Рішення № 141306398, 19.10.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1675/26

Провадження № 2/589/2158/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокуШосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Безуглої Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №77973575 від 18.11.2021 в розмірі 30 006,48 грн., з яких: 10 171,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 835,48 грн. - сума заборгованості за процентами. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за вказаним договором.

Ухвалою суду від 26.05.2026 було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликлм сторін, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Також вказаною ухвалою витребувана у АТ «Універсал Банк» інформація щодо підтвердження факту належності платіжної картки ОСОБА_1 , а також виписка по картковому рахунку.

12.07.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з відзивом на позов, в якому вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено через його безпідставність та необґрунтованість з наступних підстав. Зазначає, що жодних договорів з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 не укладав та жодних коштів від позивача не отримував. Позивачем не надано належних доказів щодо відкриття ОСОБА_1 відповідного банківського рахунку (кредитної картки) на виконання умов договору позики №77973575 від 18.11.2021 року та зарахування вказаних коштів на цей рахунок. Крім того, відсутні докази на підтвердження того, що номер банківської карти, який вказаний, як начебто номер картки ОСОБА_1 - НОМЕР_1 (зазначений у договорі позики №77973575 від 18.11.2021 року) , належить саме ОСОБА_1 . Докази фактичного користування ним коштами кредиту (рух коштів на особовому рахунку позичальника) також відсутні. Клопотання позивача про витребування доказів подане з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу та задоволенню не підлягало. Отже, інформація про емітовану на ім`я ОСОБА_1 картку та рух коштів за вищезазначеною платіжною карткою, яка надана АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 травня 2026 року не можуть бути допустимими та достовірними доказами. Крім того, не надано доказів того, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 належить саме ОСОБА_1 . Номер мобільного телефону НОМЕР_2 , зазначений в розділі реквізити сторін в договорі позики №77973575 від 18.11.2021 року не належить ОСОБА_1 . Отже, позивач не надав жодних доказів, які б відображали дані про генерацію та відправку ОСОБА_1 одноразового електронного ідентифікатора. Вважає, що позивачем не доведений факт сам факт укладення договору позики №77973575 від 18.11.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 . Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинним документом, які могли б підтвердити отримання ОСОБА_1 позики, користування нею, а отже не є належним доказом існування боргу. Жодних листів про відступлення права вимоги за договором факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року та за договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року з вимогами ОСОБА_1 не отримував. Позивач не надав доказів, що в розпорядженні ОСОБА_1 були грошові кошти, не надано доказів, що до позивача перейшло право вимоги за договорами факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року та № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року, а отже вважає, що позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» задоволенню не підлягають. Позивачем також заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4500 грн. Позивачем зазначено, що справа є малозначною, жодному суб`єкту адвокатських запитів у справі надіслано не було, а отже розмір витрат на правничу допомогу є надмірно завищений.

В свою чергу, 15.07.2026 представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити в повному обсязі. Вважає, що посилання представника відповідача, щодо не укладання договору позики №77973575 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики відповідачем підписано (акцептовано) оферту) одноразовим ідентифікатором (t6v09UYjiM), чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору, а тому на думку позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище. В матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів відповідачу, а посилання представника відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник/відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору. Також позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.

20.07.2026 представник відповідача надала заперечення (на відповідь на відзив), в яких вказала, що позивачем не надано доказів того,що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 належить саме ОСОБА_1 . Також не надано жодних доказів відправки одноразового ідентифікатора (електронного підпису t6v09UYjiM) на вищезазначену електронну адресу. Позивач не надав жодних доказів, які б відображали дані про генерацію та відправку ОСОБА_1 одноразового електронного ідентифікатора. Позивачем не надано жодних належних та доказів, які могли б підтвердити отримання ОСОБА_1 позики. Представником позивача не підтверджено реальність, обґрунтованість та співмірність витрат на правничу допомогу та не надано доказів того, що розмір витрат на правничу допомогу є розумним з урахуванням складності справи, обсягу підготовлених процесуальних документів, витраченого часу та значення справи для позивача. Просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики №77973575 від 18.11.2021 року повністю.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в поданій заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились. Від представника відповідача надійшла заява, в якій вона зазначила, що вимоги, викладені в позовній заяві не визнаються в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні, просила провести розгляд справи без участі відповідача - ОСОБА_1 та його представника.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено договір позики №77973575 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір). У відповідності до якого відповідач отримав позику в розмірі 10171,00 грн строком на 14 днів (до 02.12.2021) зі сплатою процентів: за зниженою процентною ставкою 1,99% в день (у відповідності до умов Програми лояльності), базовою процентною ставкою - 1,99 %, процентною ставкою у розмірі 2,70% за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину), шляхом її перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника НОМЕР_1 .

Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 Договору). А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. (п.п. 5.2. п. 5 Договору).

Згідно з п. 12 договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладення електронного договору визначає ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якої електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Як вбачається з довідки про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в договорі, було надіслано одноразовий ідентифікатор «t6v09UYjiM» для підписання спірного договору, а клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за посередництвом системи BankID НБУ.

Від імені позичальника кредитний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором «t6v09UYjiM». З урахуванням вказаних обставин та положень ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», спірний кредитний договір вчинений у письмовій формі, а тому підстави для визнання його нікчемним відсутні.

Наведене свідчить, що сторони підписали цей Договір, а подані позивачем докази в електронній формі є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо доводів представника відповідача щодо відсутності доказів підписання саме ОСОБА_1 цього Договору, а також недоведеність факту належності йому електронної адреси ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), суд зазначає на наступне.

Досліджуючи питання підписання відповідачем даного Договору, слід зазначити, що відповідач при оформлені Договору здійснив низку активних дій з метою укладення кредитного договору, зокрема, зазначив свої персональні дані, ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, відомості щодо адреси місця реєстрації та номера телефону, електронну адресу правильність яких не спростовано.

Доказів того, що такі дані Позикодавцем отримано не від відповідача, та що вони використані будь-якими особами незаконно, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Слід зауважити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що відповідач звертався до ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» або до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо повідомлення про факт шахрайства, про те, що не вчиняв будь-які дії для отримання кредиту, як і не звертався з позовом щодо визнання укладеного договору недійсним.

Наведене у сукупності спростовує доводи відповідача про те, що вказаний кредитний договір ним не підписувався.

Досліджуючи обставини виконання стронами цього договору, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 договору, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. В п.20 цього договору вказаний банківський картковий рахунок відповідача: НОМЕР_1 .

На виконання умов цього договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачу було надано позику у сумі 10171 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» за вих. № КД-000120200/ТНПП від 12.02.2026, копією платіжної інструкції, рухом коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 18.11.2021 по 21.11.2021, витребуваним з АТ «Універсал Банк», відповідно до яких, перераховано на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 18.11.2021 суму 10171 грн.

Доводи представника відповідача щодо відсутності доказів отримання грошових коштів відповідачем за договором, судом відхиляються, оскільки в сукупності надані позивачем докази виконання зобов`язань за договором позики підтверджують надання коштів відповідачу на умовах та в розмірі, визначеному цим договором. Також у цьому контексті слід зазначити, що відповідачем в укладеному договорі зазначалась картка НОМЕР_1 АТ «Універсал Банк» для перерахування на неї позичених коштів, а з наданої на запит суду АТ «Універсал Банк» інформації вбачається, що картка НОМЕР_3 , яка відповідає масці цієї картки, емітована саме на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цими договором не виконував, у визначені цими договорами строки кредитні кошти та проценти не сплатив.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 11.06.2022 за договором позики №77973575 від 18.11.2021, заборгованість за вказаним договором складає 30 006,48 грн., з яких: 10 171,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 835,48 грн. - сума заборгованості за процентами.

Слід зазначити, що 04.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (ТОВ «Сіроко Фінанс»,Фактор) було укладено договір факторингу № 025-040122, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

ТОВ «Сіроко Фінанс» сплатило ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» фінансування за договором факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, що підтверджується платіжними інструкціями.

Таким чином, як вбачається з Реєстру прав вимог № 10/06/22 від «10» червня 2022 року до договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 ТОВ «Сіроко Фінанс» передані вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №77973575 від 18.11.2021.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» (Клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ТОВ «Деал Фінанс Груп»,Фактор) було укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження Клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило ТОВ «Сіроко Фінанс» фінансування за договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, що підтверджується платіжними інструкціями.

Таким чином, як вбачається з Реєстру прав вимог № № 30/01/26 до договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» передані вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №77973575 від 18.11.2021.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договорів факторингу недійсними.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 у справі №607/11746/17).

Крім того, надані копії документів про перехід прав вимог за договорами факторингу належним чином завірені та підписані електронним цифровим підписом, відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України і не викликають у суду сумніви щодо їх належності та допустимості.

Відповідно до ст.1082 ЦК України (у редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «Деал Фінанс Груп» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором після закінчення строку кредитування.

Проте, перевіряючи доводи позивача щодо нарахованих процентів за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Надаючи правову оцінку заявленому розміру заборгованості, зокрема, слід звернути увагу позивача на вірність визначення суми процентів за договором позики №77973575 від 18.11.2021.

Як було зазначено вище, сторони погодили між собою розмір та порядок сплати процентів за користування кредитами.

Між тим припис абз. 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Досліджені судом розрахунки заборгованості за договором свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період з 03.12.2021 по 24.02.2022, який виходить за межі строку кредитування та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Так, оскільки право позивача нараховувати передбачені вказаним договором проценти за позикою припинилось 02.12.2021 року, вимоги позивача про стягнення процентів після 02 грудня 2021 (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 р. та інших.

Також суд, враховуючи правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16 зазначає.

Також суд звертає увагу позивача на постанову ВП ВС від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16. Зокрема, ВП ВС у п. 141 зазначеної постанови вказала, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Звертаючись до умов укладеного між сторонами договору, слід зазначити, що у п. 15 цього договору, яким врегульовано відповідальність сторін, сторони не передбачили стягнення процентів річних в розмірі більшому, ніж встановлено статтею 625 ЦК України. Відповідно до п. 2.3 п. 2 цього договору перебачено, що процентна ставка за понадстрокове користування позикою не застосовується в період карантину, який тривав на території України з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Суд не приймає до уваги посилання позивача і на те, що відсотки нараховано відповідно до п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в редакції, що діяла на час укладання договору позики, який передбачав, що у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, товариство на неповернуту суму позики має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Так, договір позики не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування відсотків після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 02.12.2021.

Пункт 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» протоколом № 12/08/2021 від 12.08.2021, дійсно передбачає можливість нарахування відсотків у разі неповернення або несвоєчасного повернення позики та процентів, у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування до повернення позики, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Проте вказані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» не підписані відповідачем, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами ознайомився ОСОБА_1 та погодився з ними, підписуючи договір позики №77973575 від 18.11.2021.

Отже, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила надання грошових коштів у позику, відсутності у договорі позики домовленості сторін про сплату відсотків за користування позикою після закінчення строку, на який позика була надана, додані позивачем до позову Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Тому на думку суду, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням строку кредитування у 14 днів.

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором, який підлягає стягненню з відповідача становить 13004,64 грн, з яких: 10171 грн за тілом кредиту, 2833,64 грн (10171х1,99х14:100) за процентами в період з 18.11.2021 по 02.12.2021.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики №77973575 від 18.11.2021 в загальному розмірі 13004 грн 64 коп.

На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Деал Фінанс Груп» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1153 грн 88 коп.

Також, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

В свою чергу, представник відповідача у поданому відзиві на позов щодо витрат на правничу допомогу зазначила, що сума у розмірі 4500 грн. є завищеною, оскільки справа є малозначною.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, укладеного між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О., копію витягу з акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, копію акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, копію платіжної інструкції (призначення платежу: оплата за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги №8-ДІЛ від 16.02.2026), копію ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 4500 грн не відповідає критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності, виходячи з конкретних обставин справи, сталої судової практики і безумовно є занадто завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим, на переконання суду 3000,00 грн. буде достатнім відшкодуванням вказаних витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) заборгованість за договором позики №77973575 від 18.11.2021 в розмірі 13004 (тринадцять тисяч чотири) грн 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) судовий збір в сумі 1153 (одна тисяча сто п`ятдесят три) грн 88 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЧ.М.Теміров