Рішення № 141306005, 09.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 Справа № 917/1510/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», 39801, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 13940851,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма „Адіс», 39803, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, м. Горішні Плавні, проспект Героїв Дніпра, 49, код ЄДРПОУ 24386116,

про стягнення 98 670,21 грн,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма „Адіс» про стягнення 98 670,21 грн, з яких 84 707,93 грн заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води, 408,59 грн пеня, 10 759,61 грн втрати від інфляції, 2 794,08 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.08.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач здійснив оплату за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води не в повному обсязі та з порушенням встановлених строків, чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеними договорами та законом.

17.08.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма „Адіс» до суду надійшла заява від 17.08.2026 р. (вх. № 11183), у якій відповідачем було викладено заперечення проти позову Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» у справі. Судом вказана заява розцінюється як відзив на позов.

У зазначеному документі відповідач вказав, що твердження позивача про наявність у ТОВ «Фірма „Адіс» заборгованості за послуги за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води по об`єкту відповідача за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні не підтверджується розрахунком заборгованості, а останній одночасно не узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами. Отже, позивачем не доведений розмір заборгованості, заявлений до стягнення.

У відповіді на відзив, поданій до суду 27.08.2026 року (вх. № 11614), позивач зазначив, що відповідач здійснив першу оплату наданих позивачем послуг в серпні 2022 року; надалі відповідач під час здійснення оплати за надані послуги вказував адреси оплати послуг без визначення суми зарахування по конкретному об`єкту, з огляду на що позивач зараховував оплату в погашення нарахувань по всім об`єктам відповідача.

Крім того, позивач вказав, що на підтвердження використаних у розрахунках даних щодо опалювальної площі будинку, категорій населення, інших споживачів до позовної заяви було додано інформацію по житловому будинку 55 по вул. Добровольського в м. Горішні Плавні Полтавської області за підписом уповноважених осіб, яка сформована на підставі п. 10 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 22 листопада 2018 р. із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року за № 358; початкові дані щодо площі будинку 55 по вул. Добровольського, м. Горішні Плавні для нарахування послуг були сформовані позивачем на підставі передавального сальдо заборгованості населення за водо- та теплопостачання з балансу КЖЄП № 4 на баланс Позивача за станом на 1 березня 1998 р., копія якого додається; в той же час опалювальна площа квартири, нежилого приміщення, а в цілому багатоквартирного будинку могла змінюватись через перехід окремих квартир на автономне опалення (зменшення), перепланування, реконструкція або об`єднання квартир, при введенні в експлуатацію нових площ (надбудови) та надання відповідних документів виконавцю послуг для коректного нарахування послуг, після технічної інвентаризації, якщо БТІ уточнює розміри житлових та допоміжних приміщень, або зі зміною законодавства.

Також позивач зауважує, що в житловому будинку за адресою: вул. Добровольського, буд. 55, у м. Горішні Плавні Полтавської області відсутній загально будинковий лічильник гарячої води, а обсяг спожитої гарячої води будинком, який в подальшому бере участь у розрахунку на приготування гарячої води для визначення обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньо будинкової системи ГВП по будинку, формується автоматично на підставі щомісячних переданих індивідуальними споживачами житлового будинку показників лічильників гарячої води та норм споживання при відсутності індивідуального лічильника гарячої води.

19.08.2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма „Адіс» було також подано до суду заяву від 19.08.2026 р. (вх. № 11294), до якої додано копію інформаційної довідки № 490515906 від 18.08.2026 р.

Водночас згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 статті 80 ГПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки вищезазначений доказ надійшов до суду з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 80 ГПК України, а відповідачем не обґрунтувано неможливість подання його у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, він не приймається до розгляду.

31.08.2026 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 31.08.2026 р. (вх. № 11736), у якому зазначив, що розрахунок заборгованості у справі № 917/1510/26, як і інші надані позивачем документи, не містять обґрунтування того, чому саме позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості відповідача за послуги по об`єкту по вул. Добровольського. 55 в м. Горішні Плавні за відповідними платіжними документами саме ті суми, які наведені в розрахунку.

Також відповідач стверджує, що додана до відповіді на відзив копія переліку приміщень із зазначенням адрес, прізвищ та ініціалів фізичних осіб, площ приміщень не містить назви, підписів осіб, які його склали, а також не узгоджується з офіційними даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, відповідач вказує, що в обґрунтування використаних в розрахунках теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП показників щодо загального обсягу гарячої води, спожитої будинком по вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач посилається на те, що у будинку дійсно не встановлений загальнобудинковий лічильник гарячої води, а тому відповідні дані сформовані ним на підставі щомісячних переданих індивідуальними споживачами показників лічильників гарячої води та норм споживання при відсутності індивідуальних лічильників; однак, будь-яких підтверджень таких розрахунків позивачем не надано, що свідчить про те, що відповідні розрахунки документально не підтверджені, ґрунтуються на припущеннях позивача.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Предметом господарської діяльності Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» згідно з пунктом 2.2 Статуту є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг споживачам міста Горішні Плавні з централізованого постачання гарячої води та опалення, укладення договорів із споживачами на постачання теплової енергії і гарячої води.

Позивач є виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води згідно з частиною 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 від 09.11.2017 зі змінами та доповненнями.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 від 09.11.2017 р. зі змінами та доповненнями.

Як зазначає позивач, Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 р. та Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 р., які опубліковані на офіційному веб-сайті позивача, вважаються укладеними між сторонами в силу приписів статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Означена обставина відповідачем не спростовується.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма „Адіс» є власником прибудованого приміщення клубу-кафе площею 92,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Горішні Плавні Полтавської області, вулиця Добровольського, будинок 55, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 447881815 від 15.10.2025 р., свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.02.2005 р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6595136 від 24.02.2005 р. (а. с. 54-56).

Житловий будинок № 55 по вул. Добровольського, м. Горішні Плавні Полтавської області обладнано загально будинковим вузлом комерційного обліку теплової енергії, копія акту приймання вузла обліку є в матеріалах справи.

Позивач вказує, що відповідач не в повному обсязі та з порушенням встановлених строків здійснив оплату за послуги з постачання теплової енергії та постачання теплової енергії на забезпечення функціонування ВСО / загально будинкові потреби опалення, а також абонентське обслуговування за надання послуг з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування за надання послуг з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по квітень 2026 року, що стало підставою для звернення Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма „Адіс» 98 670,21 грн, з яких 84 707,93 грн заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води, 408,59 грн пеня, 10 759,61 грн втрати від інфляції, 2 794,08 грн 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 447881815 від 15.10.2025 р., свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.02.2005 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6595136 від 24.02.2005 р., Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, акти готовності до опалювального періоду від 24.06.2021 р., 10.06.2022 р., 24.07.2023 р., 17.06.2024 р. та 03.06.2025 р., акти приймання вузла обліку теплової енергії за адресою м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 55, акти зняття показників теплового лічильника, рахунки на оплату за період з листопада 2021 року по квітень 2026 року, Інформація по житловому будинку вул. Добровольського, 55 м. Горішні Плавні Полтавська обл. по опалювальній площі станом на 01.11.2021 р., платіжні доручення № 2834 від 15.08.2022 р., № 2847 від 18.08.2022 р., № 2899 від 31.08.2022 р., № 2922 від 07.09.2022 р., № 2924 від 07.09.2022 р., платіжні інструкції № 1266157754617 від 09.05.2023 р., від 17.07.2023 р., від 18.07.2023 р., від 08.04.2024 р., від 28.10.2024 р., від 11.11.2024 р., від 18.11.2024 р., від 03.02.2025 р., від 11.07.2025 р. та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: платіжна інструкція № 162 від 20.09.2023 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як встановив суд, правовідносини між сторонами врегульовані Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 р. та Індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 р., які опубліковані на офіційному веб-сайті позивача.

Як вбачається з наданих розрахунків, нарахування відповідачу за період листопад 2021 року квітень 2026 року здійснювались за послуги з постачання теплової енергії, постачання теплової енергії на забезпечення функціонування ВСО / загально будинкові потреби опалення, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування за надання послуг з постачання гарячої води.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті підприємства http://teplo-hp.in.ua/abonplata/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно з п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті підприємства http://teplo-hp.in.ua/abonplata/.

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи. (п. 31 договору).

Відповідно до доданого до позову розрахунку заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води по об`єкту відповідача по вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області (а. с. 79-83) за період з листопада 2021 року по квітень 2026 року за об`єктом відповідача КВП «ТЕ м. Горішні Плавні» нарахувало до сплати 197 378,69 грн, зарахувало як сплачену суму у розмірі 112 670,76 грн, визначивши розмір заборгованості у розмірі 84 707,93 грн.

Водночас з матеріалів справи вбачається наступне :

- згідно з розрахунком заборгованості у серпні 2022 року рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 33 685,00 грн зарахував 24 675,26 грн, у той час як згідно із платіжними дорученнями № 2834 від 15.08.2022 р., № 2847 від 18.08.2022 р., № 2899 від 31.08.2022 р. відповідач сплатив 66 699,70 грн (21 773, 91 грн + 22 035,29 грн + 22890,50 грн);

- у вересні 2022 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 9 028,42 грн зарахував 5 810,23 грн, у той час як згідно із платіжними дорученнями № 2924 від 07.09.2022 р., № 2922 від 07.09.2022 р. відповідач сплатив 16 717,35 грн (513,73 грн + 16 203,62 грн);

- у травні 2023 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 18 713,16 грн зарахував 0,00 грн, у той час як згідно із платіжною інструкцією № 1266157754617 від 09.05.2023 р. відповідач сплатив 24 657,13 грн;

- у липні 2023 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 18 865,81 грн зарахував 5 939,59 грн, у той час як згідно із платіжними інструкціями від 17.07.2023 р., від 18.07.2023 р. відповідач сплатив 22 049,84 грн (11 423,88 грн + 10 625,96 грн),

- у вересні 2023 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 13 010,01 грн зарахував 0,00 грн, у той час, як згідно із платіжною інструкцією від 20.09.2023 р. відповідач сплатив 4 692,70 грн;

- у квітні 2024 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 52 743,03 грн зарахував 5 182,93 грн, у той час як згідно із платіжною інструкцією від 08.04.2024 р. відповідач сплатив 16 093,83 грн;

- у жовтні 2024 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 54 728,49 грн зарахував 4 429,13 грн, у той час як згідно із платіжною інструкцією від 28.10.2024 р. відповідач сплатив 13 884,58 грн;

- у листопаді 2024 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 51 043,75 грн зарахував 23 099,32 грн, у той час як згідно із платіжними інструкціями від 11.11.2024 р., від 18.11.2024 р. відповідач сплатив 40 802,80 грн (18 663,78 грн +22 139,02 грн);

- у лютому 2025 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 66 533,87 грн зарахував 5 782,26 грн, у той час як згідно із платіжною інструкцією від 03.02.2025 р. відповідач сплатив 13 792,86 грн;

- у липні 2025 року в рахунок сплати відповідачем послуг по об`єкту за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні позивач при облікованій заборгованості у 89 331,05 грн зарахував 37 752,04 грн, у той час як згідно із платіжними інструкціями від 02.07.2025 р., від 11.07.2025 р., від 11.07.2025 р. відповідач сплатив 61 594,41 грн (12 240,80 грн + 24 431,93 грн + 24 921,68 грн).

З огляду на вимоги ч. 5 ст. 236, ст. 237 і ст. 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Умовами Договорів чітко визначено умови та порядок зарахування сплачених споживачем коштів, а саме :

- у п. 36 Договорів визначено, що під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу. Уразі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу;

- у п. 37 Договорів визначено, що у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу - у такому порядку: в першу чергу - в рахунок плати за послугу; в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.

З наданих позивачем копій платіжних документів (а. с. 127-131), а також наданої відповідачем копії платіжної інструкції № 162 від 20.09.2023 р. вбачається, що відповідач зазначав як періоди, за які проводилась оплата спожитих послуг, так і адреси об`єктів, за якими оплачувалися спожиті послуги (в т.ч. вул. Добровольського, 55) або робив посилання на пред`явлені позивачем рахунки.

Суд встановив, що позивачем не доведено правомірність проведеного ним зарахування сплачених відповідачем згідно з платіжними документами 294 530,68 грн в рахунок оплати послуг за об`єктом (вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні) у зазначеній у розрахунку сумі 112 670,76 грн.

Окрім того, позивач, обраховуючи обсяги теплової енергії на потреби опалення приміщення відповідача, послався на Методику розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 р. № 315, яка встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Методики № 315 загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії у кожному розрахунковому періоді розподіляється на:

- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб (визначається спрощено та складає 25% від загального обсягу, спожитої будинком, теплової енергії, згідно п. 8, розділу IV Методики, (ст. 7) та розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку (ст. 4), (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (ст. 3), згідно п. 12, розділу IV Методики;

- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень (прим) визначається як різниця загального обсягу, спожитої у будинку, теплової енергії та обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення та обсягу теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб, (ст. 11 = ст. 6 - ст 8 - ст. 10 - ст. 7); розподіляється на площі житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО (ст. 5), пропорційно до площі кожного приміщення.

Тобто обсяг теплової енергії, спожитої на опалення житлових та нежитлових приміщень, визначається як різниця загального обсягу спожитої теплової енергії у будинку та обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано розрахунок споживання теплової енергії на опалення ж/будинком № 55 по вул. Добровольській, обладнаним комерційним вузлом обліку, який містить інформацію щодо обсягу теплової енергії відповідно до показань вузла комерційного загальнобудинкового обліку, обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби, опалювальної площі приміщення відповідача, опалювальної площі інших споживачів у будинку, загальної опалювальної площі будинку, витрат теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення для 1 м2 опалювальної площі будинку, витрат теплової енергії на загальнобудинкові потреби для 1 м2 опалювальної площі будинку.

У свою чергу, позивачем в обґрунтування розміру заборгованості надано Інформацію по житловому будинку вул. Добровольського, 55 м. Горішні Плавні Полтавська обл. по опалювальній площі станом на 01.11.2021 р., складену представниками Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», яку суд оцінює критично, оскільки вона є внутрішнім документом позивача та може змінюватися ним на власний розсуд.

Також до відповіді на відзив у справі позивачем додано перелік квартир у багатоквартирних будинках, у тому числі за адресою вул. Добровольського, 55, із зазначенням загальної площі кожної з квартир. Однак, вказаний документ не містить назви та підписів осіб, які його склали, а тому не може бути прийнятий судом в якості належного доказу на підтвердження викладених у ньому даних.

Крім того, інформація, викладена у вказаних документах, частково не є тотожною, а позивачем відповідну різницю в площах приміщень у житловому будинку по вул. Добровольського, 55 у м. Горішні Плавні Полтавської області жодним чином не обґрунтовано.

Між тим, від співвідношення розміру опалювальної площі приміщення відповідача і загальної опалювальної площі будинку залежить визначення обсягу теплової енергії на місця загального користування (МЗК), на забезпечення функціонування ВБСО та відповідні нарахування плати.

За викладених обставин суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, визнає їх неправомірними, оскільки наявний в матеріалах справи розрахунок не підтверджує розмір заборгованості по об`єкту відповідача за адресою вул. Добровольського, 55 в м. Горішні Плавні.

Суд зауважує, що позовна вимога про стягнення грошових коштів може бути задоволена лише за умови, якщо її розмір суд може перевірити математично. Якщо ж заявлена до стягнення сума не може бути верифікована та перевірена у ході судового розгляду, така вимога не підлягає задоволенню.

Розрахунок заявленої до стягнення суми не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст.73 ГПК України, а наведені позивачем у розрахунку відомості не можуть бути перевірені судом з огляду на відсутність їх документального обґрунтування.

З огляду на викладене, позовні вимоги Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма „Адіс» 84 707,93 грн заборгованості за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про неправомірність заявленої до стягнення з відповідача суми основної заборгованості, похідні вимоги (стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних) задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві від 17.08.2026 р. (вх. № 11183 від 17.08.2026 р.) та запереченні на відповідь на відзив від 31.08.2026 р. (вх. № 11736 від 31.08.2026 р.) суд оцінює як правомірні.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 09.11.2026 р.

Суддя О.С. Мацко