Ухвала суду № 141305595, 29.10.2026, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
29.10.2026
Номер справи
914/3113/25
Номер документу
141305595
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

29.10.2026 Справа № 914/3113/25

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря судового засідання Перейми Х.О., розглянувши матеріали справи

за позовом:Керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області, м.Виноградів, Закарпатська область

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД», м.Львів

про:визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 701 893,13 грн.Представники сторін:

від прокуратури: Слиш Г.С. прокурор;

від позивача: Пилип Д.Я. представник (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Жук Р.Є представник, Булат В. адвокат (в режимі відеоконференції);

вільний слухач: Смут Я.М.

Суд встановив:

Керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області, м.Виноградів, Закарпатська область звернулася до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД», м.Львів про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 881 893,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2025 позовну заяву прокурора залишено без руху у зв`язку із недотриманням останнім вимог ст. 164 ГПК України.

06.11.2025 на адресу суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2025.

22.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника Берегівської окружної прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№5511/25 від 22.12.2025).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.03.2026 прийнято до розгляду заяву Берегівської окружної прокуратури про зменшення розміру позовних вимог (вх.№5511/25 від 22.12.2025), визначено подальший розгляд справи з урахуванням ціни позову 701 893,13 грн, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.03.2026.

Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

26.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» надійшла заява про залишення позову без розгляду (повторна, з урахуванням нової практики ВС) (вх.№24059/26 від 26.08.2026).

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкладено судове засідання на 21.09.2026.

21.09.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2026.

21.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від прокурора надійшло заперечення на повторне клопотання відповідача про залишення без розгляду справи (вх.№26631/26 від 21.09.2026).

Ухвалою суду від 15.10.2026 розгляд справи призначено на 29.10.2026 у зв`язку з технічною неможливістю продовження судового засідання.

16.10.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» про залишення позову без розгляду (вх.№29348/26 від 16.10.2026).

16.10.2026 до суду надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» (вх.№29352/26 від 16.10.2026).

29.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від прокурора надійшло заперечення на повторне клопотання відповідача про залишення без розгляду справи (вх.№30728/26 від 29.10.2026).

29.10.2026 у судове засідання з`явився прокурор, представниця позивача та представники відповідача.

Суд оголосив заяви, заперечення та додаткові пояснення, що надійшли після попереднього засідання та заслухав пояснення сторін щодо таких.

Представник відповідача підтримав заяви від 26.08.2026 та 15.10.2026 про залишення позовної заяви без розгляду, просив їх задовольнити та навів відповідні обґрунтування з посиланням на судову практику.

Прокурор заперечила проти задоволення зазначених заяв, виклала доводи на обґрунтування своєї позиції та просила відмовити в їх задоволенні, вважаючи, що наведена відповідачем судова практика нерелевантна до обставин цієї справи.

Розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» про залишення позову без розгляду (вх.№24059/26 від 26.08.2026 та вх.№29348/26 від 16.10.2026) та заперечення прокурора на заяви відповідача про залишення без розгляду справи (вх.№26631/26 від 21.09.2026 та вх.№30728/26 від 29.10.2026), суд зазначає таке.

Відповідач вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки прокурором не дотримано порядку представництва інтересів держави в суді з огляду на порушення приписів ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Обґрунтовуючи власну позицію, відповідач посилається на положення постанови Верховного суду від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, у якій суд виснував про відсутність у прокурора підстав для звернення з позовом в інтересах держави не лише на підставі визнання неконституційними положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», втрата чинності якими передбачена з 01.01.2027, а й на положеннях частин шостої, сьомої статті 11 ГПК України, які наділяють суд правом самостійно не застосовувати закон, що суперечить Конституції України, незалежно від наявності чи відсутності відповідного висновку Конституційного Суду України.

Додатково відповідач посилається на судову практику, у якій позовні заяви прокурорів, подані в інтересах держави, залишено без розгляду в аналогічних справах.

Відтак, відповідач просить залишити позов Берегівської окружної прокуратури без розгляду на підставі положень частин 6, 7 статті 11 ГПК України.

Прокурор у запереченнях на заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду зазначає, що положення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025, втрачають чинність лише з 01.01.2027. Водночас пунктом 4 резолютивної частини цього рішення передбачено, що воно не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави, які виникли під час чинності відповідних положень.

Також прокурор звертає увагу, що у справі № 914/3113/25 процедуру встановлення підстав для представництва було проведено, позов подано, а провадження відкрито до ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України. Зокрема, прокуратура звернулася до Виноградівської міської ради 26.09.2025, однак остання не повідомила про намір самостійно звернутися до суду.

На переконання прокурора, правовий висновок Верховного Суду у справі №910/16365/25 не підлягає застосуванню без урахування відмінностей у фактичних обставинах, оскільки у справі на яку посилається відповідач процедуру встановлення підстав для представництва розпочато після ухвалення рішення Конституційного Суду України, а позов у цій справі подано 29.12.2025.

У заяві про залишення позову без розгляду від 16.10.2026 відповідач обґрунтовує основні доводи проти представництва прокурором інтересів держави у цій справі відсутністю належного обґрунтування винятковості обставин, які зумовили необхідність у представництва Берегівською окружною прокуратурою інтересів держави. З посиланням на постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.10.2026 у справі №910/6143/26 з ідентичним предметом спору зазначено, що прокурор не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний державний орган без вагомих причин, оскільки зобов`язаний прямо в позовній заяві довести винятковість ситуації та бездіяльність уповноваженого органу.

На думку відповідача, позовна заява про визнання недійсними додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії у справі № 914/3113/25 є типовою для цієї категорії справ, оскільки має ідентичний зміст і правове обґрунтування з іншими подібними позовами, а тому прокурором не доведено винятковості ситуації, яка б зумовлювала необхідність представництва ним інтересів держави.

Також відповідач звертає увагу, що Виноградівська міська рада Закарпатської області як орган місцевого самоврядування є самостійною юридичною особою публічного права, наділеною відповідною цивільною та господарською правоздатністю, і в межах своєї компетенції має право самостійно здійснювати господарську діяльність, управляти комунальною власністю, а також на власний розсуд приймати рішення щодо захисту власних інтересів і прав у судовому порядку, без необхідності підміни її повноважень органами прокуратури.

У запереченнях на повторне клопотання про залишення позову без розгляду від 29.10.2026 прокурор вважає, що у позовній заяві наведено обставини, які свідчать про порушення встановленого законодавством порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, відсутність належного документального підтвердження відповідних коливань ціни на ринку та неправомірне поширення змінених умов оплати на попередні періоди постачання електричної енергії. Внаслідок зазначених дій, на переконання прокурора, відбулося надмірне витрачання бюджетних коштів, повернення яких є предметом позовних вимог, що свідчить про винятковість ситуації та зумовлює необхідність представництва прокурором інтересів держави в суді.

Як зазначає прокурор, у письмовій відповіді Виноградівська міська рада Закарпатської області повідомила про неможливість самостійного звернення до суду з відповідним позовом через відсутність фінансових можливостей, що, на думку прокурора, свідчить про неспроможність компетентного органу самостійно захистити інтереси територіальної громади.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Конституційний Суд України у резолютивній частині рішенням від 03.12.2025 №6-р(II)/2025 ухвалив:

«2. визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2026 у справі № 922/4218/25 дійшов висновку, що посилання скаржника на відсутність підстав для звернення прокурора з цим позовом з огляду на наявність рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 не можуть бути судом прийнятими до уваги, оскільки на момент звернення з позовом у цій справі, рішення від 03.12.2025 №6-р(II)/2025 ще не було прийнято.

Водночас у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25 Верховний Суд акцентував увагу на тому, що на момент звернення прокурора з позовом положення відповідних статей Законів вже було визнано неконституційним.

Суд встановив за матеріалами позовної заяви, що Берегівська окружна прокуратура звернулася до Виноградівського міського голови з повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (вих.№07.50-101-786-25/4902ВИХ-25 від 26.09.2025) про встановлення обставин неефективного використання бюджетних коштів, що порушує суспільні інтереси та зумовлює вжиття необхідних заходів, про що просить повідомити щодо вжиття належних заходів з боку уповноваженого органу.

У відповідь Виноградівська міська рада Закарпатської області (вих.№02.1.-22/3245 від 26.09.2026) повідомила Берегівську окружну прокуратуру, що міська рада не має змоги звернутися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» у зв`язку з відсутністю у бюджеті передбачених видатків на здійснення позовної діяльності.

Як суд встановив, Берегівська окружна прокуратура звернулася до Виноградівського міського голови з повідомленням в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (вих.№07.50-101-786-25/4942ВИХ-25 від 30.09.2025) про прийняття рішення про звернення до Господарського суду Львівської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД».

07.10.2026 до Господарського суду Львівської області подано позовну заяву прокурора Берегівської окружної прокуратури, а 11.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Відтак, позовну заяву у справі № 914/3113/25 подано прокурором в інтересах держави у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про прокуратуру», з дотриманням вимог частини третьої статті 23 цього Закону в редакції, чинній на дату її подання, оскільки на той час зазначене положення ще не було визнане неконституційним, а тому підлягало застосуванню з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені в заяві від 26.08.2026 про залишення позову без розгляду, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 та правових висновків Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої та п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно положень частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України також вказував, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання» (перше, третє, четверте речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

У рішенні Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 констатовано, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник «виключний» означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення «у виключних випадках», яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Визначення таких випадків є дискрецією законодавця. Однак, на думку Конституційного Суду України, ними можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту (абзац перший та третій пункту 4.3 мотивувальної частини).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 та від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли останній має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює або неналежним чином здійснює такий захист.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві та в такому разі набуває статусу позивача.

Натомість суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, який мав би звернутися до суду з таким позовом для захисту інтересів держави. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується лише для встановлення наявності підстав представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження. Такий висновок підтверджується правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 (пункт 26), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.18), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 7.18), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (пункт 10.19), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 81).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 суд дійшов висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, це є достатнім аргументом для підтвердження судом наявності підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, викладеному в позові. Водночас якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо або такої відповіді взагалі не отримано, це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 жовтня 2026 року у справі № 912/1711/24 (пункт 65), бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їх захисту, однак не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, у зв`язку із закінченням перебігу позовної давності чи можливістю подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло з власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків унаслідок бездіяльності компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав представництва.

Судова практика, на яку посилається відповідач, викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.10.2026 у справі № 910/6143/26, у якій Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що прокурор не обґрунтував наявності виключного випадку для представництва інтересів держави. Зокрема, Суд зазначив, що саме на прокурора покладено обов`язок під час звернення до суду з позовом навести в позовній заяві, а не на стадії апеляційного та/або касаційного провадження, мотиви й обґрунтування наявності виключного випадку для представництва інтересів держави в господарському суді, а також наголосив на неприпустимості ототожнення понять «інтереси держави» та «виключний випадок». Такий підхід узгоджується з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025.

Як встановив суд, 26.09.2025 Виноградівська міська рада Закарпатської області повідомила прокуратуру про причини, з яких не має можливості самостійно звернутися до суду з позовом на захист інтересів територіальної громади, а саме про відсутність у бюджеті видатків на здійснення позовної діяльності. Наведене свідчить про наявність у Виноградівської міської ради Закарпатської області як уповноваженого компетентного органу об`єктивних причин, що перешкоджали самостійному зверненню до суду з відповідним позовом.

Суд бере до уваги, що 04.07.2024 Берегівська окружна прокуратура зверталася до Виноградівського міського голови з повідомленням (вих.№07.50-101-1892-24/368ВИХ-24 від 04.07.2024) про виявлені ознаки неефективного використання бюджетних коштів унаслідок укладення додаткових угод, якими збільшено вартість одиниці електричної енергії, та витребувала відомості й документи з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді.

Водночас Виноградівська міська рада Закарпатської області надала необхідні документи, однак, будучи обізнаною про можливі порушення з боку відповідача, не вжила заходів для захисту інтересів держави після того, як їй стало відомо про такі порушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор довів наявність виключних підстав для представництва інтересів держави в суді у цій справі, зумовлених об`єктивними причинами, які перешкоджали компетентному органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади, а також його бездіяльністю після отримання відомостей про можливе порушення інтересів держави.

Відтак, з урахуванням викладеного суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» про залишення позову без розгляду (вх.№24059/26 від 26.08.2026 та вх.№29348/26 від 15.10.2026).

Суд з`ясував у сторін їхню позицію щодо актуальності розгляду клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» про зупинення провадження у справі (вх. № 2404/26 від 25.05.2026 та вх. № 3412/26 від 23.07.2026).

Представники відповідача підтримали зазначені клопотання та просили їх задовольнити.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотань, навівши власні заперечення щодо таких.

Заслухавши пояснення сторін, суд ухвалив відкласти вирішення клопотань відповідача про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання.

Керуючись статтями 2, 4, 46, 53, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» про залишення позову без розгляду (вх.№24059/26 від 26.08.2026 та вх.№29348/26 від 16.10.2026).

2. Відкласти вирішення клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД» про зупинення провадження у справі (вх. № 2404/26 від 25.05.2026 та вх. № 3412/26 від 23.07.2026) до наступного судового засідання.

3. Відкласти судове засідання на 19.11.2026 об 11:10 год.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 7.

5. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов`язкова.

6. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

8. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

9. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Мазовіта А.Б.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141305595 ?

Документ № 141305595 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141305595 ?

Дата ухвалення - 29.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141305595 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141305595 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141305595, Господарський суд Львівської області

Судове рішення № 141305595, Господарський суд Львівської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141305595 відноситься до справи № 914/3113/25

Це рішення відноситься до справи № 914/3113/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141305591
Наступний документ : 141305596