відеозапису допиту свідка ОСОБА_6 , проведеного на стадії досудового розслідування без участі сторони захисту, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, допит свідка ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування здійснювався із фіксуванням за допомогою технічних засобів відеозапису в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії в умовах воєнного стану).
Відповідно до імперативних приписів ч. 11 ст. 615 КПК України, показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, на досудовому розслідуванні, який здійснювався із фіксуванням за допомогою технічних засобів відеозапису, можуть бути використані як докази в суді.
Законодавцем у вказаній нормі встановлено спеціальний виняток із загального правила, закріпленого у ч. 4 ст. 95 КПК України (щодо безпосередності сприйняття показань судом). Запровадження таких особливостей зумовлено правовим режимом воєнного стану та спрямоване на забезпечення виконання завдань кримінального провадження за умов, коли безпека або фізичне виживання учасників процесу перебуває під загрозою.
Судом встановлено, що під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть від 30.09.2025 року, актовий запис № 2058. Таким чином, об`єктивно виключена будь-яка можливість повторного допиту вказаної особи безпосередньо в судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці (зокрема, у справах «Аль-Хаваджа і Тахері проти Сполученого Королівства», «Шачашвілі проти Німеччини») неодноразово зазначав, що використання як доказів показань свідків, які не були допитані в судовому засіданні і яких захист не мав можливості допитати під час досудового слідства, не порушує п. 1 та п. п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо для цього існують поважні причини (зокрема, смерть свідка), а такі показання не є єдиним або вирішальним доказом винуватості особи, або ж існують достатні стримуючі фактори та процесуальні компенсатори, здатні врівноважити незручності, спричинені стороні захисту.
Оскільки допит свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві відбувся із суворим дотриманням процесуальної процедури, передбаченої ст. 615 КПК України, хід і результати процесуальної дії повністю зафіксовані на відеозаписі, що дозволяє суду та сторонам оцінити поведінку свідка та достовірність його слів, а неможливість його допиту в суді викликана непереборними обставинами (смертю особи), суд доходить висновку про належність, законність та допустимість даного процесуального джерела доказів.
Суд оцінює показання свідка ОСОБА_6 , зафіксовані на відеозаписі, у сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами сторони обвинувачення, що у своїй взаємодії повністю спростовують позицію захисту про відсутність вини ОСОБА_5 .
Таким чином, всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Призначення покарання.
Згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами відповідно до вимог ст.50 КК України.
Покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що вчинені обвинуваченим злочин відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким.
Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлені.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину з викорисатнням умов воєнного стану.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він є раніше не судимою особою; відомості про наявність утриманців відсутні; дані про його перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, перебуває у розшуку за фактом вчинення кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України.
При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно якої - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Тож, враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_5 переховується від суду, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, їх невідворотних наслідків, відсутності обставин, що пом`якшують та наявності обтяжують покарання обвинуваченого, з урахуванням особи обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченого покарання в межах санкцій ч.7 ст. 111-1 КК України лише в умовах ізоляції його від суспільства, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг та конфіскацією всього належного йому майна.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпкеки, в умовах воєнного стану, шляхом проходження служби у незаконно створеному правоохоронному органі, на підставі ст. 54 КК України, суд вважає необхідним позбавити останнього спеціального звання «майор поліції».
На переконання суду, призначене покарання, є виваженим, справедливим, співрозмірним, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять ) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання «майор поліції».
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.09.2025 року - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та займатись діяльністю рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , основного покарання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинувачених та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141306477, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 766/15967/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: