Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 204/13843/26
Провадження № 1-кс/204/2812/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000151 від 18.08.2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000151 від 18.08.2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що групою слідчих СВ відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області та слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000151 від 18.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Західною окружною прокуратурою міста Дніпра. У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2101-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено, останній раз Указом від 13 липня 2026 року № 596/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року № 4928-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб, який триває наразі. Також у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 (зі змінами та доповненнями), затвердженого законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, постановлено, що на території України оголошено загальну мобілізацію. Відповідно до ч. 1 ст. 39 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (зі змінами та доповненнями), призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і незаброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Статтею 9 Закону України «Про Державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль - це державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» визначено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Відповідно до п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №57 від 27.01.1995, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом. Статтею 35 Закону України «Про Державний кордон України» передбачено відповідальність за порушення або спробу порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, а також за інші порушення законодавства про державний кордон України. Відповідно до п. 2-6 Правил перетинання державного кордону України (зі змінами та доповненнями), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995№ 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 724): у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 2-14 цих Правил. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , достеменно знаючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», введеного Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років заборонено виїзд за межі України, маючи злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою систематичного отримання незаконного прибутку, не пізніше 03.08.2026, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вступили в попередню злочинну змову як група осіб, тобто домовилися про спільне вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконне переправлення особи через державний кордон України, що належить до категорії тяжких злочинів у сфері недоторканості державних кордонів. Безпосередньо ОСОБА_6 відповідав за пошук та підбір чоловіків, щодо яких діє обмеження у виїзді за межі України, котрі мають намір незаконно перетнути державний кордон України; керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України. ОСОБА_5 забезпечував сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України діям порадами, наданням засобів, та усуненням перешкод, а саме надавав вказівки щодо поведінки у непередбачуваних ситуаціях, організацію перевезення з міста Дніпра безпосередньо до державного кордону України, отримання грошових коштів. ОСОБА_7 контролював питання отримання інформації про сприятливі умови щодо дати та часу перетину кордону, повідомив про перелік речей, які необхідно мати з собою під час пішого переходу через держаний кордон поза межами пунктів пропуску, повідомив про свою готовність допомагати під час пішого переходу через державний кордон. Так, ОСОБА_6 перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці та невстановлений час однак не пізніше 03.08.2026 діючи умисно, маючи намір на організацію незаконного перетину державного кордону України для незнайомої йому особи, в групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у месенджері «Telegram» побачив повідомлення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про пошук способу виїзду за кордон її родичу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого в цьому ж месенджері, використовуючи невстановлений номер телефону, написав ОСОБА_8 та повідомив, що має «перевірений варіант переходу з України в Європу», надав свій номер телефону « НОМЕР_1 ». Далі, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із іншими вищевказаними учасниками групи осіб, в цей же день, під час телефонної розмови у месенджері «WhatsApp» використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 зв`язався з ОСОБА_8 . Під час вказаної розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 орієнтовну область незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_9 захід України та про вартість так званої «послуги», що становитиме від 5000 до 10000 доларів США залежно від обставин на самому кордоні, надав номер телефону ОСОБА_5 « НОМЕР_2 », який згідно відведеної йому ролі має забезпечити безперешкодний приїзд ОСОБА_9 на захід України. В свою чергу ОСОБА_5 , згідно відведеної йому ролі, прибув до м. Дніпро, де 09.08.2026, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, поблизу ресторану «Макдональдз» за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, 26, за попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_8 . Під час зустрічі він повідомив, що забезпечить безперешкодне незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску, запевнивши, що законним шляхом перетнути кордон неможливо. Крім того, ОСОБА_5 продемонстрував «посвідчення військового волонтера» та повідомив, що за виготовлення аналогічного посвідчення для ОСОБА_9 необхідно сплатити йому 10000 гривень на банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк» з карткою № НОМЕР_3 , що допоможе ОСОБА_5 на своєму автомобілі провезти ОСОБА_9 через блокпости на захід України. Після перерахування обумовленої суми грошових коштів, ОСОБА_5 виготовив та надіслав фотографію «посвідчення Департаменту військових волонтерів в/о 24022 № НОМЕР_4 , Держ. документ 006169941» на ім`я ОСОБА_9 , повідомив, що надасть посвідчення після отримання грошових коштів в сумі визначеній ОСОБА_6 . В свою чергу ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, 10.09.2026 в ході телефонної розмови у месенджері «WhatsApp», використовуючи номер мобільного телефону « НОМЕР_1 », повідомив ОСОБА_8 про роль ОСОБА_7 , який повинен повідомити про перелік речей, які необхідно мати з собою під час пішого переходу через держаний кордон поза межами пунктів пропуску, також повідомив, що ОСОБА_7 , допоможе під час пішого переходу, а саме покаже маршрут. Реалізовуючи попередній спільний з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинний умисел, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, на виконання своєї злочинної ролі, ОСОБА_5 , 30.09.2026 о 18.20 годині, перебуваючи поблизу АЗС «ОККО» за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 84, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 11500 доларів США та 25000 гривень за організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, сприянням такими діям вказівками, усуненням перешкод, з корисливих мотивів, в цей момент його було затримано співробітниками поліції. В свою чергу ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: Закарпатська область, Рахівський район, с-ще Ясіня, вулиця Кострика Андрія, будинок 21, 30.09.2026 приблизно о 18.30 годин, діючи з прямим умислом та корисливими мотивом, на виконання своєї злочинної ролі, в ході телефонної розмови у месенджері «WhatsApp», використовуючи номер телефону « НОМЕР_5 » повідомив ОСОБА_8 про можливість переправлення осіб через державний кордон України 01.10.2026, оскільки очікуються сприятливі погодні умови, після чого
ОСОБА_7 затримано співробітниками поліції. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України вказівками та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів. 30.09.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 01.10.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення;протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 24.08.2026, 11.09.2026, 14.09.2026, 30.09.2026; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.08.2026 свідку ОСОБА_8 протоколом огляду речей і документів від 14.09.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.08.2026; протоколом затримання ОСОБА_5 від 30.09.2026; речовими доказами у кримінальному провадженні; проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Відповідно до санкції ч. 3 ст. 332 КК України вчинення вказаного злочину карається позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 належить наступне нерухоме майно: 1/3 частини права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 60,2 м; 2/3 частини права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 62,3 м. Крім того, встановлено наявність грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках у АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 ( НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 ( НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 ( НОМЕР_15 ); НОМЕР_3 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_16 ( НОМЕР_15 ); НОМЕР_17 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_18 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_19 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_20 ( НОМЕР_7 ). На даний час у органу досудового розслідування існують реальні підстави вважати, що вказане нерухоме майно, грошові кошти можуть бути реалізовані (продані, подарені, тощо) з метою уникнення у разі доведення вини ОСОБА_5 конфіскації всього належного йому майна. На підставі викладеного вище, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна та просить проводити розгляд клопотання на підставі ч.2 ст. 172 КПК України.
Від прокурора надано заяву про проведення судового засідання без його участі.
Вважаю за можливе розглянути дане клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення арешту майна.
У зв`язку з неявкою учасників судового провадження у судове засідання, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно зі ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» (ратифіковану Законом України N 2698-VI від 17.11.2010) - «слідчі і тимчасові заходи» - Кожна Сторона зобов`язана вжити такі заходи, які можуть знадобитися для можливості її здатності швидко визначити, виявити, заблокувати або заарештувати майно, яке підлягає конфіскації для того, щоб, зокрема, сприяти здійсненню конфіскації надалі.
Згідно зі ст. 5 даної Конвенції, держава Україна зобов`язана вжити заходів, які можуть знадобитися для того, щоб забезпечити застосування заходів щодо блокування, арешту та конфіскації також до:a) майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи; b) майна, отриманого із законних джерел, якщо до нього було повністю або частково приєднані доходи, отримані злочинним шляхом; c) прибутку або інших вигод, отриманих від доходів, від майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи, отримані злочинним шляхом, або від майна, до якого залучені доходи, отримані злочинним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В судовому засіданні встановлено, що групою слідчих СВ відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області та слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000151 від 18.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Західною окружною прокуратурою міста Дніпра.
30.09.2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 01.10.2026 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Відповідно до санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Встановлено, що ОСОБА_5 належить наступне нерухоме майно, а саме: 1/3 частини права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 60,2 м; 2/3 частини права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 62,3 м. Крім того, встановлено наявність грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках у АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 ( НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 ( НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 ( НОМЕР_15 ); НОМЕР_3 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_16 ( НОМЕР_15 ); НОМЕР_17 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_18 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_19 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_20 ( НОМЕР_7 ).
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.3 ч.2 ст.170 КПК України конфіскація майна як виду покарання.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000151 від 18.08.2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на:
- 1/3 частини права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 60,2 м;
- 2/3 частини права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 62,3 м.
- грошові коштів на банківських рахунках у АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570) на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 ( НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 ( НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 ( НОМЕР_15 ); НОМЕР_3 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_16 ( НОМЕР_15 ); НОМЕР_17 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_18 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_19 ( НОМЕР_7 ); НОМЕР_20 ( НОМЕР_7 ),
шляхом накладення заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141305959, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 204/13843/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: