Рішення № 141306009, 09.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 Справа № 917/1743/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Павленко С. М., розглянувши матеріали справи №917/1743/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до відповідача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №61 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Героїв України, 15, м. Кременчук, Полтавська область, 39622

про стягнення 43 583, 30 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

02.09.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до відповідача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №61 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення заборгованості за договором №7086 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 27.10.2025 року у розмірі 833 903,52 грн, з яких: 790 320,22 грн - основна заборгованість за період з грудня 2025 р. по березень 2026 р., 7 253,68 грн - 3% річних за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р., 27 504,31 грн - інфляційні втрати за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р., 8 825,31 грн - пеня за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р. (вх. №1807/26).

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за договором №7086 від 27.10.2025 р., чим порушив умови зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом.

На підтвердження позовних вимог позивач як докази подав копії Договору № 7086 від 27.10.2025 року, рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1436 від 04.06.2025 року "Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води", рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 2720 від 27.10.2025 року "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води" та № 2988 від 27.11.2025 року "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води з 01.12.2025", рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №2729 від 28.10.2025 "Про початок опалювального періоду 2025-2026 років у Кременчуцькій міській територіальній громаді", рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №945 від 27.03.2026 "Про закінчення опалювального періоду 2025-2026 років у Кременчуцькій міській територіальній громаді", Витяг зі Статуту ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 09.05.2024 № 295, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно Позивача, розрахунок заборгованості, обґрунтування щодо обсягу спожитої теплової енергії та нарахувань по договору № 7086 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 27.10.2025, Акта про підключення до системи теплопостачання № 383 від 30.10.2025 та Акта про відключення системи теплопостачання № 847 від 31.03.2026 з додатками до них, рахунків на оплату за період з листопада 2025 року по березень 2026 року, Актів приймання-передачі наданих послуг за період з листопада 2025 року по березень 2026 року, реєстрів виданих на руки рахунків та актів приймання-передачі наданих послуг за період з листопада 2025 року по березень 2026 року, Відомостей про фактичні покази засобів обліку теплової енергії за період з листопада 2025 року по березень 2026 року, виписки по рахунку, довідки з ЄДРЮОФОПтаГФ стосовно Відповідача.

Ухвалою від 07.09.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив строки подачі заяв по суті.

Ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі відповідач отримав 07.09.2026 року о 10 год. 42 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет (а. с. 63).

22.09.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12692), в якому останній просив зменшити розмір пені на 95 %, стверджуючи про те, що затримка розрахунку виникла виключно через особливості бюджетного фінансування. Відповідач посилався на необхідність врахування всіх конкретних обставин справи в їх сукупності, балансу інтересів сторін у справі, майнового (фінансового) стану позивача та відповідача, загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), та компенсаційного, а не карального характеру заходів відповідальності.

Крім того відповідач вказав про визнання позовних вимог та про розподіл судових витрат з урахуванням ст. 130 ГПК України.

24.09.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив із підтримкою позовних вимог (вх. №12834). Заперечуючи проти зменшення розміру пені позивач вказав, відповідач до теперішнього часу не виконав зобов`язання згідно Договору. Задля того, щоб у дитячих садках, навчальних закладах освіти, закладах охорони здоров`я, у місті в цілому у опалювальний період було тепло, ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" необхідно здійснити закупівлю енергоресурсів на виробництво теплової енергії на Енергоринку України за 100% попередню оплату. При цьому підприємства житлово-комунальної сфери, бюджетні установи та населення мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду, що взагалі ставить під загрозу виробництво теплової енергії і постачання її споживачам. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення надаються за тарифом, встановленим рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 116 від 24.12.2020, що для позивача є економічно не обґрунтованим. Механізм компенсації різниці в тарифах не досконалий та не дієвий. Тип підприємства, установи (організації) не залежно від форми власності жодним чином не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Також до відповіді на відзив позивач долучив копію рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №116 від 24.12.2020 р.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, десятої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).

Статтею 113, ч. 1 ст. 118 та ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зазначена відповідь на відзив містить додаток - доказ, поданий з порушенням строків, визначених ст. 80 ГПК України, та не містить клопотання про поновлення строку на його подання.

Прийняття додаткового доказу поза межами процесуального строку на його подання без розгляду питання про поновлення такого строку та врахування цього доказу при прийнятті судового рішення у цій справі буде неправомірним.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах № 46/603, № 910/12005/22 та 916/925/24.

З урахуванням наведеного докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються (частина восьма статті 80 ГПК України).

06.10.2026 р. до суду від відповідача надійшли пояснення (вх. № 13420), в яких зазначено, що 30.09.2026 відповідач погасив основний борг в сумі 790 320,22 грн відповідно до платіжної інструкції № 324 від 28.09.2026. Також відповідач повторно просив зменшити розмір пені на 95 % та розподілити судові витрати з урахуванням ст. 130 ГПК України.

12.10.2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині сплаченої основної заборгованості та повернення частини сплаченого судового збору (вх. № 13656 від 12.10.2026 року), в якому зазначено, що відповідач після відкриття провадження у справі сплатив основний борг в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку станом на 30.09.2026 р. З огляду на зазначене позивач просив закрити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 790 320,22 грн в зв`язку з відсутністю предмета спору та повернути сплачений судовий збір у розмірі 7 344,44 грн.

Ухвалою від 12.10.2026 суд закрив провадження у справі №917/1743/26 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 790 320,22 грн та повернув ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" з Державного бюджету України 7 344,44 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №0001243298 від 13.08.2026 р.

З урахуванням зазначеного, суд розглядає вимоги про стягнення з відповідача 7 253,68 грн 3% річних за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р., 27 504,31 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р. та 8 825,31 грн пені за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р.

21.10.2026 р. позивач звернувся до суду із заявою про видачу електронного подання на повернення судового збору (вх. №14159).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської Кременчуцького району Полтавської області №1436 від 04.06.2025 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" з покладанням відповідних обов`язків згідно з законодавством.

Подані докази свідчать, що 27.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - позивач, виконавець) та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №61 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - відповідач, споживач) було укладено Договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії №7086 (далі - Договір, а. с. 13 - 16).

Умовами Договору №7086 встановлено наступне:

- згідно п. 1 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором;

- інформація про споживача:

1) адреса: номер будинку 15, вулиця Героїв України, населений пункт м. Кременчук область Полтавська індекс 39622; 2) опалювальна площа (об`єм) будівлі - 2 638,50 кв.м; 3) максимальне теплове навантаження будівлі - 0242800 Гкал/год (п. 3 Договору);

- відповідно до п. 5 Договору будівля обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії (заводський номер, назва та умовне призначення типу засобу вимірювальної техніки - MULTICAL UF №4384785/2003);

- виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 6 Договору);

- відповідно до п. 10 Договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (у редакції наказу Мінрегіону від 28 грудня 2021 р. № 358) (далі - Методика розподілу);

- згідно п. 11 Договору у разі коли будівля на дату укладення цього договору не обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будівлі визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря;

- у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу (п. 12 Договору);

- пунктом 15 Договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу;

- згідно з п. 16 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця з 28 по 31 число виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань;

- відповідно до п. 17 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань засобів вимірювальної техніки для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів;

- умовами п. 19 Договору визначено, що плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу і розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 20 Договору);

- відповідно до п. 21, п. 22 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Обсяг фактично спожитої Споживачем теплової енергії за розрахунковий період підтверджується Актом приймання-передачі послуг, який надається (надсилається) Споживачеві у двох примірниках разом з рахунком. У десятиденний строк після надання (надсилання) Акту приймання-передачі послуг Споживач повинен повернути Виконавцю один примірник Акту, підписаний зі свого боку, що буде вважатися узгодженням обсягів фактично зазначених у Акті спожитої теплової енергії за розрахунковий період. У разі неповернення Акту, або відмови від його підписання, або відсутності зворотного зв`язку від Споживача у зазначений вище строк, такий Акт буде вважатися дійсним з дати його виписки, а обсяги спожитої теплової енергії, зазначені в такому Акті, - узгодженими і такими, що підлягають оплаті, за умови підписання Акта приймання-передачі послуг трьома представниками виконавця. Фактом, що підтверджує надання (надсилання) рахунку та актів приймання передачі послуг є: - особистий підпис споживача або його представника, в тому числі по довіреності з наданням документу, що посвідчує особу, у відповідному реєстрі виконавця; - реєстр відправленої кореспонденції виконавця про направлення споживачам рахунків та актів приймання-передачі послуг з поштовою відміткою;

- згідно до п. 23 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу;

- відповідно до п.п. 3 п. 28 Договору Споживач зобов`язаний оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором;

- згідно з п. 38 Договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 жовтня 2025, а в частині надання послуг з постачання теплової енергії - з початку опалювального періоду, що визначений Рішенням органів місцевого самоврядування (згідно частини 3 ст. 631 Цивільного Кодексу України) і діє до 30 вересня 2026 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення;

- відповідно до п.п. 6 п. 29 Договору Виконавець має право звертатися до суду в разі порушення споживачем умов цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акта підключення до системи теплопостачання №383 від 30.10.2025 у зв`язку з початком опалювального періоду 2025/2026 рр. у закладах дошкільної освіти Кременчуцької міської територіальної громади до приміщення Відповідача, що знаходиться за адресою: вулиця Героїв України, 15, м. Кременчук, Полтавська область, 39622 послугу з постачання теплової енергії було подано - 30.10.2025, а згідно Акта відключення системи теплопостачання №847 від 31.03.2026 у зв`язку з закінченням опалювального періоду 2025/2026 рр. у закладах дошкільної освіти Кременчуцької міської територіальної громади у приміщеннях відповідача за вищезазначеною адресою 31.03.2026 було припинено подачу послуги з постачання теплової енергії (а. с. 19 - 22).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" в період з листопада 2025 по березень 2026 надавалися відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг, Відомостями про фактичні покази засобів обліку теплової енергії та рахунками на оплату таких послуг (а. с. 23 - 35).

В обґрунтування повних вимог позивач вказував, що порушуючи договірні зобов`язання та приписи ст. 903 Цивільного кодексу України відповідач не здійснив своєчасні розрахунки за отримані в період з грудня 2025 року по березень 2026 року послуги з постачання теплової енергії. За даними позивача, станом на 25.06.2026 року заборгованість відповідача за послуги з постачання теплової енергії, спожитої в період з грудня 2025 року по березень 2026 року, становить 790 320,22 грн.

Отже, на дату звернення до суду за відповідачем рахувалась основна заборгованість у розмірі 790 320,22 грн.

З наданих сторонами доказів (платіжної інструкцій №324 від 28.09.2026 р. та виписки по рахунку за дату 30.09.2026 р.) вбачається, що 28.09.2026 року (після звернення позивача з позовом до суду) відповідачем було сплачено на рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 790 320,22 грн, що була зарахована позивачем 30.09.2026 р.

З огляду на зазначене та закриття провадження у справі №917/1743/26 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 790 320,22 грн, позивач просить стягнути з відповідача 7 253,68 грн 3% річних, 27 504,31 грн інфляційних втрат та 8 825,31 грн пені у зв`язку з порушення умов договору щодо строку оплати за надані послуги з постачання теплової енергії у спірний період.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №61 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області укладено Договір про надання послуги з постачання теплової енергії №7086.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються ЗУ "Про теплопостачання", який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії, захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За приписами статті 1 ЗУ "Про теплопостачання" постачання теплової енергії господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

Споживачем теплової енергії є, зокрема, юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

У відповідності до ст.2 ЗУ "Про теплопостачання" цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Згідно норм ст.3 ЗУ "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.25 ЗУ "Про теплопостачання" теплопостачальні організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок споживачів теплової енергії, визначений ст.19 ЗУ "Про теплопостачання", згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 24 ЗУ "Про теплопостачання" одним з основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

На виконання умов Договору №7086 позивач постачав відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення приміщення відповідача, рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг за кожен місяць спірного періоду надавались відповідачу.

Спору між сторонами щодо обсягу отриманої теплової енергії за вказаний період немає. При цьому, обсяги отриманої теплової енергії за вказаний період підтверджуються відомостями про фактичні покази засобів теплової енергії по Кременчуцькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №61 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що додані до матеріалів позовної заяви.

Відповідно до п.п. 3 п. 28 Договору Споживач зобов`язаний оплачувати спожиту послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені цим договором.

При цьому, як було встановлено судом, за спірний період у розрахунках за відпущену теплову енергію діяли тарифи, встановлені згідно рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 2720 від 27.10.2025 року "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води" та № 2988 від 27.11.2025 року "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води з 01.12.2025".

В силу умов укладеного Договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання, у відповідача щомісячно виникає обов`язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подані суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У ч. 1 ст. 79 ГПК України зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Доказів спростування чи заперечень щодо наведених обсягів поставленої теплової енергії відповідач суду не надав.

Отже, твердження позивача про поставку відповідачу теплової енергії у вказаних обсягах суд вважає доведеними, оскільки докази, надані на підтвердження цих обставин, є більш вірогідними, а доказів на її спростування відповідач суду не надав.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 23 укладеного між сторонами Договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії №7086 від 27.10.2025 р. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З урахуванням приписів п. 23 Договору, строк оплати поставленої теплової енергії за спірний період, є таким, що настав.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за Договором №7086 від 27.10.2025 р. щодо надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії на суму 790 320,22 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг за листопад 2025 року - березень 2026 року, підписаними представниками сторін, рахунками на оплату за вказаний період, реєстрами виданих на руки рахунків та актів приймання-передачі послуг за листопад 2025 року - березень 2026 року та відомостями про фактичні покази засобів обліку теплової енергії.

З виписки по рахунку ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за 30.09.2026 та з платіжної інструкції від 28.09.2026 р. №324, долучених до матеріалів справи, вбачається, що відповідач здійснив оплату за Договором № 7086 від 27.10.2025 р. з порушенням встановлених у ньому строків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно п. 31 Договору Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Відповідно п. 32 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

За статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов`язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 7 253,68 грн 3% річних за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р., 27 504,31 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р. та 8 825,31 грн пені за період з 01.01.2026 р. по 25.06.2026 р.

Контррозрахунку розміру пені, інфляційних втрат та відсотків річних відповідачем надано не було.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, 3% та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що зазначені розрахунки є вірними, а отже, вимоги про стягнення з відповідача 7 253,68 грн 3% річних, 27 504,31 грн інфляційних втрат та 8 825,31 грн пені відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві та у письмових поясненнях просив зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення пені на 95 %.

Суд, вирішуючи питання про остаточний розмір пені, що підлягає до стягнення, враховує таке.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 13.01.2020 у справі №902/855/18 звертає увагу на те, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст.551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховувалися такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20): ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання); причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов`язання для кредитора; поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення); майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Також, у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 штрафні санкції мають на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків.

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, а матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення позивачем у зв`язку з невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором.

Враховуючи, що відповідач є закладом освіти, який фінансується з міського бюджету, сплату відповідачем за час розгляду справу суми основного боргу, баланс інтересів сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, суд визнав зазначені обставини винятковими та дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення належного до стягнення розміру пені на 50%, що становить 4 412,66 грн.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 4 412,66 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені позов задоволенню не підлягає з мотивів, викладених судом.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 412,66 грн пені, 7 253,68 грн 3% річних та 27 504,31 грн інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені (постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16).

Суд зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву та у письмових поясненнях зазначив про визнання ним позовних вимог.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже в зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачеві підлягає поверненню із Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 1 331,20 грн, сплаченого при поданні позову, а решта в сумі 1 331,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, при цьому зменшення судом розміру пені не впливає на зменшення розміру судового збору.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №61 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Героїв України, 15, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, Код ЄДРПОУ 24832490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, Код ЄДРПОУ 42225136) заборгованість у розмірі 43 583, 30 грн, в тому числі:

- інфляційні втрати у розмірі 27 504,31 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136;

- 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 7 253,68 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136;

- пеня у розмірі 4 412,66 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136.

3. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №61 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Героїв України, 15, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, Код ЄДРПОУ 24832490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ "Ощадбанк", МФО 331467, Код ЄДРПОУ 42225136) судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

4. У іншій частині позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, поточний рахунок № НОМЕР_1 в банку АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 42225136) з Державного бюджету України 1331,20 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №0001243298 від 13.08.2026 р.

Рішення складено та підписано 09.11.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко